Рішення № 87939207, 25.02.2020, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/33/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м.Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Тімченко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач, АТ КБ «Приватбанк», звернувся до Люботинського міського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 85 719,25 грн. за кредитним договором № б/н від 14.05.2014 р., яка складається з: заборгованості за кредитом - 899,21 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 76068,18 грн., заборгованість за пенею - 4193,80 грн.,заборгованість за комісією - 0,00 грн., штрафів (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 4058,06 грн. та стягнути судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем 14.05.2014 був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 900,00 грн. Позивач зазначає, що ним зобов`язання за договором виконані у повному обсязі, в той час як відповідач свої зобов`язання не виконує, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка складає 85 719,25 грн. Враховуючи, що відповідач добровільно не погашає заборгованість, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив проводити судове засідання без його участі, а також ухвалити заочне рішення.

Відповідач, в судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій позов визнав частково, пояснивши, що картку з платіжним лімітом у розмірі 900,00 грн. отримував. Однак з Правилами та Умовами надання банківських послуг, порядком нарахування пені та штрафних санкцій не ознайомлювався, а також про відповідальність танаслідки невиконання грошових зобов`язань працівниками банку не повідомлявся.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

14 травня 2014 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

Позивач стверджує, що за даною заявою, яка разом з умовами та правилами надання банківських послуг складає кредитний договір відповідач отримав кредит з встановленим кредитним лімітом у розмірі 900,00 грн. Проти даного факту відповідач не заперечував.

Відповідно до п. 1.1.2.5 Клієнт зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за пере виплатою платіжного ліміту , а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором ( відповідно до редакції доданої до позовної заяви).

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором та на думку позивача, відповідач має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31.10.2019 становить 85 719,25 грн. та яка складається з:

- заборгованості за кредитом - 899,21 грн.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом - 76068,18 грн.;

- заборгованість за пенею - 4193,80 грн.;

- заборгованість за комісією - 0,00 грн.;

- штрафів (фіксована частина) - 500,00 грн.;

- штраф (процентна складова) - 4058,06 грн.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено,що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Звертаючись до суду з цим позовом, АТ КБ «Приватбанк» на підтвердження своїх позовних вимог надало суду анкету-заяву ОСОБА_1 від 14.05.2014, в якій зазначено особисту інформацію відповідача, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, серію та номер паспорта, сімейний стан, освіту, адресу проживання, адресу реєстрації, номер засобів зв`язку, інформацію про місце роботи, тощо. Втім заява не містить відомостей про те, що він не лише ознайомився зі змістом, а й отримав ці умови та правила, з якими він погодився, про що має бути його підпис в цьому документі. За відсутності у сторони цих стандартних умов та правил банку, які є невід`ємною частиною договору, оскільки містять його істотні умови, які в анкеті-заяві не викладені, сторона не має можливості свідомо здійснити своє волевиявлення при укладенні договору та дотримуватися його умов, тобто визначити свою поведінку за цими правилами, що є необхідною умовою для вільного волевиявлення особи при укладенні правочину, передбаченого частиною третьою статті 203 ЦК України.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19), оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усіх споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим, банк має підтвердити , що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови , а не інші. Другий контрагент(споживач послуг банку) приєднується тільки до тих умов, з якими він ознайомлений.

Також, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити, бути поінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це знаний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження ознайомлення відповідача з Витягом із Тарифів та Витяг з умов правил надання банківських послуг у Приватбанку, оскільки на них відсутній підпис відповідача, в зв`язку з чим не можливо встановити факт обізнаності відповідача з умовами кредитування, а також факт укладення кредитного договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтею 625 ЦК України позивач не пред`явив.

Однак факт використання кредитних коштів у розмірі 900,00 грн., судом встановлено та не заперечується відповідачем.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, позовні вимоги в частині є стягнення процентів, пені та штрафних санкцій необґрунтованими, та у позов слід задовольнити частково.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, уразу часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидні сторони пропорційно розміру задвоолених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 81,141,258, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитом- 899 (вісімсот дев`яносто дев`ять) грн.21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 21 (двадцять одна) грн. 86 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду до або через Люботинський міський суд Харківської області.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299.

Представник позивача: Сичов Костянтин Володимирович, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП:невідомо, паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Московським МВ ХМУ УМВСУ в Харківсбкій області,19.12.2000.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Люботинскьим МС ГУДМС України в Харківській області,12.04.2013, РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя О.В. Зінченко

Повний текст рішення виготовлено 02.03.2020