Рішення № 87924177, 25.02.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9969/19

2/357/490/20

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Бондаренко Н.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт», треті особи: Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, Відкрите акціонерне товариство «Росава», про зобов`язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В :

09.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що він в період з 01.10.2001 року по 31.01.2005 року працював на посаді слюсаря на ВАТ «Техмашремонт», реорганізований в ПрАТ «Техмашремонт». 18.09.2018 року він звернувся до відповідача з проханням надати йому довідку про пільгові періоди роботи, з метою підтвердження права виходу на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до норм ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року. На дане звернення відповідач не відреагував. 03.01.2019 року він повторно звернувся до ПрАТ «Техмашремонт» з проханням надати йому довідку про пільгові періоди роботи і на дане звернення відповідач надав відповідь про необхідність додаткового вивчення даного питання, про що повідомить окремим листом. Станом на момент подачі позову, відповідач не виконав свого обов`язку надати довідку про пільгові періоди роботи, в зв`язку з чим він змушений звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її надання особою, що оформлює пенсію, відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах. Позивач вважає, що відповідач навмисне уникає виконання свого обов`язку надати довідку про пільгові періоди роботи. Тому, просив зобов`язати ПрАТ «Техмашремонт» видати йому довідку про пільгові періоди роботи за період з 01 жовтня 2001 року по 31 січня 2005 року та стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 30.09.2019 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.10.2019 року представник відповідача, ОСОБА_2 , подала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що із копії трудової книжки позивача вбачається, що він набув пільговий стаж на робочому місці слюсаря-ремонтника технологічного обладнання в цехах вулканізації Білоцерківського виробничого об`єднання «Білоцерківшина» перейменованого у подальшому у ВАТ «Росава» і саме ВАТ «Росава» зобов`язане надати позивачу уточнюючу довідку про його роботу у шкідливих умовах. Обставини, встановлені рішеннями Білоцерківського міськрайонного суду за позовами осіб ОСОБА_3 (справа №2-32 20р), ОСОБА_4 (справа № 22ц-9738/2010р.), ОСОБА_5 (справа № 357/396/15-ц), ОСОБА_6 (справа № 357/9979/16-ц) рішеннями апеляційних та касаційних інстанції підтверджують відсутність у ПрАТ «Техмашремонт» обов`язку видавати уточнюючі довідки особам, які набули пільгового стажу на робочих місцях в/о «Білоцерківшина», правонаступником якого є ВАТ «Росава». Неодноразово з`ясовувалось місцезнаходження робочих місць із шкідливими умовами праці, яких ніколи не існувало ні у «Білоцерківського орендного ремонтного підприємства», ні у ПрАТ «Техмашремонт», а знаходились (і знаходяться донині) у цехах (підготовчих, вулканізації, формової техніки та ін.) виробничих підрозділів по виготовленню шин, гумо- технічних та азбесто-технічних виробів підприємства «Білоцерківшина» ( з 1996 року - ВАТ «Росава»). Із записів у трудовій книжці позивача вбачається, що він влаштувався на роботі 13.02.1989 року у Білоцерківське виробниче об`єднання «Білоцерківшина» на робоче місце слюсаря-ремонтника по ремонту технологічного обладнання в цехах формової і неформової техніки, в цехах збиральному та вулканізації, при цьому з в/о «Білоцерківшина» жодного разу не звільнявся. Подальші записи в трудовій книжці не відображають фактичних даних про роботу. Згідно статуту ВАТ «Росава», затвердженого загальними зборами акціонерів, протокол №3 від 24.06.1999 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Білоцерківської міської ради від 19.07.1999 року №117 із змінами від 15.07.2004 року п.1.1 - ВАТ «Росава» засноване відповідно до рішення Фонду державного майна України від 24.10.1996 року №76-АТ шляхом перетворення Білоцерківського державного виробничого об`єднання «Білоцерківшина» у відкрите акціонерне товариство, згідно п. 3.2 статуту ВАТ «Росава» є правонаступником підприємства «Білоцерківшина». Відповідно до рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №401 від 27.11.1990 року «Про державну реєстрацію малих підприємств та орендного ремонтного підприємства» зареєстровано «Білоцерківське орендне ремонтне підприємство». На підставі листа - повідомлення Відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради від 04.11.2010 року № 1194/ю/04-11 встановлено, що відповідно до статутних документів Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27.11.1990 року №401, це підприємство не являється правонаступником прав та обов`язків будь-якої юридичної особи. Відповідно до статуту ПАТ «Техмашремонт», затвердженого зборами акціонерів ВАТ «Техмашремонт», протокол №9 від 26.04.2011 року, зареєстрованого виконкомом Білоцерківської міської ради №1-3-1-19 від 10.06.1993 року та зареєстрованого в новій редакції 28.04.2011 року ПАТ «Техмашремонт» є новим найменуванням ВАТ «Техмашремонт», перейменування здійснено за рішенням чергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Техмашремонт» у зв`язку з приведенням статуту у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства». Відповідно до п. 2.2 статуту - товариство є правонаступником прав і обов`язків «Білоцерківського орендного підприємства», створеного згідно з рішенням виконкому Білоцерківської міської ради №401 від 27.11.1990 року, яке, в свою чергу, не є правонаступником жодної юридичної особи. Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а це право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її надання особою, що оформлює пенсію, відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах. Позивач працював на робочих місцях з особливо шкідливими умовами праці у підприємстві «Білоцерківшина» правонаступником якого з 1996 року є ВАТ «Росава». У результаті створення ВАТ «Росава» та «Білоцерківського орендного ремонтного підприємства» не припинено (згідно ст. 37 ЦК УРСР) жодної юридичної особи. Відповідачем за зобов`язанням видати уточнюючу довідку є ВАТ «Росава», яке має видати позивачу довідку про роботу за Списком №1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки в процесі приватизації Білоцерківського виробничого об`єднання шин і РАІ та Виробничого об`єднання «Білоцерківшина» було створено ВАТ «Росава», а виділення із складу ВО «Білоцерківшина» структурних підрозділів у самостійні підприємства з правом юридичної особи не проводилося. Тому, просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Техмашремонт» відмовити повністю.

14.11.2019 року представник позивача, за довіреністю у справі ОСОБА_7 , подав відповідь на відзив в якому зазначив, що позивач звертає увагу на той факт, що відповідач своїм відзивом намагається ввести суд в оману, оскільки з трудової книжки позивача вбачається наступне: позивача було звільнено із Білоцерківського виробничого об`єднання «Білоцерківшина» наказом від 30 червня 2000 року; позивача було прийнято на роботу на ВАТ «Ремтехномаш» наказом від 03 липня 2000 року; позивача було звільнено із ВАТ «Ремтехномаш» наказом від 28 вересня 2001 року; позивача було прийнято на роботу на ВАТ «Техмашремонт» наказом від 01 жовтня 2001 року; позивача було звільнено із ВАТ «Техмашремонт» наказом від 01 лютого 2005 року; позивача було прийнято на роботу на ЗАТ «Росава» наказом від 01 березня 2001 року. Даний спір ґрунтується на існуючих, у період з 01 жовтня 2001 року по 31 січня 2005 року, трудових відносинах між позивачем та відповідачем, що підтверджується записами до трудової книги № 20 від 01.10.2001 року, № 22 від 02.08.2004 року, № 23 від року та № 24 від 01.02.2005 року. Дані трудові відносини не мають жодного зв`язку із наведеними відповідачем у відзиві аргументами щодо наявності факту правонаступництва ВАТ «Росава» відносно Білоцерківського виробничого об`єднання «Білоцерківшина», оскільки трудові відносини між позивачем та Білоцерківським виробничим об`єднанням «Білоцерківшина» (в тому числі його правонаступниками - АТ «Техмашремонт) були припинені 30 червня 2000 року (запис № 17 у трудовій книжці позивача). Частина згаданих відповідачем у своєму відзиві судові рішення, стосуються спорів між відповідачем та ПФУ, а інша частина судових рішень стосується спорів щодо трудових відносин із Білоцерківським виробничим об`єднанням «Білоцерківшина», що не має нічого спільного із даним позовом, оскільки факт трудових відносин між позивачем та відповідачем підтверджені записами до трудової книги №20 від 01.10.2001 року, №22 від 02.08.2004 року, №23 від 16.09.2004 року, №24 від 01.02.2005 року та відповіддю Білоцерківського об`єднаного управління ПФУ Київської області № 1306/14 від 22 січня 2019 року, що міститься у матеріалах справи.

24.02.2020 року представник відповідача, ОСОБА_8 , подав заперечення на відповідь на відзив, посилаючись на те, що відповідач заперечує вимоги позивача, вважаючи їх необгрунтованими, надав відзив з обгрунтуванням правової позиції. У відзиві відповідач навів обставини, які вважає ключовими, які встановленні рішенням у інших справах, стороною в яких є ПрАТ «Техмашремонт», а саме: правонаступником в/о «Білоцерківшина» є ВАТ «Росава», цехи вулканізації та підготовчий належить ВАТ «Росава», позивач прийнятий на роботу у в/о «Білоцерківшина» 13.02.1989 року і не звільнявся протягом всього періоду роботи на робочих місцях з особливо важкими умовами праці, робочі місця з особливо важкими умовами праці в цехах вулканізації належить ВАТ «Росава», позивач здобув пільговий стаж на робочих місцях слюсаря-ремонтника по ремонту обладнання в цехах вулканізації шинного заводу №1 ВАТ «Росава». У своїй відповіді на відзив позивач жодним чином не заперечує проти зазначених обставин тільки помилково стверджує, що згідно запису №17 у трудовій книжці з відтиском печатки відділу кадрів АТ «Техмашремонт», позивач звільнений з ВАТ «Росава». Також, позивач помилково стверджує, що АТ «Техмашремонт» є правонаступником в/о «Білоцерківшина», що суперечить доказам, які містяться в матеріалах справи. Отже, вимога позивача про обов`язок відповідача видати довідку грунтується на припущеннях.

Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача - ОСОБА_7 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив зобов`язати ПрАТ «Техмашремонт» видати позивачу довідку про пільгові періоди роботи за період з 01 жовтня 2001 року по 31 січня 2005 року.

Представник відповідача - ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи, Відкритого акціонерного товариства «Росава», в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.02.1989 року на підставі наказу №74-к від 06.02.1989 року, був прийнятий на роботу на посаду слюсаря-ремонтника 2 (другого) розряду по ремонту технологічного обладнання в цехах формової і неформової техніки Заводу резиново-технічних виробів Білоцерківського виробничого об`єднання «Білоцерківшина», що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.52 на звороті).

Також, з копії трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.52 на звороті -54), вбачається: на підставі наказу ВО «Білоцерківшина» №714 від 31.05.1989 року Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство ВО «Білоцерківшина»; 22.06.1990 року ОСОБА_1 присвоєно 3 (третій) розряд слюсаря-ремонтника; на підставі наказу №294-к від 19.10.1990 року ОСОБА_1 з 01.10.1990 року було переведено в тому самому цеху слюсарем-ремонтником 3 (третього) розряду по ремонту технологічного обладнання в цехах формової і неформової техніки Заводу резиново- технічних виробів ; 10.06.1993 року на підставі розпорядження Білоцерківського міськвиконкому №1-3-149 Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство «Техмашремонт»; 17.01.1994 року ОСОБА_1 присвоєно 4 (четвертий) розряд слюсаря-ремонтника;на підставі наказу №64 від 28.02.1994 року ОСОБА_1 з 01.03.1994 року було переведеному в тому самому цеху слюсарем-ремонтником 4 (четвертого) розряду по ремонту технологічного обладнання в збиральних цехах шинного заводу №1; на підставі наказу №93 від 07.08.1995 року ОСОБА_1 з 01.08.1995 року було переведено в тому самому цеху слюсарем-ремонтником 4 (четвертого) розряду по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу №1; на підставі наказу №117 від 29.03.1996 року ОСОБА_1 згідно атестації робочого місця підтверджено право на пільгову пенсію за списком №1;на підставі наказу №195 від 30.06.2000 року ОСОБА_1 з 30.06.2000 року звільнено по переводу в ЗАТ «Ремтехномаш» на підставі ст.36 КЗпП України;на підставі наказу №203 від 03.07.2000 року ОСОБА_1 з 03.07.2000 року прийнято по переводу в цех капітального ремонту слюсарем по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації ЗАТ «Росава» по 4 розряду; на підставі наказу №432 від 28.09.2001 року ОСОБА_1 з 28.09.2001 року звільнено по переводу у ВАТ «Техмашремонт» на підставі п.5 ст.36 КЗпП України;на підставі наказу №121-к від 01.10.2001 року ОСОБА_1 з 01.10.2001 року прийнято по переводу у цех капітальних ремонтів слюсарем по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації ЗАТ «СП «Росава» по 4 розряду;02.08.2004 року ОСОБА_1 присвоєно 5 (п`ятий) розряд слюсаря-ремонтника;на підставі наказу №137-к від 16.09.2004 року ОСОБА_1 з 16.09.2004 року переведено слюсарем з ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації ЗАТ СП «Росава» по 5 (п`ятому) розряду; на підставі наказу №25-к від 01.02.2005 року ОСОБА_1 з 01.02.2005 року звільнено по переводу у ВАТ «Росава», згідно ст.36 КЗпП України.

18.09.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Техмашремонт» із заявою (а.с.37), згідно якої просив надати йому довідку про пільгові періоди його роботи за списком №1 з 03.07.2000 року по 28.09.2001 року та з 01.10.2001 року по 01.02.2005 рік, з додаванням усіх необхідних матеріалів, які підтверджують пільговий характер його роботи, а саме накази про проведення атестації робочих місць із зазначенням переліку його професії, висновків Держексперта праці, копію карток П-2 та довідок перейменування організації.

З листа від 06.12.2018 року (а.с.56), вбачається, що виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради отримано лист (№148/18 01.11.2018 року) від ПрАТ «Техмашремонт» про те, що громадянин ОСОБА_1 не звертався на підприємство із заявою про надання довідки. Виходячи з даної інформації, ОСОБА_1 запропоновано особисто звернутися на ПрАТ «Техмашремонт» із письмовою заявою для отримання довідки про стаж роботи на пільгових умовах.

03.01.2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до ПрАТ «Техмашремонт» із заявою (а.с.60), з якої вбачається, що з метою підтвердження трудового стажу для призначення пенсії та керуючись Постановою КМУ №637 від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» просив надати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за формою затвердженою додатком №5 до Постанови КМУ №637 від 12.08.1993 року за періоди: з 03.07.2000 року по 28.09.2001 року та з 01.10.2001 року по 01.02.2005 рік.

28.02.2019 року ПрАТ «Техмашремонт» надіслав позивачу на його звернення лист-відповідь №36/19 (а.с.61), в якому зазначили, що в його трудовій книжці присутні всі необхідні записи, тому видача довідки про підтвердження наявного трудового стажу не здійснюється.

03.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою, згідно якої просив надати йому інформацію про розміри сплачених ним внесків (відрахувань із заробітної плати) до Пенсійного фонду за періоди з 03.07.2000 року по 28.09.2001 року та з 01.10.2001 року по 01.02.2005 рік, що підтверджується копією заяви (а.с.64).

З довідки Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 22.01.2019 року №1306/14 (а.с.65), вбачається, що управлінням проведений аналіз зарахування трудового стажу за періоди, які вказані у зверненні з 03.07.2000 року по 28.09.2001 року та з 01.10.2001 року по 01.02.2005 рік по страхувальникам, з якими ОСОБА_1 був у трудових відносинах: ЗАТ «Ремтехномаш» період з 03.07.2000 року по 28.09.2001 рік, внески (відрахування із заробітної плати) сплачені в повному обсязі; ВАТ «Техмашремонт» період з 01.10.2001 року по 01.02.2005 рік, внески (відрахування із заробітної плати) сплачені в повному обсязі.

Так, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудові книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її надання особою, що оформлює пенсію, відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. Дана норма також передбачена в ст. 100 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення"право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, незалежно від місця останньої роботи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

У п. 2 роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України від 10 травня 1994 року № 01-3/406-02-2 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах», зазначено, що робітники, професії і посади яких передбачені в Списках № 1 і № 2, користуються правом на пенсію за віком при умові, якщо їх праця в період роботи після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення"відповідає умовам (показникам), зазначеним у списках, що повинно підтверджуватися результатами атестації робочих місць на підприємствах і в організаціях.

Крім того, пп. 3, 4.1 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №401 від 27.11.1990 року «Про державну реєстрацію малих підприємств та орендного ремонтного підприємства» (а.с.96), зареєстровано «Білоцерківське орендне ремонтне підприємство», що також підтверджується статутом «Білоцерківського орендного ремонтного підприємства» (а.с.92-95).

З листа Відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради від 04.11.2010 року № 1194/ю/04-11 (а.с.97), вбачається, що відповідно до статутних документів Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27.11.1990 року №401, воно не являється правонаступником прав та обов`язків будь-якої юридичної особи.

Як вбачається з п.2.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт», який зареєстровано виконкомом Білоцерківської міської ради від 10.06.1993 року та зареєстрований в новій редакції 28.04.2011 року (а.с.98), Товариство є правонаступником прав та обов`язків Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, яке створене та зареєстроване відповідно до рішення №401 виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 27.11.1990 року та Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної юридичної особи.

Відповідно до копії статуту ВАТ «Росава», затвердженого загальними зборами акціонерів протокол №3 від 24.06.1999 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Білоцерківської міської ради від 19.07.1999 року №117 із змінами від 15.07.2004 року п.1.1 - ВАТ «Росава» засноване відповідно до рішення Фонду державного майна України від 24.10.1996 року №76-АТ шляхом перетворення Білоцерківського державного виробничого об`єднання «Білоцерківшина» у відкрите акціонерне товариство відповідно до постанови КМ України №1099 від 11.09.1996 року.

Судом встановлено, що в трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 містяться записи, про те, що з 03.07.2000 року його прийнято по переводу в цех капітального ремонту слюсарем по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації ЗАТ «Росава» по 4 розряду, 28.09.2001 року його звільнено по переводу у ВАТ «Техмашремонт» на підставі п.5 ст.36 КЗпП України,01.10.2001 року його прийнято по переводу у цех капітальних ремонтів слюсарем по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації ЗАТ «СП «Росава» по 4 розряду, 02.08.2004 року ОСОБА_1 присвоєно 5 (п`ятий) розряд слюсаря-ремонтника, 16.09.2004 року його переведено слюсарем з ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації ЗАТ СП «Росава» по 5 (п`ятому) розряду та 01.02.2005 року його звільнено по переводу у ВАТ «Росава», згідно ст.36 КЗпП України.

Дійсно, в трудовій книжці позивача міститься запис 01.02.2005 року про звільнення його по переводу, який засвідчено печаткою АТ «Техмашремонт», однак атестація робочого місця, яким підтверджено право на пільгову пенсію за списком №1 проведена саме в період коли він працював в цеху вулканізації шинного заводу № 1, правонаступником якого є ВАТ «Росава».

Відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.106-124,29-137,172-175), рішеннями апеляційних та касаційних інстанції підтверджено обставини стосовно особи відповідача у даній справі, а саме щодо відсутності у ПрАТ «Техмашремонт» обов`язку видавати уточнюючі довідки особам, які набули пільгового стажу на робочих місцях в/о «Білоцерківшина», правонаступником якого є ВАТ «Росава». Неодноразово з`ясовувалось місцезнаходження робочих місць із шкідливими умовами праці, яких ніколи не існувало ні у «Білоцерківського орендного ремонтного підприємства», ні у ПрАТ «Техмашремонт», а знаходились у цехах (підготовчих, вулканізації, формової техніки та ін.) виробничих підрозділів по виготовленню шин, гумо- технічних та азбесто-технічних виробів підприємства «Білоцерківшина», а з 1996 року - ВАТ «Росава». Встановлено, що завод азбесто-технічних виробів та заводу гумово-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-азбестових виробів були перейменовані у Білоцерківське виробниче об`єднання «Білоцерківшина», яке у свою чергу перетворено у ВАТ «Росава». Встановлено, що згідно статуту ПАТ «Техмашремонт» вказане підприємство є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно із рішенням виконкому Білоцерківської міської ради № 401 від 27.11.1990 року. Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб. Білоцерківське орендне ремонтне підприємство було створене, як нова юридична особа 27.11.1990 року, коли було видане розпорядження Білоцерківського міськвиконкому № 401 про державну реєстрацію підприємства. Відповідно до вказаного рішення було зареєстровано Білоцерківське орендне ремонтне підприємство, що надалі було перетворено у АТ «Техмашремонт».

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами даної справи (а.с. 92-97): копією статуту Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, випискою із статуту ПАТ «Техмашремонт», рішенням № 401 виконкому Білоцерківської міської ради «Про державну реєстрацію малих підприємств та орендного ремонтного підприємства», а також довідкою відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради № 1194/ю/04-11 від 04.11.2010 року зі змісту якої вбачається, що Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником прав та обов`язків будь-якої юридичної особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Приватне акціонерне товариство «Техмашремонт» є не належним відповідачем у даній справі, а позивач на підготовчому засіданні не скористався своїм правом, передбаченим ст. 51 ЦПК України, яке було роз`яснено судом до початку першого судового засідання, щодо залучення у справі співвідповідача чи заміну неналежного відповідача - ВАТ «Росава».

Позивач в судовому засіданні не надав доказів, які б у своїй сукупності дали змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказами в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно із ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, які поніс позивач, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 33, 49 КЗпП України, ст. 15,16, 92 ЦК України, Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 4, 12, 13, 76 - 82, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт» (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 87А), третя особа: Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 2), Відкрите акціонерне товариство «Росава» (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91), про зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.03.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко