Ухвала суду № 87930727, 28.02.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/518/20

Провадження № 1-кс/202/1783/2020

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2020 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуський О.М., за участю секретаря судового засідання - Репіної А.С.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Гападченком Є.Ю. про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12020040660000081 від 13.01.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020040660000081 від 13.01.2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Гападченком Є.Ю. про арешт майна.

Ухвалою слідчого суді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від від 13 лютого 2020 року у клопотання про арешт майна повернуто прокурору для усунення недоліків, протягом 72 годин, а саме, у відповідності до ст. 170 КПК України, зазначити підстави та мету накладення арешту.

27 лютого 2020 року, після усунення недоліків, до слідчого судді надійшло клопотання, відповідно до якого слідчий просить з метою збереження речових доказів накласти арешт на вилучені 11.02.2020 року під час обшуку у приміщенні відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, документи укладені з ТОВ «СКС-Грандіс» за період часу з 2016 року по 2019 рік.

Слідчий, прокурор та власник майна в судове засідання не прибули.

У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього матеріали, слідчим суддею встановлено, що слідчим не доведено наявність підстав, передбачених КПК України, для накладання арешту на майно, оскільки вилучені під час проведення обшуку документи, у даному кримінальному провадженні, не відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 110, 131, 132, 168-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Гападченком Є.Ю. про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12020040660000081 від 13.01.2020 року - відмовити.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя О.М. Мачуський