Рішення № 87928751, 02.03.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/68/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕМА Україна"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельна"

про стягнення заборгованості в сумі 22 976 грн. 53 коп.

Без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКЕМА Україна" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельна" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22 976 грн. 53 коп.

В обґрунтування позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКЕМА Україна" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегельна" зобов`язань за договором поставки № 1-240417 від 24 квітня 2017 року, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості в сумі 22 976 грн. 53 коп. (17 587 грн. 24 коп. основна заборгованість, 4 892 грн. 03 коп. пені, 497 грн. 26 коп. 3% річних), яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому законом правами подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.

Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідачів про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адреси місцезнаходження відповідачів, які також є офіційними адресами їх місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі відповідачем отримана, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення адресату № 3301310546624 від 31 січня 2020 року.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.

Заяви та клопотання у справі

Заяви та клопотання від учасників процесу до суду не надходили.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду від 24 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/68/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕМА Україна" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельна" про стягнення заборгованості в сумі 22 976 грн. 53 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оверлак" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКЕМА Україна, що підтверджується протоколом № 32 від 25 січня 2019 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверлак" та випискою з ЄДР) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегельня" укладено договір поставки № 1-240417 від 24 квітня 2017 року (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити сировину та матеріали (далі - товар) за ціною, попередньо узгодженою сторонами окремо на кожну партію товару, та обумовленою у рахунках на оплату, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що товар постачається покупцю окремими товарними партіями. Кількість товару, що поставляється, повинна відповідати кількості, зазначеній у товаросупровідних документах.

Пунктом 3 договору сторонами визначено умови поставки та порядок приймання товару, а саме: поставка кожної окремої партіях товару здійснюється згідно погоджених сторонами замовлень. Замовлення можуть здійснюватися усно, електронною поштою, факсом, іншими засобами дистанційного зв`язку. У замовленні вказується найменування, асортимент, кількість товару, що підлягає поставці, умови та строк поставки товару (п. 3.2. договору);

датою поставки товару слід вважати дату підписання документа, що підтверджує факт одержання товару покупцем (представником покупця). Залежно від умов поставки такими документами можуть бути: видаткова накладна, або товарно-транспортна накладна, або документ, оформлений оператором поштового зв`язку (кур`єром) (п. 3.5. договору);

покупець зобов`язаний здійснити перевірку відповідності товару по кількості, якості, асортименту та іншим показникам умовам договору протягом п`яти робочих днів з моменту одержання товару.

Згідно до п. 5.1. вартість кожної партії товару, що поставляється за цим договором, визначається сторонами у рахунках на оплати та видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.3. договору оплата кожної окремої партії товару проводиться покупцем у наступному порядку: 100% вартості партії товару - передоплата.

Оплата здійснюється у безготівковому порядку в національній валюті України, шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Датою оплати вартості товару вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п.п. 5.4., 5.5. договору).

Відповідно до п. 6.3. договору у випадку не дотримання строків платежів, вказаних у п. 5.3. договору більше ніж на 3 банківських дні, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (що діяла к період порушення строків оплати) від вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення.

Пунктом 8 договору передбачено вирішення спорів, а саме усі спори або розбіжності, що виникають між сторонами за цим договором у зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У разі неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів, вони підлягають розгляду судом у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 10.1. договору - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, к у частині виконання грошових зобов`язань - до повного їх виконання.

Згідно до п. 10.3. договору закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору та від належного виконання зобов`язання за цим договором.

Як зазначає позивач, що останнім виконано покладені на нього договірні зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі.

Однак взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті за поставлений товар відповідач не виконав, що у свою чергу призвело виникнення заборгованості в сумі 17 587 грн. 24 коп.

Окрім того, позивач, з метою досудового врегулювання спору 18 вересня 2019 року направив на адресу відповідача вимогу № 1-2-160919 від 16 вересня 2019 року про сплату боргу за поставлений товар. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 ГК України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76 -78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду

Судом встановлено, що факт виконання позивачем умов договору, виникнення боргу та часткове погашення підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме: № БО000000498 від 25 квітня 2017 року, від 04 травня 2017 року № БО000000568, від 24 травня 2017 року № БО000000754, № БО000000873 від 08 червня 2017 року, № БО000000907 від 13 червня 2017 року, № БО000000926 від 14 червня 2017 року, від 20 червня 2017 року № БО000000979, від 27 червня 2017 року № БО000001048, № БО000001458 від 15 серпня 2017 року, № БО000001709 від 18 вересня 2017 року, № БО000001851 від 03 жовтня 2017 року, № БО000000268 від 30 березня 2018 року, від 12 червня 2018 року № БО000000750, № БО000001158 від 08 серпня 2018 року, № БО000001444 від 21 вересня 2018 року, № БО000001505 від 01 жовтня 2018 року, № БО000001680 від 02 листопада 2018 року, від 19 березня 2019 року № БО000000155, № БО000000299 від 10 квітня 2019 року, № БО000000421 від 02 травня 2019 року, № БО000000580 від 04 червня 2019 року.

Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено факт поставки товару на загальну суму 840 655 грн. 58 коп.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач, взяті на себе зобов`язання по оплаті виконав частково, оплатив вартість товару на суму 823 068 грн. 34 коп.

Отже, сума заборгованості становить 17 587 грн. 24 коп.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

Суд приймає в якості доказів наладженого виконання позивачем умов договору вищевказані видаткові накладні, та на їх підставі суд встановлює виникнення заборгованості відповідача перед позивачем.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази повної сплати заборгованості відповідачем.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕМА Україна" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельня" в частині стягнення основної суми заборгованості 17 587 грн. 24 коп., підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 6.2. договору та ст. 625 ЦК України штраф, пеню та три проценти річних за не проведення оплати за поставлений товар, а саме 497 грн. 26 коп. 3 % річних, 4 892 грн. 03 коп. пені.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що позивачем вірно нараховано суму пені та 3 % річних.

Тому позов в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій слід задоволити повністю.

Аргументуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки № 1-240417 від 24 квітня 2017 року чим порушив умови вказаного договору та вказані обставини позбавили позивача права на вчасне отримання оплати за поставлений товар, що у свою чергу призвело до виникнення основної заборгованості та штрафних санкцій у вигляді пені та 3 % річних.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.

Отже, з правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.

Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.

Докази відхилені судом

Суд докази надані позивачем не відхиляє, а на їх підставі встановлює факт перебування сторін у договірних відносинах та виконання сторонами умов договору.

Відповідачем докази не подавалися.

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлений природний товар та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

У зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп. покладає на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельня" (35100, Рівненська обл., Млинівський р-н., смт. Млинів, вул. Поліщука, 61, код. 36921854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕМА Україна" (81100, м. Пустомити, вул. Глинська, 14 г, код. 35472186) 17 587 (сімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн. 24 коп. основного боргу, 4 892 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто два) грн. 03 коп. пені, 497 (чотириста дев`яносто сім) грн. 26 коп. 3% річних та 2 102 (дві тисячі сто два) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02 березня 2020 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Глинська, 14г);

3 - відповідачу - рекомендованим (35100, Рівненська обл., Млинівський р-н., смт. Млинів, вул. Поліщука, 61).