Рішення № 87921673, 02.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 р. Справа № 520/13309/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків,61057) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.06.2019 № 0069017-5306- 2023 на загальну суму 968,45 грн., № 0069016-5306- 2023 від 11.06.2019 на загальну суму 695,13 грн. та № 000085265-5306- 2023 від 25.06.2019 на загальну суму 1 396,72 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Харківській області позивачка не згодна, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню у зв`язку з тим, що при визначенні відповідачем суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, безпідставно визначено базою оподаткування квартири, які з 31.102007 року не належать на праві на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 11.12.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що ГУ ДФС в Харківській області відповідно до пп. 266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, в автоматичному режимі АІС «Податковий блок» ОСОБА_1 , було нараховано податок на нерухоме майно, від`ємне від земельної ділянки за 2018 рік та сформовано податкові повідомлення-рішення на сплату податку на нерухоме майно від`ємне від земляної ділянки №0069017-5306-2023 від 11.06.2019р. в сумі 968,45 грн., №0069016-5306-2023 від 11.06.2019р в сумі 695,13 грн., та №0085265-5306-2023 від 25.06.2019р. в сумі 1396,72 грн. на загальну суму 3060,30 грн. та направлені рекомендованою поштою з повідомленням на адресу платника податків.

Згідно довідок, які знаходяться в матеріалах справи суддя Шляхова О.М. з 22.01.2020 по 05.02.2020 року знаходилась у відпустці, з 12.02.2020 по 21.02.2020 на лікарняному.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Харківській області були винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0069017-5306-2023 від 11.06.2019, яким ОСОБА_1 , визначено суму грошового зобов`язання 968,45 грн. грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на об`єкт нежитлової нерухомості (квартира), розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 32,3 кв.м.;

- №0069016-5306-2023 від 11.06.2019, яким ОСОБА_1 , визначено суму грошового зобов`язання 695,13 грн. грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на об`єкт нежитлової нерухомості (квартира), розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 45,0 кв.м;

- №0085265-5306-2023 від 25.06.2019, яким ОСОБА_1 , визначено суму грошового зобов`язання 1396,72 грн. грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на об`єкт нежитлової нерухомості (квартира), розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 64,9 кв.м

Відповідно до договору купівлі продажу від 27.02.2007 року квартира АДРЕСА_3 , договору купівлі-продажу від 28.03.2007 року квартира АДРЕСА_4 , та договору купівлі продажу від 20.04.2007 року квартира АДРЕСА_7 належали ОСОБА_1 .

Згідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.09.2007 року у справі №2344/18/07 зазначені квартири №№ 242, 243,0244 попередньо погодивши проект з компетентними органами позивачка перевела зазначені квартири в нежитлове приміщення «А-12» під магазин продовольчих товарів та об`єкт громадського харчування з окремим виходом загальною площею 443 кв.м.. Це нежитлове приміщення складається з приміщень напів-подвалу №241-1а, 241-1б; 1-го поверху №241-1, 241-25 в літ. «А-12», що розташовані за адресою АДРЕСА_8 .

Відповідно до частини 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене судом було встановлено, що зазначені приміщення не належать до житлового фонду і не мають статусу квартир, так як відповідно до рішення суду від 19.09.2007 року, яке набрало законної сили були перевені до нежитлового фонду. Таким чином, відомості податкового органу про перебування у власності позивачки квартир житлового фонду не відповідають дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вище нежитлові приміщення напів-подвалу №241-1а, 241-1б; 1-го поверху №241-1, 241-25 в літ. «А-12», що розташовані за адресою АДРЕСА_8 , позивачкою було подаровано своєму сину - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ).

Факт переходу права власності на нерухоме майно до обдарованого підтверджується договором дарування від 31.102007 року, зареєстрованим в реєстрі за №1112 нотаріусом ХМНО Маслак Н.В. Право власності на нерухоме майно відповідно до Витягу КП «Харківське БТІ» від 15.11.2007 року про реєстрацію права власності не нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_2 . Право власності зареєстроване за обдарованим відповідно до чинного законодавства на той час.

Отже враховуючи вищевикладене судом встановлено, що з 2007 року позивачка не є власником вищезазначених приміщень, а тому і не є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

29вересня 2019 року в порядку адміністративного оскарження позивачем подана скарга до Державної фіскальної служби України про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги Б/99-00-08-05-04-14 від 26.11.2019 року, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга ОСОБА_1 без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу звернувся до суду за даним позовом.

Дослідивши обставини справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 266.1.1. п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2. ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Також п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вище нежитлові приміщення напів-подвалу №241-1а, 241-1б; 1-го поверху №241-1, 241-25 в літ. «А-12», що розташовані за адресою АДРЕСА_8 , позивачкою було подаровано своєму сину - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ).

Факт переходу права власності на нерухоме майно до обдарованого підтверджується договором дарування від 31.102007 року, зареєстрованим в реєстрі за №1112 нотаріусом ХМНО Маслак Н.В. Право власності на нерухоме майно відповідно до Витягу КП «Харківське БТІ» від 15.11.2007 року про реєстрацію права власності не нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_2 . Право власності зареєстроване за обдарованим відповідно до чинного законодавства на той час.

Згідно з п.п. 266.3.1, 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, при визначенні податкового зобов`язання з податку на майно (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) відповідачем використано дані щодо площі нерухомого майна, яке взагалі не належало позивачу на праві приватної власності у спірний період та такі дані не містилися у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, якими користувався відповідач.

Доводи відповідача про правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень на сплату податку на нерухоме майно від`ємне від земляної ділянки №0069017-5306-2023 від 11.06.2019р. в сумі 968,45 грн., №0069016-5306-2023 від 11.06.2019р в сумі 695,13 грн., та №0085265-5306-2023 від 25.06.2019р. в сумі 1396,72 грн. на загальну суму 3060,30 грн. суд не бере до уваги, оскільки такі обставини не підтверджені належними та достатніми доказами.

З огляду вказане, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області №0069017-5306-2023 від 11.06.2019р., №0069016-5306-2023 від 11.06.2019р., та№0085265-5306-2023 від 25.06.2019р.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків,61057) про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.06.2019 № 0069017-5306- 2023 на загальну суму 968,45 грн., № 0069016-5306- 2023 від 11.06.2019 на загальну суму 695,13 грн. та № 000085265-5306- 2023 від 25.06.2019 на загальну суму 1 396,72 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова