Рішення № 87921092, 11.02.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2020 р. Справа № 480/157/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби у м. Сумах Сумської області, у якій просить суд зобов`язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м. Сумах Сумської області подання про повернення сплаченого позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8053,51 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що він вперше придбав у власність житло за договором купівлі-продажу квартири. При укладенні правочину позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 8053,51 грн. Проте, оскільки позивач придбає житло вперше, на його переконання, він звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У зв`язку з цим, позивач звернувся до Головного управлення Пенсійного фонду в Сумській області із відповідною заявою щодо повернення сплаченого збору, проте, у листі від 28.12.2019 пенсійний орган відмовив. Позивач вважає таку відмову неправомірною, тому, звернувся до суду.

Ухвалою суду від 15.01.2020 відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 11.02.2020. Відповідачу запропоновано надати письмовий відзив на позовну заяву.

Проте, всупереч вимогам ч.1 ст.261 КАС України, до судового засідання відповідач не надав суду відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки суду не відомі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 26.09.2019р. між ТОВ "Керамейя" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого Позивач придбав у власність квартиру АДРЕСА_1 (а.с.12-13).

Вказане житло було придбане Позивачем вперше, що підтверджується Інформаційною довідкою №193718750 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8-9) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.10-11).

При придбанні квартири ОСОБА_1 сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 8053,51 грн. Про це свідчить квитанція №16 від 26.09.2019 року (а.с.5).

В подальшому позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області з вимогою звернутись до Управління Державної казначейської служби у м. Суми Сумської області із поданням про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8053,51грн., як безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше (а.с.7).

Відповідач листом від 28.12.2019 №44229/05.2-12 (а.с.6) у відповідь на звернення позивача повідомив про відсутність підстав для повернення вказаного збору, посилаючись на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно. Також позивачу роз`яснено про право звернутися до суду із позовом про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997, № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 року (далі - Порядок №1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Таким чином, із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.

На підтвердження обставин придбання житла вперше суд дослідив наданий позивачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.09.2019 (індексний номер витягу:182605956 (а.с.10-11), з якого вбачається факт придбання позивачем квартири АДРЕСА_1 . Суми на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Вказане житло було придбане Позивачем вперше, що підтверджується Інформаційною довідкою №193718750 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8-9).

Інших відомостей про придбання житла та наявність нерухомого житлового майна у позивача немає.

Суд, приймаючи до уваги надані позивачем документи, приходить до висновку, що позивач придбав житло (квартиру) вперше. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт придбання позивачем житла вперше, та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбаває таку нерухомість. Водночас, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України №29-у/2000 від 23.03.2000 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб`єкта владних повноважень, зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що позивач придбав житло згідно з договором купівлі-продажу квартири від 26.09.2019р. не вперше. З врахуванням чого, необґрунтованими є покликання відповідача на обов`язок позивача подати додаткові документи, які підтверджують відсутність права власності позивача на інше нерухомого майно.

Оскільки будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено, то позивач має право на повернення суми сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування як помилково сплаченого, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж.

Порядок повернення з державного бюджету коштів як помилково сплачених потребує дотримання певних умов та процедур.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі - Порядок №787).

Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а такими органи є органи Пенсійного фонду України, то саме на цих суб`єктів покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. При цьому належним органом, до якого вноситься подання (враховуючи повноваження територіальних органів Державної казначейської служби та той факт, що збір сплачено за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса - місто Суми), у цій справі є Управління Державної казначейської служби України у м. Суми Сумської області.

Оскільки судом встановлено право позивача на повернення суми сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування як помилково сплаченого, то з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, враховуючи завдання адміністративного судочинства та повноваження суду, передбачені частиною другою статті 245 КАС України, необхідно зобов`язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Суми Сумської області відповідне подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд при вирішенні справи відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права в аналогічних справах, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі №819/1498/17 (адміністративне провадження №К/9901/412/17), від 31 січня 2018 року у справі №819/1667/17 (адміністративне провадження № К/9901/400/17), 20 березня 2018 року у справі №819/1249/17 (адміністративне провадження № К/9901/396/17), від 19 червня 2018 у справі №607/14722/16-а (адміністративне провадження № К/9901/45763/18), від 13.12.2018 у справі №813/969/17 (адміністративне провадження № К/9901/30016/18),

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м. Сумах Сумської області (вул. Троїцька, 8, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 37970593) подання про повернення ОСОБА_1 (зареєстровано: АДРЕСА_2 , поштова адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплаченого позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8053,51 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.02.2020 року.

Суддя О.М. Кунець