Рішення № 87936961, 02.03.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року

м. Одеса

Справа № 521/9786/19

Провадження № 2/521/476/20

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Дробот В.В.,

Учасники справи:

Позивач –

ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

Відповідач – ТОВ «Компанія «Спецгруп»

Представник – Леванюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецгруп» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 звернувся із позовом до ТОВ «Компанія «Спецгруп», за яким просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 306 082,93 гривень, що складається з: суми основного боргу в розмірі 265975,00 гривень, пені в розмірі 27323,63 гривень, збитків від інфляції - 10511,30 гривень, відсотків за користування грошовими коштами (3% річних) - 2273,00 гривень, та судові витрати на розгляд справи, посилаючись на такі обставини.

28 вересня 2017 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ «Компанія «Спецгруп» (Орендар) укладено Договір оренди №28-09/17 нежитлового приміщення. За умовами даного Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 810,5 кв. м. На виконання умов Договору 01 жовтня 2017 року об`єкт оренди було передано Орендарю в користування.

Відповідно до п. 4.1. цього Договору, розмір орендної плати за один місяць оренди визначений сторонами за домовленістю в сумі, яка складає еквівалент у гривні суми 2500,00 доларів США. Однак, всупереч вимогам Договору, Орендар не виконує взяті на себе зобов`язання з оплати користування в повному обсязі та належним чином. 28 вересня 2017 року Орендарем перераховано орендну плату за перший та останній місяці користування нежитловим приміщенням (жовтень 2017 року та останній місяць). Із невеликими затримками сплачено орендну плату за листопад - грудень 2017 року, січень - листопад 2018 року, із майже місячними затримками сплачено за грудень 2018 року, за січень 2019 року оплата здійснена із затримкою більше 3 місяців (10 квітня 2019 року). Надалі, жодної оплати орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення ТОВ «Компанія «Спецгруп» не здійснювало, внаслідок чого сформувалась заборгованість у розмірі суми орендної плати за лютий-травень 2019 року, що еквівалентно 10000,0 доларів США (265975,00 грн.). Тобто, орендна плата не вносилася понад три місяці, порушення строку оплати платежу становить більше ніж 90 календарних днів.

Згідно із п. 6.4. Договору, Сторони домовились, що у випадку несвоєчасної оплати платежів, передбачених розділом 4 цього Договору, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. З урахуванням суми заборгованості та кількості днів прострочення, загальна сума пені становить 27323,63 грн. Через невиконання зобов`язань по Договору, Орендодавець поніс збитки від інфляції в розмірі 10511,30 грн. та має право на отримання відсотків за користування грошовими коштами (3% річних) в сумі 2273,00 грн. Враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості становить 306 082,93 грн., і складається з: основної суми боргу - 265975,00 грн.; 3 % річних - 2273,00 грн.; пені - 27323,63 грн.; інфляційних збитків - 10511,30 грн. Позивач намагався врегулювати спір в досудовому порядку та 20 травня 2019 року вислав на адресу відповідача претензію, щодо неналежного виконання умов Договору та сплати заборгованості. Однак, дана претензія залишена без відповіді, сума заборгованості з орендної плати, станом на момент звернення із позовом, не погашена.

В подальшому позивачем було надано заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідач здійснював деякі оплати заборгованості. Тому, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 231411,96 грн., що складається з: суми основного боргу в розмірі 138239,59 грн., пені в розмірі 71248,34 грн., збитків від інфляції - 15718,79 грн., відсотків за користування грошовими коштами (3% річних) - 6205,24 грн.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що 27 листопада 2019 року представником позивача було надано до суду заява про зменшення позовних вимог, якою фактично позовні вимоги збільшено на суму 138239,59 грн. Заява позивача про зменшення позовних вимог не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та підлягає поверненню відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. 27 листопада 2019 року позивачем надана заява до суду про зменшення позовних вимог, яка фактично по суті є заявою про збільшення позовних вимог на суму у розмірі 138239,59 грн., та фактично є новою позовною вимогою. Розрахунок заборгованості та нарахування штрафних санкцій надано суду без урахування сплачених сум заборгованості та штрафних санкцій, а саме з 11 січня 2018 року, які є предметом первісних позовних вимог. Відповідно до п. 6.1. Договору оренди нежитлового приміщення №28-09/17 від 28 вересня 2017 року спори, що виникають при виконанні, зміні або припиненні Договору або у зв`язку з ним вирішуються Сторонами шляхом переговорів, а у разі відсутності домовленості відповідно до чинного законодавства України. Враховуючи вищезазначену умову договору, позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору, оскільки надана до суду заява, є по суті новою позовною вимогою, тому підлягає поверненню позивачу.

Крім того, позивач під час нарахування штрафних санкцій незаконно нарахував індекс інфляції у сумі 10511,30 грн., які не підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня. коли зобов`язання мало бути виконано. Договором оренди нежитлового приміщення не передбачено збільшення строків нарахування штрафних санкцій ніж ті, що вказані в ч. 6 ст. 232 ГК України, таким чином і нарахування неустойки у первісному позові не відповідає закону. Також, позивач не вірно визначав суму заборгованості у гривні, оскільки датою сплати оренди визначено Договором 10 число кожного місяця, то відповідно заборгованість виникає 11 числа, тому визначення суми заборгованості визначається станом на 10 число місяця, натомість позивач визначав суму заборгованості датою чергової оплати відповідачем оренди, що не відповідає закону, та внаслідок чого, позивачем помилково визначена сума заборгованості. Враховуючи викладене, заборгованість відповідача за первісним позовом складала 265965,50 грн., неустойка - 24438,70 грн., 3% річних - 2273 грн., загалом сума заборгованості за первісним позовом склала - 292677,20 грн., замість не вірно нарахованих позивачем 306082,93 грн.

В судовому засіданні 06 листопада 2019 року, відповідачем було надано квитанції про сплату оренди та штрафних санкцій на суму 494458,26 грн., яку відповідач здійснив за період з 24 червня по 25 жовтня 2019 року, тобто після подачі позову до суду, та фактично повністю сплатив вимоги позивача, що є підставою для закриття провадження по справі за відсутністю спору. Більш того, Позивач ОСОБА_4 постійно проживає на території Німеччини адреса проживання вказана у Договорі оренди, його довіреною особою щодо представництва інтересів за договором оренди є його дружина -ФОП ОСОБА_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , яка також фактично проживає з позивачем у Німеччині.

Згідно умов договору оренди, всі спори що виникають під час виконання даного договору вирішуються шляхом переговорів, адресами, на які мають бути надіслані заяви та претензії є адреса позивача у Німеччині та адреса представника позивача ФОП ОСОБА_5 в м. Одеса. Враховуючи, що позивачем ОСОБА_4 було порушено умови договору, а

саме перешкоджання доступу до орендованого приміщення на протязі фактично 2 місяців 2019 року, що фактично зупинило виробництво продукції, зірвало її поставки та спричинило матеріальні збитки підприємству, відповідачем було направлено претензію про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення у жовтні та листопаді 2019 року, та акт прийму-передачі приміщення. Зазначені претензії були надіслані позивачу на адреси вказані в

Договорі оренди. Однак відповіді на вказані претензії не отримано, більш того він

ухиляється від їх отримання, як і від приймання нежитлового приміщення 03 жовтня 2019 року, відповідачем звільнено орендоване приміщення, а позивачем ОСОБА_4 знято охорону з нього та перекрито вхід до нього.

Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Леванюк Т.В. про повернення позовної заяви та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецгруп» про стягнення заборгованості відмовлено.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами письмових доказів.

28 вересня 2017 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ «Компанія «Спецгруп» (Орендар) укладено Договір оренди №28-09/17 нежитлового приміщення.

За умовами даного Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 810,5 кв. м., що належать йому на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу від 21 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського округу Орзіх В.М. та зареєстрованого під №4568.

На виконання умов Договору 01 жовтня 2017 року об`єкт оренди було передано Орендарю в користування, про що свідчить підписаний Акт прийому-передачі нежитлового приміщення №1.

Згідно із п. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 4.1. цього Договору, розмір орендної плати за один місяць оренди визначений сторонами за домовленістю в сумі, яка складає еквівалент у гривні суми 2500,00 доларів США.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що сума орендної плати сплачується в безготівковій формі, щомісячно до 10-го числа поточного місяця.

Обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату передбачений і пунктом 5.1.2. Договору.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із п. 6.4. Договору, Сторони домовились, що у випадку несвоєчасної оплати платежів, передбачених розділом 4 цього Договору, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

В судовому засіданні 06 листопада 2019 року, відповідачем було надано квитанцій про сплату оренди та штрафних санкцій на суму 494458,26 грн., яку відповідач здійснив за період з 24 червня по 25 жовтня 2019 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача на ті обставини, що позивачем ОСОБА_4 було порушено умови договору, а саме перешкоджання доступу до орендованого приміщення на протязі фактично 2 місяців 2019 року, що фактично зупинило виробництво продукції, зірвало її поставки та спричинило матеріальні збитки підприємству, відповідачем було направлено претензію про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення у жовтні та листопаді 2019 року, та акт прийму-передачі приміщення. Зазначені претензії були надіслані позивачу на адреси вказані в Договорі оренди. Однак відповіді на вказані претензії не отримано, більш того він ухиляється від їх отримання, як і від приймання нежитлового приміщення 03 жовтня 2019 року, відповідачем звільнено орендоване приміщення, а позивачем ОСОБА_4 знято охорону з нього та перекрито вхід до нього, не можуть бути прийняті судом, оскільки жодного доказу на підтвердження цих обставин до матеріалів справи не надано.

Станом на 27 листопада 2020 року заборгованість за договором оренди № 28-09/17 від 28 вересня 2017 року становить 215693,17 грн. (двісті п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто три грн. 96 коп.), що складається з: суми основного боргу в розмірі 138239,59 грн. (сто тридцять вісім тисяч двісті тридцять дев`ять грн. 59 коп.), пені в розмірі 71248,34 грн. (сімдесят одна тисяча двісті сорок вісім грн. 34 коп.), відсотків за користування грошовими коштами (3% річних) - 6205,24 грн. (шість тисяч двісті п`ять грн. 24 коп.), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В частині позовних вимог щодо стягнення збитків від інфляції в розмірі 15718,79 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот вісімнадцять грн. 79 коп.) слід відмовити, оскільки предметом грошового зобов`язання за вказаним договором позики є грошові кошти, визначені у доларах США, і втрати від знецінення національної валюти відновлені шляхом застосування еквіваленту іноземної валюти за курсом, встановленим НБУ на час вирішення справи про стягнення боргу (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 638/10417/15-ц, провадження № 61-21851св18 (ЄДРСРУ № 80223858) від 20 лютого 2019 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показанням свідків.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За ч. 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

За таких обставин суд має покласти витрати по сплаті судового збору в сумі 2961,53 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят одна грн. 53 коп.) грн. на відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 3, 13, 76, 81, 88, 141, 263, 265, 267, 268, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ТОВ «Компанія «Спецгруп» про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецгруп» (ЄДРПОУ 36232774, місцезнаходження за адресою: 65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, 2-Д) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором оренди № 28-09/17 від 28 вересня 2017 року в сумі 215693,17 грн. (двісті п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто три грн. 96 коп.), що складається з: суми основного боргу в розмірі 138239,59 грн. (сто тридцять вісім тисяч двісті тридцять дев`ять грн. 59 коп.), пені в розмірі 71248,34 грн. (сімдесят одна тисяча двісті сорок вісім грн. 34 коп.), відсотків за користування грошовими коштами (3% річних) - 6205,24 грн. (шість тисяч двісті п`ять грн. 24 коп.).

В частині позовних вимог щодо стягнення збитків від інфляції в розмірі 15718,79 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот вісімнадцять грн. 79 коп.) – відмовити.

Стягнути з ТОВ «Компанія «Спецгруп» на користь ОСОБА_3 суму судового збору в розмірі 2961,53 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят одна грн. 53 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду в повному обсязі складено 02 березня 2020 року.

Головуючий Гуревський В.К.