Ухвала суду № 87939419, 28.02.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

провадження № 1-кп/631/45/20

справа № 631/3/20

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

28 лютого 2020 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харьковської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко І. О.,

за участю секретаря судового засідання - Семенко А. А.,

прокурора - Біляєва Є. О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника - Лисенко В. І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42018221400000048, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2018 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 20202 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018221400000048 від 14.05.2018 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Ухвалою судді від 15 січня 2020 року справу було призначено у підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Біляєв Є. О. заявив, що провадження за обвинувальним актом підсудне Нововодолазькому районному суду Харківської області, підстав для закриття, зупинення провадження немає. У справі маються всі необхідні для розгляду у судовому засіданні матеріали, вважає за можливе призначити справу до судового розгляду. Також, вважає за необхідне доручити представнику персоналу Нововодолазького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області підготувати досудову доповідь щодо обвинуваченого. Окрім того, просив викликати у судове засідання та допитати свідків, яких він вказав у письмовому клопотанні.

Захисник Лисенко В. І. заперечувала проти призначення справи до судового розгляду, заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, мотивуючи тим, що формулювання обвинувачення є неконкретним. Зауважила, що в обвинувальному акті вказано факти, які взагалі не доведені, а саме, відсутнє посилання на пункти, статті на інші нормативно-правови інструкции та документи, які би вказували, про їх порушення з боку ОСОБА_2 при виконанні своїх функцій на посаді головного бухгалтера, відсутнє посилання на суми нарахування кожного місяця на банківську картку ОСОБА_1 , не доведено скільки коштів було переведено на банківський рахунок та отримано ОСОБА_1 , а скільки ОСОБА_2 , не були проведені судово-почеркознавчі експертизи, у судово-економічній експертизі не вказано хто отримував гроші за ОСОБА_3 . Фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, у обвинувальному акті викладені не повно, а саме не зазначена назва і кількість вкрадених грошових коштів, не описано, яким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розподілили між собою ролі та які саме дії під час реалізації злочинного плану, виконував кожен з них, не вбачається яким саме чином ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та розтратив грошові кошти. Також, не зазначено форму умислу, мотиви злочину, а також за якими ознаками ОСОБА_1 віднесено до службових осіб. Зазначила, що у разі призначення справи до судового розгляду не заперечує проти виклику свідків у судове засідання.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні підтримав думку та клопотання свого захисника, інших клопотаннь не заявляв.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання щодо можливості призначення судового розгляду, клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши обвинувальний акт разом із реєстром матеріалів досудового розслідування, дійшов наступного.

Так, підготовче провадження у суді першої інстанції регламентується главою 27 розділу ІV КПК України.

Частиною 3 ст. 314 КПК України визначено які рішення суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

При цьому, обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України та містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження (ч. 2 ст. 291 КПК України).

Отже, у разі невідповідності вказаним вимогам КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Так, за п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Тобто, положеннями вказаної статті встановлено, що формулювання обвинувачення має міститись у обвинувальному акті після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Захисник Лисенко В. І. у клопотанні про повернення обвинувального акту прокурору наполягала на неконкретності обвинувачення.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відсутність конкретизованого обвинувачення є також прямим порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка передбачає, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (пункт 52 рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» заява № 25444/94; пункт 58 рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», заява № 23969/94, пункт 34 рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І ОСОБА_4 та інші проти Австрії», заява № 42780/98).

До того ж, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» пункту 3 статі 6 Конвенції (пункт 54 рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», а також пункт 47 рішення у справі «Даллос проти Угорщини»).

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. № 8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Отже, формулювання обвинувачення, окрім вказівки статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується підозрюваний, обов`язково має містити зазначення місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів, тобто обвинувачення слід формулювати так, щоб не було упущено жодну із вказаних істотних обставин вчинення злочину і водночас без зазначення фактів, які не мають правового значення у справі та є зайвими подробицями.

З обвинувального акту вбачається, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, містить всі відомості, які встановлені вимогами закону, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України тобто у заволодінні чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання нею своїм службовим становищем.

Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, окрім вказівки статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, має зазначення місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.

Ураховуючи викладене, суд не може прийняти до уваги доводи захисника, щодо неконкретності обвинувачення.

Питання про неконкретність обвинувачення (у обвинувальному акті не повно викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими), їх доведеність чи недоведеність, правильність кваліфікації є предметом розгляду обвинувального акта по суті та вирішуються за результатами такого розгляду. Їх з`ясування у підготовчому засіданні та використання як підстави для повернення прокурору обвинувального акта суперечить вимогам ст. ст. 291, 314 КПК України.

Не підлягає вирішенню у підготовчому судовому засіданні питання про те, чи є обвинувачений суб`єктом інкримінованого йому злочину. Вказане вирішується судом виключно вироком за результатами розгляду кримінальної справи по суті, бо воно знаходиться за межами обсягу питань, які вирішуються судом у підготовчому засіданні при перевірці відповідності обвинувального акта вимогам закону.

Також суд не приймає доводи захисника з приводу того, що не вбачається яким саме чином ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та розтратив грошові кошти. Вказані доводи є безпідставними, бо з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання нею своїм службовим становищем, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. У привласненні та розтраті грошових коштів ОСОБА_1 не обвинувачується.

Правильність кваліфікації дій обвинуваченої особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину не вирішується у підготовчому судовому засіданні. Вказане вирішується виключно вироком суду і не може бути підставою для повернення прокурору обвинувального акта за результатами підготовчого судового засідання.

За таких підстав, суд доходить висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , складений у відповідності з вимогами КПК України і підстав для його повернення прокурору немає. Провадження за обвинувальним актом підсудне Нововодолазькому районному суду Харківської області. Підстав для закриття провадження чи направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжні заходи не обиралися, ніяких клопотань з цього приводу до суду не надходило.

За приписами ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Також, суд задовольняє клопотання прокурора, приймаючи до уваги, що обвинувачений та його захисник не заперечували проти складання досудової доповіді, та відповідно до ст. 314-1 КПК України доручає представнику персоналу Нововодолазького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області підготувати досудову доповідь щодо обвинуваченого.

Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 316 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження, зокрема, про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.

З клопотання прокурора, зареєстрованого через канцелярію суду за вх. 1236/20-вх від 27.02.20202 року, яке від підтримав у підготовчому судовому засіданні, вбачається, що прокурор просить викликати у судове засідання для допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

За таких підстав, з урахуванням думки обвинуваченого та його захисника, суд вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити. Викликати у судове засідання та допитати у якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314 - 316, 369, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, на 11 годину 30 хвилин 05 березня 2020 року у приміщенні Нововодолазького районного суду Харківської області.

Доручити представнику персоналу Нововодолазького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області підготувати в строк до 11 години 30 хвилин 05 березня 2020 досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Викликати у судове засідання та допитати у якості свідків:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_6 ;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешкає за адресою: АДРЕСА_8 .

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Про місце та час розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Пархоменко