Рішення № 87929672, 27.02.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/202/2020

130/2600/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.,

представника позивача ОСОБА_18.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 4 Жмеринського міськрайонного суду по суті справу за позовом ОСОБА_1 до Носківецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області - про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

приходить до такого.

Позиція позивача.

Позивач 16 грудня 2019 року звернулася до суду з цим позовом і вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Носківці Жмеринського району померла її сестра ОСОБА_2 , яка постійно до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в с. Носківці Жмеринського району. Спадщину після ОСОБА_2 позивач прийняла в порядку статті 549 ЦК України в редакції 1963 року шляхом вступу в фактичне володіння та управління спадковим майном померлої. Згідно із заповітом, що був посвідчений 15 березня 1988 року виконавчим комітетом Носковецької сільської ради за реєстром №8, ОСОБА_2 заповіла належний їй житловий будинок з господарськими будівлями в с. Носківці Жмеринського району доньці позивача - ОСОБА_3 , яка 30 листопада 1999 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Дітей у ОСОБА_2 не було. Інші спадкоємці за законом чи за заповітом відсутні. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина також у виді права на земельну частку (пай) площею 2,01 в умовних кадастрових гектарах на території Носківецької сільської ради Жмеринського району, яка рахується за померлою на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН №0355887. Цей сертифікат було втрачено, відповідне оголошення про це було опубліковано позивачем в газеті "Наша газета". Позивач звернулась до нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки правовстановлюючі документи на вищевказане спадкове майно відсутні. Крім цього, відсутні документи, що підтверджують факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем. Тому позивач звернулась до суду і просила встановити, що померла ОСОБА_2 була її рідною сестрою, а також визнати за нею право на вищезазначену земельну частку (пай) на території Носківцеької сільської ради в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 . Просила залишити за нею судові витрати.

На обґрунтування своєї позиції позивач надала копії документів, які посвідчують особу її доньки ОСОБА_4 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копію заповіту, копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копії архівних довідок про відсутність записів про народження та одруження ОСОБА_5 , копії довідок виконкому Носківецької сільської ради, що були видані на основі відомостей з по господарських книг, копії документів, які підтверджують, що за ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай), копію газети з оголошенням про втрату сертифікату, копії витягів зі спадкового реєстру, а також копію постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю за підстав, вказаних у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Позиція відповідачів.

Представник відповідача Носковецької сільської ради відзиву на позов не надав. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Не заперечував щодо задоволення позову (а.с.49).

Представник відповідача Жмеринської РДА відзиву на позов не надав, в судове засідання жодного разу не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у своєму відзиві, який надійшов до суду 24 січня 2020 року вказала, що позивач пропустила строк позовної давності, про причини пропуску в позовній заяві не зазначила. Крім цього, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області є лише розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту. Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюються сільською, селищною, міською радою, на території якої розташовані такі землі. На підставі вищевикладеного представник відповідач просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а.с.54-59).

В судове засідання представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області не з`явилася, просила розглянути справу у її відсутність.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Справа передана до провадження судді 16 грудня 2019 року, що видно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с.37).

Ухвалою від 18 грудня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.38).

Підготовче провадження закрите ухвалою суду від 17 січня 2020 року, а справа призначена до судового розгляду (а.с.51).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які проживать в с. Носківці Жмеринського району, підтвердили, що ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Носківці Жмеринського району, дійсно була рідною сестрою позивача. Дітей у померлої не було, чоловік помер дуже давно.

Досліджуючи факти та питання права, що лежать в основі спору, суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною дочкою позивача ОСОБА_1 (а.с.8). 23 жовтня 1988 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с.9).

Згідно з копією заповіту, посвідченого 15 березня 1988 року, ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_3 належний їй житловий будинок з господарськими будівлями в с. Носківці Жмеринського району (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Носківці Жмеринського району (а.с.10).

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_11 успадкувала житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (а.с.12).

Відповідно до копій архівних довідок Державного архіву Вінницької області у книгах актових записів про народження громадян по с. Носківці Станіславчицького (нині Жмеринського) району Вінницької області за 1933 рік запису про народження ОСОБА_1 не виявлено (а.с.13). Книг актових записів про шлюб громадян по с. Носківці Жмеринського району за 1931 рік в архіві на зберіганні немає, у зв`язку з чим немає можливості видати довідку про одруження ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . У фондах архіву книги актових записів про шлюб громадян по тому ж селу за 1931- 1932, 1937-1943 рр. відсутні (а.с.14, 15). В метричній книзі про народження по Різдво-Богородичній православній церкві с. Носківці Вінницького повіту Подільської губернії (нині Жмеринського району) за 1915 рік є запис №01 про хрещення 01 січня 1915 року дочки на ім`я ОСОБА_14 , котра народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Носківці. Батьки вказані селяни ОСОБА_19 та ОСОБА_15 (а.с.16-17).

Згідно з копіями довідок виконкому Носківецької сільської ради в архіві зберігаються по господарські книги від 1944 року. Надати довідку про склад сім`ї за період проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неможливо, оскільки вони в 1944 році однією сім`єю вже не проживали (а.с.18). Відповідно до виписки з погосподарської книги Носковецької сільської ради за 1950-1952 рр. за адресою господарства АДРЕСА_4 проживали ОСОБА_16 1909 року народження та його дружина ОСОБА_2 , 1915 року народження (а.с.19). ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в с. Носківці Жмеринського району. Гідно із записом в по господарській книзі №6 особовий рахунок № НОМЕР_2 (за 1996-2000 рр) на час відкриття спадщини із спадкодавицею ніхто не проживав та не був зареєстрований. Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її рідна сестра ОСОБА_1 , 1933 року народження, шляхом вступу в фактичне володіння та управління спадковим майном померлої в квітні 1999 року (а.с.20).

Відповідно до інформації відділу у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай) ділянка № НОМЕР_3 загальною площею 1,5806 га на території Носківецької сільської ради Жмеринського району (а.с.22).

Згідно з розпорядженням Жмеринської РДА від 21 листопада 2006 року №627 "Про затвердження технічної документації із землеустрою та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Носківецької сільської ради" та Списку померлих власників сертифікатів на право на земельну частку (пай), земельні ділянки яких будуть передаватися у власність спадкоємцям на території Носковецької сільської ради, після оформлення права на спадщину, за ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай) загальною площею 1,5806 га на території Носківецької сільської ради Жмеринського району (а.с.23-28).

Відповідно до копії газети "Наша газета" за 18 вересня 2019 року №38 (1244), позивач розмістила оголошення про втрату сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.29-30).

Відповідно до копії витягу зі спадкового реєстру заповітів, заповіт, який був складений ОСОБА_2 15 березня 1988 року є чинним (а.с.32).

Згідно з постановою державного нотаріуса Жмеринської районної державної нотаріальної контори від 24 жовтня 2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), розташовану на території Носківецької сільської ради, яка належала померлій ОСОБА_2 , оскільки правовстановлюючі документи на земельну частку (пай) відсутні, а також у зв`язку із тим, що відсутні документи, що підтверджують факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем (а.с.33).

Згідно з листом завідувача Державного нотаріального архіву від 28 грудня 2019 року спадкову справу на майно померлої ОСОБА_2 по фонду Жмеринської районної державної нотаріальної контори не виявлено (а.с.46).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а також визнані відповідачем.

Надані позивачем докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення не вбачається. Кожний аргумент, наведений позивачем, відноситься до предмета спору, обґрунтований з огляду на законодавство і містить підстави для задоволення позову.

Щодо відзиву представника Держгеокадастру. Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Юридичних осіб наділено правом самопредставництва своїх інтересів у судах. Також у них є можливість представляти свої інтереси в суді через юриста, який є в штаті, але не має свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Для реалізації права на представництво інтересів юридичної особи "неадвокатом" необхідним є не лише наявність належним чином підтверджених повноважень представника, а й, зокрема, віднесення спору до категорії малозначних. Ця справа, є такою, що виникає із відносин спадкування, в ній поєднано майнові та немайнові вимоги, у зв`язку з чим вона не може бути віднесена до категорії малозначних на підставі пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України. За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не забезпечено участь у судовому засіданні уповноваженого представника, а поданий ОСОБА_17 відзив є таким, що не може бути взятий до уваги судом, оскільки підписаний неуповноваженою особою.

Юридична кваліфікація встановлених обставин.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Суд приймає до уваги пояснення позивача в частині, що померла ОСОБА_2 була її рідною сестрою та що за нею рахується земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 1,506 га на території Носківецької сільської ради, однак правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку відсутні, оскільки дана земельна ділянка була виділена спадкодавцю після її смерті, вони узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні доказами, підтверджуються показаннями свідків, підстав не брати до уваги які у суду немає.

Оскільки спадщина після смерті сестри позивача відкрилась у 1999 році, то при вирішенні справи суд застосовує положення ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно зі статтею 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до статей 526, 527 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно зі статтею 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Відповідно до статті 1262 ЦК України У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Таким чином позивач як рідна сестра ОСОБА_8 є спадкоємцем другої черги за законом.

Статтею 257 ЦК України, який набув чинності 1 січня 2004 року (стаття 71 ЦК України в редакції 1963 року), встановлений трирічний строк позовної давності для захисту порушеного права. Початок перебігу строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто коли особа дізналась про порушення свого права.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позовом до суду позивач звернулася лише в грудні 2019 року.

Порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності. Через втрату оригіналу сертифікату про право на земельну частку (пай) та його тривалі пошуки, а також через недоведеність родинних стосунків з померлою сестрою та необхідність їх судового підтвердження, позивач своєчасно не звернулася до суду з позовом про захист свого порушеного права, а тому причину пропуску нею строку позовної давності суд визнає поважною та поновлює цей строк.

При цьому суд виходить із того, що позивач вважала себе такою, що фактично прийняла спадщину на підставі статей 548, 549 ЦК УРСР.

Відповідно до статті 5 ЗК України (в редакції 1990 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.

Відповідно до статті 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин першої, другої третьої та п`ятої статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Згідно з частиною другою статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належить зокрема рілля. Згідно з частиною третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення, зокрема особистого селянського господарства, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України.

Висновки суду.

Таким чином суд дійшов висновку, що право позивача як рідної сестри померлої ОСОБА_2 на спадкування належного останній права на земельну частку (пай) підлягає поновленню, що стало підставою її звернення до суду з цим позовом. Тому суд вважає, що позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 58, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, на підставі статей 524, 525, 526, 527, 548, 549 ЦК УРСР, статей 1218, 1245, 1262 ЦК України, статей 22, 25, 116 ЗК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Носківецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області - про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_1 дійсно є рідною сестрою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Носківці Жмеринського району Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) № НОМЕР_3 площею 1,5806 га на території Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Носківці Жмеринського району Вінницької області.

Судові витрати залишити за позивачем.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення буде складено 1 березня 2020 року.

Учасники розгляду справи :

Позивач : ОСОБА_1 , 1933 року народження, ІПН НОМЕР_5 , мешканка АДРЕСА_3 .

Представник позивача : адвокат Височанська Альона Володимирівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 519 від 27 листопада 2006 року.

Відповідачі : Носківецька сільська рада Жмеринського району Вінницької області, свул.Центральна, 15 с.Носківці, код ЄДРПОУ 04330384; Жмеринська районна державна адміністрація Вінницької області, вул. Б.Хмельницького, 14 м.Жмеринка, код ЄДРПОУ 03084227; Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вул.Келецька, 63 м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39767547.

Головуючий суддя Костянтин Шепель