Ухвала суду № 87920559, 27.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття підготовчого провадження та призначення

судового засідання для розгляду справи по суті

27 лютого 2020 року справа № 320/6848/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна поліція України, про стягнення доплати за науковий ступень,

за участю сторін:

- представник позивача: Щербіна Є.Є., ордер серії АР №1007801 від 23.01.2020,

- представник відповідача: Кривобочек В.Л., керівник Управління поліції охорони в Київській області,

- представник третьої особи: не з`явився

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління поліції охорони в Київській області, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача доплату за науковий ступень у розмірі 4784,55 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №320/6848/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, витребувано докази по справі та призначено підготовче засідання на 23.01.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну поліцію України.

Витребувано докази у справі від відповідача, Департаменту поліції охорони, Державного науково - дослідного інституту МВС України та від Міністерства освіти і науки України. Продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів. та відкладено підготовче засідання на 27.02.2020.

У підготовче судове засідання, призначене на 27.02.2020, з`явились представники сторін.

Представник Національної поліції України Тараненко О.В., який на підтвердження представництва інтересів Національної поліції України надав суду копію наказу від 29.11.2019 №1442 о/с про призначення на посаду, Положення про правовий департамент Національної поліції України, затверджене наказом від 15.04.2016 №393, Порядок здійснення представництва інтересів Національної поліції України в судах, затверджений наказом від 08.02.2016 №109, не був допущений до участі у справі в порядку самопредставництва, приймаючи до уваги, що відомості про дану особу не внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Національної поліції України.

Так, змінами, внесеними до КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень. Вказані зміни до КАС набрали чинності з 01.01.2020.

Так, частина третя статті 55 КАС з 01.01.2020 викладена в такій редакції: Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

За загальним правилом, підтримуваним у теорії права, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Принаймні, таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.

З урахуванням змін, внесених до КАС Законом № 390-IX, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч.2 ст.167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т і.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст.87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом № 755-IV.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону № 755-IV) .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Слід відзначити, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18.

У підготовчому судовому засіданні 27.02.2020 суд поставив на обговорення питання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Присутні у підготовчому судовому засіданні представники сторін проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечували.

Згідно з п.3 ч.2 ст.183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Керуючись статтями 44, 183, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Закрити підготовче провадження.

2. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 24 березня 2020 року о 15:00 год.

Судове засідання відбуватиметься у приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під`їзд, 10-й поверх).

3. Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи (їх представників).

4. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

5. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.