Ухвала суду № 87912555, 27.02.2020, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 530/941/19

Провадження № 1-кп/545/49/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2020 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі колегії суддів : головуючого судді – Гальченко О.О.,

суддів - Стрюк Л.І., Кіндяка І.С.,

при секретарі – Лисенко І.В.,

з участю прокурора – Нетикши Э.В.,

з участю захисника - Тимохіної Л.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження відносно обвинуваченого гр. ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и в :

Прокурор в ході продовження судового засідання 27.02.2020 року усно заявив клопотання в порядку ст. 331 ч. 3 КПК України про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, на якому наполягав, обґрунтувавши наявними ризиками встановленим при його обранні підсудному, окрім незаконного впливу на свідків, які не відпали і на даний час та є об`єктивними, бо існують в матеріалах кримінального провадження, що передбачені п. 1, 4 ст. 177 КПК України та підтверджені ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 30.04.2019 року та продовженого ухвалами суду від 19.08.2019 року та 25.09.2019 року.

Підсудний заперечив клопотання прокурора щодо продовження йому обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що воно є необґрунтованим, бо прокурор не навів реально існуючих ризиків та висловив лише свою суб`єктивну думку, а оскільки він має позитивні характеристики, офіційно працював, домовленість із потерпілою про відшкодування їй заподіяної шкоди, то вважає, що внаслідок цього він заслуговує на застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу. При цьому послався на існування у нього міцних соціальних зв`язків, двох неповнолітніх дітей, яких він бажає утримувати, прохав застосувати до нього домашній арешт.

Захисник заперечила клопотання прокурора з вказаних підсудним підстав щодо вказаних ним існуючих ризиків для обрання вказаного запобіжного заходу, вважаючи їх формально існуючими. Наголосила, що лише тяжкість вчиненого злочину не може слугувати підставою для продовження такого виключеного запобіжного заходу як тримання під вартою.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявність ризиків згідно доказів наданих прокурором, а також доказів наданих захисником підсудного, колегія суддів вважає, що, враховуючи особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, наявність існування встановлених судом ризиків на даний час, передбачених п. 1, 4 ст. 177 КПК України є доведеною прокурором, та оцінюючи сукупність вказаних обставин, а саме : вагомість наявних доказів щодо вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкість, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннях, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому, судова колегія прийшла до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора згідно ч. 1 ст. 197 КПК України, а саме продовження для підсудного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, так як вказані ним ризики доведені ним та встановлені ухвалою Октябрського райсуду м. Полтава від 30.04.2019 року, продовженого ухвалами суду від 19.08.2019 року та 25.09.2019 року і маються в матеріалах обвинувального акту на а. с. 79 - 92. Тому, клопотання захисника підсудного та підсудного про застосуваня підсудному іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не підлягає задоволенню.

Окрім того, підсудний заявив усно клопотання про надання йому дозволу перебувати під час судового засідання в залі суду поряд із своїм захисником, щоб вона надавала йому юридичні консультації, бо він не має юридичної освіти і йому самостійно важко себе захищати.

Захисник підтримала клопотання підсудного, вказала, що таке перебування поряд із нею в залі суду буде сприяти більш кращому його праву на захист та буде більш плодотворним.

Прокурор заперечив дане клопотання як необґрунтоване, бо його право на захист не порушується.

Заслухавши думку учасників процесу, судова колегія вважає, що відповідно до ст, 17 закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В своєму рішенні ЄСПЛ зазначає, що «<...> заявник та інші підсудні були відокремлені від решти залу слухання склом — фізичним бар`єром, який деякою мірою обмежив їх пряму участь у судовому засіданні. Крім того, таке розташування унеможливило для заявника конфіденційні контакти з його адвокатом, з яким він міг спілкуватися тільки через мікрофон і в безпосередній близькості від поліцейських охоронців. ….».

Відповідно до п. 11 «Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених ( підсудних ), засуджених за вимогою судів», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної - прокуратури України від 26.05.2015 року № 613/785/5/30/29/67/68, у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених ( підсудних ), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДЕН. На вікнах залів судових засідань незалежно від поверховості встановлюються ґрати.

Однак, положення вказаної «Інструкції…» не містять категоричної заборони перебування обвинувачених в залі судового засідання під вартою, але поза межами клітки чи скляної кабіни.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 54, 176, 177, 183, 194-197, 201, 392 КПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , обраний ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30.04.2019 року, продовженого ухвалою Октябрського райсуду м. Полтава від 25.06.2019 року та ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 19.08.2019 року, продовжити на 60 днів - до 27 квітня 2020 року включно.

В задоволенні клопотання підсудного та його захисника про зміну підсудному запобіжного заходу з тримання під ватрою на більш м`який – домашній арешт – відмовити.

Клопотання підсудного про надання йому дозволу перебувати під час судових засідань залі судових засідань поруч із своїм захисником - задовольнити.

Дозволити підсудному гр. ОСОБА_1 перебувати під час судових засідань в залі судових засідань Полтавського районного суду поза межами скляної кабіни з застосування відносно нього спеціальних засобів ( металевих браслетів ) під час розгляду даного кримінального провадження, поруч зі своїми захисником в умовах, які забезпечують ефективну реалізацію ним прав на захист за умови дотримання відповідних заходів безпеки.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області на протязі 7 діб з моменту її проголошення.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Головуючий : Гальченко О.О.

Судді Кіндяк І.С. ,

Стрюк Л.І.

Суддя: О. О. Гальченко