Ухвала суду № 87920643, 27.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

27 лютого 2020 року справа № 340/3187/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Толстової О.І.

представника позивача - Петрікеєва О.І.

представника відповідача - Обрежа В.Л.,

третьої особи -1 - не з`явився,

представника третьої особи -2 - Буров С.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кропивницькому клопотання представника відповідача та третьої особи 2 у адміністративній справі

за позовом: Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, вул. Є.Чикаленка, 11, м. Кропивницький,25006

до відповідача: Грузьківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, пров. Парковий,2, с. Грузьке, Кропивницький район, 27632

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Громадська організація "Грузьківське об`єднання рибалок", вул. Космонавтів,21, с. Грузьке, Кропивницький район, Кіровоградська область,27632

про визнання протиправним та скасування рішення Грузьківської сільської ради від 09.02.2018 року №332, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Грузьківської сільської ради 33 сесії 7 скликання від 09.02.2018р. №332 "Про надання в користування ставка, що розташований в с. Грузьке, загальною площею - 21,4933 га громадській організації "Грузьківське об`єднання рибалок" для спортивно - любительського рибальського лову та штучного розведення, вирощування водних біоресурсів".

Ухвалою суду від 13.12.2019 року справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в зв`язку з пропуском строку звернення до суду (а.с.67-69).

Аналогічне клопотання в ході підготовчого судового засідання надійшло від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Громадська організація "Грузьківське об`єднання рибалок" (а.с.113-115).

Під час підготовчого засідання представники третьої особи і відповідача підтримали заявлене клопотання з наведених в клопотанні та письмових поясненнях підстав.

Представник прокуратури заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що позов подано в межах встановленого строку.

Судом встановлено, що предметом спору є правомірність рішення Грузьківської сільської ради Кропивницького району від 09.02.2018 року №332 "Про надання в користування ставка, що розташований в с. Грузьке, загальною площею - 21,4933 га громадській організації "Грузьківське об`єднання рибалок" для спортивно - любительського рибальського лову та штучного розведення, вирощування водних біоресурів".

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, прокуратурою зазначено, що право на звернення до суду з вказаним позовом виникло у Кіровоградської місцевої прокуратури з часу набрання чинності постанови Кіровоградського районного суду (справа №390/989/19), якою доведено факт прийняття оскаржуваного рішення з порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції", тому строк звернення до суду розпочався - 30.09.2019 року.

При цьому, відповідач та представник третьої особи - Громадської організації "Грузьківське об`єднання рибалок" вважають посилання представника прокуратури такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та посилаються на позицію, викладену в постанові Верховного суду України від 03.11.2015 року (справа №21-2008а15), в якій судом зазначено, що підставою для звернення до суду є факт порушення, вчинений у певний час, а не факт, коли про це стало відомо прокурору.

Серед іншого, представник відповідача наголошував, що рішення Грузьківської сільської ради 33 сесії 7 скликання від 09.02.2018р. №332 "Про надання в користування ставка, що розташований в с. Грузьке, загальною площею - 21,4933 га громадській організації "Грузьківське об`єднання рибалок" для спортивно - любительського рибальського лову та штучного розведення, вирощування водних біоресурсів" було оприлюднено належним чином на дошці оголошень (а.с.72-73,117-121).

Суд заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи 2 , дослідивши надані докази зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (цей та інші закони в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, і такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно частини 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: - в офіційних друкованих виданнях; - на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; - на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; - на інформаційних стендах; - будь-яким іншим способом.

Отже, оприлюднення рішення Грузьківської сільської ради від 09.02.2018 року №332 "Про надання в користування ставка, що розташований в с. Грузьке, загальною площею - 21,4933 га громадській організації "Грузьківське об`єднання рибалок" для спортивно - любительського рибальського лову та штучного розведення, вирощування водних біоресурсів" відповідає вимогам визначеним ч.11 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Крім того, зі змісту листа, долученого до матеріалів справи за вих. №78-3593 вих.19 від 20.05.2019 р., судом встановлено, що прокуратура була обізнана про оскаржуване рішення ще в травні 2019 року (а.с.16-17) звертаючись до відповідача з запитом про надання додаткових документів.

Листом за вих.№170 від 28.05.2019 року Грузьківська сільська рада надала на запит прокуратури перелік запитуваних документів, в тому числі і тих, що стосувались прийняття оскаржуваного рішення (а.с.21-39).

Отже, суд приходить до висновку, що прокуратура була обізнана про існування оскаржуваного рішення ще до прийняття Кіровоградським районним судом Кіровоградської області постанови від 19.09.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення - а саме в травні 2019 року (а.с.40-41).

Пунктом 18 статті 4 КАС України визначено, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Пунктом 19 статті 4 КАС України зазначено, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 5 статті 53 КАС України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частина перша статті 120 КАС України встановлює, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

У частині першій статті 122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до позиції Верховного Суду викладеної у постанові по справі №826/2890/13-а від 28 травня 2019 року: «установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу" (див. mutatis mutandis рішення у справах "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" від 20 вересня 2011 року ("OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia", заява № 14902/04, пункт 570), "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22 жовтня 1996 року ("Stubbings and Others v. the United Kingdom", заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).».

Суд зазначає, що встановлені КАС України строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2019 року у справі № 1-9/2009 в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

Крім того, як встановлено судом в ході судового засідання, про оскаржуване рішення прокурор був обізнаний ще в травні 2019 року, однак звернувся до суду лише в грудні 2019 року, що свідчить про пропуск встановленого ст.122 КАС України строку звернення.

Судом не приймаються до уваги посилання прокурора на ту обставину, щодо очікування судового рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , оскільки вказані обставини не були перешкодою для звернення до адміністративного суду з позовом про скасування рішення №332 від 09.02.2018 року.

Як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" 19 червня 2001 року (Kreuz v. Poland) (заява N 28249/95), "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

Таким чином право особи на звернення до суду не є необмеженим.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позивачем без поважних причин пропущено, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Оскільки позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду та не заявлено про поновлення такого строку, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123,183,240 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури до Грузьківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Громадська організація "Грузьківське об`єднання рибалок" про визнання протиправним та скасування рішення Грузьківської сільської ради від 09.02.2018 року №332 - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст.295 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.03.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко