Рішення № 87936588, 18.02.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3587/19

Провадження № 2/947/554/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Нефедової Г.В.,

представника позивача Юраш В.В. .

представника відповідача - адвоката Станіславської А.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа державний реєстратор Одеської обласної філії комунального підприємства « Центр державної реєстрації» Іскров Олег Вікторович, про витребуванні майна та скасування запису про реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад вимог і заперечень (аргументів) учасників справи

Позивач просить суд витребувати від ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Одеської міської ради квартиру АДРЕСА_1 та скасувати запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 , внесеного державним реєстратором Іскровим О.В. 29.08.2017 року №22074204.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внесення запису про реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_3 на підставі технічного паспорту і декларації про готовність об`єкта до експлуатації, квартири, яка належала до комунальної власності та не була приватизована, була здійснена із порушенням діючого законодавства а тому повинна бути скасована, а майно повернуто власникові у відповідності до вимог ст. 388 Цивільного Кодексу України.

Сторона відповідача ОСОБА_2 заперечуючи проти задоволення позову стверджували , що саме дії структурного підрозділу позивача привели до того, що майно вибуло з володіння власника а тому підстав для витребування майна немає.

Відповідач ОСОБА_3 повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи але до судового засідання не з`явився, відзиву, заяв та клопотань не надавав.

Третя особа - державний реєстратор, у відповідності до вимог цивільного процесу повідомлявся про час і місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, заяв та клопотань не надавав.

2. Процесуальні дії у справі

Позов надійшов до суду 20.02.2019 року ( а/с 5) із сплатою судового збору у розмірі 4802, 50 грн. ( а/с 1,2).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим 20.02.2019 року обрано Луняченко В.О. ( а/с 39).

Ухвалою суду від 25.02.2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження ( а/с 42).

25.02.2019 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради копію реєстраційної справи №1337840951101 ( а/с 51).

Ухвалою суду від 25.02.2019 року задоволено заява позивача та забезпечено позов шляхом арешту на квартиру , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1337840951101, індексний номер 39105762, номер запису про право власності: 24295268 та заборони суб1єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії пов`язані із державною реєстрацією речових справ на зазначену квартиру ( а/с 63).

У судовому засіданні 15.05.2019 року ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання із призначенням справи до розгляду по суті ( а/с 117).

24.06.2019 року від представника відповідача Лікар Н.О. надійшов відзив та заява про поновлення строку на подання відзиву ( а/с 135,142 ).

Ухвалою суду від 14.08.2019 року, у судовому засіданні враховуючи згоду представника позивача, було поновлення строк для надання відзиву та прийнято відзив ( а/с 150).

3. Фактичні обставини, встановлені судом та оцінка доказів

Як встановлено у судовому засіданні 29.08.2017 року на підставі наданого технічного паспорта, виданого 11.08.2017 року ФОП ОСОБА_4 , декларації про готовність об`єкта до експлуатації , серія та номер НОМЕР_1 , яка видана 28.08.2017 року Управлінням Державного Архітектурно Будівельного контролю Одеської міської ради, державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства « Центр державної реєстрації» Іскровим Олегом Вікторовичем здійснено реєстрація права власності за громадянином ОСОБА_3 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ( рішення про державну реєстрацію з відкриттям розділу від 29.08.2017 року, індексний номер 36816025).

Дані обставини підтверджуються відомостями про державну реєстрацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ( а/с 17) та матеріалами реєстраційної справи № 1337840951101 на даними Управлінням державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради ( а/с 84).

Однак , згідно листа комунального підприємства « Міське агентство з приватизації житла» від 22.10.2018 року за вих.. номером 565/01.09 на зазначену квартиру свідоцтва про право власності не видавалось ( а/с 30), а відповідно до довідки КП « Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 19.10.2018 року за № 9364-02/219 станом на 31.12.2012 року право власності на вказану квартиру не було зареєстровано ( а/с 28).

З листа Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 13.09.2018 року за №02.2-14/250 та документації ЖКС «Вузівський», вбачається що на спірну квартиру 28.01.1994 року за №207 видано ордер на вселення на ім`я ОСОБА_5 ( а/с 15).

Згідно договору купівлі-продажу від 04.01.2018 року ОСОБА_3 продав вищевказану квартиру у власність ОСОБА_2 за 529920,00 грн. ( а/с 21).

Відповідно до довідки №1504 про склад сім`ї та реєстрації ОСОБА_6 проживає у спірної квартирі ( а/с 19), та право власності зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно ( а/с 18).

Згідно обставин, встановлених у судовому засіданні - ОСОБА_6 , після укладення договору купівлі-продажу уклала договори із комунальними установами та сплачує всі комунальні послуги, що не заперечується сторонами.

Наказом Управління ДАБК ОМР від 11.09.2018 року за № 01-13/284ДАБК була скасована декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ОД141172401712 від 28.08.2017 року ( а/с 34).

4. Норми права , якими врегульовані спірні правовідносини

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини щодо захисту права власності врегульовано Цивільним кодексом України ( далі ЦК).

Частинами першою та другою статті 16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 321 ЦК України також передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 330 ЦК якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За змістом ч.1 статті 388 ЦК якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

5. Обґрунтування мотивів рішення суду с оцінкою аргументів сторін

Як раніше було визначено, квартира АДРЕСА_1 вибула із власності Одеської міської ради у зв`язку із державною реєстрацією права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_3 рішенням державного реєстратора на підставі наданого технічного паспорта, виданого 11.08.2017 року ФОП ОСОБА_4 , та декларації про готовність об`єкта до експлуатації , серія та номер НОМЕР_1 , яка видана 28.08.2017 року Управлінням Державного Архітектурно Будівельного контролю Одеської міської ради.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться й на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада міста.

Згідно до ст 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. '

Статтями 30, 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів міських рад належать, зокрема, видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій, облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт,. здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності"

Відповідно до п.п. 1, з, 4 Примірного положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ № 671 від 19.08.2015 р., орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі - орган ДАБК).

Основним завданням органу ДАБК є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Орган ДАБК відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, надає, отримує документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію; приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків).

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю для виконання покладених на них завдань під час перевірки мають право, зокрема, отримувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п.п. 18. 19. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 р.. в редакції постанови КМУ № 750 від 8.09.2015р.. в редакції, що діяла на момент реєстрації декларації № ОД 141172401712 від 28.08.2017р.. орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру. У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними. зазначеними у декларації). які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону; України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення .

Отже саме Управління ДАБК Одеської міської ради було зобов`язано та мало можливості а також повноваження для своєчасного запобіганню порушення права самої Одеської міської ради щодо відчуження комунального майна.

Факт того, що власне розпорядження Управління у вигляді декларації про готовність об`єкта до експлуатації, було згодом скасовано самим Управлінням, не означає наявності такого розпорядження як однієї з підстав того, що майно вибуло із власності громади.

Під час розгляду справи, суд враховує, що основною вимогою позивача є повернення майна у власність Одеської міської ради, а питання скасування реєстрації є похідними від захисту права власності шляхом витребування майна.

Одночасно суд приймає до уваги, що позивачем не заперечується наявність у відповідача права власності на дану квартиру, а тому, вимоги про повернення майна вирішуються шляхом втручання у право власника на мирне володіння майном, яке захищено як конституцією України так і Протоколом першим до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі Конвенції ).

За змістом ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Чисельні рішення Європейського суду з прав людини з питань захисту право на володіння майном в розумінні ст.. 1 Протоколу, дозволяють дійти до висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 застосовується лише до «майна», яке вже перебуває у володінні особи (Marckx v. Belgium, § 50; Anheuser-Busch Inc. v. Portugal, § 64). 11. Таким чином можливо стверджувати про порушення статті 1 Протоколу № 1 лише в тому випадку, коли оскаржені рішення стосувалися його «майна» у значенні цього положення. «Майно» може бути або «існуючим майном», або активами, в тому числі за позовами, щодо яких заявник може стверджувати, що він або вона має принаймні, «законне очікування» отримання ефективного володіння майном (Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium, § 31; J.A. Pye (Oxford) Ltd and J.A. Pye (Oxford) Land Ltd v. the United Kingdom, § 61; Von Maltzan and Others v. Germany (ухв.), § 74 (c); Kopecky v. Slovakia, § 35 (c)). 12

Стаття 1 Протоколу № 1 містить три окремі правила. Перше правило, викладене в першому реченні першого пункту, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном. Друге правило, яке міститься у другому реченні першого пункту, охоплює лише позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам. Третє правило, зазначене у другому пункті, визнає, що Договірні держави мають право, зокрема, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів. Втручання повинне виконувати певні критерії: воно повинне відповідати принципу законності і переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є достатньо пропорційними меті, яку намагаються реалізувати (Beyeler v. Italy, §§ 108-114).

Будь-яке втручання в права, захищені статтею 1 Протоколу № 1, повинне відповідати вимогі законності (Vistins and Perepjolkins v. Latvia, § 95; Belane Nagy v. Hungary, § 112). Вираз «на умовах, передбачених законом», який стосується будь-якого втручання в право на мирне володіння «майном» повинен тлумачитися так само, як вираз «згідно із законом» у статті 8 стосовно втручання в права, захищені цим положенням, або як вираз «встановлений законом» стосовно втручання в права, захищені статтями 9, 10 і 11 Конвенції.

Принцип законності є першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу № 1. Друге речення першого пункту передбачає позбавлення «власності» «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом впровадження «законів». Крім того, верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, є притаманним всім статтям Конвенції (Iatridis v. Greece, § 58; Former King of Greece and Others v. Greece , § 79; Broniowski v. Poland, § 147).

В даному випадку поняття законності втручання, враховуючи диспозицію ст.. 388 ЦК визначає, що власник має право вимагати від суду повернення майна лише у випадку коли таке майно вибуло із власності не з волі такого власника, а іншим шляхом.

Однак реєстрація права власності на ім`я ОСОБА_3 було здійснено лише тому, що структурним підрозділом Одеської міської ради було видано декларацію про готовність об`єкта для експлуатації, без здійснення достатньої перевірки відповідності відомостей які були надані для винесення такої декларації.

Скасування у подальшому своє декларації із зазначенням у наказі підстав - порушення з боку ОСОБА_3 , на думку суду, є намаганням змінити обставини видачі такої декларації у вигляді недбалості працівників Управління ДАБК, та покласти фактично тягар відповідальності на добросовісного набувача, що на думку суду є неприпустимим.

Вищевикладені обставини дають змогу суду при визначенні балансу інтересів та пропорційності у демократичному суспільстві, прийти до висновку, що Верховенство права в даному випадку є захистом інтересів добросовісного набувача та відсутністю законних підстав для витребування даного майна з його власності.

Похідний характер інших вимог, яки безпосередньо пов`язані із вимогами про захист права власності шляхом витребування майна дозволяю суду відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

7.Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).

В даному випадку факт відмови судом у задоволені позову у повному обсязі унеможливлює стягнення на користь позивача всіх понесених судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову Одеської міської ради ( код ЄДРПОУ 26597691, місце реєстрації: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1 ) до ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 11.02.2002 року Біляївським РВ УМВС України в Одеській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), третя особа державний реєстратор Одеської обласної філії комунального підприємства « Центр державної реєстрації» Іскров Олег Вікторович, про витребуванні від ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Одеської міської ради квартиру АДРЕСА_1 та скасування запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 , внесеного державним реєстратором Іскровим О.В. 29.08.2017 року №22074204.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою суду від 25.02.2019 року, у вигляді арешту на квартиру , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1337840951101, індексний номер 39105762, номер запису про право власності: 24295268 та заборони суб1єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії пов`язані із державною реєстрацією речових справ на зазначену квартиру.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Cуддя Луняченко В. О.