Рішення № 87913822, 28.02.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"28" лютого 2020 р.

Справа № 642/2650/19

Провадження № 2/642/73/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря Бондаренко В.П.,

прокурора - Мельничук О.А.,

представника відповідачів - Чуб С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року керівник Харківської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлова будівля літ. «Л-1» загальною площею 283,3 кв.м. по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності у розмірі 1/2 будівлі ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №445 від 08.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лавіндою Н.О., та у розмірі 1/2 будівлі ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу №565 від 08.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Ємець І.О. Разом з тим, згідно з відомостями з публічної кадастрової карти України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, речові права на земельну ділянку під вказаною нежитловою будівлею літ. «Л-1» по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дотепер не зареєстровано, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю літ. «Л-1» до теперішнього часу користуються земельною ділянкою під вказаною нежитловою будівлею по АДРЕСА_1 з порушенням вимог земельного законодавства, а саме без оформлення речових прав на вказану земельну ділянку та без сплати плати за землю в передбаченому законодавством розмірі. Відповідачі у період з 01.03.2018 по 28.02.2019 не сплачували за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого безпідставно зберегли у себе майно. Проведеним на місцевості оглядом встановлено та зафіксовано в акті обстеження земельної ділянки від 22.03.2019, що земельна ділянка площею 0,0408 га по АДРЕСА_1 використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Л-1». Земельна ділянка, на якій знаходиться вищезазначена будівля, не огороджена, межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж нежитлової будівлі. Під час обстеження здійснювалася фотозйомка та складена план-схема обстеженої земельної ділянки. Крім того, обстеження земельної ділянки здійснено спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по АДРЕСА_1 , розробленого ТОВ «ГЕОДЕЗИЧНО-ВИШУКУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР» на замовлення Харківської міської ради згідно договору від 05.05.2017 №Н- 65/101-5/17. Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 5 013,17 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 751 975 грн., ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди — 100,00%). Тобто, за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 ОСОБА_1 мав би сплатити до бюджету 25 065,85 грн. та ОСОБА_2 мав би сплатити до бюджету 25 065,85 грн. Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за 5 місяців 2018 року та 2 місяці 2019 року розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 7 519,74 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 1 127 961 грн., ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%). Отже, за період з 01.08.2018 по 28.02.2019 ОСОБА_1 мав би сплатити до бюджету 52 638,18 грн. та ОСОБА_2 мав би сплатити до бюджету 52 638,18 грн. Таким чином, всього за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 ОСОБА_1 мав би сплатити до бюджету плату в розмірі 77 704, 03 гривень та ОСОБА_2 мав би сплатити до бюджету 77704,03 гривень. Загальна сума безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів складає 155 408, 06 гривень. Саме цю суму не отримав позивач, але міг би отримати в разі укладення між ним і відповідачами договору оренди землі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

03.01.2018 року від відповідача надійшло клопотання про проведення судового розгляду з викликом сторін.

20 травня 2019 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись їх недоведеність. Зазначено, що враховуючи те, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею, відповідач звернувся до Харківської міської ради з відповідною заявою 15.05.2018. Згідно розрахунку позивача, площа яка займається відповідачем складає 0,0408. га, функціональне призначення земельної ділянки - для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру. В даному випадку, площа земельної ділянки визначена на підставі топографічного плану та акту обстеження земельної ділянки, однак чинним законодавством не передбачено формування земельних ділянок на підставі топографічних планів та актів обстеження земельних ділянок, які не є документацією землеустрою згідно положень ст. ст. 25, 26, 50 ЗУ "Про землеустрій". В додатках до позовної заяви відсутня технічна документація стосовно земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 2 березня 2016 р. у справі № 3-476гс15. Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 3-476гс15, Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 804/7823/14, від ЗО жовтня 2018 року у справі № 804/2111/14. Проте в порушення вищезазначених вимог чинного законодавства, позивачем не було надано до суду технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку за твердженням позивача займає відповідач. Наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, заявленої до стягнення позивачем також не містить даних щодо технічної документації земельної ділянки, Витягу з нормативної грошової оцінки землі. З розрахунку позивача неможливо встановити чи вірними є застосовані останнім функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені в якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення позивачем. Відсутні будь-які докази щодо виділення земельної ділянки, її кадастрового номеру та площі, оскільки наданий позивачем акт обстеження не містить таких даних. Інших доказів, що могли б ідентифікувати земельну ділянку, яку за твердженням позивача, займають відповідачі, Харківською міською радою не надано.

27 травня 2019 року представником Харківської міської ради подано до суду відповідь на відзив, в якій він зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , правомірно володіючи нежитловою будівлею літ «Л-1» по АДРЕСА_1 , користуються також і земельною ділянкою. При цьому вони не вчинили дій, спрямованих на оформлення права власності або права постійного землекористування вказаною ділянкою, а тому вони не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Отже єдиною можливою формою здійснення плати за землю для них як землекористувачів є орендна плата. Таким чином з часу виникнення права власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку. Цього обов`язку вони не виконали, отже безпідставно зберегли у себе майно – грошові кошти за оренду землі. Щодо ненадання позивачем до суду технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та Витягу з нормативної грошової оцінки землі зазначив наступне. На виконання наданих Харківській міській раді як органу місцевого самоврядування повноважень, на сесії міської ради прийняте рішення від 20.11.2015 № 7/15, яким затверджені положення виконавчих органів міської ради 7 скликання. Так, додатком 13 до вказаного рішення затверджене Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, пункт 3.1.5. встановлює, що Департамент здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України при використанні земель комунальної власності фізичними та юридичними особами, виявляє та фіксує факти неодержання доходів за період тимчасового невикористання земельної ділянки (самовільного зайняття), використання земельної ділянки без документа, що посвідчує право на земельну ділянку, неодержання доходів унаслідок порушення умов договору оренди землі (нецільове використання), невідповідність розміру орендної плати за договором оренди землі вимогам чинного законодавства. Для виконання покладених на Департамент функцій і завдань Департамент розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, (п. 3.1.9. Положення). Харківською міською радою визначення площі земельної ділянки здійснювалося у межах вжиття заходів самоврядного контролю, для подальшого вжиття заходів щодо стягнення безпідставно збережених коштів, а не з метою формування вказаної земельної ділянки, що відноситься до повноважень інших виконавчих органів міської ради, тому посилання Позивача на норми, які регулюють формування земельної ділянки, технічну документацію із землеустрою та інші законодавчі положення з цього питання, взагалі не підлягають застосуванню з огляду на геть інший характер спірних правовідносин, що склалися між сторонами. Департаментом в інтересах Харківської міської ради не вживаються заходи самоврядного контролю щодо використання земельної ділянки тільки та виключно у тому випадку, коли на земельну ділянку діє правовстановлюючий документ, право на неї є зареєстрованим у встановленому законом порядку та землекористувач сплачує плату за землю (земельний податок або орендна плата) у встановленому розмірі та строки. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки отримують для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Вказаний витяг можливо отримати тільки у разі наявності розробленої та затвердженої, відповідно до вимог чинного законодавства, технічної документації на конкретну земельну ділянку. Враховуючи те, що технічна документація на спірну земельну ділянку не розроблена, а між позивачем та відповідачем склались позадоговірні, кондиційні правовідносини, розрахунки Харківської міської ради зроблені не для укладання з ОСОБА_3 угоди щодо земельної ділянки, а застосовуються в якості цивільного елементу та як доказу обґрунтування ціни позову, яку відповідач безпідставно зберіг не сплачуючи за використання цієї ділянки. Отже, для розрахунку розміру безпідставно збереженого відповідачем майна - грошових коштів за використання земельної ділянки комунальної власності - та вирішення справи по суті не потрібен Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

03 липня 2019 року представником Харківської міської ради подано до суду письмові пояснення, в яких він наголошує на правомірності виникнення права на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет. На підтвердження цього він зазначає, що безпідставне набуття відповідачами спірної земельної ділянки не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме отримання відповідачем у власність нежитлових приміщень на підставі договорів купівлі-продажу, які безпосередньо пов`язані із земельними ділянками. Оскільки правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно, то новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень». Таким чином, речові права відповідача на земельну ділянку реєструвались, вона не набула належних прав власності або користування щодо земельних ділянок, а тому використовує земельні ділянки без достатніх правових підстав. Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій об`єкт нерухомого майна розташований. При цьому виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України ж вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України). Такі висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 та від 24 квітня 2019 року у справі №642/4792/17.

03 липня 2019 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він посилається на те, він 15 травня 2018 року звертався до Харківської міської ради з заявою з метою оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою. Щодо оформлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то ця процедура на сьогоднішній момент триває. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». Підставою для проведення оцінки земель згідно ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регламентовано Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 23 березня 1995 року № 213, та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі - Порядок), затвердженим спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук від 27.01.06 №18/15/21/11 та зареєстрованим у Мін`юсті 5 квітня 2006 року за № 388/12262. Згідно з вимогами статей 20, 21 закону, саме за результатами проведення нормативної ялової оцінки земель населених пунктів складається технічна документація, яка тягає державній експертизі відповідно до закону. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК. Отже, нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Однак позивач зазначає, що рішення щодо технічної документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів є компетенцією інших виконавчих органів міської ради, не зазначаючи яких саме, на кого саме покладені дані обов`язки, що є доказом безпідставності позовних вимог. Крім того, звертаємо увагу суду на те, що як доказ своєї позиції щодо стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів, позивач наголошує на існуванні позадоговірних кондиційних відносин між позивачем та ОСОБА_3 , які не мають жодного відношення до предмету спору та до ОСОБА_2 .

Ухвалою від 29 серпня 2019 року за клопотанням представника Харківської міської ради провадження у справі було збережене до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи №587/430/16ц, оскільки у вказаних справах подібні правовідносини.

Ухвалою від 21 жовтня 2019 року провадження у справі було поновлене.

В судовому засіданні прокурор Мельничук О.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав ,зазначених у позовній заяві та у відповіді на відзив відповідача.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, свою позицію обґрунтовано доводами, викладеними у відзиві.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлова будівля літ. «Л-1» загальною площею 283,3 кв.м. по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності у розмірі 1/2 будівлі ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу №445 від 08.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лавіндою Н.О. та у розмірі Ѕ будівлі ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на підставі договору купівлі-продажу №565 від 08.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Ємець І.О.

Згідно з відомостями з публічної кадастрової карти України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, речові права на земельну ділянку під вказаною нежитловою будівлею літ. «Л-1» по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до теперішнього часу не зареєстровано.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на вказану земельну ділянку, з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного Кодексу України, земельна ділянка0,0408 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.

Проведеним на місцевості оглядом встановлено та зафіксовано в акті обстеження земельної ділянки від 22.03.2019, що земельна ділянка площею 0,0408 га по АДРЕСА_1 використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Л-1». Земельна ділянка, на якій знаходиться вищезазначена будівля, не огороджена, межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж нежитлової будівлі. Під час обстеження здійснювалася фотозйомка та складена план-схема обстеженої земельної ділянки. Крім того, обстеження земельної ділянки здійснено спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по АДРЕСА_1 , розробленого ТОВ «ГЕОДЕЗИЧНО-ВИШУКУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР» на замовлення Харківської міської ради згідно договору від 05.05.2017 №Н- 65/101-5/17.

Відповідач використовує земельну ділянку без виникнення права власності/ користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статті 125 Земельного кодексу України.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради листом №3795/0/226-19 від 11.03.2019 надано до місцевої прокуратури копії розрахунків безпідставно збережених коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за використання земельною ділянкою під нежитловою будівлею літ. «Л-1» загальною площею 283,3 кв.м. по АДРЕСА_1 з порушенням вимог земельного законодавства, а саме розрахунки безпідставно збережених коштів в загальній сумі 155 408, 06 гривень.

Водночас, листом №4489/9/20-40-56-06-23 від 12.02.2019 ГУ ДФС в Харківській області повідомлено місцеву прокуратуру про те, що фізичні особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) станом на 01.02.2019 не перебувають на обліку як платники земельного податку і орендної плати за землю в ГУ ДФС у Харківській області (Холодногірський район) та не сплачують земельний податок/орендну плату за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 5 013,17 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 751 975 грн., ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди — 100,00%). Тобто, за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 ОСОБА_1 мав би сплатити до бюджету 25 065,85 грн. та ОСОБА_2 мав би сплатити до бюджету 25 065,85 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за 5 місяців 2018 року та 2 місяці 2019 року розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 7 519,74 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 1 127 961 грн., ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%). Отже, за період з 01.08.2018 по 28.02.2019 ОСОБА_1 мав би сплатити до бюджету 52 638,18 грн. та ОСОБА_2 мав би сплатити до бюджету 52 638,18 грн.

Таким чином, всього за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 ОСОБА_1 мав би сплатити до бюджету плату в розмірі 77 704, 03 гривень та ОСОБА_2 мав би сплатити до бюджету 77 704, 03 гривень. Загальна сума безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів складає 155 408, 06 гривень. Саме цю суму не отримав позивач, але міг би отримати в разі укладення між ним і відповідачами договору оренди землі.

За таких обставин матеріалами справи підтверджений факт використання відповідачами земельної ділянки без достатньої правової підстави.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Судом встановлено, що відповідачі правомірно володіють лише нежитловим приміщенням, розташованим на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог послався на положення статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення 155408,06 грн., зауважив, що ця сума є сумою несплаченої відповідачами орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у власності Харківської міської ради, без укладення договору оренди за період із 01.03.2018 по 28.02.2019, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі"оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1ст. 15 Закону України "Про оренду землі"визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, відповідачі (набувачі), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшили вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачами за рахунок позивача.

Згідно з ч. 2ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом пункту 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності.

На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що відповідачі, правомірно володіючи майном - нежитловою будівлею, користуються спірною земельною ділянкою.

Оскільки відповідачі не є власниками спірної земельної ділянки та, як вже було зазначено судом, не можуть бути постійними землекористувачами, а тому, не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку. Таким чином єдиною формою здійснення оплати за користування спірною земельною ділянкою для відповідачів є орендна плата.

Частиною 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

При цьому, відповідачі належні дії, спрямовані на оформлення права власності або права на постійне землекористування вказаною ділянкою не вчинили.

Та з часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідачів виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку.

Протягом тривалого часу цього обов`язку відповідачі не виконували, а отже без законних підстав зберігали у себе майно - кошти за оренду землі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року по справі № 3-1345гс16.

Розмір доходу відповідачів було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Із розрахунку неотриманого доходу, долученого до матеріалів справи, вбачається, що даний розрахунок здійснено з урахуванням загальної площі земельної ділянки, що фактично зайнята відповідачами. Вказаний розрахунок зроблений позивачем за період використання відповідачем земельної ділянки у період з 01.03.2018 по 28.02.2019 у сумі 155408,06 грн.

Також слід зазначити, що перехід до особи права власності на нерухоме майно, надає останній право на оформлення відносин землекористування, реалізація якого виражається в укладенні сторонами договору та виникненні у такої особи обов`язку внесення орендної плати власнику земельної ділянки.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 21 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Предметом позову в цій справі є стягнення грошових коштів, належних до сплати за користування земельною ділянкою за звичайних умов (в разі оформлення договірних відносин відповідачем), втім не сплачених відповідачами, що пов`язується із втратою позивачем як потерпілою особою цього ж майна (грошових коштів).

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідачів, сам факт значного строку з моменту отримання рішення по наданню згоди на складання технічної документації і відсутності будь-яких активних дій з боку відповідачів, направлених на оформлення орендних правовідносин, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під вказане вище визначення Європейського суду з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Суд зазначає, що відновлення порушених прав міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідачів жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які остання мала би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

У зв`язку з тим, що позивачем доведена, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, обґрунтованість свого звернення до суду, за наявності порушення інтересів держави, необхідністю їх захисту, визначені підстави для звернення до суду, позивач є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь Харківської міської ради підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2331,12 грн. з кожного в рівних частках по 1165,56 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 56, 77-81, 141, 259, 263-265, 274, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 10, 14, 265 Податкового кодексу України, ст. ст. 12, 120, 124-126 Земельного кодексу України, ст. 2, 10, 16, 26, 33, 60 «Про місцеве самоврядування в Україні», суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7 місто Харків, 61003,код ЄДРПОУ 04059243, р/р НОМЕР_3 , банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) грошові кошти у розмірі 77 704,03 грн. (сімдесят сім тисяч сімсот чотири гривні три копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7 місто Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, р/р НОМЕР_3 , банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) грошові кошти у розмірі 77 704,03 грн. (сімдесят сім тисяч сімсот чотири гривні три копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1 165 грн. 56 коп. з кожного у відшкодування витрат по оплаті судового збору на користь прокуратури Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач - Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету – 2800).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 28 лютого 2020 року.

Суддя Л.Л. Шрамко