Ухвала суду № 87934684, 02.03.2020, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/2597/15-к

У Х В А Л А

02.03.2020 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого – судді Леньо В.В.,

при секретарі – Казимірська Н.В.,

за участю прокурора – Дорошевича Р.Р.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Киретів В.В.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження №12015070080000415 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.3 ст.368, ч.1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 366 КК України.

Обвинувачений заявив клопотання про зміну процессуального статусу ОСОБА_2 із потерпілої на свідка та визнання недопустимим доказами, а саме:

- аркуш паперу формату А-4, на якому за допомогою комп`ютерної техніки надруковано взірець тексту у вигляді "Рішення";

- фотокопію аркуша паперу формату А-4, на якому за допомогою комп`ютерної техніки надруковано взірець тексту у вигляді "Рішення";

- флеш-картку марки "mikro sd class 48 GB" i.н." НОМЕР_1 " з відеоматеріалами (21 файл, загальною ємністю 4,00 Гб), виготовленими за результатами проведення НСРД;

- флеш-картку марки "Kingston sd НС 16 GB", і.н. НОМЕР_2 . НОМЕР_3 " з відеоматеріалами (3 файли, загальним об`ємом 3,06 Гб), виготовленими за результатами проведення огляду місця події території магазину АБС "Тріо", що в м.Виноградів, по вул.Івана Франка;

- Ухвали Апеляційного суду Закарпатської області №0902 про проведення негласної слідчої дії - відеоконтролю особи відносно ОСОБА_1 ;

-Ухвали Апеляційного суду Закарпатської області №0903 про проведення негласної слідчої дії- аудіо-контролю особи відносно ОСОБА_1 , та всі отримані на їх підставі похідні докази, а саме: - протокол про закінчення відкритим фіксуванням контролю за вчиненням злочину(т.1.а/с37) - Протокол про результати аудіо-відео-контролю за особою (т1.а/с 214-218),

- протокол помічення грошових коштів від 22.05.2015 року(т.1.а/с 23-24 та фотокопії грошових коштів (т. 1 .а/с 25-31));

- Грошові кошти в сумі 6500 грн., а саме 8 купюр номіналом по 500 грн. кожна, 12 купюр номіналом по 200 грн кожна та 1 купюра номіналом 100 грн;

- протокол вручення технічних засобів (т.1 а/с 36);

- Доручення від 16.04.2015 року (т.1 а/с 210-211);

- Доручення від 16.04.2015 року (т.1 а/с 212-213).

- робочі проекти "Обладнання акумулюючого басейну в с.Нове Село на земельній ділянці гр. ОСОБА_3 " -3 екз.

Клопотання мотивовані тим, що ОСОБА_2 безпідставно залучено у справі як потерпілу, оскільки жодних шкоди їй не завдано. На початкових стадія ОСОБА_2 була свідком і тільки в подальшому статус її було змінено на потерпілу.

Щодо визнання зазначених доказів недопустимими доводи клопотання зводяться до того, що 19 серпня 2015 року в рамках досудового провадження було прийнято постанову про визнання речових доказів (а/с 192-194,т.2.). 20 серпня 2015 року було здійснено відкриття матеріалів кримінального провадження, про що складено протокол (а/с 228-229,т.2), згідно якого йому та його захиснику було надано доступ до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування в прошитому та пронумерованому стані в 2-х томах, а саме: том 1 на 247 аркушах та том 2 на 227 аркушах.

Вважає, що документи та речі, які згідно Постанови від 19.08.2015 року визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню, а саме : - аркуш паперу формату А-4, на якому за допомогою комп`ютерної техніки надруковано взірець тексту у вигляді "Рішення"; - фотокопію аркуша паперу формату А-4, на якому за допомогою комп`ютерної техніки надруковано взірець тексту у вигляді ''Рішення''; -флеш-картка марки ""mikro sd class 48 GB" i.H."Y08GE31MEH3070913" з відеоматеріалами (21 файл, загальною ємністю 4,00 Гб), виготовленими за результатами проведення НСРД; -флеш-картку марки "Kingston sd НС 16 GB" ,і.н. НОМЕР_2 . НОМЕР_4 " з відеоматеріалами (3 файли, загальним об`ємом 3,06 Гб), виготовленими за результатами проведення огляду місця події -робочі проекти"Обладнання акумулюючого басейну в с.Нове Село на земельній ділянці гр. ОСОБА_3 " -3 екз.- слід вважати недопустимими доказами, оскільки слідчий Попович Ю.Ю. жодних речей та документів, визнаних речовими доказами по даному кримінальному провадженню не надав.

3гідно протоколу огляду місця події від 22 травня 2015 року (т.1 а/с38- 40) за участі понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , працівників правоохоронних органів, було вилучено робочі проекти з зазначенням кількості сторінок - 68. Водночас у наступних матеріалах, зокрема постанови про визнання речовими доказами від 22 травня 2015 року, (т.1.а/с47-49), оформленої начальником слідчого відділення Мелай М.Ю. кількість сторінок-70.Так само у протоколі огляду, складеному слідчим Попович Ю.Ю., щодо речових доказів, наявні суттєві розбіжності за результатами огляду (т.2 а/с 190-191), так, зазначено , що проекти містять кількість сторінок-70, є аналогічними, систематизованими і зшитими, а в наступному абзаці -аналогічні, не пронумеровані, не прошиті-постанова про визнання речовими доказами (т.2. с. 192-194). На неодноразові звернення до прокуратури та суду з клопотанням відкрити та надати для ознайомлення ці речові докази належного реагування не було - прокурор їх не надав.

Крім того, в рамках даного кримінального провадження проведені наступні негласні слідчі(розшукові)дії:

-аудіо та відео контроль особи, відносно ОСОБА_1 ;

- контроль за вчиненням злочину, проведений у формі імітування обстановки злочину, під час якого застосовувались імітаційні засоби у вигляді помічених грошових коштів в сумі. 6500 грн, а саме 8 купюр номіналом по 500 грн. кожна, 12 купюр номіналом по 200 грн. кожна та 1 купюра номіналом 100 грн.

Вважає, що відомості, отримані в результаті проведення вказаних негласних слідчих дій також не можуть бути допущені як докази по даному кримінальному провадженню, оскільки отримані з грубим порушенням вимог кримінально-процесуального кодексу під час їх проведення, оскільки будь якого рішення керівником органу досудового розслідування або прокурора (прийнятого в формі, передбаченій ст. 110 КПК України) про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів не приймалось, що виключає можливість проведення НСРД. Так само відсутні будь-які рішення слідчого, прокурора про залучення гр. ОСОБА_2 до участі у проведенні НСРД.

Огляд місця події проводився не за результатами відповідної ухвали слідчого судді чи постанови прокурора, а на підставі витягу з ЄРДР- це відмічено протоколі огляду, що є суттєвим порушенням вимог КПК України, зокрема ст.ст.270, 271 К України.

Крім того, у матеріалах справи відсутні протоколи вручення гр. ОСОБА_2 пристроїв для здійснення НСРД - аудіо-відео контролю від 08.05.2015 року.

Відсутня заява гр. ОСОБА_2 про добровільну участь у проведенні слідчих дій.

Крім того з боку обласної прокуратури ще у червні 2015 року на етапі досудового розслідування та до передачі обвинувального акту до суду було надано процесуальному прокурору та слідчому доручення про здійснення розсекречування матеріалів НСРД та проведення всіх необхідних слідчих дій (наявне у матеріалах справи), строк досудового розслідування продовжувався на 3 місяці, тобто можливостей і часу для розсекречування матеріалів НСРД було достатньо, однак дане доручення ними виконане не було.

Також у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що такі рішення як Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину приймались процесуальним прокурором, відсутні відомості про це у Реєстрі матеріалів досудового розслідування (п.1- проведені під час досудового розслідування процесуальні дії, п.2- прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення - тобто відповідних рішень не приймалось.

Щодо доручень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо та віде контролю) відносно ОСОБА_1 , виданого начальником СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області підполковником міліції Мелаєм М.Ю.(том.1 а/с 210-213), то їх слід визнати недопустимими доказами в даному кримінальному провадженні, оскільки такі взагалі не містять жодних з вищенаведених відомостей щодо застосування заходів, які тимчасово обмежували конституційні, права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 .

Крім того вважає, що з боку працівників правоохоронних органів було допущене грубе порушення права на захист, оскільки 22.05.2015 щодо нього здійснювались слідчі дії при відсутності захисника.

Також звертаю увагу суду на факт, що свідчить про очевидну недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення. Так, у заяві гр. ОСОБА_2 , написаної нею 02.04.2015 року міститься точна цитата з його посадової інструкції. Відомості з посадової інструкції до матеріалів справи могли б потрапити виключно у встановленому Законом порядку. Доступ до таких матеріалів -їх вилучення та ознайомлення з ними може здійснюватись виключно на підставі відповідної ухвали слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ до матеріалів та їх вилучення. Такої ухвали не приймалось, відповідне клопотання з боку сторони обвинувачення та рішення суду у матеріалах справи відсутні, хоча їх наявність є обов`язковою.

Отже, докази отримані стороною обвинувачення з грубим порушенням вимог КПК України без ухвали слідчого судді, слідчі дії проводились до внесення відомостей про злочин до ЄРДР і відповідно, отримані докази є очевидно недопустимими.

Обвинувачений та захисник клопотання підтримали.

Прокурор щодо клопотання заперечив та зазначив, що доводи обвинуваченого є надуманими, а клопотання безпідставними.

Посилання обвинуваченого на проведення НРСД без відповідної ухвали суду не відповідає дійсності. Просив у задоволенні клопотань відмовити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч.2 ст.89 КПК України).

Підстави визнання доказів недопустимими зазначені у ч.2, 3 ст. 87 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

Згідно ч.3 ст. 87 КПК України недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Згідно ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч.2 ст.89 КПК України).

З цього приводу слід зазначити наступне.

Зазначені у клопотанні про визнання доказів очевидно недопустимими доводи заслуговують на увагу та на думку суду підлягають ретельній оцінці при дослідженні доказів.

Разом з тим, на думку суду, вказане клопотання заявлено передчасно, оскільки судом докази не досліджувалися.

Щодо доводів клопотання про зміну процесуального статусу ОСОБА_2 з потерпілої на свідка, таке заявлено безпідставно. ОСОБА_2 у провадженні визнана потерпілою, їй вручено відповідну пам`ятку, роз`яснені права та обов`язки. Допитувалася яік на досудовому розслідуванні так і в судовому засіданні як потерпіла.

Жодних заперечень з її боку щодо статусу потерпілої від ОСОБА_2 особисто не надходило.

За встановлених обставин доводи захисника не заслуговують на увагу, а клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 372 КПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги.

Головуючий В. В. Леньо