Вирок № 87913816, 27.02.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/6359/19

Номер провадження 1-кп/629/211/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого – судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань Котяй А.Ю., прокурора Дьолога В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Цувіної О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12019220380001756 від 02.12.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малоярославець, Калузької області, РФ, громадянки України, без освіти, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

01 грудня 2019 року о 20-30 годині, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в приміщенні кафе «Перспектива» 2017, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 , де відпочивав разом з ОСОБА_2 .. В ході розпивання спиртних напоїв, ОСОБА_1 побачив в жіночій сумці ОСОБА_2 мобільний телефон марки «HUAWEI Y7» моделі ТRT-LX1, належний останній. Після чого у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення вказаного майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, вираженого в заволодінні чужим майном, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, з жіночої сумки ОСОБА_2 , яка знаходилась на столі в залі кафе «Перспектива» 2017 за вищезазначеною адресою, таємно викрав мобільний телефон марки «HUAWEI Y7» моделі ТRT-LX1 без комплектуючих, ринкова вартість якого, згідно висновку судового експерта Зеленіної Є.В. № 3989/19 від 04.12.2019 року складає 3175 гривень 20 копійок.

Після чого ОСОБА_1 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 3175 гривень 20 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, без освіти, не працює, не одружений, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 21.02.2020 року, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення є середній, ризик небезпеки для суспільства – середній.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстав до застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

По справі є судові витрати з проведення судово-товарознавчої експертизи №3989/19 від 04.12.2019 року у розмірі 320 гривень 00 копійок, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Крім цього, суд, вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2019 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події, а саме на: мобільний телефон «HUAWEI Y7» моделі ТRT-LX1 золотого кольору.

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, що становить п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (отримувач - Лозівське УК/ОТГЛозова/21081100, код ЄДРПОУ 38053090, банк отримувача–Казначейство України (ел.адм.подат.), № рахунку UА028999980313070106000020573, код класифікації доходів бюджету – 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи та інші санкції).

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малоярославець, Калузької області, РФ, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Марганецьким МС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області на користь держави (код класифікації доходів бюджету - 24060300, номер рахунку UА548999980000031116115020005, код ЄДРПОУ 37999680, отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження), витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №3989/19 від 04.12.2019 року у розмірі 320 гривень 00 копійок.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.12.2019 року, а саме: мобільний телефон «HUAWEI Y7» моделі ТRT-LX1 золотого кольору.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «HUAWEI Y7» моделі ТRT-LX1, 16Gb, у корпусі золотистого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який зберігається в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області повернути власнику ОСОБА_2 .

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук