Рішення № 87918259, 20.02.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Черкаси справа № 925/1399/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" (м. Київ) до фізичної особи - підприємця Ломохової Світлани Віталіївни ( м. Черкаси) про стягнення 10 267,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 267,35 грн. з яких: 6 498,26 грн. заборгованості по орендній платі, 671,13 грн. інфляційних збитків, 244,00 грн. як 3% річних та 2 853,96 грн. пені на підставі договору оренди приміщення № 01-11/17 від 01.11.2017, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В засідання представники сторін не з`явилися, яка обов`язковою не визнавалася.

Відповідачем відзив на позов не подано. Оголошення про виклик відповідача розміщено на веб-порталі судової влади України, а утому у відповідності до ч. 4 ст.122 ГПК України відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають лише до часткового задоволення, виходячи з такого:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" (далі - Орендодавець, позивач по справі) та фізичною особою - підприємцем Ломоховою Світланою Віталіївною ( далі - Орендар, відповідач по справі) було укладено договір оренди приміщення № 01-11/17 (а.с. 13-17) у відповідності до якого Орендодавець за плату передає в тимчасове користування Орендареві приміщення, а Орендар зобов`язався вчасно сплачувати Орендодавцю за користування приміщенням. Місце розташування, відновна вартість з урахуванням індексації відповідно до законодавства України та інші характеристики приміщень вказуються сторонами в додатках до цього договору, що є його невід`ємними частинами, та в плані - схемі , що додається до цього договору у вигляді додатку ( п. 1.1. договору).

Орендна плата за місяць користування кожним приміщенням вказується у відповідному додатку до договору ( п. 5.1. договору).

Орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця на підставі даного договору, якщо інше не визначено Сторонами у відповідному додатку до договору. Орендар сплачує орендну плату шляхом безготівкового перерахування суми на поточний рахунок Орендодавця вказаний в даному договорі. Щомісяця сторонами підписується акт виконаних робіт (наданих послуг).

Індексація вартості приміщень та орендної плати за користування приміщеннями в наступні місяці здійснюється відповідно до чинного законодавства України у випадку зміни рівня інфляції в Україні більше ніж в 5 разів, в порівняні з рівнем інфляції на дату підписання цього договору (п. 5.2. договору).

Орендна плата за відповідне приміщення нараховується з моменту підписання Сторонами акту прийому-передачі такого приміщення (п. 5.3. договору).

В орендну плату входять платежі за електроенергію, оплату експлуатаційних витрат, що надаються орендареві ( п. 5.6. договору).

01.11.2017 між сторонами у справі було підписано додаток № 1 до договору оренди (а.с. 19) за умовами якого Орендодавець передає, в тимчасове платне користування Орендареві частину приміщення що позначені на плані схемі як приміщення 2-5, 2-6, 2-8, 2-20, загальною площею 50,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 411 (п. 1 додатку № 1).

Відновна вартість приміщення, що передається відповідно до умов цього додатку , становить 153886,32 грн. з урахуванням індексації відповідно до законодавства України ( п. 2 додатку № 1).

Строк оренди приміщення за цим додатком починає свій перебіг з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення вказаного в п. 1 цього додатку та діє до 31 грудня 2018 р. включно ( п. 3 додатку № 1).

Орендар за користуванням приміщенням сплачує на користь Орендодавця орендну плату у розмірі без ПДВ 5108,33 грн., крім того ПДВ -1021,67 грн. , а всього з ПДВ -6130,00 грн. (шість тисяч сто тридцять гривень 00 коп.) з урахуванням індексації відповідно до законодавства України (п. 4 додатку № 1).

15.11.2017 між сторонами у справі підписано акт прийому - передачі до договору оренди приміщення № 01-11/17 від 01.11.2017 (а.с. 20) з вказівкою, що за цим актом відповідач прийняв у користування приміщення площею 50,0 кв.м. за адресою бул. Шевченка, 411 у м. Черкаси, претензій щодо стану приміщення немає.

Додатковою угодою від 19.01.2018 (а.с. 21) сторонами були внесені наступні зміни до додатку № 1:

а саме п. 1 викладено в наступній редакції:

" 1. Орендодавець передає, в тимчасове платне користування Орендареві частину приміщення що позначені на плані схемі як приміщення 2-5, 2-6, 2-8, 2-20, загальною площею 42,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 411"

"п. 4 Орендар за користуванням приміщенням сплачує на користь Орендодавця орендну плату у розмірі без ПДВ 4313,33 грн., крім того ПДВ - 862,67 грн. , а всього з ПДВ -5176,00 грн. (п`ять тисяч сто сімдесят шість гривень 00 коп.) з урахуванням індексації відповідно до законодавства України".

Ця додаткова угода вступає в законну силу 01 лютого 2018 року.

Додатковою угодою від 23.03.2018 ( а.с. 22) сторонами були внесені наступні зміни до додатку № 1:

а саме п. 1 викладено в наступній редакції:

" 1. Орендодавець передає, в тимчасове платне користування Орендареві частину приміщення що позначені на плані схемі як приміщення 2-8, 2-20, загальною площею 33,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 411"

"п. 4 Орендар за користуванням приміщенням сплачує на користь Орендодавця орендну плату у розмірі без ПДВ 3425,95 грн., крім того ПДВ - 685,19 грн., а всього з ПДВ -4111,14 грн. (чотири тисячі сто одинадцять гривень 14 коп.) з урахуванням індексації відповідно до законодавства України".

Ця додаткова угода вступає в законну силу 01 квітня 2018 року.

31.03.2018 між сторонами підписано акт прийому - передачі ( а.с. 23), яким засвідчено, що Орендар повернув, а Орендодавець прийняв частину нежитлового приміщення, яке знаходилось у платному користуванні Орендаря за адресою : м. Черкаси, бул. Шевченка, 411, а саме кімнату 2-6 (згідно додатку "План - схема" до договору оренди) загальною площею 8,7 кв.м.

На момент підписання акту прийому -передачі орендована площа складає 33,6 кв.м.

18.06.2018 між сторонами було підписано угоду про розірвання договору оренди приміщення № 01-11/17 від 01.11.2017 ( а.с. 24) в якій сторони дійшли до згоди розірвати договір з 19 липня 2018 року. Останнім днем дії договору сторони погодили вважати 18 липня 2018 року.

За актом прийому-передачі від 18.07.2018 (а.с. 25) Орендар повернув з оренди, а Орендодавець прийняв частину нежитлового приміщення, яке знаходилось у платному користуванні Орендаря за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 411, загальною площею 33,6 кв.м.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч.1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено позивачем, відповідач зобов`язання за договором оренди на час його розірвання повністю не виконав, а саме не сплатив орендну плату, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 6 498,26 грн., яка рахується за період з червня 2018 року по 18 липня 2019 (а.с. 5).

Доказів про сплату за оренду коштів у більшій сумі, ніж обліковує позивач, відповідач суду не надав.

06.08.2018 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 1 (а.с. 26) в якій просить відповідача сплатити заборгованість:

- за користування приміщенням у червні 2018 року у розмірі 4 111,14 грн. у тому числі ПДВ 685,19 грн.

- за користування приміщенням у липні 2018 року в розмірі 2 387,12 грн. у тому числі ПДВ 397,85 грн.

Дана заборгованість підтверджується актами надання послуг:

- № 660 від 30.06.2018 на суму 4 111,14 грн. ( а.с. 29);

- № 689 від 18.07.2018 на суму 2 387,12 грн. ( а.с. 30).

Відповідач відповіді на дану претензію не надав, орендну плату в сумі 6498,26 грн. не сплатив, порушивши права позивача та спричинивши виникнення спору.

Доказів повної сплати орендної плати у справу не подано, строк виконання зобов`язання є таким, що настав, а тому до примусового стягнення з відповідача належить 6498,26 грн.

Загальні умови виконання господарських зобов`язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, яке припиняється зазвичай виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.4. договору при несплаті Орендарем орендної плати у встановлені договором строки нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен календарний день прострочення.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим договором припиняється у день виконання цих зобов`язань (п. 7.3. договору).

Даною істотною умовою договору сторонами врегульовано скасування обмеження нарахування пені лише протягом 6 місяців з часу виникнення права на нарахування пені, як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України (якщо інше не передбачено договором).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2 853,96 грн. пені за період з 06.09.2019 по 18.11.2019 (а.с. 31-32).

Суд перевіривши нарахування позивачем пені в сумі 2 853,96 грн. за період з 06.09.2019 по 18.11.2019, встановив неправильність їх нарахування за допомогою калькулятора "Ліга-закон".

Після належного перерахунку сума пені за вказаний період складає лише 2 850,93 грн.

Доказів сплати пені у справі немає, строк виконання даного зобов`язання є таким, що настав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 2 850,93 грн. пені, проти чого відповідач не заперечив.

Позивач також просить стягнути з відповідача 671,13 грн. інфляційних втрат та 244,00 грн. 3 % річних за період з 06.09.2019 по 18.11.2019.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.

Суд перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат в сумі 671,13 грн. та 244,00 грн. 3 % річних за період з 06.09.2019 по 18.11.2019 встановив неправильність нарахування 3 % річних за допомогою калькулятора "Ліга-закон".

Після належного перерахунку сума 3 % річних могла б скласти 244,61 грн. Розрахунок інфляційних втрат зроблено вірно.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині 3% річних, то до стягнення підлягає 671,13 грн. інфляційних втрат та 244,00 грн. як 3 % річних за період з 06.09.2019 по 18.11.2019.

Правомірність позовних вимог доведена зібраними у справі доказами. Доказів проведення розрахунку за позовними вимогами відповідачем у справу не подано, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 6498,26 грн. залишку заборгованості по орендній платі, 671,13 грн. інфляційних втрат, 244,00 грн. як 3% річних та 2 850,93 грн. пені на підставі договору оренди приміщення № 01-11/17 від 01.11.2017.

В решті вимог у позові слід відмовити через неправильні розрахунки.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник через неправильні дії відповідача, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1921,00 грн. повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Ломохової Світлани Віталіївни ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" (ідентифікаційний код 33103969, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 пов. 3) --- 6498,26 грн. заборгованості по орендній платі, 671,13 грн. інфляційних збитків, 244,00 грн. як 3% річних, 2 850,93 грн. пені на підставі договору оренди приміщення № 01-11/17 від 01.11.2017 та 1921,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 29 лютого 2020

Суддя Н.М. Спаських