Ухвала суду № 87929384, 02.03.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________

У Х В А Л А

02 березня 2020 року Справа № 923/378/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу

за заявою: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК", ідентифікаційний код 30069040, Одеська площа, 6, кімната 1, м. Херсон,

про банкрутство,

в с т а н о в и в:

Провадження у справі перебуває в ліквідаційній процедурі, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Акопян Гаджик Гарагенович.

До Господарського суду 10.02.2020 надійшло клопотання від голови комітету кредиторів ОСОБА_2 про відсторонення від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Фірма "ВІК" арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. та призначення нового ліквідатора арбітражного керуючого Котенка Дмитра Сергійовича. До клопотання додано копію протоколу засідання комітету кредиторів від 03.02.2020, яким прийнято відповідні рішення.

Ухвалою від 12 лютого 2020 року господарський суд прийняв до розгляду зазначене вище клопотання голови комітету кредиторів ОСОБА_2 , призначив судове засідання для його розгляду на 03 березня 2020 року, запропонував учасникам справи подати до суду письмово свої заяви по суті справи з вимогами, запереченнями, аргументами, поясненнями та міркуваннями щодо предмета спору - усунення арбітражного керуючого.

Від кредитора ОСОБА_2 26.02.2020 надійшла до суду заява про відвід судді Пригузи П.Д., яка мотивується наявністю обставин, що викликають сумнів у неупередженості й об`єктивності судді, вважає, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляді справи.

Ухвалою від 26.02.2020 суддя Пригуза П.Д. за суб`єктивним критерієм (особисті переконання судді) визнав заяву необґрунтованою та передав її на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Визначений у встановленому порядку суддя Ярошенко В.П., розглянувши заяву про відвід, ухвалою від 27.02.2020 постановила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Пригузи П. Д. у справі № 923/378/17 за відсутності об`єктивних критеріїв для відводу.

Таким чином, судом встановлено, що для задоволення відводу за об`єктивним критерієм відсутні достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду цієї справи.

Таким чином, справа № 923/378/17 залишається в провадженні судді Пригузи П.Д.

В той же час, у цій справі існують обставини, про які вказує заявник як на такі, що викликають сумніви в неупередженості судді Пригузи П.Д. Ці обставини слід врахувати та надати їм оцінку, виходячи з практики ЄСПЛ з точки зору стороннього спостерігача.

Наприклад, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

У цій справі, вирішуючи правову проблему прав та обов`язків учасників справи, зокрема дотримання принципу незалежності арбітражного керуючого у справі № 923/378/17 суддею у мотивувальній частині судового рішення від 23.01.2020 за розглядом скарги кредитора ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Г.Г., зроблено висновки, що «норма права, передбачена абзацом третім ч. 4 ст. 28 КУзПБ може бути безумовною підставою відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов`язків за умови, що таке рішення відповідає інтересам усіх кредиторів, а комітет кредиторів приймає таке рішення, як представник усіх кредиторів, а не для вирішення одним кредитором своїх особистих інтересів у справі, через втручання в роботу ліквідатора і неврахування інтересів інших учасників справи та, зокрема, інших членів комітету кредиторів, а також думки інших кредиторів, які мають право дорадчого голосу у зборах та у комітету кредиторів.»

При цьому, інші правові висновки в юриспруденції судів (судовій практиці) стосовно застосування приписів, передбачених абзацом третім ч. 4 ст. 28 КУзПБ щодо права комітету кредиторів в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав - відсутні.

Предметом розгляду у цій справі у судовому засіданні, що призначене на 03.03.2020, є клопотання від ОСОБА_2 , але у цьому випадку вже як від голови комітету кредиторів (представника комітету кредиторів) про відсторонення від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Фірма "ВІК" арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. та призначення нового ліквідатора арбітражного керуючого Котенка Д.С.

Зазначений висновок суду (судді Пригузи П.Д.) ОСОБА_2 усвідомлюється як упередження судді, яке вплине на майбутній розгляд справи, з цього заявник вважає, що суддя тлумачить і застосовує законодавство на користь арбітражного керуючого, а не в інтересах банкрута та усіх кредиторів.

Зважаючи на наведені обставини як суддя у цій справі, прихожу до висновку, що зазначена обставина є достатньою підставою побоюватися ОСОБА_2 , що суддя буде діяти саме так, як ним (суддею) зазначено у мотивувальній частині вказаної ухвали, а суддя буде змушений дотримуватися зробленого у справі правового висновку, що може вплинути на його об`єктивність та неупередженість. Отже, на думку ОСОБА_2 , як учасника справи рішення за його заявою є заздалегідь відомим виходячи з висловленої правової позиції судді щодо застосування норми права у цій справі.

Така ж сама думка може виникнути і у стороннього спостерігача.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Враховуючи викладене, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи № 923/378/17 суддю Пригузу П.Д. у цій справі слід відвести від її розгляду.

Відповідно до приписів стаття 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Керуючись статтями 35, 228, 234 - 237 ГПК України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Відвести суддю Пригузу П.Д. від розгляду справи № 923/378/17.

2. Передати справу № 923/378/17 на повторний авторозподіл.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя П.Д. Пригуза