Ухвала суду № 87934935, 27.02.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1176/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Газій Ірини Олександрівни, до Середнянської селищної ради Ужгородського району по визнання права власності на майно за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвоката Газій Ірина Олександрівна, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Сторожницької сільської ради Ужгородського району по визнання права власності на майно за набувальною давністю.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 10.02.2020 року вказана позовна заява залишена без руху із зазначенням недоліків які слід усунути. Позивачу було надано час для їх усунення, а саме три дні з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, окрім іншого, в ухвалі було визначено і розмір судового збору який необхідно сплатити позивачу при звернені до суду із даним позовом, а саме: 5465,2 гривень (6 306 - 840,80= 5465,2), з урахуванням уже сплаченої суми судового збору (840,80 грн). Вказана сума була визначена за результатами дослідження матеріалів позовної заяви, що подані позивачем.

24.02.2020 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 О., щодо усунення недоліків, на які було вказано в ухвалі від 10.02.2020 року. Згідно прохальної частини вказаної заяви адвокат просить звільнити позивача від сплати судового збору 5465,2 грн. або зменшити цю суму судового збору, надавши розстрочення сплати до моменту винесення судового рішення.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяву щодо усунення недоліків, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.4 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником позивача до суду не надано підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому судом.

Разом із тим, представником позивача подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у розмірі визначеного судом або зменшення цієї суми надавши розстрочення сплати до моменту винесення судового рішення. Вказане мотивує тим, що позивач є пенсіонером і його єдиним доходом є щомісячна пенсія за віком яка за останні місяці складає 2 394 ( дві тисячі триста дев`яносто чотири) грн. 25 коп. у підтвердження чому надає Довідку управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 21.02.2020 року за період серпня 2019 року по січень 2020 року.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. 2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі"Креуз проти Польщі" в якому зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Із аналізу вказаних норм слідує, що законодавець передбачив можливість звільнення позивача від сплати судового збору лише з підстав, пов`язаних з майновим становищем сторони. Натомість, всупереч вимогам ч.3 ст.12 ЦПК України, представник позивача не надав суду належних та допустимих доказів про рівень доходів позивача, який би визначав неможливість сплати ним судового збору.

Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені. Позивачем не доведено, що його матеріальний стан є достатньо важким, до матеріалів позову не надано жодного доказу, який вказує на обставини, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, доказів підтверджуючих важке матеріальне становище позивача. Надана позивачем довідка про розмір пенсії за останні шість місяців не може сама по собі слугувати підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки не є достатнім доказом відсутності коштів для оплати судового збору та не підтверджує належним чином матеріальне становище особи.

Звертаючись до суду із заявою про звільнення, розстрочення або відстрочення позивача від сплати судового збору, заявник не наводить переконливих доводів та не надає доказів того, що сплата судового збору у визначеному законом розмірі є взагалі неможливою чи буде для нього надмірним тягарем.

Жодного підтвердження того, що пенсія є єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 до заяви не додано.

Самі по собі посилання позивача на те, що він є непрацюючим пенсіонером, як на підставу для звільнення його від сплати судового збору, суддя оцінює критично, оскільки положеннями ст.136 ЦПК України, ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», така підстава не передбачена, в той час як обставина його перебування в скрутному матеріальному становищі виходячи з рівня доходів, що є істотним для вирішення питання стосовно звільнення від сплати судових витрат, жодними належними та допустимими доказами не підтверджені.

Щодо клопотання представника позивача в частині звільнення або розстрочення сплати судового збору то вважаю за необхідне вказати на наступне:

Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У пункті 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року №10 ”Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” роз`яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Статтею 5 ЗУ «Про судовий збір» вказано осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, однак позивач до жодної із вказаних у даній нормі категорії осіб не відноситься. Тому звільнений від сплати судового збору бути не може.

Слід також вказати і на те, що позивачем не надано підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або що він є військовослужбовцем, малозабезпеченим, що дало б підстави для розстрочення сплати судового збору.

Підстав звільнення позивача від сплати судового збору, установлених ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», чи наявності у позивача передбачених ст. 5 цього Закону пільг щодо сплати судового збору, з матеріалів позову не вбачається.

Розглянувши клопотання про звільнення, розстрочення або відстрочення позивача від сплати судового збору, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у звільненні, розстроченні або відстроченні від сплати судового збору, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів, які підтверджують тяжкий матеріальний стан позивача.

Таким чином, суддя не знаходить підстав для звільнення, розстрочення або відстрочення позивача від сплати судового збору, у зв`язку з чим у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити, що, в свою чергу, не позбавляє позивача права на звернення до суду з клопотанням про звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору у встановленому законом порядку з обґрунтуванням його відповідними доказами.

При цьому, згідно із положеннями частини другої статті 12 ЦПК України усі учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Дослідивши заяву про зменшення розміру судового збору, суд дійшов висновку, що заява про зменшення розміру судового збору підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплат и судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною другою статті 176 ЦПК України передбачено, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Ознайомившись у загально доступний через мережу Інтернет спосіб з пропозиціями на ринку нерухомості, суд констатує, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна. Так, будинки у Ужгородському районі, с. Середнє на вторинному ринку продаються в середньому за ціною від 500000,00 грн. до 2000000,00 грн., отже ціна позову в такому випадку має становити щонайменше 500000, грн.

Оскільки позивачем не зазначено ціну позову у гривневому еквіваленті на день його подання щодо вимог майнового характеру, суд вважає за можливе попередньо визначити розмір судового збору у розмірі 5000 гривень, (500000*1/100 = 5000 грн. ) що є мінімально можливим при зверненні до суду про визнання права власності на об`єкт нерухомості в Ужгородському районі, с. Середнє.

Перевіривши наведені у заяві доводи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та зменшення розміру судового збору за подання позовної заяви до 4000,00 грн, що не становитиме надмірний фінансовий тягар.

За вказаних обставин, вважаю за можливе зменшити суму судового збору, та встановити розмір судового збору який слід сплатити позивачу за звернення до суду із позовною заявою до Середнянської селищної ради Ужгородського району про визнання права власності на майно за набувальною давністю, в розмірі 4000 грн.

Так, з врахуванням того, що позивачем надано підтвердження сплати ним судового збору в розмірі 840,80 грн., ОСОБА_1 , необхідно доплатити судовий збір в сумі 3 159,20 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA328999980313121206000007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Таким чином приходжу до висновку, що клопотання представника позивача в цій частині підлягає частковому задоволенню, а позовну заву слід залишити без руху для надання можливості позивачу надати підтвердження сплати зменшеної суми судового збору.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі суду від 10.02.2020 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.

Крім того, позивач не позбавлений можливості надати докази дійсної вартості майна під час розгляду справи для встановлення точної ціни позову з подальшим поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову.

Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне дану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Газій Ірини Олександрівни про звільнення, розстрочення або відстрочення позивача від сплати судового збору - відмовити.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Газій Ірини Олександрівни про зменшення розміру судового збору задовольнити частково, зменшити розмір судового збору до 4000 гривень.

Позовну заяву представника позивача – ОСОБА_1 , адвоката Газій Ірини Олександрівни, до Середнянської селищної ради Ужгородського району про визнання права власності на майно за набувальною давністю – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош