Вирок № 87910348, 28.02.2020, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 741/1856/19 1-кп/729/49/20 р.

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

28.02.2020 Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

за участі секретаря Іллюши Т. Л.

прокурора Тяжина А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бобровиця кримінальне провадження за № 12019270200000193 від 24.07.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Носівка Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2019 близько 11 години ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем марки ВАЗ - 21011, державний номерний знак НОМЕР_1 , сіро-білого кольору, 1981 року випуску з причепом легковим марки КРД моделі 050100 д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску та рухаючись по проїзній частині автодороги по вул. Вокзальна в м. Носівка Чернігівської області, у напрямку залізничного вокзалу ст. Носівка, біля домогосподарства № НОМЕР_4, у порушення вимог «Правил Дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, які відповідно регламентують: п. 2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі);

- п. 13.1. (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стані транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу);

- п. 13.3 (під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху), проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом - мопедом марки Viper Wind під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась у попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мопеду Viper Wind ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді тяжких: закриту черепно - мозкову травму у вигляді забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, лінійного перелому основи черепа з переходом на склепіння потиличної кістки, рвану рану потилиці, помірний вестибуло - атактичний та целебростенічний синдроми, стійку цефалгію та множинні синці.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 б, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав повністю і показав, що вчинив злочин за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному щиро кається. На даний час все усвідомив та запевнив, що в подальшому не буде скоювати злочинів та буде більш уважним за кермом. Просив суворо не карати його та призначити міру покарання, не пов`язану з позбавленням волі. Заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи яка потерпіла від злочину, визнав повністю.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, претензій до ОСОБА_1 не має. Цивільний позов у справі не заявляла.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування діянні, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України і у суду відсутні будь-які сумніви добровільності та істинності його позиції, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо обсягу та порядку дослідження доказів по справі та той факт, що ніхто з учасників провадження не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, а обмежитися лише показами обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, спричинив потерпілій ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 286 КК України. Порушення обвинуваченим ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками ДТП, за результатами якої потерпіла отримала тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненного злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, його характер, обставини, що пом`якшують покарання і відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, не працює, вину визнав та щиро розкаявся, його бажання та можливість стати на шлях виправлення, молодий вік, а також позицію потерпілої.

За висновком органу з питань пробації виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, він не становить небепеки для суспільства. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України,суд відносить щире каяття та активне сприяння слідству.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно ст. 67 КК України,судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення.

Додаткове покарання передбачене санкцією ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд не застосовує до обвинувачено, оскільки останній не має водійського посвідчення.

За приписами ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово, внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Прокурором в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Носівська ЦРЛ заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 3235 гривень у рахунок відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілої. Цивільний позов обвинувачений визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.

Враховуючи вищевикладене, цивільний позов про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки крім згоди обвинуваченого з розміром заявленого відшкодування, такий розмір підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства «Носівської ЦРЛ Ф.Я. Примака» (а.с.15).

Підлягають стягненню з обвинуваченого також процесуальні витрати відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України за проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 7536 гривень 48 копійок.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком суду з випробуванням з іспитовим строком в 2 (два) роки, зобов`язавши його відповідно до ст.76 КК України повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: легковий автомобіль марки ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1 , сіро-білого кольору, 1981 року випуску - залишити у володінні ОСОБА_1 ;

- причеп легковий марки КРД моделі 050100 д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску, що знаходиться на зберіганні на майданчику для тимчасового утримування транспортних засобів в Носівському відділенні поліції - повернути ОСОБА_1 ;

- мопед «Viper», що знаходиться на зберіганні на майданчику для тимчасового утримування транспортних засобів в Носівському відділенні поліції - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових інженерно-транспортних експертизи в сумі 7536 (сім тисяч п`ятсот тридцять шість) гривень 48 копійок.

Позов прокурора Носівського відділу Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Носівська центральна районна лікарня імені Ф.Я.Примака» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Носівська центральна районна лікарня імені Ф.Я. Примака» 3235 (три тисячі двісті тридцять п`ять) гривень в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину ОСОБА_2 .

Позивач:Комунальне некомерційне підприємство «Носівська центральна районна лікарня імені Ф.Я.Примака», 17100, м.Носівка Чернігівської області, вул.Центральна,53, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02006426, р/р (IBAN) UA848999980000031415544025361, отримувач УК у Носівському районі, Банк отримувача Казначейство України ЕАП, код ЄДРПОУ 37382880, код класифікації доходів бюджету 24060300.

Цивільний відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Носівка Чернігівської області, житель АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілій, прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Н. О. Булига