Ухвала суду № 87921585, 24.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

з питання забезпечення адміністративного позову

"24" лютого 2020 р. справа № 520/1204/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - Гончаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (вул. Ентузіастів, буд. 23,м. Ізюм,Харківська область,64300, код ЄДРПОУ00993113) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ39779919) про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК7454/290/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24 січня 2020 року.

- стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області (місцезнаходження: 61002, м.Харків, вул.Алчевських, 40, ідентифікаційний код 39779919) за рахунок бюджетних асигнувань па користь Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство» судові витрати.

При цьому, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК7454/290/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24 січня 2020 року та заборони Головному управлінню Держпраці у Харківській області направляти на виконання органам державної виконавчої служби цю постанову до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 520/1204/2020. Позивачзазначив,що оскарження в судовому порядку постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, згідно з чинним законодавством (у тому числі відповідно до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»), не зупиняє її виконання. Виконання оскаржуваної постанови безумовно призведе до встановлення стійкої неплатоспроможності державного підприємства та доведення його до банкрутства.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що позивачем не доведено можливість настання негативних наслідків, просив в задоволенні вказаного клопотання відмовити.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Правовідносини з приводу прийняття рішення про забезпечення позову в адміністративній справі унормовані приписами ст.ст.150-158 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведеної норми кодексу слідує, що законодавцем вичерпно окреслено коло підстав для вжиття заходів із забезпечення адміністративного позову, а саме: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Стосовно першої підстави суд зазначає наступне.

Позивач в обґрунтування заяви про забезпечення зазначив, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так позивач зазначає, що виконання оскаржуваної постанови безумовно призведе до встановлення стійкої неплатоспроможності державного підприємства та доведення його до банкрутства. Також виконання оскаржуваної постанови призведе до неможливості вчасно та в повному обсязі сплачувати працівникам ДП «Ізюмський лісгосп» заробітну плату та інші, пов`язані з нею обов`язкові виплати, в результаті чого будуть порушені законні права та інтереси працівників ДП «Ізюмський лісгосп», а також норми законодавства про працю; виконання оскаржуваної постанови призведе до неможливості здійснювати сплату податків, інших загальнообов`язкових платежів згідно з вимогами чинного законодавства України; разі виконання оскаржуваної постанови позивач понесе збитки та інші негативні економічні наслідки для своєї діяльності, що призведе до неможливості ведення господарської діяльності та виконання фінансових зобов`язань перед банківськими установами, іншими кредиторами, а також невиконання договірних зобов`язань перед підрядниками, покупцями; виконання оскаржуваної постанови може призвести до припинення господарської діяльності ДП «Ізюмський лісгосп», що є порушенням права на зайняття підприємницькою діяльністю.

На підтвердження наявного майнового стану позивача та можливості настання таких наслідків, зокрема щодо призведення до банкрутства позивача, позивач доказів до суду не надав.

Відповідно до п. 4.4 статуту підприємства Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютнийта інші рахунки в установах банків,печатку зі своїм найменуванням.

Копій відповідних документів, зокрема виписок по рахунках, що свідчать про відсутність або незначний залишок коштів на рахунках, а також документи,що свідчать про низький прибуток підприємства або його відсутність позивачем до матеріалів справи не додано.

Стосовно неможливості виплати заробітної плати працівникам, суд зазначає, що відповідно до п. 9.6. Статуту позивача джерелом коштів на оплату праці працівників Підприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської комерційної діяльності. Джерелом коштів на оплату праці працівників Підприємства може бути бюджетне фінансування.

Відтак, навіть за відсутності власних коштів на оплату праці, позивач відповідно до статуту має право скористатися правом забезпечення оплати праці шляхом отримання бюджетних асигнувань.

Такі саме асигнування можуть бути спрямовані й на формування фінансових ресурсів Підприємства відповідно до п. 9.7 Статуту.

Крім того, відповідно до статуту підприємство має право займатися зовнішньоекономічною діяльністю.

Відтак, з урахуванням недоведеності відповідними доказами фінансового стану підприємства, та того факту, що виконання постанови відповідача може спричинити негативні наслідки, в суду відсутні підстави вважати, що існують передпосилки настання таких наслідків.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, суд зазначає, що станом на дату вирішення зазначеного клопотання не можливо встановити очевидність таких ознак, оскільки їх встановлення потребує розгляду справи по-суті.

З огляду на вказане, судом було відкрито провадження у даній справі у порядку загального позовного провадження.

Відтак, зміст позовних вимог, тексту позову, долучені до позову матеріали, а також текст самого клопотання не дозволяють дійти висновку про існування в даному випадку передбачених ст. 150 КАС України підстав для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів про існування небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

Відтак, у задоволенні клопотання про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.6-9, 72-77, 150-158, 241-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали суду виготовлено 28.02.2020 року.

Суддя Кухар М.Д.