Рішення № 87921125, 20.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/117/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Солтис О.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5726/159/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16 грудня 2019 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 125190 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю ФОП ОСОБА_1 №ПЛ5726/159/АВ від 22 листопада 2019 року. Позивач вважає помилковими та необґрунтованими висновки акта №ПЛ5726/159/АВ від 22 листопада 2019 року про порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допущення до роботи найманого працівника ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин та вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5726/159/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16 грудня 2019 року, посилаючись на те, що на час проведення інспекційного відвідування ОСОБА_3 працювала у магазині на законних підставах, що підтверджується відповідними документами. Вказує, що постановою Миргородського міськрайонного суду від 13 грудня 2019 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 41 частиною 3 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що у акті інспекційного відвідування зазначено недостовірні відомості про присутність під час інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/117/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 12:00 30 січня 2020 року, витребувано докази.

27 січня 2020 року до суду надійшов відзив Управління Держпраці у Полтавській області на позовну заяву /а.с. 25-28/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що 22 листопада 2019 року відповідачем проведено захід контролю на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт №ПЛ5726/159/АВ від 22 листопада 2019 року. Інспекційним відвідуванням встановлено порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, що полягає у допуску працівника ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого органу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року заяву позивача про виклик для допиту в якості свідка ОСОБА_3 задоволено, викликано в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_3 , закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 11:0 20 лютого 2020 року.

06 лютого 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 60/, у якій позивачем зазначено, що з огляду на спростований постановою Миргородського міськрайонного суду від 13 грудня 2019 року у справі №541/2724/19 факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, відсутні підстави для застосування до ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця, санкції передбаченої абзацом другим частини 2 статті 265 КЗпП України.

18 лютого 2020 року до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив /а.с. 72-73/, у яких представником відповідача зазначено, що участь у судовому засіданні Миргородського міськрайонного суду Управління не приймало, не було стороною по справі. Вказує, що рішення Миргородського міськрайонного суду прийнято після винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином /а.с. 57-58/, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктами 1, 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши вступне слово позивача, показання свідка ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 05 серпня 2019 року, основним видом економічної діяльності позивача є 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 7/.

Наказом Управління Держпраці у Полтавській області від 20.11.2019 №254П "Про проведення заходів державного контролю" на підставі Порядку здійснення державного контрою за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду контролю за додержанням законодавства про працю" наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю, зокрема, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Ю. Кодинець у діяльності ФОП ОСОБА_1 . Підстава: Конвенція Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості й торгівлі №81 1947 року (пункт 1.28 наказу) /а.с. 29/.

На підставі вказаного наказу першим заступником начальника Управління Держпраці в Полтавській області О. Масленко видано головному державному інспектору Кодинець Юлії Анатоліївні направлення від 21.11.2019 №2137 на проведення заходу державного контролю на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 (питання, що підлягають контролю: додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин), дата початку та дата закінчення заходу з 21.11.2019 по 04.12.2019 /а.с. 30/.

Вказане направлення на проведення заходу державного контролю від 21.11.2019 №2137 вручено позивачу 22.11.2019, що підтверджується відміткою про вручення та підписом позивача із зазначенням дати вручення 22.11.2019 на примірнику направлення, копія якого міститься у матеріалах справи /а.с. 30/.

22.11.2019 інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області Кодинець Юлією Анатоліївною проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт № ПЛ5726/159/АВ від 22.11.2019 /а.с. 31-37/.

У розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" акту №ПЛ5726/159/АВ від 22.11.2019 зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 КЗпП України, а саме, про допущення до роботи ФОП ОСОБА_1 найманого працівника ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин /а.с. 37/.

Акт інспекційного відвідування №ПЛ5726/159/АВ від 22.11.2019 підписаний ФОП ОСОБА_1 , примірник вказаного акту отримано позивачем 22.11.2019, що підтверджується відміткою та підписом про отримання на примірнику акту, копія якого наявна у матеріалах справи /зворот а.с. 37/.

Листом Управління Держпраці у Полтавській області від 28.11.2019 №02-12/7805 позивача повідомлено про те, що 25.11.2019 отримано акт державного інспектора праці від 22.11.2019 №ПЛ5726/159/АВ інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформленого працівника, що дає підстави для розгляду справи про накладення штрафу згідно ст. 265 КЗпП України у термін, визначений п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 /а.с. 43/.

Вказаний лист Управління Держпраці у Полтавській області від 28.11.2019 №02-12/7805 отриманий позивачем 16.12.2019 /зворот а.с. 43/.

16.12.2019 начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5726/159/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190 грн. за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, зокрема, допущення ФОП ОСОБА_1 до роботи продавця працівника ОСОБА_3 без укладення належним чином трудового договору /а.с. 8, 44/.

Позивач не погодився з постановою Управління Держпраці у Полтавській області від 16.12.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5726/159/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5726/159/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.12.2019, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон №877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України /надалі - КЗпП України/ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №823 (надалі - Порядок №823).

Відповідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку №823, відповідно до приписів якого підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Як встановлено судом, наказом Управління Держпраці у Полтавській області від 20.11.2019 №254П "Про проведення заходів державного контролю" на підставі Порядку здійснення державного контрою за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду контролю за додержанням законодавства про працю" наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю, зокрема, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Ю. Кодинець у діяльності ФОП ОСОБА_1 (пункт 1.28 наказу) /а.с. 29/.

Підставою для прийняття цього наказу визначено Конвенцію Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості й торгівлі №81 1947 року.

Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці у промисловості і торгівлі №81 1947 року передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Наказ Управління Держпраці у Полтавській області від 20.11.2019 №254П "Про проведення заходів державного контролю" позивачем не оскаржувався та є чинним.

Водночас, відповідачем не надано суду інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, за результатами аналізу якої відповідачем прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування позивача.

Пунктами 16, 17, 18 Порядку №823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" акту № ПЛ5726/159/АВ від 22.11.2019 інспектором праці зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, яке полягає у наступному: з метою проведення інспекційного відвідування здійснено вихід 22.11.2019 року о 12.00 годині за фактичним місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Під час відвідування в закладі знаходилася гр. ОСОБА_3 , яка здійснювала торгівлю. У своїх письмових поясненнях дана особа зазначила, що стажується у ФОП ОСОБА_1 з 17.11.2019 . ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності надано трудовий договір із ОСОБА_3 , без дати укладення та без підпису роботодавця. Пізніше ФОП надано трудовий договір між працівником ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 №2, наказ про прийняття на роботу без зазначення прізвища працівника №3 від 22.11.2019 з 22.11.2019, повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу від 22.11.2019, підтвердження оформлення трудових відносин із працівником ОСОБА_3 із 17.11.2019 на момент проведення інспекційного відвідування не надано. Вищевикладене, на думку інспектора праці, свідчить про допущення до роботи ФОП ОСОБА_1 найманого працівника ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням вимог частини 3 статті 24 КЗпП України щодо допуску до роботи працівника без укладення трудового договору.

На підставі вказаного акту 16.12.2019 начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5726/159/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190 грн. за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу /а.с. 8, 44/.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до приписів частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).

Матеріалами справи підтверджено, що наказом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №3 від 22.11.2019 прийнято на роботу помічником кондитера з 22.11.2019 ОСОБА_3 згідно поданої нею заяви від 17.11.2019 /а.с. 75, 81/.

22.11.2019 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 укладено трудовий договір №2, згідно п. 2.1 якого працівник (гр. ОСОБА_3 ) приймається на роботу на посаду помічник кондитера /а.с. 77-80/.

22.11.2019 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до Миргородської ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області повідомлення про прийняття працівника на роботу, зокрема, про прийняття на роботу ОСОБА_3 на підставі наказу № 3 від 22.11.2019 із зазначенням дати початку роботи - 22.11.2019 /а.с. 76/.

У трудовій книжці ОСОБА_3 міститься запис про прийняття її на посаду помічника кондитера ФОП ОСОБА_1 з 22.11.2019 на підставі наказу №3 від 22.11.2019 /а.с. 82/.

Відповідачем надано до суду копію письмових пояснень гр. ОСОБА_3 від 22.11.2019 про те, що вона стажувалася у ФОП ОСОБА_1 з 17.11.2019 /а.с. 39/.

Однак, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила, що вона працює у ФОП ОСОБА_1 з 22.11.2019.

У постанові Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 грудня 2019 року у справі №541/2724/19, яка набрала законної сили 24 грудня 2019 року, зазначено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП /а.с. 14, зворот а.с. 14/.

Частиною 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (у даному випадку чи мав місце фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)) та чи вчинені такі дії Мастюк О.О.).

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 грудня 2019 року у справі №541/2724/19, яка набрала законної сили 24 грудня 2019 року, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 41 частини 3 КУпАП провадженням закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення /а.с. 14/.

Отже, постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 грудня 2019 року у справі №541/2724/19, яка набрала законної сили, встановлено відсутність фактичного допуску ОСОБА_1 працівника ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Зважаючи на вищевикладене, з огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, зокрема, не доведено факту фактичного допуску працівника ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору, що є необхідною умовою для адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу згідно частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Отже, постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5726/159/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16 грудня 2019 року, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190 грн. за допуск працівника ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, - прийнята не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені законодавством України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір у сумі 1252 грн., що підтверджується квитанцією №2 від 27 грудня 2019 року /а.с. 4/, а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 18/.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, при задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 в розмірі 1252 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 205, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136, вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5726/159/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16 грудня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 в розмірі 1252 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 02 березня 2020 року.

Суддя С.С. Сич