Рішення № 87933920, 21.02.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3939/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С. ,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулось АТ «Комерційний банк «ПриватБанк», в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.03.2011 року в загальному розмірі 30813,46 грн. та судові витрати у розмірі 1921,00 грн. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що 15.03.2011 р. між ним та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви приєднання, який складається із самої заяви та, запропонованих ПАТ КБ «Приватбанк», «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач кредитні зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим станом на 28.05.2019 р. утворилась заборгованість в сумі 30813,46 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 177,57 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 24663,58 грн; заборгованість за пенею – 4028,81 грн, а також штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн, штраф (процентна складова) в розмірі 1443,50 грн.

Крім того, позивач надав розрахунок сум, що стягується, зокрема, процентів. Так, нарахування процентів на поточну та на прострочену заборгованість здійснювалося до 04.2014 року за формулою:

- нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N – поточне тіло кредиту, M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів;

- нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N – поточне тіло кредиту, M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів;

З 04.2014 року нарахування процентів здійснюється за формулою:

- нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*(2 або 1)*Y=Z, де N – заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці), M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, 2 або 1 – коефіцієнт процентної ставки (1 – застосовується у разі належного виконання зобов`язань, 2 – підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості), Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів;

- нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*2*Y=Z, де N – заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, виставлені до сплати та не погашені проценти та санкції станом на перше число попереднього місяця), M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, 2 - коефіцієнт підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 21.02.2020 року постановлено провести заочний розгляд зазначеної справи.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 15.03.2011 р. між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, копія якої долучена до матеріалів справи. ОСОБА_1 отримала кредитну картку, строк дії останньої 31 липня 2017 року, з встановленим банком кредитним лімітом, який в останнє складав 180 грн, здійснювала витрати та платежі на погашення заборгованості.

З 21 травня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач систематично користувався кредитною карткою в межах встановленого банку кредитного ліміту та здійснював платежі на погашення заборгованості.

Через несвоєчасність погашення кредитної заборгованості позивачем станом на 28.05.2019 р. нарахована заборгованість в розмірі 30813,46 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 177,57 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 24663,58 грн; заборгованості за пенею – 4028,81 грн, а також штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн, штрафу (процентна складова) в розмірі 1443,50 грн.

Суд, вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано отримання ним кредитних коштів, що підтверджується банківською випискою з особистого рахунка відповідача.

Проте позивачем не обґрунтовано розрахунок заборгованості за кредитним договором з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 8 ст. 49, ч. 2 ст. 53 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. Банку забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку.

Судом встановлено, що позивачем змінювався розмір процентної ставки за кредитними картками. Так, до витрат, здійснених за карткою «Універсальна», ставка за використання кредитних коштів становила з 19.02.2014 року 30 % річних, з 01.09.2014 року 34,8 % річних, з 01.04.2015 року 43,2 % річних.

Судом встановлено, що з 31.03.2014 року банком використовується формула нарахування процентів, яка не відповідає умовам договору, вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 1048 ЦК України, зі змісту яких випливає, що проценти нараховуються лише на суму позики, а також вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 550 ЦК України, відповідно до яких проценти на неустойку не нараховуються.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №325/1163/16-ц.

Посилання позивача про те, що такий метод нарахування процентів за рахунок капіталізації раніше нарахованих процентів та неустойки, передбачений Умовами та правилами надання банківських послуг не спростовує висновок суду з таких підстав.

Суд не бере до уваги умови кредитного договору, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, долучених до матеріалів справи, оскільки позивачем залишилось не доведеним, що Умови та Правила надання банком кредиту є складовою кредитного договору, а саме те, що вони укладені в один день, тобто в день підписання позичальником заяви позичальника, і позичальник розумів, що саме ці Умови він мав на увазі, підписуючи заяву.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року, відповідно до якої за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

В розрахунку позивача, наданого для обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості, позивач виклав відомості про розмір тіла кредиту для кожного періоду, за який здійснено такий розрахунок, кількість днів в кожному періоді, розмір заборгованості за процентами та сума коштів, яка була віднесена позивачем на погашення заборгованості за процентами.

Оскільки судом встановлено, що з 31.03.2014 року позивачем була запроваджена формула розрахунку заборгованості за процентами, яка суперечить вимогам закону та умовам договору, суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок в частині нарахування заборгованості за процентами є необґрунтованим.

В зв`язку з тим, що судом встановлена необґрунтованість вказаного розрахунку процентів, та жодна із сторін не скористалась своїм правом самостійно подати до суду висновок експерта або заявити клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, суд дійшов висновку про те, що розмір процентів за користування кредитом, має вираховуватися, виходячи з формули нарахування процентів на заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N – поточне тіло кредиту, M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів, замість формули, де N – заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці).

Використовуючи дані, зазначені у вказаному розрахунку, а саме: щодо розміру тіла кредиту в кожному періоді, межі якого встановлені в залежності від здійснення відповідачем витрат та внесення ним кошів на погашення заборгованості, щодо кількості днів у такому періоді, щодо розміру процентної ставки, що діяла для витрат, здійснених у відповідний період, судом отримано такі результати.

З банківської виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що 31.03.2014 року позивач розпочав здійснювати банківську операцію «списання процентів за користування кредитом», за рахунок яких стала збільшуватися база, на яку нараховуються проценти за користування кредитними коштами, зокрема, за рахунок кредитного ліміту відбулось списання процентів в розмірі 6,63 грн та з цього ж дня вказані кошти були додані до тіла кредиту як базу, на яку нараховуються проценти за діючою процентною ставкою 30 % річних. 10.04.2014 року відповідачем був здійснений платіж на погашення заборгованості за кредитом, кошти якого в першу чергу були спрямовані позивачем на погашення прострочених процентів, сума яких була включена до бази для нарахування поточних процентів, залишок спрямований на погашення тіла кредиту. Таким чином, необґрунтоване нарахування процентів на раніше нараховані, але не погашені проценти, відбувалось в період з 31.03.2014 року по 09.04.2014 року протягом 10 днів.

А отже, отримуємо такий розрахунок процентів, які були необґрунтовано нараховані позивачем за період з 31.03.2014 року по 09.04.2014 року: 6,63 * 30 / 100 / 365 * 10 = 0,05 (грн).

Аналогічну математичну операцію здійснено для кожного наступного періоду та встановлено, що в деяких періодах заборгованість за процентами нарахована не тільки на тіло кредиту, але й на частину заборгованості за процентами, яка була нарахована раніше, проте не погашена відповідачем, що відповідає відомостям, наведеним в виписці по особовому рахунку відповідача: так, списання процентів (зарахування до бази для нарахування поточних процентів) відбулось 30.04.2014 року в розмірі 8,18 грн, сума яких була погашена відповідачем 09.05.2014 року, період складає 9 днів, розмір необґрунтовано нарахованих процентів дорівнює 0,06 грн. (8,18 * 30/ 100 / 365 * 9 = 0,06); з 31.05.2014 року по 18.06.2014 року: 8,35 грн / 19 днів = 0,13 (грн); з 30.06.2014 року по 27.07.2014 року: 12,44 грн / 28 днів = 0,28 грн; з 31.07.2014 року по 25.08.2014 року: 11,41 грн / 26 днів = 0,24 грн; з 26.08.2014 року по 28.08.2014 року: 11,41 - 6,99 = 4,42 грн / 3 дні = 0,01 грн; з 29.08.2014 року по 31.08.2014 року: 4,42 + 9,71 = 14,13 грн / 3 дні = 0,03 грн.

З 01.09.2014 року діюча процентна ставка дорівнювала 34,8 % річних.

Продовжуючи вищенаведений розрахунок із застосуванням процентної ставки 34,8 %, отримуємо такі результати: за період з 01.09.2014 року по 29.09.2014 року (29 днів): 14,13 грн / 29 днів = 0,39 грн; з 30.09.2014 року по 07.10.2014 року: 14,13 + 2,59 + 19.17 = 35,89 грн. / 8 днів = 0,27 грн; з 08.10.2014 року по 30.10.2014 року: 35,89 - 14,13 = 21,76 грн / 23 дні = 0,47 грн; з 31.10.2014 року по 29.11.2014 року: 21,76 грн + 1,51 +13,57 = 36,84 / 30 днів = 1,05; з 30.11.2014 року по 07.12.2014 року: 36,84 + 2,85 + 22,87 = 62,56 грн / 8 днів = 0,47 грн; з 08.12.2014 року по 30.12.2014 року: 62,56 - 32,74 = 29,82 грн / 23 дні = 0,65 грн; з 31.12.2014 року по 20.01.2015 року: 29,82 + 3,00 + 22,77 = 55,59 грн / 21 день= 1,11 грн; з 21.01.2015 року по 20.01.2015 року: 55,59 - 22,87 = 32,72 грн / 10 днів = 0,31 грн; з 31.01.2015 року по 01.02.2015 року: 32,72 + 2,66 + 18,71 = 54,09 грн / 2 дні = 0,10 грн; з 02.02.2015 року по 27.02.2015 року: 54,09 - 20 = 34,09 грн / 26 днів = 0,84 грн; з 28.02.2015 року по 08.03.2015 року: 34,09 + 17,73 = 51,82 грн / 9 днів = 0,44 грн, з 09.03.2015 року по 30.03.2015 року: 51,82 - 21,48 = 30,34 грн / 22 дні = 0,63 грн; за 31.03.2015 року: 30,34 + 18,73 + 2,45 = 51,52 грн / 1 день = 0,04 грн.

З 01.04.2015 року діюча процентна ставка дорівнювала 43,2 % річних. Продовжуючи вищенаведений розрахунок із застосуванням процентної ставки 43,2 %, отримуємо такі результати: з 01.04.2015 року по 07.04.2015 року: 51,52 грн / 7 днів = 0,42 грн; з 08.04.2015 року по 27.04.2015 року: 51,52 - 17,73 = 33,79 грн / 20 днів = 0,79 грн; з 30.04.2015 року по 25.05.2012015 року: 13,17 грн / 26 днів = 0,40 грн.

А у підсумку, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом, який був нарахований позивачем необґрунтовано за період з 31.03.2014 року по 25.05.2015 року, дорівнює 9,18 грн, що є сумою вищенаведених доданків.

Разом з тим, станом на 25.05.2015 року позивачем була нарахована заборгованість за процентами в розмірі 20,13 грн. А отже, розмір заборгованості за процентами станом на 25.05.2015 року дорівнювала 10,95 грн (20,13 грн - 9,18 = 10,95).

З особового рахунку відповідача вбачається, що 14 жовтня 2015 року позичальник здійснила остані витрати за кредитним лімітом та заборгованість за тілом кредиту в розмірі 177,57 грн отримала статус сталої. За період дії процентної ставки 34,8 % річних позичальник здійснив витрати у сукупному розмірі 145,73 грн, а отже 31,84 грн (177,57 - 145,73 = 31,84) - витрати, здійснені позичальником в період, коли ще діяла процентна ставка 30% річних.

А отже, за період з 26.05.2015 року по 31.10.2015 року, що відповідає 159 дням, має бути здійснений такий розрахунок заборгованості за процентами: 31,84 * 30 / 100 / 365 * 159 = 4,16 (грн); 145,73 * 34,8 / 100 / 365 * 159 = 22,09 (грн), що у сукупності дорівнює 26,25 грн.

Таким чином, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом станом на 31.10.2015 року становить 37,20 грн, що є сумою вищенаведених доданків (10,95 + 26,25 = 37,20).

А всього розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 31.10.2015 року складав 214,77 грн, що є сумою, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 177,57 грн та із заборгованості за процентами за користування кредитом станом на 31.10.2015 року в розмірі 37,20 грн.

Разом з тим, відповідач за період з 27.05.2015 року по 01.11.2015 року здійснила платежі на погашення заборгованості за кредитним договором в сукупному розмірі 429,62 грн. А отже, заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 31.10.2015 року в розмірі 214,77 грн була погашена (214,77 - 429,62 = - 214,85). Нових витрат за кредитним лімітом відповідач більше не здійснювала.

Посилання позивача на те, що вказані кошти мали бути спрямовані на погашення пені є необґрунтованим з таких підстав.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом не встановлено наявність умов кредитного договору щодо розміру неустойки. Посилання позивача про те, що вказаний розмір передбачений Умовами та правилами надання банківських послуг не спростовує висновок суду з підстав, що наведені вище.

Крім того, при нарахуванні відповідачу заборгованості за пенею та штрафом позивачем не враховані положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року та який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -УП).

Відповідно до ст. 2 Закону № 1669-УП на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 –УІІ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. у № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є м. Костянтинівка Донецької області, яке відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 р. та від 02.12.2015 р. входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу є необґрунтованими.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що станом на 28.05.2019 р. ОСОБА_1 не має заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.03.2011 року, а отже в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Аціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.03.2011 року станом на 28.05.2019 року, яка включає: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 177 гривень 57 копійок; заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 24663 гривні 58 копійок; заборгованість за пенею в розмірі 4028 гривень 81 копійки; заборгованість за штрафом в розмірі 1943 гривень 50 копійки, а всього в розмірі 30813 гривень 46 копійок необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 279, 280 - 282, 289, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570; відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя