Ухвала суду № 87936557, 02.03.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4414/19

Провадження № 1-кс/947/1970/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Кошмал В.М., захисника підозрюваного – адвоката Загарнюка Д.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого-криміналіста СУ ГУНП в Одеській області Стеценко А.А., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Філіпповим С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12019160000000167 від 02.03.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Науського району, республіки Таджикистан, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізичної особи-підприємця, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, п.п. 1, 6 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, у невстановленому місці та час, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що вчинювані ним дії, направлені на носіння, зберігання,придбання вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, без передбаченого законом дозволу є незаконними, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи обріз двоствольної мисливської рушниці, що відноситься до категорії нестандартної (переробленої саморобним способом) гладкоствольної середньоствольної вогнепальної зброї, виготовленої з двоствольної мисливської рушниці ТОЗ-БМ 16-го калібру № НОМЕР_1 , промислового виробництва, 1965 року виготовлення, виробництва СРСР (Тульський збройовий завод), із конструктивними змінами, внесеними саморобним способом шляхом укорочування стволів до залишкової довжини 315 мм та відпилювання прикладу до шийки ложа, та невстановлену досудовим розслідуванням кількість набоїв до неї, у тому числі три шротові мисливські патрони 16-го калібру італійського виробництва, призначені для стрільби з мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї відповідного калібру, який в подальшому зберігав за місцем мешкання колишньої дружини ОСОБА_2 у металевій шафі на горищі будинку АДРЕСА_1 ) та використовував у власних потребах.

В подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_1 перевіз обріз двоствольної мисливської рушниці та набої до нього у невстановлене досудовим розслідуванням місце, де в подальшому їх зберігав.

Разом із цим, приблизно, у лютому 2019 року, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами шляхом вчинення розбійного нападу та умисного вбивства із корисливих мотивів.

Так, ОСОБА_1 , з метою підготовки до реалізації злочинного умислу, направленого на вчинення розбійного нападу та умисного вбивства з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, перебуваючи у дружніх відносинах із родиною ОСОБА_3 , будучи обізнаним про їх матеріальний стан, а саме те, що останні за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 , зберігають грошові кошти в сумі приблизно десяти тисяч доларів США та тридцяти тисяч гривень, які вони накопичували з метою придбання транспортного засобу, обрав їх об`єктом свого злочинного посягання та вирішив вчинити розбійний напад на останніх з метою незаконного заволодіння зазначеними грошовими коштами.

Так, з метою підготовки до реалізації свого злочинного умислу, направленого на вчинення розбійного нападу та умисного вбивства з корисливих мотивів ОСОБА_1 , обрав знаряддям вчинення злочину придбаний ним заздалегідь обріз двоствольної мисливської рушниці, що відноситься до категорії нестандартної (переробленої саморобним способом) гладкоствольної середньоствольної вогнепальної зброї, виготовленої з двоствольної мисливської рушниці ТОЗ-БМ 16-го калібру № НОМЕР_1 , промислового виробництва, 1965 року виготовлення, виробництва СРСР (Тульський збройовий завод), із конструктивними змінами, внесеними саморобним способом шляхом укорочування стволів до залишкової довжини 315 мм та відпилювання прикладу до шийки ложа та набої до нього, які перевірив на справність та можливість використання. Зміни, що внесені саморобним способом в конструкцію рушниці, з якої виготовлений обріз, призвели до втрати деяких балістичних і експлуатаційних характеристик, властивих для гладкоствольної мисливської зброї – точність, кучність, дальність бою. При цьому обріз придбав такі властивості, як можливість прихованого носіння і більш оперативного управління в ближньому бою.

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами шляхом вчинення розбійного нападу та умисного вбивства із корисливих мотивів, ОСОБА_1 , 01.03.2019 у період часу з 19.00 по 23.00 годину, озброївшись заздалегідь заготовленим обрізом двоствольної мисливської рушниці та патронами до нього, на автомобілі марки «ВАЗ 21063», державні номерні знаки НОМЕР_2 , який перебуває у його користуванні, прибув за місцем мешкання родини ОСОБА_3 .

В подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами шляхом вчинення розбійного нападу та умисного вбивства двох осіб із корисливих мотивів, ОСОБА_1 , усвідомлюючи злочинність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечність їх наслідків, та бажаючи доведення злочинного наміру до кінця, спорядив зазначений обріз двоствольної мисливської рушниці мисливськими патронами 16-го калібру, спорядженими пелюстковими контейнерами пижами-концентраторами із металевим шротом № 5, тим самим привів зброю у готовність, одночасно заховавши її з метою уникнення його завчасного викриття та опору зі сторони ОСОБА_4 .

Так, будучи обізнаними про розташування будівель в домогосподарстві родини ОСОБА_3 , а також розміщення кімнат, ОСОБА_1 направився до вхідних дверей будинку та покликав ОСОБА_4 , який у свою чергу, не підозрюючи про наміри ОСОБА_1 , перебуваючи із останнім у дружніх відносинах, запросив його пройти до приміщення кухні та випити каву.

В подальшому, 01.03.2019, у період часу з 19.00 по 23.00 годину, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами шляхом вчинення розбійного нападу та умисного вбивства двох осіб із корисливих мотивів, перебуваючи у приміщенні кухні, використовуючи завчасно заготовлений обріз двоствольної мисливської рушниці, що відноситься до категорії нестандартної (переробленої саморобним способом) гладкоствольноїсередньоствольної вогнепальної зброї, виготовленої з двоствольної мисливської рушниці ТОЗ-БМ 16-го калібру № НОМЕР_1 , промислового виробництва, 1965 року виготовлення, виробництва СРСР (Тульський збройовий завод), із конструктивними змінами, внесеними саморобним способом шляхом укорочування стволів до залишкової довжини 315 мм та відпилювання прикладу до шийки ложа, спорядженої мисливськими патронами 16-го калібру, спорядженими пелюстковими контейнерами пижами-концентраторами із металевим шротом № 5, з метою умисного вбивства ОСОБА_4 здійснив у нього три ціле направлені постріли.

Так, ОСОБА_1 , здійснив постріл в область голови ОСОБА_4 , завдавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді групи дотичних (у кількості 9) вхідних вогнепальних поранень волосяної частини голови в тім`яній області, розташованих на незначній відстані одна від одної, із спільними морфологічними ознаками.

У результаті отриманого вогнепального поранення ОСОБА_4 одразу ж схилився вперед.

В подальшому, бажаючи доведення свого злочинного умислу на умисне вбивство ОСОБА_4 до кінця, ОСОБА_1 з метою бути впевненим, що потерплий не вижив, продовжуючи використання обрізу двоствольної мисливської рушниці, із аналогічними набоями, перезарядив його та здійснив другий постріл у передню частину грудної клітини, завдавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді вхідної вогнепальної рани, проникаючої в грудну порожнину та з ушкодженням нижніх доль лівого та правого легень, розривом серця та 5 вихідних вогнепальних ран.

У результаті зазначеного пострілу ОСОБА_4 впав на порозі кухні, та, від отриманих тілесних ушкоджень втратив свідомість та помер на місці події.

Після чого ОСОБА_1 перезарядив зброю та здійснив ще один, третій, контрольний постріл в праву половину крижі, таким чином заподіявши ОСОБА_4 тілесні ушкодження після настання смерті у вигляді проникаючої в заочеревний простір вхідної вогнепальної рани в області правої половини крижі.

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами шляхом вчинення розбійного нападу та умисного вбивства двох осіб із корисливих мотивів, бажаючи доведення свого злочинного наміру до кінця, вийшов з літньої кухні, та пройшовши через двір домоволодіння, направився всередину приміщення будинку, де на той час знаходилась ОСОБА_5 , яка займалась домашнім господарством та не підозрювала про наміри та дії ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 , тримаючи у руках завчасно заготовлений обріз двоствольної мисливської рушниці, перезарядивши його, зайшов всередину будинку, де побачив ОСОБА_5 , якій, з метою подолання супротиву, умисно наніс один удар руків`ям обрізу в праву частину голови, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої частини обличчя.

В свою чергу ОСОБА_5 , не розуміючи агресії з боку ОСОБА_1 , та не очікуючи вказаних протиправних дій з його сторони, у результаті отриманого удару не втрималась на ногах та впала навколішки.

При цьому ОСОБА_1 почав вимагати від ОСОБА_5 видати йому ключ від сейфу, отримавши який ОСОБА_1 , переслідуючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_5 , приставив ствол обрізу впритул до задньої поверхні її грудної клітини та здійснив постріл із наявної у нього вогнепальної зброї, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді вхідної вогнепальної рани на задній поверхні грудної клітини проникаючої у грудну порожнину з ушкодженням нижньої частини лівої легені та розривом серця, в результаті чого остання впала на підлогу та від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці події.

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , будучи переконаним в настанні смерті потерпілих, знаючи місце знаходження наявних у потерпілих грошових коштів та заволодівши ключем від сейфу, знаходячись у приміщенні вказаного будинку, знайшов та незаконно заволодів грошовими коштами в сумі приблизно десяти тисяч доларів США та тридцяти тисяч гривень, які привласнив та розпорядився на власний розсуд.

Після вчинення умисного вбивства родини ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , з метою приховування обставин злочину та уникнення кримінальної відповідальності, забрав знаряддя злочину – обріз двоствольної мисливської рушниці ТОЗ-БМ 16-го калібру № НОМЕР_1 , промислового виробництва, 1965 року виготовлення, а також гільзи стріляних ним патронів, та на власному автомобілі марки «ВАЗ 21063», державні номерні знаки НОМЕР_2 , з місця події зник у невстановленому досудовим розслідуванням напрямку.

Разом із цим, ОСОБА_1 з метою уникнення його викриття правоохоронними органами позбувся знаряддя злочину, тобто обрізу двоствольної мисливської рушниці, а саме розібрав його на складові частини, які викинув на ділянці місцевості поблизу електроопори № 180, розташованої на узбіччі дороги між селами Чогодарівка та СамійлівкаШиряївського району Одеської області.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні особливо тяжких злочинів, після вчинення кримінального правопорушення покинув місце події та вжив заходів з метою унеможливлення його викриття у скоєних кримінальних правопорушеннях, у тому числі позбувся знаряддя вчинення злочину, що дає підстави вважати, що він може ухилятися від органу досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_1 може знищити, сховати, або спотворити будь яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказавши, що підозра необґрунтована, злочин, який інкримінується підозрюваному, було скоєно ще 01.03.2019 року, за цей час підозрюваний не намагався ухилятися, співпрацював зі слідством, ризики відсутні, підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на його утриманні перебуває дитина, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується, цивільна дружина має ІІ групу інвалідності.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, з підозрою не погодився.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

28.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, п. п. 1, 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, п. п. 1, 6 ч. 2 ст. 115 КК України підтверджується: протоколом огляду місця події від 02.03.2019 року, протоколом додаткового огляду місця події від 02.03.2019 року, протоколом огляду предметів від 19.03.2019 року, протоколом огляду трупа від 02.03.2019 року, протоколом огляду трупа від 03.03.2019 року, протоколом огляду предмета від 04.03.2019 року, протоколом огляду предметів від 22.03.2019 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.03.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 02.03.019 року, протоколом додаткового допиту потерпілого від 05.06.2019 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 03.03.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.03.2019 року, протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 03.03.2019 року, від 02.08.2019 року, від 13.11.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.03.2019 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 30.05.2019 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 02.08.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.03.2019 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 14.08.2019 року, протоколами проведення слідчого експерименту від 14.08.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.03.2019 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 14.08.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.04.2019 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 02.08.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 06.09.2019 року, протоколом огляду місця події від 25.03.2019 року, протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_14 від 25.03.2019 року, протоколом обшуку від 04.03.2019 року, протоколом обшуку від 05.03.2019 року, протоколом обшуку від 12.09.2019 року, висновком експерта №278 від 22.04.2019 року, висновок експерта № 57 від 16.05.2019 року, висновком експерта № 307-Б від 05.06.2019 року, висновком експерта №70 від 10.06.2019 року, висновком експерта № 11 від 04.04.2019 року, висновком експерта № 12 від 29.03.2019 року, висновком експерта № 75-Ф від 18.03.2019 року, висновком експерта № 72-Ф від 19.03.2019 року, висновком експерта № 71-Ф від 19.03.2019 року, висновком експерта № 83-Ф від 29.03.2019 року, висновком експерта № 74-Ф від 13.03.2019 року, висновком експерта № 209-Ф від 02.10.2019 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, п.п. 1, 6 ч. 2 ст. 115 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, те що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, які призвели до тяжких наслідків, враховуючи суспільний суспільно-небезпечний характер, особливу зухвалість такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя також бере до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, які призвели до смерті двох людей, життя та здоров`я яких визнаються найвищою соціальною цінністю. Крім того, після ймовірного вчинення вказаного кримінального правопорушення, відповідно до клопотання та долучених матеріалів, ОСОБА_1 , з метою укриття злочину, позбувся знаряддя вчинення злочину, що також вказує на існування вищевказаного ризику.

Крім того, враховуючи також те, що підозрюваному відомі особи потерпілих, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику у вигляді можливого незаконного впливу на потерпілих даного кримінального провадження, схиляючи їх до надання неправдивих показань, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

На підставі викладеного, з урахуванням характеру, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, суворості покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винуватим, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, крім того, не застосування запобіжного заходу буде негативно впливати на повноту досудового розслідування, зважаючи на характер кримінального правопорушення, яке ставиться у підозру особі. Підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, беручи до уваги, підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, враховуючи, що кримінальне правопорушення призвело до тяжких наслідків, а саме смерті двох людей, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Таким чином, з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого-криміналіста СУ ГУНП в Одеській області Стеценко А.А., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Філіпповим С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, строком на 58 (п`ятдесят вісім) днів, а саме до 28.04.2020 року, в межах строку досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.