Рішення № 87920146, 03.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року 12 год. 15 хв.Справа № 280/5791/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 код ЄДРПОУ 43143945)

про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області здійснити перерахунок з орендної плати ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою за 2018 рік, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155), підготувати висновок про повернення надміру сплаченої орендної плати за 2018 рік з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обгрунтування позовної заяви вказує, що звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області з заявою про здійснення перерахунку з орендної плати за користування земельною ділянкою за 2018 рік, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155) та повернення надміру сплачених коштів у зв`язку з припиненням користування земельною ділянкою на підставі п. 2 ст. 120, ст. 141 Земельного кодексу України. Проте, листом № 3892/14/08-01-50-05 від 25.10.2019 року відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку, оскільки, на думку відповідача, позивач є платником орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155). Не погоджується з такою позицією контролюючого органу та просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на адміністративний позов (вх. №54464 від 23.12.2019), відповідно до якого зазначає, що Рішенням сесії Запорізької міської ради від 29.08.2018 № 59/121 право оренди земельної ділянки з кадастровими номерами 2310100000:05:009:0155 гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 припинено, земельна ділянка даним рішенням надана у користування на умовах оренди для розташування кафе TOB «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ». Посилається на те, що згідно листа Управління з питань земельних відносин від 08.04.2019 № 775/02-03 договір оренди на вищевказану земельну ділянку TOB «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ» із Запорізькою міською радою на сьогоднішній день не укладений. Враховуючи вищезазначене, вважає, що гр. ОСОБА_1 є платником орендної плати за вказану земельну ділянку. Таким чином, кошти сплачені позивачем у розмірі 164 137,32 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 4707275-5002-0829 від 03.05.2018 не підлягають перерахунку. Тому у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 02.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі №280/5791/19, призначено судове засідання на 26.12.2019.

Протокольною ухвалою суду від 26.12.2019 відкладено судове засідання на 17.01.2020.

Представник позивача не прибув у судове засідання.

17.01.2020 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №2621) про розгляд справи за відсутності представника у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній матеріалів.

На підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі Договору оренди землі № 201605000100696 від 29.12.2016 ОСОБА_1 було надано у користування земельну ділянку (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155), розташовану на АДРЕСА_2 , площею 0,0834 га з терміном користування з 01.01.2017 по 30.06.2035.

На зазначеній земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомого майна: «Будівля кафе-бару літ. А-2» та складові об`єкту нерухомого майна «топочна літ. Б, шашлична літ.В», який на момент укладення Договору оренди землі № 201605000100696 від 29.12.2016, належав позивачу на правах спільної сумісної власності.

03.05.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 4707273-5002-0829, яким визначено ОСОБА_1 зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 164 137,32 грн.

23.08.2018 ОСОБА_1 сплачено 164 137,32 грн. орендної плати з фізичних осіб згідно квитанції № 0.0.1116765889.1 від 23.08.2018.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності 18.08.2018 право власності на об`єкт нерухомого майна «Будівля кафе-бару літ. А- 2» та складові об`єкту нерухомого майна «толочна літ. Б, шашлична літ.В» перейшло до TOB «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ», на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2018 по справі № 335/4710/18.

Рішенням сесії Запорізької міської ради від 29.08.2018 № 59/121 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право оренди земельної ділянки з кадастровими номерами 2310100000:05:009:0155 припинено, земельна ділянка даним рішенням надана у користування на умовах оренди для розташування кафе TOB «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ».

ОСОБА_1 звернувся до Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області із заявою про перерахунок орендної плати за період фактичного користування земельною ділянкою, та про повернення на рахунок, вказаний у довідці за реквізитами АТ КБ «Приватбанк» суму надмірно сплаченої орендної плати: з моменту припинення права оренди та розірвання Договору оренди землі 29.08.2018 по 31.12.2018.

Листом від 25.10.2019 вих. № 3892/14/08-01-50-05 Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомило ОСОБА_1 про те, що кошти у сумі 164 137,32 грн., сплачені за податковим повідомленням -рішенням № 4707273-5002-0829 в рахунок орендної плати з фізичних осіб не підлягають перерахунку.

Не погоджуючись із висновком контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII- орендна плата).

Згідно зі ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

За приписами ст. 270 ПК України, об`єктом оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до п. 287.1. ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Судом встановлено, що згідно Договору оренди землі № 201605000100696 від 29.12.2016 позивачу було надано у користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155), площею 0,0834га за адресою: АДРЕСА_2 з терміном користування з 01.01.2017 по 30.06.2035, на якому розміщено об`єкт нерухомого майна: «Будівля кафе-бару літ. А-2» та складові об`єкту нерухомого майна «топочна літ. Б, шашлична літ.В».

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності 18.08.2018 право власності на об`єкт нерухомого майна «Будівля кафе-бару літ. А- 2» та складові об`єкту нерухомого майна «толочна літ. Б, шашлична літ.В» перейшло до TOB «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ», на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2018 по справі № 335/4710/18.

За приписами пункту 287.6 статті 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У частинах першій та другій статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтями 125 і 126 цього Кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

За частиною третьою статті 7 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року №161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Зазначені норми права дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 8 червня 2016 року (справа №21-804а16) та постанові від 12 вересня 2017 року (справа №21-3078а16), а також Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року (справа №825/308/17), від 19 червня 2018 року (справа №822/2696/17), від 17 грудня 2019 року (справа № 804/4739/16).

Тож, з моменту переходу права власності на об`єкт нерухомого майна «Будівля кафе-бару літ. А- 2» та складові об`єкту нерухомого майна «толочна літ. Б, шашлична літ.В» за адресою м. Запоріжжя, пр. АДРЕСА_2 184 до TOB «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ» 18.08.2018, саме в останнього виник обов`язок сплати орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155, площею 0,0834га, на якій і знаходиться вказаний об`єкт нерухомості.

Враховуючи те, що на ОСОБА_1 було покладено обов`язок сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою лише до 18.08.2018, сплативши орендну плату з фізичних осіб за 2018 рік у повному обсязі за податковим повідомленням-рішенням, позивач здійснив переплату за період з 19.08.2018 по 31.12.2018.

Відповідно до п.п. 14.1.115. п. 14.1. ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання (переплата) - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Тобто переплатою вважається сума надміру сплачених коштів до відповідного бюджету (залежно від податку).

Так, пунктом 43.1 статті 43 ПК України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За вимогами пунктів 43.3 та 43.4 зазначеної вище статті обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

За приписами пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з приписами п. 102.5. ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Тобто ПКУ встановлює строк позовної давності в 1095 днів.

З інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 судом встановлено, що недоїмка або переплата за платежем "орендна плата з фізичних осіб" відсутні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд вважає що вірним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом визначення суми переплати орендної плати з юридичних осіб за користування земельною ділянкою за 2018 рік, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155), яка виникла за період з 19.08.2018 по 31.12.2018, зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачених сум грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за користування земельною ділянкою за 2018 рік, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155) за період з 19.08.2018 по 31.12.2018 з відповідного бюджету та подати висновок на виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 768,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області, яке приймало оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 2, 7, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 код ЄДРПОУ 43143945) про зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом визначення суми переплати за платежем «орендної плата з юридичних осіб» за користування земельною ділянкою за 2018 рік, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155), яка виникла за період з 19.08.2018 по 31.12.2018.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачених сум грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за користування земельною ділянкою за 2018 рік, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 2310100000:05:009:0155) за період з 19.08.2018 по 31.12.2018 з відповідного бюджету та подати висновок на виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.02.2020.

Суддя Л.Я. Максименко