Рішення № 87935821, 19.02.2020, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1815/18

19.02.2020

2/328/10/20

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2020 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., представника позивача Гриценко Ю.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ПАТ «МетаБанк» Гриценко Ю.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 605300000116 від 22.06.2006 та судових витрат. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.09.2006 між АТ «Металург», правонаступником прав і обов`язків якого є ПАТ «МетаБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №605300000116, згідно з яким ОСОБА_3 було надано кредит у сумі 5840,00 доларів США на термін до 22.09.2011 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% річних. В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави №9053000001101 від 22.09.2006. Предметом застави є транспортний засіб марки IVEKO, модель TURBO DAILY, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії РСА НОМЕР_2 , виданого Токмацьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України в Запорізькій області 06.06.2006.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. На час відкриття спадщини зобов`язання померлого ОСОБА_3 за кредитним договором з повернення кредитних коштів та відсотків, сплати штрафних санкцій, що були нараховані, залишилися не виконаними.

Станом на 27.01.2010 заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором складає: заборгованість за кредитом 4181,21 доларів США, за відсотками 398,34 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 23118,38 гривень, пеня за несвоєчасне погашення відсотків 2296,93 гривень, штраф за неповернення кредиту в найближчий строк 02.02.2009 - 233,83 гривень.

16.03.2010 позивач надіслав до Токмацької державної нотаріальної контори повідомлення кредитора №32-6811/2369 від 15.03.2010 з вимогами до спадкоємців ОСОБА_3 , тобто в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини.

У відповідь Токмацька державна нотаріальна контора листом №131 від 01.04.2010 повідомила, що інформація про заборгованість ОСОБА_3 прийнята, зареєстрована, спадкова справа №33 відкрита за заявою спадкоємців та зареєстрована у Спадковому реєстрі за №48808885.

Позивач неодноразово звертався до Токмацької державної нотаріальної контори щодо надання інформації стосовно спадкоємців, які прийняли спадщину, аби мати змогу пред`явити вимоги належним спадкоємцям, проте нотаріус посилаючись на ст.8 Закону України «Про нотаріат» відмовила в наданні такої інформації.

В добровільному порядку спадкоємці заборгованість не сплатили.

В зв`язку з чим, позивач в серпні та вересні 2017 року звернувся до відповідача ОСОБА_2 , так як на день смерті позичальника ОСОБА_3 вона була його дружиною та проживала разом з ним, з листом з пропозицією досудового врегулювання питання щодо сплати боргу ОСОБА_3 .

Однак в добровільному порядку борг спадкодавця ОСОБА_3 не сплачено.

Листом від 04.09.2017 відповідач визнала те, що вона прийняла спадщину після померлого ОСОБА_3 . Тому на думку позивача саме з 04.09.2017 у банка виникло право на пред`явлення позову до суду.

Ухвалою від 23 липня 2018 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою витребувано з Токмацької державної нотаріальної контори інформацію щодо відкриття спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Відповідач є дійсно спадкоємцем після померлого ОСОБА_3 та нею отримано свідоцтво про право на спадщину ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкове майно складалося лише з квартири АДРЕСА_1 . Вартість спадкового майна на момент отримання свідоцтва про право на спадщину складала 136 000 гривень, але на момент відкриття спадщини ця вартість складала 80 848 грн. Тобто тільки в межах цієї суми відповідач, як спадкоємець померлого ОСОБА_3 , може відповідати за його боргами. Однак у покійного ОСОБА_3 на момент смерті були й інші невиконані боргові зобов`язання. 07.04.2006 ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/17-07/2325-40, за яким отримано кредит в АППБ "АВАЛЬ" в розмірі 60 000 грн. зі сплатою 19 % річних. По даному кредиту на момент смерті ОСОБА_3 кредит залишався непогашеним. Тому відповідач, як його спадкоємець, ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після смерті ОСОБА_3 , від його імені погасила заборгованість в розмірі 42 137,22 грн. Таким чином відповідач не може відповідати перед позивачем у даній справі за боргами ОСОБА_3 в сумі більшій, ніж 38 710,78 грн. Але і в цій частині в позові необхідно відмовити з причин пропуску позивачем строку позовної давності на звернення до суду. Так, як видно з наданих позивачем доказів, банк вчасно звернувся до нотаріальної контори з повідомленням про наявність боргу (лист від 15.03.2010). В подальшому позивач тричі звертався до нотаріальної контори з метою отримати інформацію про спадкоємців покійного позичальника: 04.04.2013, 24.11.2014, 13.02.2015. Після 13.02.2015 і аж до 01.08.2017 позивач взагалі не вживав жодних заходів щодо отримання боргу за кредитним договором. Ніякої додаткової інформації про відповідача, як спадкоємця померлого позичальника, в цей період часу позивач не отримував. Фактичні обставини в частині, яка стосується визначення кола спадкоємців, і потенційних відповідачів за позовом про стягнення заборгованості за названим кредитним договором, в цьому часовому проміжку не змінювалися. Про те, що відповідач є дружиною позичальника, а отже за законом відноситься до числа спадкоємців першої черги, позивачу було відомо ще на момент подання заяви до Токмацької державної нотаріальної контори від 15.03.2010, адже в розпорядженні позивача була копія паспорту позичальника з відміткою про реєстрацію шлюбу. Як зазначив сам позивач в тексті позовної заяви, йому також було достеменно відомо, що відповідач проживала разом із спадкодавцем на момент його смерті. Свідоцтво про право на спадщину відповідач отримала 23.06.2014. В той же день інформація про реєстрацію за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відомості вказаного реєстру є відкритими. Позивач не був позбавлений можливості відслідковувати реєстрацію переходу права власності на квартиру, яка була власністю позичальника. Листом від 01.08.2017 позивач запропонував відповідачу, як спадкоємцю, погасити борг спадкодавця. Але Позивачем наразі не надано жодних доказів існування об`єктивних перешкод для звернення його з такою пропозицією до відповідача в період часу між датою смерті позичальника, про яку позивач був достовірно обізнаний, та 01.08.2017, коли позивач звернувся з вимогою погасити борг. Адже навіть в тексті позовної заяви позивач заявляє, що йому наразі невідоме точне коло відповідачів. В такому разі не існувало перешкод для позивача звернутися з аналогічним позовом до відповідача у будь-який момент часу після відкриття спадщини. Визначення ж позивачем початку перебігу строку давності з дати отримання останнім листа від відповідача від 04.09.2017, є штучним намаганням уникнути застосування вказаного строку та не відповідає фактичним обставинам справи. До того ж така позиція позивача прямо суперечить положенням ч.1 ст.261 та ст.262 ЦК України. Тому, посилаючись на положення ст.ст.256-257 ЦК України, заявила клопотання про застосування строку позовної давності щодо заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості.

Також в своєму відзиві на позов, відповідач зазначила попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, які складаються із судових витрат на професійну правничу допомогу, витрат на проведення судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 11 вересня 2018 року клопотання представника ПАТ «МетаБанк» Гриценко Ю.В. про відкладення підготовчого засідання та проведення розгляду справи в режимі відеоконференці задоволено та відкладено підготовче засідання.

Позивачем надана відповідь на відзив, з якої слідує наступне. Щодо доводів відповідача, що оцінка спадкового майна має бути здійснена станом на

момент відкриття спадщини (хоча минуло вже 10 років), то це є виключно суб`єктивною думкою відповідача. В жодному законі не має норми яка б це встановлювала та й діюче законодавство України подібних вимог не містить. Ані правових, ані логічних підстав для виконання оцінки на дату відкриття спадщини, якою за законодавством є дата смерті спадкодавця, не вбачається. Доводи відповідача з приводу обмеження її відповідальності у розмірі 38 710,78 грн. є безпідставними і суперечать нормам ЦК України та наявним доказам у справі. З документів, що додані до відзиву на позов відповідачем, зокрема з копій квитанцій від 31.05.2010 не видно за яким саме кредитним договором сплачувалися грошові кошти, не вказано платником ОСОБА_2 , а вказано у графі платник ОСОБА_3 , відсутній підпис платника, тобто відсутні докази, що ці кошти саме відповідач сплачувала як спадкоємець ОСОБА_3 в рахунок погашення вимог іншого кредитора. Щодо пропуску строку позовної давності, то позивач цей строк не пропустив. У 6-місячний строк позивач надіслав вимогу спадкоємцям до нотаріальної контори. Спадкоємці, знаючи про борги позичальника жодним чином не відреагували, до банку не звернулися, про коло спадкоємців позивача не повідомили. З відповіді відповідача від 23.08.2017 позивач 04.09.2017 дізнався, що вона являється спадкоємицею (тобто боржником) і саме з цього моменту позивач (як кредитор) міг вживати реальні заходи стосовно відповідача (як боржника) щодо виконання зобов`язання по сплаті боргу. Відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. У листі позивача б/н від 05.09.2017, що отриманий відповідачем 07.09.2017, міститься вимога про сплату боргу до 18.09.2017. В суд позивач звернувся 13.07.2018, тобто в межах 3-річного строку, встановленого ст.257 ЦК України.

Відповідачем подано запереченняна відповідь на відзив, в яких зазначила, що доводи на які позивач посилається в своїй відповіді на відзив, є необґрунтованими та такими, що не відповідають закону.

Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року клопотання відповідача ОСОБА_4 про призначення експертизи задоволено. Призначено у справі судову товарознавчу експертизу. На розгляд експертів поставлено питання: яка ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 27.01.2010?Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 12 грудня 2018 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 08 січня 2019 року змінено повне найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» на акціонерне товариство «МетаБанк». Погоджено судовим експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 23 січня 2019 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 13 лютого 2019 року клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання оціночно-будівельної експертизи задоволено частково. Для проведення експертизи направлено до Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз оригінал технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 . Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 04 вересня 2019 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року відкладено розгляд справи в судовому засіданні та визнано обов`язковою явку представника позивача на розгляд справи в судовому засіданні, який відбудеться 28.01.2020 на 10 год. 00 хв., для дачі особистих пояснень.

Ухвалою суду від 13 грудня 2019 року у задоволенні заяви АТ «МетаБанк» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року відкладено розгляд справи в судовому засіданні та визнано обов`язковою явку представника позивача на розгляд справи в судовому засіданні, який відбудеться 19.02.2020 на 10 год. 40 хв., для дачі особистих пояснень.

Представник позивача Гриценко Ю.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позові та у відповіді на відзив. Також зазначила, що банк в межах шестимісячного строку звернувся з вимогою до спадкоємців, подавши дану вимогу до нотаріальної контори, тому строк банком не пропущено. Щодо договору застави, укладеного з померлим, представник зазначила, що банк сам вправі вибирати спосіб захисту. Де поділося заставне майно банку невідомо. Також представник позивача не знає, хто саме надав банку свідоцтво про смерть, на підставі якого банк і звернувся до нотаріальної контори з вимогою до спадкоємців.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в позові з підстав, викладених у відзиві на позов. Також зазначила, що саме вона після смерті чоловіка ОСОБА_3 звернулася до банку та повідомила, що ОСОБА_3 помер, надавши копію свідоцтва про смерть. Також просила банк звернути стягнення на заставне майно, а саме автомобіль, так як інших коштів на сплату боргу у неї немає. Де подівся автомобіль відповідачу невідомо.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що 22.09.2006 між АТ «Металург», правонаступником прав і обов`язків якого є АТ «МетаБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №605300000116, згідно з яким ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 5840,00 доларів США на термін до 22.09.2011 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% річних.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави №9053000001101 від 22.09.2006. Предметом застави є транспортний засіб марки IVEKO, модель TURBO DAILY, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії РСА №366873, виданого Токмацьким МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України в Запорізькій області 06.06.2006.

Пунктом 4 кредитного договору №605300000116 між сторонами договору узгоджено порядок та строки погашення кредиту, пунктом 5 відповідальність за невиконання (неналежного виконання) сторонами зобов`язань.

З наданого банком розрахунку заборгованості за кредитом, судом встановлено, що останній платіж на погашення кредиту у розмірі 150 (78,55+71,45) дол. США, ОСОБА_3 здійснив 03 серпня 2008 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. На час відкриття спадщини зобов`язання померлого ОСОБА_3 за кредитним договором з повернення кредитних коштів та відсотків, сплати штрафних санкцій, що були нараховані, залишилися невиконаними.

Станом на 27.01.2010 заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором складає: заборгованість за кредитом 4181,21 доларів США, за відсотками 398,34 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 23118,38 гривень, пеня за несвоєчасне погашення відсотків 2296,93 гривень, штраф за неповернення кредиту в найближчий строк 02.02.2009 - 233,83 гривень.

16.03.2010 позивач надіслав до Токмацької державної нотаріальної контори повідомлення кредитора №32-6811/2369 від 15.03.2010 з вимогами до спадкоємців ОСОБА_3 , тобто в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини.

У відповідь Токмацька державна нотаріальна контора листом №131 від 01.04.2010 повідомила, що інформація про заборгованість ОСОБА_3 прийнята, зареєстрована, спадкова справа №33 відкрита за заявою спадкоємців та зареєстрована у Спадковому реєстрі за №48808885.

Позивач неодноразово звертався до Токмацької державної нотаріальної контори щодо надання інформації стосовно спадкоємців, які прийняли спадщину аби мати змогу пред`явити вимоги належним спадкоємцям, проте нотаріус посилаючись на ст.8 Закону України «Про нотаріат» відмовила в наданні такої інформації.

В добровільному порядку спадкоємці заборгованість не сплатили.

В зв`язку з чим, позивач в серпні та вересні 2017 року звернувся до відповідача ОСОБА_2 , так як на день смерті позичальника ОСОБА_3 вона була його дружина та проживала разом з ним, з листом з пропозицією досудового врегулювання питання щодо сплати боргу ОСОБА_3 .

В добровільному порядку борг спадкодавця ОСОБА_3 не сплачено.

В зв`язку з реєстрацією шлюбу відповідач ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи сторін по справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (частина друга статті 1281 ЦК України).

Спадкування як перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, та не відмовились від неї, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язань (частина п`ята статті 261 ЦК України)

АТ «Метабанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором з пропуском позовної давності, оскільки умовами кредитного договору між банком та позичальником було узгоджено не лише строк дії договору, а й строки виконання позичальником окремих зобов`язань (внесення періодичних платежів), що входять до змісту зобов`язання, та наслідки невиконання окремих зобов`язань відповідно до ст.1050 ЦК України. Банк мав право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За наведених обставин, з урахуванням дати останнього платежу ОСОБА_3 (03 серпня 2008 року) строк виконання зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі настав з моменту виникнення порушення обов`язків позичальником по сплаті кредитних коштів, процентів за їх користування та інших платежів, передбачених умовами договору.

Доводи сторони позивача про те, що право вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором виникло 05.09.2017 суперечать вимогам закону.

Звернення АТ «МетаБанк» у межах шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України, до нотаріальної контори з претензією кредитора до спадкоємців позичальника, само по собі не є підставою для задоволення позовних вимог кредитора за спливом строку звернення до суду за захистом порушеного права.

Поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, що про застосування позовної давності у суді заявила одна із сторін.

Зазначений правовий висновок, викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі 14-53цс18.

Таким чином, з`ясувавши, що кредитор своєчасно пред`явив претензію до спадкоємців шляхом її подання до нотаріальної контори за місцем проживання позичальника, проте з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором звернувся до суду із пропуском позовної давності за відсутності для такого пропуску поважних причин, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позову АТ «МетаБанк».

Доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог, не можуть бути підставами для задоволення позову, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні представником позивача норм матеріального та процесуального права.

Позивач взагалі не вживав жодних заходів щодо отримання боргу за кредитним договором. Ніякої додаткової інформації про відповідача, як спадкоємця померлого позичальника, з дня відкриття спадщини позивач не отримував. Фактичні обставини в частині, яка стосується визначення кола спадкоємців, і потенційних відповідачів за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, в цьому часовому проміжку не змінювалися. Про те, що відповідач була дружиною позичальника, а отже за законом відноситься до числа спадкоємців першої черги, позивачу було відомо ще на момент подання заяви до Токмацької державної нотаріальної контори від 15.03.2010, адже в розпорядженні позивача була копія паспорту позичальника з відміткою про реєстрацію шлюбу. Крім того, свідоцтво про право на спадщину відповідач отримала 23.06.2014. В той же день інформація про реєстрацію за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивач не був позбавлений можливості відслідковувати реєстрацію переходу права власності на квартиру, яка була власністю позичальника.

Також суд зазначає, що відповідно до ст.33 ЦПК України (в редакції чинній на момент, коли у позивача виникло право на звернення до суду з позовом до можливих спадкоємців), так і відповідно до ст.51 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017) позивач мав право на залучення до участі у справі співвідповідача або ж заміну первісного відповідача належним відповідачем. Та в порядку передбаченому ЦПК України витребувати з Токмацької державної нотаріальної контори інформацію щодо відкриття спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яким сторона позивача в подальшому і скористалася.

У спадкових правовідносинах банк як кредитор спадкодавця та його спадкоємців наділений власними повноваженнями та самостійно визначає спосіб і порядок їх реалізації. Банк, звернувшись до нотаріуса з відповідною вимогою до можливих спадкоємців, реалізував своє право, передбачене правилом статті 1281 ЦК України, здійснюючи свої повноваження на власний розсуд та у власному інтересі. Невикористання надалі банком власних повноважень та нездійснення суб`єктивних прав не може бути поважною причиною пропуску відповідних строків та підставою для поновлення прав, втрачених (припинених) в результаті недобросовісного ведення власних справ такою особою (позивачем).

В оцінці поведінки позивача суд враховує, що банк здійснює власну діяльність як професійний учасник ринку, який спеціалізується на наданні певного роду послуг, що висуває зрозумілі вимоги до рівня професійності, кваліфікації та обізнаності його співробітників.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та ту обставину, що позов заявлений за межами строку позовної давності, відповідне клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України).

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати по справі стягненню з відповідача не підлягають у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України.

Однак відповідно ч.3 ст.133 та вимог ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на проведення експертизи в сумі 5463,60 грн., що підтверджується актом №792 здачі-приймання висновку експерта №792-18 від 19.08.2019.

Витрати відповідача на правничу допомогу стягненню не підлягають, так як всупереч ст.137 ЦПК України не підтверджені належними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позову акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства «МетаБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в сумі 5463,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорозької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: акціонерне товариство «МетаБанк», код в ЄДРПОУ 20496061, місце знаходження: 69006, місто Запоріжжя, вулиця Металургів, будинок 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складання повного рішення суду 28 лютого 2020 року.

Суддя