Рішення № 87936263, 18.02.2020, Болградський районний суд Одеської області

18.02.2020

Справа № 497/2080/18

Провадження № 2/497/89/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2020 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.

секретаря - Божевої І.Д.

розглянувши у загальному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання додаткової угоди до договору укладеною, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Болградської міської ради Одеської області та просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 404, укладеного 08 жовтня 2013 року між Болградською міською радою Одеської області та ним на підставі якого у державному реєстрі прав 07 листопада 2013 року зареєстровано право оренди за № 3523524, в наступній редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 08.10.2013 року № 404

м.Болград «___»______2018 року.

Болградська міська рада Одеської області, в особі міського голови Димитрієва Сергія Гавриловича, діючого на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Орендодавець), з однієї сторони, та громадянин України ОСОБА_1 (далі - Орендар), з іншої сторони, а разом іменовані - Сторони, на підставі статі 33 Закону України «Про оренду землі», Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», рішень Болградської міської ради Одеської області від 30.06.2017 № 777-VІІ «Про затвердження ставок орендної плати за оренду земельних ділянок на території міста Болград» та від «___»_____2018 №_ «Про поновлення договору оренди землі», уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі від 08.10.2013 року № 404, на підставі якого 07 листопада 2013 року у Державному реєстрі прав зареєстровано право оренди за № 3523524 (далі - Договір), про нижченаведене:

1. В зв`язку із закінченням строку дії Договору сторони вирішили поновити його на новий строк та викласти його умови у наступній редакції:

«Предмет договору

1. Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби, з кадастровим номером 5121410100:02:005:0059, яка розташована за адресою: 68702, Одеська область, Болградський район, Болградська міська рада.

Об`єкт оренди

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7167 га, у тому числі за видами угідь: пасовища - 0,7167 га.

3. На земельній ділянці не розміщені об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури.

4. Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об`єктів.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: 4 920,33 грн.

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

7. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні.

Строк дії договору

8. Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 31 день до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 147,61 грн. на рік.

10. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

11. Орендна плата вноситься у такі строки:

за перший рік - у п`ятиденний строк після підписання договору оренди;

починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

12. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами;

зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності;

в інших випадках, передбачених законом.

13. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі, що визначається згідно з податковим кодексом України.

Умови використання земельної ділянки

14. Земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння та випасання худоби.

15. Цільове призначення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби.

16. Умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки. Орендована земельна ділянка повинна використовуватись способами, що не суперечать екологічним вимогам, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Умови повернення земельної ділянки

17. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (ЗП України, 1993 р. №10, ст.193).

18. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

19. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню.

20. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.

Збитками вважаються:

- фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

21. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

22. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

Інші права та обов`язки сторін

23.Права орендодавця.

Орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки у відповідності із цільовим призначенням згідно з цим договором;

- дотримання екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства України, державних стандартів, норм і правил;

- своєчасного та повного внесення орендної плати.

Орендодавець має право вільного доступу до переданої в оренду земельної ділянки для здійснення контролю за додержанням орендарем умов договору та вимог законодавства, а також право на відшкодування збитків внаслідок погіршення орендарем корисних властивостей орендованої земельної ділянки.

24. Обов`язки орендодавця.

Орендодавець зобов`язаний:

- передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватись земельною ділянкою за цільовим призначенням;

- відшкодувати орендарю капітальні витрати, по`вязані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

25. Права орендаря.

Орендар має право:

- самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням умов договору та чинного законодавства;

- за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку господарські будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

- отримувати продукцію і доходи.

26.Обов`язки орендаря.

Орендар зобов`язаний:

- дотримуватись встановлених щодо об`єкта оренди обмежень в обсязі, передбаченому договором та законодавством;

- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору;

- дотримуватись екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати копію договору відповідному фіскальному органу.

Ризик випадкового знищення або пошкодження

об`єкта оренди чи його частини

27. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендар.

Страхування об`єкта оренди

28. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

Зміна умов договору і припинення його дії

29. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

30. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки (земельних ділянок) для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки (земельних ділянок) з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- в інших випадках, передбачених законом.

31. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

32. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у випадку недотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, що призвело до погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

33. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

34. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

35. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

36. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря.»

2. В зв`язку з поновленням Договору та зміною його умов відомості Державного реєстру прав про право оренди за 3523524 від 07.11.2013 року підлягають зміні. Обов`язок внесення змін до записів Державного реєстру прав покладається на орендаря.

3. Договір вважається поновленим з моменту підписання цієї додаткової угоди.

4. Ця додаткова угода складена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної сторони, та є невід`ємною частиною Договору.

Орендодавець Орендар

Болградська міська рада Богданов Дмитро Петрович

Одеської області паспорт серії НОМЕР_1 , виданий

код ЄДРПОУ 04057008 Болградським РВ УМВС України в Одеській області

вул.Шпитальна, 45, м.Болград, вул.Московська, 22, м.Болград,

Одеська область, 68702 Одеська область, 68702

_____ С.Г.Димитрієв _______ Д.П.Богданов»

МП

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 16.10.2012 року Болградською міською радою було прийнято рішення № 801-VІ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано йому, позивачеві, в короткострокову оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,7167 га, кадастровий номер 5121410100:02:005:0059, із земель сільськогосподарського призначення для випасання худоби, розташованої на території Болградської міської ради в місті Болграді. 08.10.2013 року між ним та відповідачем було укладено Договір оренди землі № 404. Згідно з умовами договору оренди Позивач отримав земельну ділянку в користування строком на 5 років з орендною платою у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Передачу Позивачеві земельної ділянки в оренду було оформлено двостороннім актом прийому-передачі оренди, підписаним позивачем та відповідачем 08.10.2013 року. Цей договір оренди було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 3523524. З моменту укладення та протягом усього строку дії договору оренди позивач сумлінно виконував обов`язки орендаря. Земельна ділянка використовувалась виключно за цільовим призначенням, орендну плату позивач сплачував в повному обсязі та своєчасно. Щорічно позивач погоджував з відповідачем внесення змін до умов договору оренди в частині розміру орендної плати. Позивачем здійснюється ведення особистого селянського господарства, зокрема, розведення овець, виробництво та реалізація продукції вівчарства. Для ведення особистого селянського господарства позивачем використовується його власна присадибна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовані будівлі і споруди для утримання овець, а для випасу овець також використовується земельна ділянка. Оскільки утримання худоби на присадибній земельній ділянці позивача створює незручності для його сусідів, ним неодноразово порушувалось перед відповідачем питання збільшення строку дії договору оренди з 5 на 49 років для отримання передумов і можливості облаштування будівель і споруд для утримання овець на орендованій земельній ділянці. Збільшення строку дії договору оренди і отримання від відповідача дозволу на облаштування будівель і споруд для утримання худоби дозволили б позивачеві вивезти поголів`я овець на земельну ділянку та усунути всі незручності для його сусідів. Проте, всі його спроби вирішити це питання, усі його сподівання отримати можливість займатися вівчарством за межами житлового району міста не мали успіху. Розуміючи, що відповідачем вже не буде розглянуто питання внесення змін до договору оренди в частині строку його дії, позивач вирішив вчинити дії щодо поновлення договору оренди на новий строк. Так 22.06.2018 року ним на адресу відповідача було подано лист повідомлення про намір поновлення договору оренди на новий строк, до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди, в тому числі щодо викладення його умов у новій редакції. Позивач в листі-повідомленні зазначив, що просить розглянути його повідомлення протягом місяця, але протягом цього строку відповідач своїх заперечень не надав. Лише після спливу двох місяців відповідачем листом від 23.08.2018 року було попереджено позивача про припинення договору оренди в зв`язку із закінченням строку його дії на підставі ст.31 ЗУ «Про оренду землі». Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не укладання додаткової угоди протиправною, тому звернувся до суду з цім позовом.

Ухвалою суду від 04.12.2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження за вищезазначеним позовом, яку згодом постановою Одеського апеляційного суду від 01.10.2019 року було скасовано.

Після чого ухвалою суду від 11.11.2019 року було відкрите загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого провадження.

05.12.2019 року представник відповідача - Арнаутов М.І., який діє на підставі довіреності від 23.08.2019 року, надав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що дійсно 08.10.2013 року між міською радою та позивачем було укладено вищезазначений договір оренди землі, строком на 5 років. Цей договір було зареєстровано. 22.06.2018 року на адресу ради надійшло звернення ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі, до якого було додано проект додаткової угоди до договору оренди землі від 08.10.2013 року № 404. 27.06.2018 року, розглянувши звернення ОСОБА_1 на сесії міської ради - було прийнято рішення № 1341-VІІ «Про відмову в поновленні договору оренди землі від 08.10.2013 року № 404, укладеного Болградською міською радою з громадянином України ОСОБА_1 ». 27.09.2018 року Болградська міська рада Одеської області прийняла рішення № 1452-ІІ «Про припинення дії договору оренди землі від 08.10.2013 року № 404». Представник відповідача вважає, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене лише в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року підготовче засідання було закрито, призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Арнаутов М.І. заявлені позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Так, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5100255692013 від 03.06.2013 року, судом встановлено наявність земельної ділянки комунальної форми власності в Одеській області, Болградського району на території Болградської міської ради за кадастровим номером: 5121410100:02:005:0059, площею 0,7167 га, яку віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення, за видом використання: для сінокосіння і випасання худоби, цільове призначення: А.01.08.

Так, 16.10.2012 року Болградською міською радою Одеської області було прийнято рішення № 801-VІ «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в короткострокову оренду громадянину України ОСОБА_1 для випасання худоби на території м.Болград», відповідно до якого затверджено проект землеустрою по відводу земельної ділянки ОСОБА_1 в короткострокову оренду строком на 5 років для випасання худоби та території м.Болграда; громадянину ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 0,7167 га, розташованого на території м.Болград та зобов`язано ОСОБА_1 в місячний строк укласти договір оренди вищезазначеної земельної ділянки.

Після цього, лише 08.10.2013 року, майже рік потому, між Болградською міською радою в особі міського голови Корольова С.В. (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі № 404.

Згідно умов договору, визначених в п. 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 5121410100:02:005:0059, яка знаходиться на території Болградської міської ради Болградського району Одеської області.

Згідно п. 2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7167 га, у тому числі за земельними угіддями: пасовища - 0,7167 га. Пунктом 5 договору визначено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 3100,08 грн.

Відповідно до п.п. 8 та 9,10 договору оренди землі, визначено, що договір укладений на 5 років. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 62,00 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Умови використання земельної ділянки, визначені в п. 15 договору оренди землі, згідно якого земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння і випасання худоби.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 13356533 від 25.11.2013 року, договір оренди було зареєстровано

в реєстрі під № 3523524 від 07.11.2013 року, із визначенням складу угідь, які передаються відповідачу в оренду у виді земельної ділянки, площею 0,7167 га з цільовим призначенням: для сінокосіння і випасання худоби.

Протягом строку оренди земельної ділянки сторонами укладалися додаткові угоди від 25.06.2014 року, 15.01.2016 року, 14.02.2017 року, 20.02.2018 року, у всіх чотирьох угодах переглядалася сума орендної плати, а саме: додаткова угода від 25.06.2014 року - 93,00 грн. на рік; додаткова угода від 15.01.2016 року - 176,27 грн. на рік; додаткова угода №385-д від 14.02.2017 року - 147,61 грн. на рік. Плату за користування земельною ділянкою, позивач сплачував кожен рік, що підтверджується квитанціями: № 15 від 27.11.2013 року; №155 від 25.06.2014 року; № 36 від 02.02.2015 року та №32 від 18.02.2016 року; №61 від 14.02.2017 року.

Таким чином, позивач отримав в користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд керуються наступними нормами законодавства.

Так, одним із основних принципів Земельний Кодекс України визначає принцип раціонального використання та охорони земель.

Відтворюючи дієвість цього принципу, ЗК України поділяє земельний фонд України, який складають усі землі країни в межах її території, за особливим правовим режимом та основним цільовим призначенням на категорії.

Стаття 19 ЗК України закріплює такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з ч. 1 ст. 20 ЗК України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Так, земельні ділянки віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Землями сільськогосподарського призначення згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

У свою чергу відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, зокрема, можуть передаватися у власність та надаватися у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 34 ЗК України передбачено, право громадян орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 20 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

З наведеного вище, суд приходить до висновку, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій», під цільовим призначенням земельної ділянки вбачається її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.10. №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1011/18306(далі КВЦПЗ), розподілено землі на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Так, з огляду на розділ ІІ вказаної Класифікації, землі сільськогосподарського призначення поділяють на окремі види цільового призначення, зокрема: за кодом 01.08. для сінокосіння і випасання худоби.

Як вже зазначалось вище, для земельної ділянки отриманої відповідачем в користування на підставі договору оренди землі від 08.10.2013 року визначено вид цільового призначення, а саме: для сінокосіння і випасання худоби, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5100255692013 від 03.06.2013 року. Саме з цією метою та за даним видом цільового використання відповідач отримав вказану земельну ділянку для використання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не змінювався вид використання земельної ділянки, хоча він так і не випасав скот на цій земельній ділянці, в судовому засіданні він пояснив, що він має бажання випасати скот, який тримає у себе за місцем проживання, але для вигону худоби на це пасовище йому необхідно зробити огородження.

Аналізуючи все наведене вище в сукупності, суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п.1 ч. 1 ст.11 ЦК України.

За змістом ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 93 ЗК України та ст.1 вказаного Закону визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 33 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі... До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

На виконання вимог законодавства ОСОБА_1 22.06.2018 року звернувся до Болградської міської ради Одеської області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, в якому висловив свій намір, щодо поновлення договору на новий термін та направив проект підписаної з його боку додаткової угоди.

Але міська рада фактично не розглянувши пропозицію заявника, прийняла рішення № 1341-VІІ від 27.06.2018 року обґрунтувавши його тим, що позивач несвоєчасно подав заяву про поновлення договру оренди, а саме не в строки , зазначені в ст. 30 ЗУ "Про оренду землі", хоча це твердження не підтверджується матеріалами справи. В цьому рішенні також було зазначено, що за спливом строку дії договору оренди землі його не поновлювати.

Так, судом встановлено порушення відповідачем порядку розгляду заяви позивача про поновлення договору оренди, але позивач не ставить питання про скасування цього рішення міської ради.

В подальшому на 51 сесії VІІ скликання Болградської міської ради Одеської області 27.09.2018 року було вирішено припинити дію договору оренди землі від 08.10.2013 року № 404 укладеного між Болградською міською радою та громадянином України ОСОБА_1 , розташований за адресою: Одеська область, Болградський район, у зв`язку з закінченням його строку дії з 07.10.2018 року, тобто фактично договір було припинено у зв`язку зі спливом строків, хоча позивач надав усі необхідні документи для продовження строку дії договору.

Доказів того, що відповідач розглянув пропозицію позивача, щодо поновлення договору оренди вищезазначеної земельної ділянки, відповідач не надав, а з пояснень представника Болградської міської ради Одеської області, це питання взагалі не розглядалося та міська рада вважає, що переважне право позивача буде порушено тільки у разі укладення договору оренди з іншим оредарем. Твердження представника відповідача Арнаутова М.І. , що дія договору була припинення, через нецільове використання позивачем земельної ділянки також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Посилання представника відповідача про наявність заборгованості по сплаті позивачем орендної плати суд до уваги не приймає, оскільки цей факт спростовується наявною в матеріалах справи довідкою Головного управління ДФС в Одеській області від 19.11.2018 року про відсутність заборгованості сплати ОСОБА_1 орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такій спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тому задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за можливим обрати інший спосіб захисту порушеного права позивача, а саме зобов`язавши відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 526,651 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 49, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.93 ЗК України, ст.33 Закону України "Про оренду землі" суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання додаткової угоди до договору укладеною - задовольнити частково.

Зобов`язати Болградську міську раду Одеської області укласти з ОСОБА_1 додаткову угоду до договору оренди землі № 404 від 08.10.2013 року в порядку п.8 цього Договору, відповідно до вимог діючого законодавства.

Стягнути з Болградської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 28.02.2020 року.

Суддя В.А. Раца