Ухвала суду № 87920913, 02.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 березня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/899/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), у якому позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області, які виразилися у формуванні (складанні) вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.12.2019 за № Ф-61401-52 з порушенням законодавчої процедури адміністрування єдиного внеску.

Згідно із пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).

Перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову, судом встановлено, що він не відповідає встановленим вимогам та містить такі недоліки.

У позовній заяві позивач щодо строків звернення до суду зазначає, що у даному випадку має право оскаржити в суді рішення податкового органу від 12.11.2019 № Ф-61401-52 про нарахування грошового зобов`язання про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску за правилами п. 56.18 ст.56 ПК України, тобто протягом 1095 днів від дня, що настає за днем отримання цього рішення, яке прийняте у зв`язку з адмініструванням єдиного внеску, незалежно від того, чи скористалася позивач своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За положеннями пункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цей Кодекс не регулює питання, зокрема, погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (пункт 1.3 статті 1 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що єдиний внесок, його правова природа, мета та сфера регулювання тощо складають окремий правовий інститут. Нарахування, обчислення, сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідальність за порушення строків його сплати регулюються виключно Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), натомість положення Податкового кодексу України жодного відношення до спірного рішення суб`єкта владних повноважень не мають.

Буквальне тлумачення пункту 56.18 статті 56, статті 102 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що ці норми застосовуються виключно до платників податків, яких в жодному разі не можна ототожнювати із платниками єдиного внеску. Рішення органу доходів і зборів щодо сплати єдиного внеску (вимоги), рівно як і рішення про застосування штрафу за порушення вимог Закону № 2464-VI, які складаються відносно платників єдиного внеску на підставі статті 25 цього Закону, жодного відношення до оподаткування (сплати податків) не мають.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону № 2464-VI, строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.05.2018 у справі № 812/1673/17.

Натомість, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону № 2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18.

Суд звертає увагу, що звернення із скаргою до органу доходів і зборів вищого рівня є альтернативним способом захисту своїх прав та не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою в установлений законом строк.

Дійсно, положення абзацу 5 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI.

Аналогічну позицію, викладено в постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 480/106/19.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана вимога № Ф-61401-52 винесена 12.11.2019.

В позовній заяві позивач вказує, що вимогу отримав 30.11.2019. Правом адміністративного оскарження позивач не скористався, а 28.02.2020 звернувся до суду із позовом про скасування вимоги від 12.11.2019 № Ф-25661401-52.

Отже, враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 08.08.2019 у справі № 480/106/19 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 83513564), у позивача зберігається право оскарження спірної вимоги до суду, яке має бути реалізоване протягом 10 днів з дня отримання вимоги.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 , встановивши строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 80, 122, 123, 171, 241,248,256 суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом семи днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.

У разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяА.Г. Секірська