Ухвала суду № 87914237, 28.02.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/9295/19

Провадження по справі №2/635/415/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючої судді Березовської І.В.,

секретар судового засідання Калягіна М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 пред`явив до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить усунути відповідача від права на спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27 лютого 2020 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони Харківській районній державній нотаріальній конторі Харківської області до закінчення розгляду справи видавати свідоцтва про право на спадщину будь-кому із спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2019 року у справі № 635/4551/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа - Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Постановою Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2019 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та визначено ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць з дня набрання законної сили судового рішення для прийняття спадщини після батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ОСОБА_1 на підставі зазначеної постанови Харківського апеляційного суду звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області. Зважаючи на сплив шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус має видати ОСОБА_1 (рідному сину спадкодавця ОСОБА_3 ) свідоцтво про право на спадщину після смерті спадкодавця. З матеріалів спадкової справи стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 почав оформлювати дублікати правовстановлюючих документів на нерухоме майно (належне спадкодавцю), незважаючи на те, що позивач має оригінали цих документів і вони не є втраченими.

Представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення, оскільки у випадку задоволення позову та усунення відповідача від права на спадкування після смерті ОСОБА_3 відповідач отримає свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням учасників справи, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9від 22грудня 2006року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору.

У ст.150ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, перелік яких не є вичерпним.

Судом встановлено, що позивач просить усунути відповідача від права на спадкування, посилаючись на те, що останній ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік та хворобу потребував допомоги.

Представником позивача обрано спосіб забезпечення позову у виді заборони Харківській районній державній нотаріальній конторі Харківської області видавати свідоцтва про право на спадщину будь-кому із спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, а позивачем заявлено вимогу щодо усунення спадкоємця від права на спадкування, невжиття заходів забезпечення позову у виді заборони Харківській районній державній нотаріальній конторі Харківської області видавати свідоцтва про право на спадщину будь-кому із спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_3 , у разі задоволення позову може ускладнити виконання рішення суду, а тому з метою недопущення порушення прав осіб, які беруть участь у справі, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони Харківській районній державній нотаріальній конторі Харківської області видавати свідоцтва про право на спадщину будь-кому із спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає, що обраний представником позивача спосіб забезпечення позову є співрозмірним із предметом спору.

Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування – задовольнити.

Заборонити Харківській районній державній нотаріальній конторі Харківської області видавати свідоцтва про право на спадщину будь-кому із спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову – три роки.

Суддя І.В.Березовська