Рішення № 87922191, 28.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року м. Київ № 640/3645/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного територіального управління юстиції у місті Києві

третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:

- визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчого провадженні № 57961810 неправомірною;

- зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснити дії з повного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/9822/18 з урахуванням приписів викладених в мотивувальній частині цього рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що у 2018 році позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про примусове виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/9822/18 з урахуванням приписів викладених в мотивувальній частині цього рішення. Проте, вказане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/9822/18 не виконане, а тому позивач вважає бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчого провадженні № 57961810 неправомірною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/3645/20 за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та призначено судове засідання на 25 лютого 2020 року.

25 лютого 2020 року відповідачем на вимогу суду надано копії матеріалів виконавчого провадження, у судовому засіданні відповідач заперечив проти позову. Зазначив, що відповідачем вчиняються всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії для виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/9822/18.

У судовому засіданні 25 лютого 2020 року, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за списком № 1 неправомірними.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву від 11.01.2018 та додані до неї документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.

22 листопада 2018 року видано відповідний виконавчий лист.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 26 грудня 2018 року відкрито виконавче провадження № 57961810. Боржнику надано 10-ти денний строк для добровільного виконання рішення суду.

06 лютого 2019 року відповідачем направлено Боржнику вимогу державного виконавця № 57961810/11.

17 травня 2019 року державним виконавцем прийнято постанову про накладання штрафу у розмірі 5100 грн.

Матеріали виконавчого провадження свідчать, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 20 червня 2019 року № 133854/07 відповідача повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року № 826/9822/18 та повторно розглянуто заяву від 11 січня 2018 року і додані до неї документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1. До заяви додано лист Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 14 червня 2019 року № 130136/03 адресований ОСОБА_1 та відповідне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 10 листопада 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії.

На підставі листа позивача від 02 вересня 2019 року про невиконання рішення суду, постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 24 лютого 2020 року накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві штраф у розмірі 10200 грн.

24 лютого 2020 року державним виконавцем складено подання № 57961810/11 про притягнення винних посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за умисне невиконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року № 826/9822/18.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 25 лютого 2020 року на підставі пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження закінчено.

Вирішуючи адміністративну справу по суті, з урахуванням позовних вимог суду слід дослідити правомірність дій державного виконавця спрямованих на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, вчинених в межах спірного виконавчого провадження.

Зокрема, статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, серед іншого здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем двічі виносилась постанова про накладання штрафу на боржника, направлялась вимога 06 лютого 2019 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 20 червня 2019 року № 133854/07 відповідача повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року № 826/9822/18 та повторно розглянуто заяву від 11 січня 2018 року і додані до неї документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1. До заяви додано лист Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 14 червня 2019 року № 130136/03 адресований ОСОБА_1 та відповідне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 10 листопада 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії.

Натомість, листом від 02 вересня 2019 року стягувачем повідомлено державного виконавця про невиконання рішення суду.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, частиною 3 вказаної статті визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України встановлено, що умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Також, відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі визначена Законом України «Про виконавче провадження», зокрема статтею 75 вказаного Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З огляду на викладене, 24 лютого 2020 року державним виконавцем складено подання № 57961810/11 про притягнення винних посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за умисне невиконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року № 826/9822/18.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 25 лютого 2020 року на підставі пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження закінчено.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено ознак бездіяльності відповідача або ознак порушення останнім порядку виконання рішення суду, а тому позовні вимоги про визнання бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчого провадженні № 57961810 неправомірною та зобов`язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснити дії з повного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/9822/18 з урахуванням приписів викладених в мотивувальній частині цього рішення не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши дії відповідача з урахуванням зазначених критеріїв, суд дійшов висновку, що державний реєстратор діяв обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відтак, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем доведено правомірність оскаржуваного запису.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова