Рішення № 87910082, 25.02.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/30576/19

Провадження № 2/686/1667/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 лютого 2020 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

за участю секретаря Антосєва В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-

встановив:

12 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, в період якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що сімейні відносини сторін не склались, шлюб між ними було розірвано, після чого дитина залишилась проживати з матір`ю ОСОБА_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду по справі № 2-2937/06 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі ј всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На підставі вказаного рішення суду позивач отримала виконавчий лист, який пред`явила на виконання до Державної виконавчої служби, де було відкрито виконавче провадження № 7007906.

Проте, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує рішення суду про стягнення аліментів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість по сплаті аліментів в сумі 106 544 грн. 60 коп. Позивачем зроблено розрахунок неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, розмір якої склав 1 654 974 грн. 67 коп.

У зв`язку з наведеним, та з урахуванням положень ч. 1 ст. 196 СК України, згідно якої розмір неустойки не може перевищувати 100 % суми заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) за несплату аліментів в сумі 106 544 грн. 60 коп.

Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року по справі відкрито провадження та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача подала заяву про слухання справи у її відсутності та вимоги позову підтримала, не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 , повідомлений про час і місце слухання справи належним чином, в судове засідання не з`явився. У відповідності до ст. 223 ч. 4 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів – в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).

Судом об`єктивно встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03 квітня 2006 року по справі № 2-2937/06 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 щомісячно в розмірі ј частини із всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.03.2006 року до досягнення повноліття дитини.

На підставі вказаного виконавчого листа Другим ВДВС м. Хмельницького ГТУЮ 26.04.2006 року було відкрите виконавче провадження № 7007906.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 06.11.2019 року № 61295, здійсненого старшим державним виконавцем Лубкович О.Р., станом на 01.11.2019 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 по сплаті аліментів позивачу ОСОБА_1 становить 106 544 грн. 60 коп.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання. Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, Держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави - учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як в середині Держави - учасниці, так і за кордоном.

Згідно ч. 1, 2 ст. 196 Сімейного Кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 Сімейного Кодексу відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

За правовою природою аліментні зобов`язання це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісячно і несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то і пеня має триваючий характер і обраховується за прострочення кожного зобов`язання окремо.

Отже, з урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України, пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові Великої Палати від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені.

При обчисленні розміру пені за період 01.03.2006 року по 01.11.2019 року суд бере за основу розрахунок, наданий позивачем, оскільки він вчинений за вищевказаною методикою, є корректним, та жодним чином не оспорений/спростований відповідачем ОСОБА_2 .

Отже, загальний розмір неустойки (пені) за несплату аліментів відповідачем становить 1 654 974 грн. 67 коп.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01.03.2006 року по 01.11.2019 року в розмірі 100 % заборгованості по сплаті аліментів - 106 544 грн. 60 коп.

Також, згідно вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 065 грн. 44 коп.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 20, 180, 196 Сімейного кодексу України, п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Постановою Великої Палати Верховного Суду 25 квітня 2018 року справа № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), ст.ст. 4, 5, 7, 10, 13, 81, 141, 264-265, 280 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , інд.код НОМЕР_1 , що проживає по АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , інд.код НОМЕР_2 , що проживає по АДРЕСА_2 ) неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 106 544 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , інд.код НОМЕР_1 , що проживає по АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1 065 грн. 44 коп. (Одержувач: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, Код ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення, позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2020 року.

Суддя: О.М. Палінчак