Рішення № 87932661, 13.02.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5765/18

Номер провадження 2/404/1042/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

при секретарі - Уманенко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» (вул. Н.Перемоги,50 м.Кропивницький) до ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 27 476,34 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що 28.10.2010 позивач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписав заяву б/н про отримання кредиту в розмірі 13 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач станом на 19.07.2018 порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 27 476,34 грн., яка складається з: тіла кредиту - 14 719,14 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом -1723,59 грн., пені 9249,02 грн., а також штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) -1284,59 грн. Просить стягнути суму боргу та сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда позов задоволений.

Ухвалою того ж суду від 03.06.2019 заочне рішення скасоване.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача - адвокат Юрченко К.А. в судовому засіданні вимоги не визнала, суду пояснила, що 21.06.2017 у відповідача, під час проїзду у маршрутному таксі викрали рюкзак, де знаходився мобільний телефон, гаманець з банківськими картками АТ КБ «ПриватБанк». За допомогою мобільного телефону були зняті грошові кошти в розмірі 2565 грн та через термінал переведені кредитні кошти на картку невідомої особи ОСОБА_2 в розмір 11523 грн.

Відомості щодо скоєння зазначеного кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України, були внесені до ЄРДР 22.06.2017 за № 12017120020007185, про що повідомлено банк листом від 21.09.2017.

Відповідач кредит в розмірі 14719 грн не отримувала та не користувалась ними, тому вважає, що вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.10.2010 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» для отримання кредитної картки.

Відповідач ОСОБА_1 змінила прізвище в зв`язку із одруженням на ОСОБА_3 в зв`язку із одруженням, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Із анкети-заяви вбачається, що відповідач надав згоду на те, що заява позичальника, разом з пам`яткою клієнта, запропонованими банком Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами - складає між позичальником і банком Договір про надання банківських послуг.

У заяві також зазначено, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку, і відповідач зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

На підставі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За правилом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідач надала докази того, що об 8.45 годині 21.06.2017 у неї, були викрадені кредитні картки АТ КБ «ПриватБанк» та телефон, за допомогою яких були зняті грошові кошти в розмірі 2565 грн та через термінал переведені кредитні кошти на картку невідомої особи ОСОБА_2 в розмір 11523 грн, 21.06.2017 в проміжок часу з 9.26 до 10.02 години, що підтверджується квитанцією та випискою про зняття готівки.

Відомості щодо скоєння зазначеного кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України, були внесені до ЄРДР 22.06.2017 за № 12017120020007185, про що повідомлено банк листом від 21.09.2017.

З листа АТ КБ «ПриватБанк» від 07.02.2018 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у поверненні коштів.

Згідно із ст. ст. 614, 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

За змістом пунктів 8, 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», яка діяла на момент списання спірних коштів банк, як емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно з умовами договору клієнт зобов`язаний не допускати використання карток будь-якими іншими особами, зберігати у таємниці ПІН-коди, паролі та іншу інформацію, розголошення якої може призвести до фінансових втрат клієнта та банку, у разі втрати картки негайно повідомляти про це контакт-центр банку, не ініціювати проведення операцій із застосуванням карток у разі, якщо це може призвести до порушення недотримання вимог чинного законодавства України.

Доказів, які б вказували, що кошти були зняті самим відповідачем матеріали справи не містять та не були надані позивачем. Також відсутні докази про те, що відповідач, надавав кредитну картку для користування іншим особам або повідомляв комусь ПІН-код. Ці обставини відповідач заперечує.

Також, за цим фактом було порушено кримінальне провадження.

Крім того, на прохання відповідача провести службове розслідування щодо викрадення коштів з її рахунку, банк, в порушення пункту 10 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, не розглянув подану нею заяву. Не надано результатів такого розслідування і до суду.

Відповідно до п.6 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками», відповідач, як тільки виявила факт платіжних операцій, які вона не виконувала, негайно повідомила банк в спосіб, передбачений договором.

Банк не надав достатніх доказів, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, тому позов задоволенню не підлягає.

Зазначена правова позиція викладена ВС у постанові від 14.02.2018, справа № 127/23496/15-ц.

На підставі ст.ст. 614-617 ЦК України, керуючись статтями ст. 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову позов АТ КБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 23.02.2020.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда