Рішення № 87920750, 19.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005541

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року зал судових засідань №12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю представників сторін:

позивача Данильчука В.М.,

відповідача Ковалишин Н.О.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про скасування розпорядження, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (місцезнаходження: вул.Ф.Ліста, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ:20847537), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ), в якій просить скасувати розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 08.05.2019 №190 "Про демонтаж самовільно влаштованого в подвір`ї будинку АДРЕСА_2 металевого каркасу-конструкції на який натягнуто брезент".

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуваним розпорядженням його зобов`язано за власні кошти демонтувати самовільно влаштований в подвір`ї будинку на АДРЕСА_2 К. металевий каркас-конструкцію на який натягнуто брезент. Позивач зазначає, що таке розпорядження йому не надсилалось, а причиною облаштування каркасу була об`єктивна необхідність покращити умови в квартирі, з огляду на те, що вхід у квартиру АДРЕСА_3 , яка розташована на першому поверсі, облаштований через кухню квартири. Встановлення такого каркасу при вході в квартиру було зумовлено тим, що каркас захищає мешканців квартири від дощу та снігу, а також від уламків будинку, які падають із поверхів вище, що може заподіяти шкоду життю та здоров`ю людей. Тому, вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем не обґрунтовано та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, просить позовні вимоги задовольнити.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що 14.01.2016 адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради прийнято постанову №5 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за самовільне встановлення металевого каркасу-конструкції на частині прибудинкової території у подвір`ї будинку АДРЕСА_2 . Вказаною постановою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Позивачем сплачено вказаний штраф, чим фактично визнано факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Окрім того, зазначає, що на адресу Галицької районної адміністрації ЛМР надходили заяви від голови та членів правління ОСББ «Корнякта», в яких вони зазначали, що власником квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_3 зайнято значну частину подвір`я, самовільно облаштовано терасу з меблями та побутовою технікою. Оскільки на даний час дозвільні документи на влаштування в подвір`ї будинку АДРЕСА_2 металевого каркасу - конструкції в районну адміністрацію Василюком Н.В. не представлено, розпорядження чинне і підлягає виконанню. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 04.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 13.01.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, наданих в судовому засіданні, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд позов задовольнити.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, надіслали на адресу суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третьої особи, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 загальною площею 42,2 кв.м. належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

28.12.2015 ЛМКП «Айсберг» складено протокол за ст. 152 КУпАП щодо ОСОБА_3 за самовільне влаштування металевого каркасу - конструкції на який натягнуто брезент на частині прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 .

14.01.2016 адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради прийнято постанову №5 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за самовільне встановлення металевого каркасу-конструкції на частині прибудинкової території у подвір`ї будинку АДРЕСА_2 . Зазначеною постановою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

09.04.2019 ЛМКП «Айсберг» скеровано ОСОБА_3 попередження №302 про необхідність демонтувати металевий каркас з брезентовим накриттям у дворі будинку АДРЕСА_2 .

23.04.2019 вказане питання розглядалося на засіданні міжвідомчої комісії Галицького району. Згідно з витягу із протоколу №14 засідання міжвідомчої комісії, вирішено: ОСОБА_3 , ОСОБА_2, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - співвласникам квартири АДРЕСА_3 за власні кошти демонтувати самовільно влаштований в подвір`ї будинку АДРЕСА_2 металевий каркас-конструкцію на який натягнуто брезент.

08.05.2019 розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №190 «Про демонтаж самовільно влаштованого в подвір`ї будинку АДРЕСА_2 металевого каркасу-конструкції на який натягнуто брезент» ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - співвласникам квартири АДРЕСА_3 за власні кошти демонтувати самовільно влаштований в подвір`ї будинку АДРЕСА_2 металевий каркас-конструкцію на який натягнуто брезент.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

В силу ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Стаття 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлює, що суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Статею 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:

1) проведення перевірок території;

2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;

3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Таким чином, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» наділяє повноваженнями Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою м. Львова.

Відповідно до частини 2 статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

З матеріалів справи слідує, що самовільно влаштований в подвір`ї будинку АДРЕСА_2 металевий каркас-конструкція на який натягнуто брезент, розташований на прибудинковій території.

Відповідно до п.1.9 Правил благоустрою м.Львова, затверджених ухвалою міської ради від 21.04.2011 року №376, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Таке ж визначення прибудинкової території міститься і в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, відповідно до яких: прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: прибудинкові території.

Згідно ст. 14 вказаного Закону об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Вказані норми також закріплені у Правилах благоустрою м. Львова.

Так, у п.2.2. вказано, що до об`єктів благоустрою міста належать: території загального користування, зокрема, прибудинкові території.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» на об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

При цьому, відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Окрім того, процедуру вирішення питань, пов`язаних з самочинним будівництвом на території м. Львова, з метою визначення можливості збереження самочинно збудованих (реконструйованих) об`єктів містобудування та архітектури регламентує Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затверджене рішенням виконкому від 09.09.2011 № 835 (чинне на час існування спірних правовідносин; далі - Положення № 835).

Пунктом 1.3 Положення № 835 передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отриманих у встановленому законодавством порядку містобудівних умов та обмежень, архітектурно-планувальних вимог або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Як встановлено судом, позивач та інші співвласники квартири самовільно, без відповідного дозволу, влаштували в подвір`ї будинку АДРЕСА_2 металевий каркас-конструкцію на який натягнули брезент. Вказане позивачем не заперечується. В подальшому, на одного із співвласників квартири накладено адміністративне стягнення за самовільне встановлення металевого каркасу-конструкції на частині прибудинкової території у подвір`ї будинку АДРЕСА_2 . Один із співвласників квартири, а саме ОСОБА_3 такий штраф сплатив, чим на думку суду, визнав факт вчинення ними адміністративного правопорушення. Проте, дії щодо усунення порушень позивачем та іншими співвласниками вчинені не були, що призвело до винесення відповідачем оскаржуваного розпорядження.

Оскарженим розпорядженням позивачу запропоновано добровільно здійснити демонтаж, а невиконання розпорядження буде підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Суд звертає увагу на те, що таке розпорядження є лише формою контролю за дотриманням законодавства, що регулює містобудівну діяльність, зокрема і виявлення самочинно збудованих об`єктів. Водночас належність об`єкта до самочинного підлягає перевірці у справі за позовом органу місцевого самоврядування про його знесення.

Законом України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що дії з демонтажу є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - роботи щодо відновлення території благоустрою).

Відповідно до ч.7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Вимога розпорядження №190 від 08.05.2019 зобов`язати демонтувати самовільно влаштований в подвір`ї будинку металевий каркас-конструкцію на який натягнуто брезент спрямована на його повне руйнування, а тому за правовими наслідками є рівнозначною до подальшої реалізації вимоги про знесення самочинного будівництва, яка передбачена ч. 7 ст. 376 ЦК України. Відтак, для задоволення такої вимоги слід встановити наявність умов, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: істотне відхилення від проекту; суперечність суспільним інтересам або порушення права інших осіб; істотного порушення будівельних норм і правил; неможливість проведення відповідної перебудови або відмова особи від її проведення.

Суд звертає увагу на те, що однією з підстав винесення розпорядження була відсутність погодженої документації та захоплення прибудинкової території. В ході розгляду справи, ні позивачем, ні іншими співвласниками квартири, не представлено суду дозвільних документів на влаштування в подвір`ї будинку металевого каркасу-конструкції. Разом з тим, в матеріалах справи містяться заяви голови правління ОСББ «Корнякта» Зубка Т.Є. (від 19.11.2018 №3-3-120032-31, від 26.06.2019 №2-19579-31) та членів правління (від 14.01.2019 №2-745-31), зі змісту яких вбачається, що власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 зайнято значну частину подвір`я, самовільно облаштовану терасу з меблями та побутовою технікою. Такі заяви від голови та членів правління ОСББ «Корнякта» неодноразово подавались до Галицької районної адміністрації з проханням вжити відповідні заходи щодо демонтажу самовільної прибудови та забезпечення права співвласників будинку на користування спільним майном.

Відтак, твердження позивача про те, що існування металевого каркасу-конструкції на який натягнуто брезент, не порушує прав інших мешканців будинку, судом до уваги не беруться.

Враховуючи вищенаведене, а також і те, що представником відповідача надано суду усі документи, які розглядались та якими керувався відповідач при винесенні оскаржуваного розпорядження та які підтверджують правомірність його винесення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, які не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд приходить до висновку, що розпорядження від 08.05.2019 №190 "Про демонтаж самовільно влаштованого в подвір`ї будинку АДРЕСА_2 металевого каркасу-конструкції на який натягнуто брезент", винесене відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому не підлягає скасуванню.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, такий розподілу між сторонами не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 02 березня 2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна