Рішення № 87921588, 24.02.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/432/20

РІШЕННЯ

іменем України

24 лютого 2020 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Постовіта С.В. позивача ОСОБА_1 представника позивача Сидорука Д.В. представника відповідача Гречанюка А.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2019 року № 23 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії по інвалідності;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію по ІІІ групі інвалідності від загального захворювання, починаючи з 26.02.2019 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.04.2019 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення пенсії по інвалідності та надав необхідні документи.

Листом № 24699/03 від 23.07.2019 року відповідач повідомив позивача про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 23 від 22.07.2019 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії по ІІІ групі інвалідності згідно статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Також позивача повідомлено про те, що йому відмовлено у зарахуванні до страхового стажу такі періоди роботи, а саме:

- робота у 1988 році, 1993-1998 роках - в СТОВ "Мир", оскільки в трудовій книжці позивача від 20.06.1988 року НОМЕР_2 не зазначені відпрацьовані вихододні, а згідно архівної довідки від 01.04.2019 року № 03-01/235, виданої Красилівським районним трудовим архівом, у первинних документах значиться ОСОБА_1 (не зазначено по батькові);

- з 01.01.2001 року по 12.08.2003 року робота в СТОВ "Мир" , оскільки за даний період відсутні відпрацьовані вихододні та індивідуальні відомості про застраховану особу;

- період проходження військової служби з 26.11.2015 року по 30.04.2016 року, оскільки за цей період відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу, та довідка про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомленням (викликом) сторін.

17.02.2020 року відповідач подав відзив на даний адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову.

У відзиві зазначено, що страховий стаж позивача становить 10 років 2 місяці 1 день, та є недостатнім для призначення йому пенсії як особі з інвалідністю (11 років).

При цьому, до страхового стажу не враховано періоди роботи:

- у 1988 році, 1993-1998 роках - в СТОВ "Мир", оскільки в трудовій книжці позивача від 20.06.1988 року НОМЕР_2 не зазначені відпрацьовані вихододні, а згідно архівної довідки від 01.04.2019 року № 03-01/235, виданої Красилівським районним трудовим архівом, у первинних документах значиться ОСОБА_1 (не зазначено по батькові);

- з 01.01.2001 року по 12.08.2003 року робота в СТОВ "Мир" , оскільки за даний період відсутні відпрацьовані вихододні та індивідуальні відомості про застраховану особу;

- період проходження військової служби з 26.11.2015 року по 30.04.2016 року, оскільки за цей період відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу, та довідка про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

З врахуванням викладених у відзиві обставин, відповідач у задоволенні позову просить суд відмовити.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, та надали суду пояснення за змістом даного адміністративного позову та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення посилаючись на обставини зазначені у відзиві на даний адміністративний позов.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 :

- 20.06.1988 року прийнятий в колгосп "Мир" с. Корчівка Хмельницької області на посаду електрозварювальника;

- 18.12.1988 року звільнений з посади електрозварювальника в зв`язку з службою в Радянській армії;

- з 21.12.1988 року по 17.12.1990 року проходив дійсну військову службу в рядах Радянської армії;

- 12.02.1991 року прийнятий на посаду електрозварювальника по третьому розряду в бригаду нестандартизованого обладнання Хмельницького дослідно-експериментального заводу;

- 19.11.1991 року звільнений за власним бажанням;

- 28.11.1991 року прийнятий на посаду електрозварювальника ручної зварки по третьому розряду;

- 02.04.1992 року звільнений з посади по закінченню строку дії договору;

- 07.04.1992 року прийнятий на роботу в Хмельницький дослідно-експериментальний завод на посаду електрозварювальника по третьому розряду;

- 11.12.1992 року звільнений за власним бажанням;

- 05.01.1993 року прийнятий в селянську спілку "Мир" с. Корчівка Хмельницької області електрозварювальником;

- 20.01.2000 року звільнений в зв`язку з реорганізацією з КСП "Мир" в СК "Мир" ;

- 29.02.2000 року прийнятий в СК "Мир" ;

- 01.03.2001 року звільнений в зв`язку з реорганізацією СК "Мир" в СТОВ "Мир";

- 30.04.2001 року прийнятий в СТОВ "Мир" ;

- 12.08.2003 року звільнений з СТОВ "Мир", згідно поданої заяви;

- 26.08.2003 року прийнятий на роботу в Красилівський агрегатний завод на посаду електрозварювальника на автоматичних і напівавтоматичних машинах по третьому розряду до механо-зварювального цеху № 61;

- 17.05.2004 року звільнений за власним бажанням;

- 11.11.2016 року розпочато виплату допомоги по безробіттю в Красилівському районному центрі зайнятості;

- 13.11.2017 року закінчено виплату допомоги по безробіттю.

Згідно копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 позивач з 16.08.2015 року по 18.10.2016 року проходив військову службу у в/ч В0425 (А1376).

Відповідно до архівної довідки Красилівського районного трудового архіву від 01.04.2019 року № 03-01/235 гр. ОСОБА_1 (по батькові повністю не зазначено) (ІПН - НОМЕР_4 ) працював трактористом, різноробочим в СТОВ "Мир" с. Корчівка у 1988, 1993-2000 роках і вказано його трудову участь за відповідні періоди.

Згідно з архівною довідкою Красилівського районного трудового архіву від 26.03.2019 року № 03-01/205 гр. ОСОБА_1 (по батькові повністю не зазначено) працював трактористом, різноробочим в СТОВ "Мир" с. Корчівка у 1995-2000 роках і за даний період отримував заробітну плату.

В довідці військової частини А 1376 від 28.11.2016 року № 5516, виданою ОСОБА_1 , зазначено, що період проходження військової служби в військовій частині А 1376 (в/ч 0425) з 16.08.2015 року по 18.10.2016 року включається та прирівнюється до страхового стажу; внески з нарахованих сум грошового забезпечення до фондів соціального страхування у вказаний період були нараховані та перераховані в повному обсязі.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0039323 ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності загальне захворювання з 26.02.2019 року.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 26.04.2019 року призначення йому пенсії як особі з інвалідністю ІІІ групи від загального захворювання.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2019 року № 23 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Листом від 23.07.2019 року № 24699/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що згідно з статтею 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії по третій групі інвалідності від загального захворювання призначаються особам від 46 років до досягнення ними 48 років включно при наявності страхового стажу не менше 11 років.

Враховуючи подані документи та індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 10 років 2 місяці 1 день.

До страхового стажу не враховано періоди роботи:

- у 1988 році, 1993-1998 роках - в СТОВ "Мир", оскільки в трудовій книжці позивача від 20.06.1988 року НОМЕР_2 не зазначені відпрацьовані вихододні, а згідно архівної довідки від 01.04.2019 року № 03-01/235, виданої Красилівським районним трудовим архівом, у первинних документах значиться ОСОБА_1 (не зазначено по батькові);

- з 01.01.2001 року по 12.08.2003 року робота в СТОВ "Мир" , оскільки за даний період відсутні відпрацьовані вихододні та індивідуальні відомості про застраховану особу;

- період проходження військової служби з 26.11.2015 року по 30.04.2016 року, оскільки за цей період відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу, довідка про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Зазначено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.07.2019 року № 23 відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач, вважаючи порушеним його конституційне право на пенсійне забезпечення, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача при обчисленні страхового стажу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

З викладеного слідує, що кожний громадянин України має право на соціальний захист, у тому числі, шляхом призначення та виплати йому пенсії. В свою чергу, порядок реалізації цього права, умови за яких призначається конкретно визначений вид пенсії або інший вид соціальної виплати чи допомоги визначається законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Умови призначення пенсії по інвалідності визначені статтею 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, згідно з частинами 1, 2 вказаної статті пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.

Суд зазначає, що згідно копії паспорта позивача, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ІНФОРМАЦІЯ_2 йому виповнилося 48 років, інвалідність встановлена позивачу 26.02.2019 року, а тому, для призначення пенсії по інвалідності у нього має бути наявним страховий стаж 11 років.

Згідно зі статті 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як встановив суд, позивач разом із заявою про призначення пенсії подав до Пенсійного фонду трудову книжку, яка містить усі необхідні записи та підтверджує роботу позивача у оскаржені періоди, та в якій відсутні виправлення, підчищення, тощо.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 , позивач працював: в колгоспі "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 20.06.1988 року по 18.12.1988 року; в селянській спілці "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області на посаді електрозварювальника з 05.01.1993 року по 31.12.1998 року; в СК "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 01.01.2001 року по 01.03.2001 року; в СТОВ "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 30.04.2001 року по 12.08.2003 року.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці позивача відповідачем суду не надано, а тому суд вважає, що відповідач безпідставно не взяв до уваги такі записи при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу за неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Окрім того, як слідує із архівних довідок Красилівського районного трудового архіву від 01.04.2019 року № 03-01/235, та від 26.03.2019 року № 03-01/205 щодо роботи позивача у СТОВ "Мир" у 1988 році та з 1993 по 2000 рік, позивач працював трактористом та різноробочим, у Книгах обліку трудового стажу та заробітку колгоспника за вказаний період містяться записи щодо прізвища та імені позивача, а також ідентифікаційного номеру ( НОМЕР_4 ), яких достатньо для підтвердження факту належності записів щодо встановленої та відпрацьованої кількості вихододнів саме ОСОБА_1 , а не будь-яким іншим особам.

Суд зазначає, що наявність індивідуального податкового номеру позивача у Книгах обліку трудового стажу є достатньою підставою для ідентифікації позивача.

Крім того, у Книгах обліку трудового стажу, на підставі яких видані довідки, позивач зазначений по батькові ініціалом, а саме літерою "І", яка відповідає першій літері запису його по батькові, а саме " ОСОБА_1 ".

При цьому, не зазначення повністю по батькові позивача ніяким чином не перешкоджає його ідентифікації, так як за наявності та співпадання його прізвища, імені та ідентифікаційного номеру у зазначених документах, а також ініціалів по батькові достатньо для ідентифікації позивача.

Таким чином, в сукупності зазначені обставини, дають суду підстави вважати, що записи у Книгах обліку трудового стажу щодо кількості встановлених та відпрацьованих трудоднів належать саме ОСОБА_1 .

За таких обставин, відповідач необгрунтовано та безпідставно не врахував до страхового трудового стажу роботи позивача періоди роботи в колгоспі "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 20.06.1988 року по 18.12.1988 року, період роботи в селянській спілці "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області на посаді електрозварювальника з 05.01.1993 року по 31.12.1998 року, період роботи в СК "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 01.01.2001 року по 01.03.2001 року, період роботи в СТОВ "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 30.04.2001 року по 12.08.2003 року.

Щодо незарахування позивачу до страхового стажу періоду проходження військової служби з 26.11.2015 року по 30.04.2016 року, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься довідка військової частини А 1376 від 28.11.2016 року № 5516 про проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині А 1376 в період з 16.08.2015 року по 18.10.2016 року, в якій зазначено, що даний період включається та прирівнюється до страхового стажу, а також вказано, що внески з нарахованих сум грошового забезпечення до фондів соціального страхування нараховані та перераховані у повному обсязі.

Згідно із пунктом 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за загальним правилом страховий стаж з 01.01.2004 року обчислюється органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (згідно сплати страхових внесків).

Разом з тим пунктом 2 статті 24 цього ж Закону передбачено, що у разі якщо за період з 01.07.2000 року по 31.12.2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Як слідує із вищевикладеного у пенсійні справі позивач є передбачена пунктом 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" довідка про проходження позивачем військової служби в період з 26.11.2015 року по 30.04.2016 року, та про повну сплату страхових внесків за вказаний період, зазначена інформація відповідачем не спростована та взагалі не перевірялась, відповідні запити до військової частини та/або військових комісаріатів щодо проходження позивачем військової служби у вказаний період та сплати страхових внесків не направлялись.

Викладене свідчить про безпідставність, помилковість та передчасність висновку відповідача щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду проходження військової служби з 26.11.2015 року по 30.04.2016 року.

З врахуванням встановлених у справі обставин, та досліджених обставин, суд встановив, зо згідно записів трудової книжки позивача, згідно записів військового квитка позивача, довідок Красилівського районного трудового архіву, та довідки військової частини А 1376, у позивача наявний страховий стаж більше 11 років.

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2019 року № 23 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 26.02.2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Інвалідність позивачу встановлена 26.02.2019 року, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0039323 від 26.02.2019 року.

Із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 26.04.2019 року, тобто в межах трьохмісячного терміну, тому позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 26.02.2019 року, - підлягає задоволенню.

Також, суд відмічає, що у рішенні від 12.12.2019 у справі «Romeva v. North Macedonia» Європейський суд з прав людини відзначив, що немає підстав уважати, що заявниця повинна нести відповідальність за неправильну оцінку чиновниками її пенсійного запиту. Навпаки, саме недостатня старанність фонду в належному збиранні та зберіганні відповідних даних призвела до помилкового рішення. У цій справі вирішальним аргументом для Євросуду став той факт, що скасування рішення про призначення пенсії грунтувалося не на нових доказах, а на переоцінці наявних. Виходячи із цього, Суд дійшов висновку, що був порушений справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу й необхідністю захисту основних прав людини, а також що тягар, покладений на заявницю, виявився надмірним. Отже, мало місце порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з цим, враховуючи заявлені позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

В той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи наведене, з огляду на те що позовні вимоги викладені таким чином, що не дають змогу захистити правові інтереси позивача в повній мірі, суд дійшов висновку, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2019 року № 23 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, який дає право на пенсію по інвалідності, період роботи в колгоспі "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 20.06.1988 року по 18.12.1988 року, період роботи в селянській спілці "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області на посаді електрозварювальника з 05.01.1993 року по 31.12.1998 року, період роботи в СК "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 01.01.2001 року по 01.03.2001 року, період роботи в СТОВ "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 30.04.2001 року по 12.08.2003 року, період проходження військової служби з 26.11.2015 року по 30.04.2016 року, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 26.02.2019 року.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2019 року № 23 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, який дає право на пенсію по інвалідності, період роботи в колгоспі "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 20.06.1988 року по 18.12.1988 року, період роботи в селянській спілці "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області на посаді електрозварювальника з 05.01.1993 року по 31.12.1998 року, період роботи в СК "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 01.01.2001 року по 01.03.2001 року, період роботи в СТОВ "Мир" с. Корчівка Красилівського району Хмельницької області з 30.04.2001 року по 12.08.2003 року, період проходження військової служби з 26.11.2015 року по 30.04.2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 26.02.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1681,60 грн., (одну тисячу шістсот вісімдесят одну гривню шістдесят копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 лютого 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський