
28.02.2020 227/4684/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
28 лютого 2020 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Хандуріна В.В.
при секретарі Михайловській Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.07.2017 року позивач був звільнений з ПАТ «Українська залізниця» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, де він працював водієм автотранспортних засобів, що підтверджується записом в трудовій книжці та наказом про звільнення. В грубе порушення вимог закону в період з 2016 -2017 р.р. заробітна плата роботодавцем позивачу перестала виплачуватись. На теперішній час у відповідача мається нарахована, але не виплачена позивачу заборгованість за період з вересня 2016 року - липень 2017 року у загальному розмірі 43702,04 грн., що підтверджується розрахунковими листами. Зазначена заборгованість не була виплачена позивачу на його зарплатний рахунок в «Ощадбанку», куди відповідач перераховував йому заробітну плату. Отже, роботодавець допустив затримку з остаточним розрахунком при звільненні, чим порушив право позивача на законні трудові права. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача АТ «Українська залізниця» заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2016 року - липень 2017 року у розмірі 43702,04 грн.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялись належним чином, від позивача в матеріалах справи міститься заява з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував. Від представника відповідача жодних заяв або доказів поважності до суду не надходило, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк подано не було.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому, за згодою позивача, є підстави для заочного розгляду справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів, направивши після розгляду справи копію рішення за місцем реєстрації відповідача.
Суд вважає за можливе розглянути цивільну справу в порядку заочного розгляду у відсутності відповідача на підставі доказів, що маються в матеріалах справи.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки УКР № 2099266, заведеної на ім`я позивача ОСОБА_1 , 31.12.2018 року посада водій автотранспортних засобів (автобус довжина 7 м.) транспортної дільниці перейменовано на водій автотранспортних засобів (автобусів габаритна довжина від 6,5 м до 7,5 м.) транспортної дільниці. 01.09.2016 року Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі відповідного наказу, «Іловайське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» «Державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Іловайське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
17 липня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці та копією наказу (розпорядження) № 6502/ДН-ОС від 10.07.2017 року (а.с. 11, 13). Зі змісту вказаного наказу вбачається, що відповідачем було прийнято рішення про виплату компенсації за 34 дні відпустки з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку.
Згідно розрахунку заробітної плати за вересень 2016 року, проведеного ВП БМЕУ Іловайськ СП «ДДЗП» філії «Дон.зал. «ПАТ, сума нарахованої заробітної плати склала 4769,92 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 14), згідно розрахунку за жовтень 2016 року - 3741,33 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 15), згідно розрахунку за листопад 2016 року - 7792,29 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 16), згідно розрахунку за грудень 2016 року - 2423,61 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 17), згідно розрахунку за січень 2017 року - 3811,43 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 18), згідно розрахунку за лютий 2017 року - 3643,21 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 19), згідно розрахунку за березень 2017 року - 2700,14 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 20), згідно розрахунку за квітень 2017 року - 1506,02 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 21), згідно розрахунку за травень 2017 року - 2117,85 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 22), згідно розрахунку за червень 2017 року - 627,61 грн. (а.с. 23), згідно розрахунку за липень 2017 року - 10568,73 грн. (а.с. 24).
Таким чином, загальна сума заборгованої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 43702,04 грн. (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Наявність роздрукованих розрахункових листів, виданих позивачу, який використав їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати, свідчить та розцінюється судом як обізнаність підприємства відповідача про існуючий обов`язок розрахунку та його невиконання.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з АТ «Укрзалізниця», який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі (нарахована) за період з вересня 2016 року по липень 2017 року становить 43702,04 грн., яка підлягає стягненню з відповідача (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Відповідно до Закону «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постановою № 200, утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».
Відповідно до частини 4 ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
За змістом частини 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Отже, ПАТ «Укрзалізниця» у повному обсязі несе обов`язок оплати праці перед позивачем.
Норма ст. 67 Конституції України покладає обов`язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 43702,04 грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 430 ЦПК України у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в межах місячної суми в розмірі 4721,07 грн. (сума без утримання відповідних податків та зборів).
Враховуючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч. 6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що на день звернення до суду сума судового збору для фізичних осіб за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру становила 768,40 грн., а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 247, 280-282, 289 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», ЄРДПОУ 40075815; адреса місцезнаходження: 03680 м. Київ вул. Тверська, буд. 5, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі за вересень 2016 року - липень 2017 року в загальному розмірі 43702,04 грн.
Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» при виплаті ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в межах місячної суми в розмірі 4721,07 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя В.В. Хандурін
28.02.2020
Судове рішення № 87933596, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 28.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/4684/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: