Ухвала суду № 87939722, 28.02.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2/646/1189/2020

Справа № 646/1200/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2020 року м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова Єжов В.А., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та компенсацію за затримку виплати заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

В Провадження Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла вищевказана позовна заява.

Перевіривши вказану позовну заяву було встановлено, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру фізичною собою повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка є вимогою майнового характеру. Таким чином, позивачем повинен бути сплачений судовий збір за вказану позовну вимогу.

Слід зазначити, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 30.01.2019 року.

Таким чином, при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку позивачем повинен бути сплачений судовий збір.

Позивач безпідставно посилається на положення ЗУ «Про судовий збір» оскільки п.1 ч.1 ст.5 вказаного Закону передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, однак у вказаній позовної заяві позивачем заявлено вимоги не лише про стягнення заробітної плати.

Крім того, відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так у позовній заяві позивач просить стягнути провести розрахунок за весь час затримки остаточного розрахунку та компенсацію за затримку виплати заробітної плати.

В той же час, вказані вимоги не конкретизовані та позивачем не зазначено ні період, за який він просить стягнути вказані виплати, ні їх розмір.

Вищевказаний факт унеможливлює суд визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку.

Крім того, відповідно ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Положеннями ч.2 ст.95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В той же час, вказані вимоги Закону позивачем не дотримані та ним було надано копії письмових доказів, не всі з яких засвідчені належним чином.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177,185, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та компенсацію за затримку виплати заробітної плати- залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

В разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів в порядку ч. 2 ст.261, ст.354 ЦПК України.

Суддя: В.А. Єжов