Постанова № 87912855, 25.02.2020, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/68/20

Провадження №3/549/20/20

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2020 року суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Глущенко Н.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Лубенського управління Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого керівником ТОВ «Бірфрік»,

за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

До суду з Лубенського управління Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення з протоколом №177 від 05 лютого 2020 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника ТОВ «Бірфрік»порушив встановлений законом порядок податкового обліку, який виразився у неподанні податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року з граничним терміном подання не пізніше 20 грудня 2019 року, чим порушено п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 розділу ІІ та п.203.1 ст.203 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Перевіривши матеріали справи, суддя вважає, що справу про адміністративне правопорушення слід закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення, виходячи з такого.

Протокол про адміністративне правопорушення №177 був складений щодо керівника ТОВ «Бірфрік» від 05 лютого 2020 року головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Лубенського управління ГУ ДПС у Полтавській області Гукало Н.І.

Згідно з частиною другою статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол про адміністративне правопорушення, в разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Як вбачається з акту про результати камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Бірфрік» з питання неподання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року, №30626/16-31-54-0410/42386892 він був складений інспектором ГУ ДПС 14 січня 2020 року за наслідками перевірки, що проведена 14 січня 2020 року. Акт містить дані про виявлені порушення податкового законодавства, ним також встановлено, що керівником товариства є саме ОСОБА_1 .

В той самий час, між встановленням особи, яка на думку інспектора ГУ ДПС є винуватою у порушенні податкового законодавства, що є адміністративним правопорушенням, та складанням адміністративного протоколу щодо цієї особи минуло 23 дні, що значним чином перевищує встановлений законом строк у 24 години для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість конкретної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються і протоколом про адміністративне правопорушення, який відіграє значну роль у встановленні обставин справи та оцінці дій особи, щодо якої його складено.

Відтак, протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є доказом, який в даній справі суддя вбачає недопустимим з таких підстав.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положень щодо оцінки доказів на предмет їхньої належності та допустимості.

При цьому діючий Кримінальний процесуальнийкодекс України передбачає оцінку доказів на предмет їхньої належності та допустимості, а тому в даному випадку є необхідність у застосуванні аналогії права.

Діючим законодавством України не встановлено заборони на застосування процесуальних норм за аналогією, якщо мета їхнього застосування направлена на здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності, як це застережене у статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виходячи з вимог статті 86 Кримінального процесуального кодексу України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Статтею 87 Кримінального процесуального кодексу України регламентовано, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було здійснене всупереч нормам закону з порушенням строку на його складення, що тягне за собою недопустимість даного протоколу, як доказу в справі та, відповідно, неможливість суду посилатися на нього під час постановлення судового рішення.

За змістом статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім винятків, визначених статтею 258 цього Кодексу, протокол про адміністративне правопорушення є основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення, є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення. Будь-який інший документ не в змозі його замінити і не має для розгляду справи про адміністративне правопорушення того юридичного наслідку, яким наділений законодавством протокол про адміністративне правопорушення. При розгляді справи інші докази мають братись судом до уваги лише у сукупності із протоколом про адміністративне правопорушення.

За змістом статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно частини другої статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що внаслідок встановленої недопустимості доказу протоколу про адміністративне правопорушення, оскарження до адміністративної юрисдикції податкових рішень-повідомлень платником податків, які стали підставою проведеної перевірки і таким чином не набули статусу узгодженого податкового зобов`язання до сплати, у судді відсутня можливість поза розумним сумнівом встановити наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 247, 251, 279, 280,283-285 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чорнухинський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.М.Глущенко