Рішення № 87935713, 20.02.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/14142/18 2/335/103/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Лазоренко Д.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Шикуна О.Ф.,

представника третьої особи Король С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до концерну «Міські теплові мережі», третя особа Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, про зобов`язання здійснити перерахунок оплати послуг з постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до концерну «Міські теплові мережі», третя особа – Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, про зобов`язання здійснити перерахунок оплати послуг з постачання теплової енергії

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , в якому проживає позивач, включає в себе житлові та нежитлові приміщення. Площа житлових приміщень в даному будинку складає 1672,21 кв.м., а нежитлових – 640,97 кв.м. Під час опалювального періоду 2017–2018 року розрахунки за послугу з централізованого опалення з мешканцями будинку здійснювалися з деякими порушеннями. Так, у період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року розподіл обсягів теплової енергії врахованої будинковим приладом обліку між житловими та нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків здійснювався пропорційно опалювальній площі. З даним розрахунком погоджуюся, оскільки він ґрунтувався на нормах встановлених Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Однак, у січні 2018 року споживачам, які знаходяться у житлових будинках, обладнаних загально будинковими приладами обліку теплової енергії, було виконано перерахунки нарахувань за спожиту теплову енергію за період жовтень-грудень 2017 року, з урахуванням рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради рішення №6. Вказані дії суперечать вимогам ч. 1 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Крім цього у період з лютого по квітень 2018 року прилад обліку теплової енергії в будинку вийшов з ладу та був знятий. Застосовуючи «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води в водовідведення» Концерном «МТМ» було застосовано розрахунок з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим. Дане рішення Концерну «МТМ» є прямим порушенням вимог ч. 2 ст. 6, ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

З урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просить суд зобов`язати концерн «Міські Теплові Мережі» здійснити перерахунок оплати за теплову енергію спожиту в опалювальних сезонах 2017-2018 роках та у 2018–2019 роках у відповідності до ст. ст. 6, 9 та 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», із врахуванням в розрахунках оплати за теплову енергію фактичну площу нежитлових приміщень.

22.03.2019 та 30.07.2019 представником відповідача надані відзиви на позов. Концерн «Міські Теплові Мережі» не визнає викладені у позовній заяві вимоги позивачів, заперечує проти них, вважає що вони не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на приписах законодавства.

На підставі Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та рішення Виконавчого Комітету Запорізької Міської ради від 11.08.2017 № 428 «Про затвердження норм споживання теплової енергії на 1 м2 загальної площі на опалення багатоквартирних будинків м. Запоріжжя, в яких розташовані населення, бюджетні та інші споживачі теплової енергії та порядок розподілу обсягів теплової енергії між житловими і нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків м. Запоріжжя при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії», за період з жовтня 2017 рогу по грудень 2017 року розподіл обсягів теплової енергії врахованою будинковим приладом обліку між житловими та не житловими приміщеннями багатоквартирних будинків здійснювався пропорційно опалюваній площі. 17.01.2018 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято Рішення № 6 «Про визнання таким, що втратило чинність Рішення від 11.08.2017 № 428 виконавчого комітету Запорізької міської ради «Про затвердження норм споживання теплової енергії на 1м2 загальної площі на опалення багатоквартирних будинків м. Запоріжжя, в яких розташовані населення, бюджетні, релігійні та інші споживачі теплової енергії та порядок розподілу обсягів теплової енергії між житловими і нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків м. Запоріжжя при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії». Концерном «Міські теплові мережі» у січні 2018 року в своїй роботі у взаємовідносинах зі споживачами житлово-комунальних послуг враховано прийняття Виконавчим комітетом Запорізької міської ради рішення № 6. Щодо

Щодо відсутності з лютого 2018 року приладу комерційного обліку, то обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі (п. 23 Правила № 1198).

Концерн «МТМ» здійснює розподілення фактично спожитої теплової енергії, що враховується будинковим приладом обліку, між житловими та нежитловими приміщеннями згідно чинного законодавства України.

З обсягу фактично спожитої теплової енергії за будинком АДРЕСА_2 , що враховується будинковим приладом обліку, спочатку відраховується кількість теплової енергії, спожитої нежитловим приміщенням № АДРЕСА_2 (ПАТ «Полтава-Банк») згідно показань, встановленого індивідуального приладу обліку теплової енергії. Потім кількість теплової енергії розподіляється пропорційно кв.м. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 09.06.2016 № 1101, «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для потреб населення КОНЦЕРНУ «МТМ» (м. Запоріжжя)» з 1 липня 2016 року встановленні тариф на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків і будинковими приладами обліку теплової енергії – 1218,56 грн. з ПДВ за 1 ГКал.

З 01.02.2018 прилад обліку теплової енергії знятий з експлуатації у зв`язку з виходом з ладу, а вартість 1 кв.м. опалювальної площі розрахована відповідно до п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, а саме – плата за надані послуги з ЦО справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з розрахунку за 1 кв. метр опалюваної площі квартири та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Позивач та її представник у судовому засіданні позов, з урахуванням уточнень, підтримали у повному обсязі. Просять суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав зазначених у відзивах на позов. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечив. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є власницею вказаної квартири на підставі договорів купівлі-продажу квартири від 13.05.2002 та від 21.12.2005. (а.с.9-10). Загальна площа квартири – 70,34 кв.м.

В силу положення п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ОСОБА_1 є споживачем послуги з централізованого опалення, відповідно на неї відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

11.08.2017 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення № 428, яким затверджено норми споживання теплової енергії на 1 м2 загальної площі на опалення багатоквартирних будинків м. Запоріжжя, в яких розташовані населення, бюджетні, релігійні та інші споживачі теплової енергії та порядок розподілу обсягів теплової енергії між житловими і нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків м. Запоріжжя при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії, згідно якого розподіл обсягів теплової енергії врахованою будинковим приладом обліку між житловими та нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків здійснювався пропорційно опалювальній площі.

У січні 2018 року відповідачем позивачу як споживачу, який знаходиться у житловому будинку, обладнаному загальнобудинковим приладом обліку теплової енергії, виконано перерахунок нарахувань за спожиту теплову енергію за період жовтень-грудень 2017 року на підставі показань загальнобудинкового приладу обліку у відсотковому співвідношенні від теплового навантаження, згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 від 17.01.2018, яким визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 428 від 11.08.2017.

У даному випадку рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 428 від 11.08.2017 припинило свою дію з 17.01.2018 за ініціативою Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Проведений відповідачем перерахунок відображений в рахунку на сплату житлово-комунальних послуг за січень 2018 року (а.с. 15 на звороті).

Згідно листа Департаменту з управління житлово-комунальним господарством № С-2151 від 27.04.2018 «Про розгляд звернення» ОСОБА_1 позивача повідомлено, що у житловому будинку розташовані житлові та нежитлові приміщення. На системі опалення нежитлового приміщення №1 встановлений індивідуальний прилад обліку теплової енергії. По зазначеному приміщенню розрахунки за спожиту теплову енергію здійснювався на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому поряду. В інших нежитлових приміщеннях відсутні індивідуальні прилади комерційного обліку, а обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується в пропорційному співвідношенні з урахуванням теплового навантаження, визначеного у договорі купівлі-продажу теплової енергії, укладеному між власником нежитлового приміщення та Концерном «Міські теплові мережі». Мешканцям будинку до сплати пред`являється обсяг теплової енергії, спожитої виключно житловими приміщеннями, тобто із загального обсягу теплової енергії показаннями приладу обліку відраховано обсяг теплової енергії, спожитої нежитловими приміщеннями.

Щодо перерахунку за жовтень-грудень 2017 року, зазначено наступне: «на підставі Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» прийнятий Верховною радою України від 22.06.2017, який набрав чинності з 02.08.2017 та рішення Виконавчого Комітету Запорізької Міської ради № 428 від 11.08.2017 «Про затвердження норм споживання теплової енергії на 1 м2 загальної площі на опалення багатоквартирних будинків м. Запоріжжя, в яких розташовані населення, бюджетні та інші споживачі теплової енергії та порядок розподілу обсягів теплової енергії між житловими і нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків м. Запоріжжя при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії», за період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року розподіл обсягів теплової енергії врахованою будинковим приладом обліку між житловими та нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків здійснювався пропорційно опалюваній площі. 17.01.2018 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення № 6 про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 428 від 11.08.2017. Концерном «Міські теплові мережі» у січні місяці 2018 року в своїй роботі у взаємовідносинах зі споживачами житлово-комунальних послуг враховано прийняття виконавчим комітетом Запорізької міської ради рішення № 6, у зв`язку із чим у січні 2018 року споживачам, в житлових будинках яких обладнані загальнобудинкові прилади обліку теплової енергії, було виконано перерахунки нарахувань за спожиту теплову енергію за період жовтень – грудень 2017 року. Ці перерахунки відображені в рахунках на сплату житлово-комунальних послуг за січень 2018 року. По квартирі АДРЕСА_3 з опалюваною площею 70,34 кв.м. сума перерахунку склала 588,99грн. (7034х83734=688,99грн/кв.м.)».

04.09.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок оплати за теплову енергію спожиту в опалювальному сезоні 2017–2018 роках, у відповідності до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Додатково повідомлено щодо виходу з ладу приладу обліку теплової енергії, у зв`язку з чим розрахунок здійснено розрахунок по середньому тарифу по місту, а не по будинку. На підставі зазначеного, заявник просить надати роз`яснення підстав такого розрахунку та у випадку наявності порушень, здійснити перерахунок.

У відповідь надано лист від 18.09.2018 № 3823/36 у якому роз`яснено, що по 31.01.2018 розрахунки за послугу з централізованого опалення з мешканцями житлового будинку здійснювалися відповідно до п. 12 Правил (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.072005 № 630), а саме – у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі квартири». У житловому будинку розташовані житлові та нежитлові приміщення. На системі опалення нежитлового приміщення № 1 встановлений індивідуальний прилад обліку теплової енергії. По зазначеному приміщенню розрахунки за спожиту теплову енергію здійснювався на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку. В інших нежитлових приміщеннях відсутні індивідуальні прилади комерційного обліку, а обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується в пропорційному співвідношенні з урахуванням теплового навантаження, визначеного у договорі купівлі-продажу теплової енергії, укладеному між власником нежитлового приміщення та Концерном «Міські теплові мережі». Мешканцям будинку до сплати пред`являється обсяг теплової енергії, спожитої виключно житловими приміщеннями, тобто із загального обсягу теплової енергії за показаннями приладу обліку відраховано обсяг теплової енергії, спожитої нежитловими приміщеннями.

Також повідомлено, що з 01.02.2018 прилад обліку теплової енергії будинку по АДРЕСА_2 100 знятий з експлуатації у зв`язку із виходом з ладу, а вартість 1 кв.м. опалюваної площі розрахована відповідно до п. 21 Правил, а саме – «у разі відсутності приладу обліку тепла плата за спожиті послуги з опалення проводиться відповідно до затверджених нормативів (норм) споживання»: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим:

- за лютий 2018р. вартість 1 кв.м. опалюваної площі склала 33,4577 грн.,

- за березень 2018р. вартість 1 кв.м. опалюваної площі склала 31,1924 грн.,

- за квітень 2018р. вартість 1 кв.м. опалюваної площі склала 2,2304 грн.

02 серпня 2017 року набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII від 22 червня 2017 року.

Закон визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

Відповідно до визначення термінів, наведених в ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»:

- вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);

- вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Частиною 4 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» цей закон регулює відносини щодо: 1) комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги); 2) розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг; 3) встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії; 4) формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг; 5) забезпечення споживачів обліковою інформацією.

Відповідно до частини 6 розділу 4 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; забезпечити перегляд та скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд національних стандартів на обладнання для комерційного, у тому числі розподільного, обліку комунальних послуг та гармонізацію їх зі стандартами Європейського Союзу.

Станом на січень 2018 року, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України не розроблено Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 р. за № 1502/32954).

Тому, відповідачем здійснено перерахунок на підставі наступного.

Згідно п. 1 «Правил користування тепловою енергією», затверджені Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі (п. 23 Правила № 1198).

На системі опалення нежитлового приміщення №1 (ПАТ «Полтава-Банк») встановлений індивідуальний прилад обліку теплової енергії. По зазначеному приміщенню розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку.

В інших нежитлових приміщеннях відсутні індивідуальні прилади комерційного обліку, а обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується в пропорційному співвідношенні з урахуванням теплового навантаження, визначеного у договорі, укладеного між власником нежитлового приміщення та Концерном «МТМ».

З обсягу фактично спожитої теплової енергії, що враховується будинковим приладом обліку, спочатку відраховується кількість теплової енергії, спожитої нежитловим приміщенням № АДРЕСА_2 (ПАТ «Полтава-Банк») згідно показань, встановленого індивідуального приладу обліку теплової енергії. Потім кількість теплової енергії розподіляється між житловою частиною та нежитловими приміщеннями.

З розрахунків які наведені у відзивах відповідача встановлено, що Концерн «МТМ» здійснює розподілення фактично спожитої теплової енергії, що враховується будинковим приладом обліку, між житловими та нежитловими приміщеннями згідно чинного законодавства України, пропорційно теплового навантаження даних приміщень.

У відповідності до вимогст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі зазначеного вище, твердження ОСОБА_1 , що Концерн «МТМ» розподіляє фактично спожиту теплову енергію згідно показань будинкового приладу обліку виключно тільки на житловий фонд є такими, що не підтверджені жодним доказом, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9 - 11 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової її енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря - до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону.

Тобто, із наведеного чітко випливає, що вузол обліку є комерційним, якщо забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що забороняється демонтаж вузла обліку, в тому числі комерційного, для обслуговування без його заміни на вузол обліку, укомплектований засобами вимірювальної техніки такого самого або вищого класу точності, крім випадків, коли такий демонтаж здійснюється у зв`язку з відмовою споживача в установленому законом порядку від надання відповідної комунальної послуги або проведення повірки (ремонту). У разі виходу з ладу вузла обліку він підлягає заміні на справний та прийняттю на абонентський облік протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу.

Відповідно до п.10 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Пунктом 15 вказаних Правил визначено, що Засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку, зокрема: з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період.

У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Пунктом 21 Правил визначено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, зокрема, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Проте, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», яка передбачає, що у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду.

Суд констатує, що відповідач при листуванні з позивачем, відзивах на позов та у судовому засіданні зазначав про те, що при здійсненні розрахунку вартості послуг централізованого опалення у період з лютого 2018 року по квітень 2018 року керувався п. 21 Правил.

Проте, у разі виходу з ладу вузла комерційного обліку, необхідно керуватись вимогами ч. 3 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», оскільки прилад обліку теплової енергії був обладнаний на будинку, і вийшов з ладу, тому вимога позивача щодо здійснення перерахунку у період з лютого по квітень 2018 року є обґрунтованою.

Щодо вимог здійснення перерахунку оплати за теплову енергію спожиту ОСОБА_1 в опалювальному періоді 2018-2019 роках, то вказані вимоги заявлені у клопотанні про уточнення позовних вимог від 20.03.2019, проте жодних ані обґрунтувань, ані доказів до позову не надано, у зв`язку з чим вказана вимога задоволенню не підлягає.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

З урахуванням зазначеного вище, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до концерну «Міські теплові мережі», третя особа – Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, про зобов`язання здійснити перерахунок оплати послуг з постачання теплової енергії задовольнити частково.

Зобов`язати концерн «Міські Теплові Мережі» здійснити перерахунок оплати за теплову енергію спожиту ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з лютого 2018 року по квітень 2018 року у відповідності до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Стягнути з концерну «Міські Теплові Мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) по сплаті судового збору 234,93 (двісті тридцять чотири гривні дев`яносто три копійки) грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 20.02.2020.

Повне рішення складене 25.02.2020.

Суддя І.П. Соболєва