Рішення № 8792723, 29.03.2010, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-859/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Донецьк 29 березня 2010 року

Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Лебеденко С.В.

при секретарі Орловій О.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «РДС» до ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за договором позики», -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «РДС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за договором позики». В обґрунтування позову зазначив, що 18.04.2008 року наказом №27-к на посаду торгівельного представника Донецької філії ТОВ «ТД «РДС» був прийнятий на роботу ОСОБА_2 02.06.2008 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про надання йому позики в розмірі 5000,00 гривень для погашення кредиту. В той же день між ТОВ «ТД «РДС» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики №21/з на суму 5000,00 гривень строком на три місяці. Крім того, відповідачем 02.06.2008 року була надана розписка про отримання грошових коштів у розмірі 5000,00 гривень. Відповідно до умов договору відповідач зобовязався повернути суму позики рівними частинами по 1667,00 гривень в місяць до 20 числа кожного місяця шляхом внесення коштів в касу підприємства з наданням прибутково касового ордеру. Крім того, п.5.2 договору позики було передбачено, що у разі припинення трудових відносин між сторонами, відповідач зобовязаний повернути суму позики до дати розірвання трудових відносин. Наказом №42-к від 06.06.2008 року відповідач був звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. на день звільнення з робити відповідач не повернув суму позики у розмірі 5000,00 гривень у повному обсязі, тому 09.06.2008 року у присутності трьох робітників ДФ ТОВ «ТД «РДС» ОСОБА_2 надав розписку про те, що зобовязується після звільнення з роботи повертати щомісяця позику рівними частинами згідно графіку погашення, але зобовязання взяті ОСОБА_2 відповідно до умов договору позики до теперішнього часу виконані не були. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики у розмірі 5000,00 гривень, суму процентів за несвоєчасне повернення позики у розмірі 820,17 гривень, суму інфляційних за несвоєчасне повернення позики в сумі 920,00 гривень, а також покласти на відповідача витрати понесені позивачем при подачі позову до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, (а.с.28). Про причини своєї неявки не повідомив. На підставі ч. 2 ст. 224 ЦПК України суд, враховуючи згоду представника позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 того ж Закону передбачено, що «договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми позики», у частині 2 цієї ж статті вказано, що «на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей».

З матеріалів справи вбачається, що наказом №27-к від 18.04.2008 року відповідач ОСОБА_2 був прийнятий на посаду торгівельного представника Донецької філії ТОВ «ТД «РДС» з 18.04.2008 року (а.с. 6).

02.06.2008 року ОСОБА_2 на імя директора ТОВ «ТД «РДС» було подано заяву, відповідно до якої відповідач просив надати йому позику у розмірі 5000,00 гривень для погашення кредиту. (а.с.9).

02.06.2008 року між ТОВ «ТД «РДС» та ОСОБА_2 було укладено договір позики №21/з (а.с.11), відповідно до якого позивач зобовязався надати відповідачу безпроцентну позику з розмірі 5000,00 гривень, а останній зобовязався повернути позику у встановлений цим Договором строк рівними частинами по 1667 гривень щомісячно до 20 числа кожного місяця шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства з видачею прибутково касового ордеру. Пунктами 3.3. та 4.1. договору позики встановлено, що позика надається строком на три місяця з кінцевим терміном повернення 02.08.2008 року. 02.06.2008 року відповідачем також була надана позивачу розписка про отримання грошових коштів та підтверджена заборгованість.(а.с. 10)

Частиною 2 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлена, що позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.2. договору позики передбачено, що у випадку припинення трудових відносин між сторонами договору, позичальник зобовязаний повернути суму позики до дати розірвання трудових відносин. (а.с. 11).

06.06.2008 року наказом №42-к від 06.06.2008 року відповідач був звільнений з робити за п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 12), однак позика останнім підприємству повернута не була, про що свідчить розписка ОСОБА_2 від 09.06.2008 року про зобовязання повернути позику у розмірі 5000,00 гривень рівними частинами щомісячно, відповідно до графіку повернення позики.

Частиною 1 ст. 1050 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Частиною 2 тієї ж статті встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У частині 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України вказано, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договором позики №21/з від 02.06.2008 року не встановлений розмір процентів, що підлягає сплаті Відповідачем, (а.с.11).

Відповідач на момент розгляду справи позику в розмірі 5 000,00 гривень у добровільному порядку не сплатив, тому він зобов'язаний сплатити проценти від суми позики.

Відповідно до наданого розрахунку суми процентів за несвоєчасне повернення боргу за договором позики №21/з від 02.06.2008 року (а.с. 15) розмір суми процентів складає 820 гривень 17 копійок.

Згідно з ч.1 ст. 625 Цивільного Кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, у частині 2 тієї ж статті вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням цієї норми, Відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з вересня 2008 року по січень 2010 року, який складає, відповідно до розрахунку суми інфляції за несвоєчасне повернення боргу за договором позики №21/з від 02.06.2008 року 920,00 гривень (а.с. 16).

Таким чином, станом на 31.01.2010 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 6740 гривень 17 копійок, яка складається з основної суми боргу за договором позики у розмірі 5000,00 гривень; суми процентів за несвоєчасне повернення боргу за договором позики у розмірі 820,17 гривень; суми інфляції за несвоєчасне повернення боргу за договором позики у розмірі 920,00 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

У відповідності з положеннями ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого в доход держави судового збору в сумі 67,41 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень належить стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «РДС» до ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за договором позики» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «РДС» на розрахунковий рахунок 26001104520980 в Банку «Фінанси та Кредит» м. Єнакієве Донецької області, МФО 335816, код ЄДРПОУ 22037363 заборгованість за договором позики у розмірі 6740 гривень 17 копійок, судовий збір у розмірі 67 гривень 41 копійок та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, а всього 6927 гривень 58 копійок.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте Пролетарським районним судом м. Донецька. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Пролетарського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.

Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково в апеляційному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.

Суддя: (підпис) С.В. Лебеденко

З оригіналом згідно.

Суддя: Секретар: