Вирок № 8793966, 12.12.2008, Березанський районний суд Миколаївської області

Справа № 1-153 2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2008 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої - судді - Гапоненко Н.О.

при секретарі - Потриваєвій М.А.

з участю прокурорів - Мазурика СВ., Каширіна О.А.

захисника - ОСОБА_1,

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, невійськовозобов»язаного, одруженого, працездатного, утриманців не має, працюючого електриом заводу ім. 61 Комунара, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

встановив:

19 травня 2008 року близько 14:05 год. у світлу пору доби, при сухій проїжджій частині ОСОБА_8, керуючи належним йому технічно справним автомобілем ВАЗ-21011, державний реєстраційний номер BE 7743 АЕ, рухався по автодорозі М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ" в напрямку м. Миколаєва по своїй смузі руху зі швидкістю 90 км\год. На 76км.+750м. водій ОСОБА_8 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 "б", 10.1, 14.2 "в" Правил дорожнього руху України ( проявив неуважність в дорожній обстановці, що склалась, не контролював свій рух, хоча був зобов"язаний постійно його контроювати і мав таку можливість, перед початком обгону не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, при зміні напрямку свого руху не впевнився, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеку іншим учасникам дорожного руху), виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Фольксваген LT-35, транзитний номерний знак 11 AT 7064, під керуванням водія ОСОБА_9, який рухався по своїй смузі руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ-21011 ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці ДТП.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, пояснив, що він 19.05.2008 року він виїхав власним а\м ВАЗ 21011 з с.Рибаківка до ОСОБА_11; попереду нього рухалась вантажівка, яку він почав обганяти, вважаючи, що зустрічний автомобіль знаходиться на достатній відстані. Виїхавши на зустрічну смугу і доїхавши до середини вантажівки, підсудний зрозумів, що не встигне завершити маневр обгону та повернутись на свою смугу руху, і прийняв рішення виїхати на узбіччя зустрічної смуги. Так як водій зустрічного автомобіля також почав виїжджати на своє узбіччя, то машини зіткнулися. У вчиненому розкаявся, пояснив, що частково погасив збитки потерпілим.

Крім визнання вини підсудним, його вина підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_9, письмовими доказами по справі.

Так, свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що точної дати ДТП він не пам"ятає, він рухався в якості водія автомобіля Фольксваген, коли помітив, що зустрічний автомобіль почав маневр обгону, увімкнувши покажчик повороту. Свідок загальмував, уступив дорогу, але водій зустрічного автомобіля, на думку свідка, розгубився, тому що теж з"їхав на узбіччя. Претензій до підсудного не має.

Обставини ДТП вбачаються з протоколу огляду місця ДТП (а.с.4-13) та схеми до нього, протоколів огляду та перевірки технічного стану транспорта (а.с.14-19), протоколу огляду трупу (а.с.20).

З протоколу медичного освідування від 19.05.2008 року (а.с.21) вбачається, що водій ОСОБА_8 є тверезим.

З висновку судово-технічної експертизи технічного стану автомобіля НОМЕР_1, № 2\138 від 26.06.2008 року (а.с.44-52), вбачається, що несправностей ходової частини, рульового управління, гальмової системи вказаного автомобіля, які могли б виникнути до дорожньо-транспортної пригоди і вплинути на рух транспортного засобу, обумовивши раптовий, неочікуваний водієм увід автомобіля від прямолінійного руху при гальмувані, русі накатом, чи відмову систем, в досліджуваних системах не виявлено.

З висновку судово-технічної експертизи технічного стану автомобіля Фольксваген LT-35, тр\н 11АТ7064, № 2U37 від 25.06.2008 року (а.с.60-68) вбачається, що ходова частина, рульове управління, гальмова системи вказаного автомобіля не мають несправностей, які могли виникнути до ДТП та вплинути на його рух, обумовивши раптовий, неочікуваний водієм увід автомобіля від прямолінійного руху при гальмувані, русі накатом, чи відмову систем.

З висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 4\57 від 23.06.2008 року (а.с.77-193) вбачається, що під час первісного контактування автомобіль ВАЗ 21011 розташовувався правою передньою частиною (правою частиною капоту, правим переднім крилом, правим краєм переднього бамперу) до передньої частини автомобіля Фольксваген (передньої частини правого переднього крила, правої частини капоту та панелі правого бамперу) та поздовжні осі транспортних засобів знаходились під кутом 150±5°, зіткнення автомобілів Фольксваген та ВАЗ 21011 відбулось у межах смуги руху автомобіля Фольксваген, під час якого автомобіль ВАЗ 21011 перетинав смугу руху автомобіля Фольксваген, рухаючись у напрямку узбіччя смуги руху автомобіля Фольксваген, та під час зіткнення автомобіль Фольксваген знаходився лівим переднім колесом на відстані 0.5 м. від правого краю своєї смуги руху.

З висновку автотехнічної експертизи № 1\192 від 09.08.2008 року (а.с.141-143) вбачається, що у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21011 ОСОБА_8 мав технічну можливість шляхом дотримання п.10.1 та п.14.2 "в" Правил дорожнього руху України попередити зіткнення; навіть при повній зупинці автомобіля Фольксваген не виключалось зіткнення транспортних засобів, що свідчить про відсутність в діях водія ОСОБА_9 невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР України.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 972 від 24.06.2008 р. (а.с.34-36), смерть ОСОБА_10 настала в результаті тупої травми грудної клітки у вигляді травматичного розриву грудного відділу аорти, що супроводжувався сильною

с.Рибаківка до ОСОБА_11; попереду нього рухалась вантажівка, яку він почав обганяти, вважаючи, що зустрічний автомобіль знаходиться на достатній відстані. Виїхавши на зустрічну смугу і доїхавши до середини вантажівки, підсудний зрозумів, що не встигне завершити маневр обгону та повернутись на свою смугу руху, і прийняв рішення виїхати на узбіччя зустрічної смуги. Так як водій зустрічного автомобіля також почав виїжджати на своє узбіччя, то машини зіткнулися. У вчиненому розкаявся, пояснив, що частково погасив збитки потерпілим.

Крім визнання вини підсудним, його вина підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_9, письмовими доказами по справі.

Так, свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що точної дати ДТП він не пам"ятає, він рухався в якості водія автомобіля Фольксваген, коли помітив, що зустрічний автомобіль почав маневр обгону, увімкнувши покажчик повороту. Свідок загальмував, уступив дорогу, але водій зустрічного автомобіля, на думку свідка, розгубився, тому що теж з"їхав на узбіччя. Претензій до підсудного не має.

Обставини ДТП вбачаються з протоколу огляду місця ДТП (а.с.4-13) та схеми до нього, протоколів огляду та перевірки технічного стану транспорта (а.с.14-19), протоколу огляду трупу (а.с.20).

З протоколу медичного освідування від 19.05.2008 року (а.с.21) вбачається, що водій ОСОБА_8 є тверезим.

З висновку судово-технічної експертизи технічного стану автомобіля НОМЕР_1, № 2\138 від 26.06.2008 року (а.с.44-52), вбачається, що несправностей ходової частини, рульового управління, гальмової системи вказаного автомобіля, які могли б виникнути до дорожньо-транспортної пригоди і вплинути на рух транспортного засобу, обумовивши раптовий, неочікуваний водієм увід автомобіля від прямолінійного руху при гальмувані, русі накатом, чи відмову систем, в досліджуваних системах не виявлено.

З висновку судово-технічної експертизи технічного стану автомобіля Фольксваген LT-35, тр\н 11АТ7064, № 2\137 від 25.06.2008 року (а.с.60-68) вбачається, що ходова частина, рульове управління, гальмова системи вказаного автомобіля не мають несправностей, які могли виникнути до ДТП та вплинути на його рух, обумовивши раптовий, неочікуваний водієм увід автомобіля від прямолінійного руху при гальмувані, русі накатом, чи відмову систем.

З висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 4\57 від 23.06.2008 року (а.с.77-193) вбачається, що під час первісного контактування автомобіль ВАЗ 21011 розташовувався правою передньою частиною (правою частиною капоту, правим переднім крилом, правим краєм переднього бамперу) до передньої частини автомобіля Фольксваген (передньої частини правого переднього крила, правої частини капоту та панелі правого бамперу) та поздовжні осі транспортних засобів знаходились під кутом 150 ±5°, зіткнення автомобілів Фольксваген та ВАЗ 21011 відбулось у межах смуги руху автомобіля Фольксваген, під час якого автомобіль ВАЗ 21011 перетинав смугу руху автомобіля Фольксваген, рухаючись у напрямку узбіччя смуги руху автомобіля Фольксваген, та під час зіткнення автомобіль Фольксваген знаходився лівим переднім колесом на відстані 0.5 м. від правого краю своєї смуги руху.

З висновку автотехнічної експертизи № 1\192 від 09.08.2008 року (а.с.141-143) вбачається, що у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21011 ОСОБА_8 мав технічну можливість шляхом дотримання п.10.1 та п.14.2 "в" Правил дорожнього руху України попередити зіткнення; навіть при повній зупинці автомобіля Фольксваген не виключалось зіткнення транспортних засобів, що свідчить про відсутність в діях водія ОСОБА_9 невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР України.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 972 від 24.06.2008 р. (а.с.34-36), смерть ОСОБА_10 настала в результаті тупої травми грудної клітки у вигляді травматичного розриву грудного відділу аорти, що супроводжувався сильною

внутрішноплевральною кровотечею, геморрагічним шоком; всі тілесні ушкодження виникли від неодноразової дії тупих твердих предметів, в умовах ДТП, можливо в строк і за обставин, вказаних в постанові про призначення експертизи, і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які потягли за собою смерть.

Дослідивши зібрані в ході судового слідства докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого .

Призначаючи підсудному покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу підсудного, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, стан його здоров"я; обставинами, що пом»якшують покарання, є щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданих збитків. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу підсудного, обставини справи та обставини, що пом»якшують покарання, думку потерпілих, суд вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, застосувавши до нього ст.75, 76 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 28, 328 КПК України, ст.23, 1167 ЦК України підлягають задоволенню цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, заподіяної злочином.

Потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлені цивільні позови про стягнення з підсудного моральної шкоди, завданої смертю близької людини, в розмірі відповідно 100000 грн. та 20000 грн.

Під час розгляду справи потерпілі зменшили позовні вимоги; ОСОБА_12 просила стягнути з підсудного в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка, 10000 грн., пояснивши, що матеріальна шкода підсудним їй відшкодована в розмірі 10000 грн., тому вона зменшує позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди; потерпіла ОСОБА_3 та її представник пояснили, що моральна шкода їм частково відшкодована підсудним в сумі 5000 грн., тому просили стягнути з підсудного 15000 грн.

Підсудний ОСОБА_8 позовні вимоги визнав повністю.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України, враховує характер та обсяг душевних страждань, яких зазнали цивільні позивачі, характер злочину, ступінь вини підсудного, в результаті дій якого загинув ОСОБА_10, вимоги розумності та справедливості.

На підставі ст.92 КПК України підлягають стягненню з підсудного судові витрати на проведення судово-автотехнічних та транспортно-трасологічної експертиз.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

засудив:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки шість місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців, якщо він протягом вказаного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній - підписку про невиїзд.

Строк відбування покарання обчислювати з дня проголошення вироку..

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, 10000 (десять тисяч) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, 15000 (п"ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 судові витрати на проведення експертиз в сумі 3407, 45 грн. на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області на р\р 35229001000016, УДК в Миколаївській області, код 25574110, МФО 826013, в тому числі за проведення автотехнічних експертиз № 2U38 від 26.06.2008 року - 486, 78 грн., № 2\137 від 25.06.2008 року - 486, 78 грн., № 1\192 від 09.08.2008 року - 486, 78 грн., транспортно-трасологічної експертизи № 4\57 від 23.06.2008 року - 1947, 11 грн.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через місцевий суд.