Рішення № 87922101, 24.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Київ № 640/8579/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн

«Вітязь» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, оф. 203)

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м.

Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від

11 лютого 2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» (надалі по тексту - позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0106001206 від 11 лютого 2019 року, яким до позивача застосовано штраф на суму 15 066,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що без вчинення господарської операції податкова накладна не підлягає реєстрації, а отже помилкова реєстрація такої податкової накладної з наступним її коригуванням, не тягне за собою порушення податкового законодавства та, як наслідок не може бути підставою для застосування штрафних санкцій до платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на адміністративний позов представник Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не передбачає можливість звільнення від відповідальності в залежності від факту вини платника податків.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

18 січня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» за 2018 рік, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №382/26-15-12-06-16/37284412 від 18 січня 2019 року.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2018 рік в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: податкової накладної №232 від 24 жовтня 2018 року з датою її реєстрації 29 листопада 2018 року на суму ПДВ 150 663,07 грн. (14 днів затримки).

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2018 рік в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом видано 11 лютого 2019 року податкове повідомлення-рішення №0106001206, на підставі якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 150 663,07 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 15 066,31 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Пунктом 120-1.2 статті 120.1 ПК України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Вказаними нормами права визначено підстави відповідальності платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Аналіз змісту вищенаведених норм дає підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний, відповідно до вимог цього кодексу, скласти та зареєструвати податкову накладну/розрахунок корегування до податкової накладної у зв`язку з постачанням товарів/послуг, надходженням коштів від покупця як авансу, зміною компенсації їх вартості, які впливають (зменшують чи збільшують) на суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість платника податку-продавця та підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ.

При цьому, у відповідності до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, у разі відсутності у платника обов`язку складати та реєструвати податкову накладну/розрахунку коригування (помилкове виписування, тощо), звільняє такого платника від відповідальності у вигляді штрафу за пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 24 жовтня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» складено на користь покупця - Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство-15339» податкову накладну №232 на суму 903 978,43 грн., в т.ч. ПДВ 150 663,07 грн.

30 листопада 2018 року вказану податкову накладену №232 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №1.

Водночас, 29 листопада 2018 року позивачем подано розрахунок коригування кількісних та якісних показників №1 до податкової накладної №232 від 24 жовтня 2018 року, яким скориговано суму податкового зобов`язання та податкового кредиту в розмірі 150 663,07 грн. внаслідок повернення товару або авансових платежів.

Розрахунок коригування кількісних та якісних показників №1 до податкової накладної №232 від 24 жовтня 2018 року зареєстровано 29 листопада 2018 року, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Наведені обставини свідчать, що позивачем помилково складено та зареєстровано податкову накладну №232 від 24 жовтня 2018 року на суму 903 978,43 грн., в т.ч. ПДВ 150 663,07 грн.

Відповідно до листа Приватного акціонерного товариства «АТП-15339» від 07 травня 2019 року №453, 24 жовтня 2018 року між фірмами не було жодних операцій купівлі-продажу - поставки, оплати товарів, а тому податкова накладна №232 від 24 жовтня 2018 року є помилковою та жодним чином не впливає на розрахунок ПДВ.

Відсутність факту здійснення господарських операцій 24 жовтня 2018 року підтверджується випискою по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 24 жовтня 2018 року, а також звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку НОМЕР_2 ; актом звіряння взаємних розрахунків за жовтень-листопад 2018 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що за податковою накладною №232 від 24 жовтня 2018 року у позивача не виникло податкових зобов`язань, оскільки жодних подій, передбачених пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України не відбулося.

При цьому, помилково складену податкову накладну №232 від 24 жовтня 2018 року позивачем було скориговано 29 листопада 2018 року, що підтверджується розрахунком коригування.

В силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд акцентує, що правова позиція в питанні «відсутності підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій, у випадку коли обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну був відсутнім, та за обставин помилковості виписування накладної» викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року (справа № 813/4556/16) та від 22 серпня 2018 року (справа №804/1366/17).

Таким чином, судом установлено, що штрафні санкції відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, можуть застосовуватися лише в разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг зобов`язаний скласти та зареєструвати податкову накладну в зв`язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу, але податкова накладна №232 від 24 жовтня 2018 року помилково виписана на ту ж саму господарську операцію, а інших відповідних господарських операцій, що є підставою для складання податкових накладних між позивачем та його контрагентом, не здійснювалися.

Зазначені обставини не були взяті до уваги відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд відмічає, що відповідачем не доведено факту допущення позивачем порушення граничних строків реєстрації податкової накладної, яку позивач зобов`язаний був скласти та зареєструвати. Натомість позивачем належними та достатніми доказами доведено відсутність податкового порушення зі свого боку.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 Податкового кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, на думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовна заява позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, оф. 203, код ЄДРПОУ 37284412) задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0106001206 від 11 лютого 2019 року, яким до позивача застосовано штраф на суму 15 066,31 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, оф. 203, код ЄДРПОУ 37284412) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук