Ухвала суду № 87935761, 02.03.2020, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1396/17

Номер провадження 1-кп/323/11/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2020року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі судді Плечищевої О.В., при секретарі Щербині Л.Г. за участю прокурора Щербини І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Оріхові кримінальне провадження № 12017080310000075 від 21.01.2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, українець, громадянин України, освіта середня, офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

1). 11.02.2008 року Запорізьким районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.263, ч.ч.2,3.4 ст.185 КК України до 5-ти років 3 місяців позбавлення волі;

2). 26.09.2014 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2017 року обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 06 квітня 2017 року включно, покладено на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 15 травня 2017 року оголошено у розшук обвинуваченого ОСОБА_1 , судове провадження у кримінальному провадженні зупинено до розшуку обвинуваченого.

02 березня 2020 року на виконання розшуку ОСОБА_1 Оріхівським ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області було встановлено місце знаходження обвинуваченого та доставлено до суду.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що відносно останнього був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, але він не виконав покладені на нього процесуальні обов`язки, а саме: не з`являвся до суду, будучи обізнаним про розгляд кримінального провадження в суді. Про день та час слухання справи, переховувався від суду, у зв`язку з чим знаходився у розшуку, тому наявні підстави вважати, що останній у подальшому може знову переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 прохав суд не обирати йому міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не з`являвся в судові засіданні, оскільки вимушений був виїхати на роботу до м.Київ для забезпечення своєї сім`ї.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинувачених та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Також суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях Європейського суду з прав людини, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v.Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою ОСОБА_2 v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).

При вирішенні поданого клопотання суд враховує не тільки положення діючого КПК України, а й практику Європейського суду з прав людини, зокрема викладену у рішеннях «Летельє проти Франції», «Мхітярян проти Російської Федерації», «Яжинський проти Польщі», «Харченко проти України», «Свершов проти України», «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» з позиції як сторони публічного обвинувачення, так і сторони захисту.

Суд вважає, що ризик втечі ОСОБА_1 є очевидним, оскільки достовірно знаючи про розгляд кримінального провадження в суді, він переховувався від суду та знаходився у розшуку на протязі майже 3-х років.

Також суд вважає, що наявний очевидний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, за місцем реєстрації і останнім місцем проживання не мешкав, жив та працював в м.Києві, останній час неофіційно працював в м.Запоріжжя, цивільна дружина та дитина мешкають у Вільнянському районі Запорізької області.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України), перебував у розшуку, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи його вік, задовільний стан здоров`я, необхідно дійти висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований, даних про ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд вважає, що належним розміром застави буде сума у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде належним для забезпечення виконання процесуальних обов`язків, що у грошовому еквіваленті становить – 42 040 (сорок дві тисячі сорок ) гривень, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 цього Кодексу.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№11)», строком на 60 днів, тобто до 30 квітня 2020 року, включно, взявши під варту у залі судового засідання.

Визначити розмір застави у сумі 42 040 гривень (сорок дві тисячі сорок) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти з покладенням на нього таких обов`язків:

- прибувати до суду у проваджені якого знаходиться кримінальне провадження, за першою вимогою;

- сповіщати суд про всі випадки зміни місця проживання та виїзду за межі смт.Комишуваха Оріхівського району Запорізької області;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Реквізити для внесення застави: отримувач – ТУ ДСАУ в Запорізькій області; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ – 26316700; рахунок № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 30.04. 2020 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесені кошти будуть звернені у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Плечищева О.В.