Рішення № 87909945, 27.02.2020, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/943/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2020 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого – судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.,

справа № 677/943/19,

сторони у справі:

позивач – акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

вимоги позивача – стягнення заборгованості,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору №б/н від 19.01.2006 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які розміщені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Розміщені на сайті банку Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи Банку є публічною офертою, за якою банк публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг. Відповідач акцептував цю оферту шляхом підписання заяви. Укладаючи договір сторони керувались нормами закону про укладання договорів приєднання (ст. 634 ЦК України). Формулярами та стандартними формами є саме Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи Банку, розміщені на банківському сайті www.privatbank.ua. Ці Умови та Правила передбачають можливість зміни кредитного ліміту за рішенням та ініціативою банку, списання коштів з рахунку клієнта за іншими договорами при настанні строку платежів, односторонню зміну банком цих Умов та Правил.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами. Відповідач своїх зобов`язань не виконав, внаслідок чого станом на 21.04.2019 утворилась заборгованість в сумі 11572,82 грн, з яких: 220,92 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2651,78 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 7472,84 грн – нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 200,00 грн – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, 500 грн – штраф (фіксована частина), 527,28 – штраф (процентна складова).

Відповідно до п. 1.1.7.11 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення цього договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Покликаючись на вищенаведене, позивач просить стягнути на його користь вказані суми з відповідача.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, до суду надіслав відзив, в якому позовні вимоги не визнав, вказав, що він дійсно підписав заяву № б/н від 19.01.2006, згідно якої отримав кредит у розмірі 2500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписуючи дану заяву, він не був ознайомлений і не підписував Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи Банку. Позивач доказів на підтвердження вимог про стягнення процентів за користування коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання не надав. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору позивач дотримав вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, у зв`язку з чим підстави для стягнення на користь банку процентів за користування кредитом, комісії, пені, штрафів відсутні.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін та у його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

01.11.2019 відкрито провадження у справі.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

19.01.2006 ОСОБА_1 уклав із акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК») кредитний договір у вигляді підписаної сторонами заяви і отримав 2500 грн кредиту. Факт звернення відповідача до банку підтверджується наданими позивачем копіями заяви і паспорта на ім`я ОСОБА_1 ..

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які розміщені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Разом із позовною заявою, крім згаданих копій заяви і паспорта на ім`я ОСОБА_1 , позивач подав до суду такі документи: розрахунки заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.04.2015, 21.04.2019, який містить лише підпис представника банку; довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», Витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який не містить підпису відповідача про ознайомлення саме з цією редакцією названих документів; копію довіреності представника банку; копію відомостей з ЄДРПОУ; копію банківської ліцензії; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; витяг із статуту акціонерного товариства комерційного банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Повна версія Умов, Правил і Тарифів надання банківських послуг розміщена на сайті банку https://privatbank.ua.

Між сторонами виникли кредитні правовідносини, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §1,2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про захист прав споживачів» (які діяли на момент підписання заяви ОСОБА_1 ).

V. Оцінка суду

Позивач зазначав, що підписавши заяву разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку та Тарифами Банку, ОСОБА_1 уклав з позивачем кредитний договір.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже, сума наданого кредиту, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.

За змістом ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (яка діяла на момент підписання анкети-заяви) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний детально поінформувати споживача у письмовій формі про усі умови кредитування.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У цьому випадку умови кредитного договору, який за своєю суттю є договором приєднання, розробив позивач – АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Такі умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 (справа №342/180/17-ц).

У заяві від 19.01.2006 розмір наданого кредитного ліміту не вказано, процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про строки повернення коштів і встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання. Водночас, відповідач визнав, що звертався до банку і отримав кредитний ліміт у розмірі 2500 грн. Відповідач не оспорює твердження позивача, що на час звернення до суду з позовом борг по тілу кредиту становить 2872,70 грн, та не заперечує, щодо стягнення цього боргу.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України (норми про договір позики застосовуються до кредитних правовідносин в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З урахуванням визнання відповідачем факту звернення до банку і отримання кредиту, відсутності спору між сторонами, щодо заборгованості за тілом кредиту становить 2872,70 грн, суд вважає вимоги позивача в цій частині позову обгрунтованими.

Для визначення конкретних умов договору позивач посилався на долучені до позовної заяви довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини кредитного договору, які засвідчені лише підписом позивача. Підпис відповідача про ознайомлення саме з цими умовами відсутній.

Надана банком довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» містить лише характеристику картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і не містить номера картки, отриманої відповідачем та строку її дії.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не надав жодних доказів того, що саме наявні в матеріалах справи довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил мав на увазі відповідач, ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи заяву позичальника. Відповідач ці Умови та Правила не визнав. Тому суд позбавлений можливості визначити, чи вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили наведені АТ КБ «ПриватБанк» у позовній заяві умови, зокрема, щодо строку дії договору, можливості одностороннього збільшення кредитного ліміту, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів).

Вирішуючи цей спір суд враховує правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17-ц). Так, Велика Палата зазначила, що роздруківки із сайту позивача Умов та Правил, Тарифів належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Тобто, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У згаданій справі Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг – це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Відтак, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що при укладенні договору із споживачем АТ КБ «ПриватБанк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (які діяли на момент підписання анкети-заяви) щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Інший висновок, на думку Великої Палати, не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Згадані Великою Палатою вимоги, передбачені ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» діяли і на момент підписання заяви ОСОБА_1 .. Тому суд вважає за можливе у цій справі зробити аналогічний висновок про те, що ОСОБА_1 не узгодив із АТ КБ «ПРИВАТБАНК» умови щодо нарахування відсотків, неустойки та строку повернення кредиту.

Враховуючи, що укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним), однак кошти фактично отримані та не повернуті, зважаючи на норму ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення з відповідача фактично отриманої суми кредитних коштів. Саме така правова позиція висловлена у згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 (справа № 342/180/17-ц).

Отже, відсутні підстави для стягнення з відповідача нарахованої заборгованості за пенею і штрафом, оскільки банк просив стягнути з відповідача саме договірну неустойку, а такі умови договору суд визнав неузгодженими. Доведеним є лише розмір заборгованості за тілом кредиту.

Відтак, позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача лише заборгованість за тілом кредиту в сумі 220, 92 грн та заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 2651,78 грн., а всього 2872,70 коп., а у задоволенні інших вимог - відмовити.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволенню частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам – 476 грн 79 коп. (позов задоволено на 24,82 %, сплачена сума судового збору – 1921 грн; 1921х24,82%:100 = 476,79).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за тілом кредиту в сумі 2872 (дві тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні 70 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 476 (чотириста сімдесят шість) гривень 79 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Повний текст рішення складено 28.02.2020

Суддя Р. В. Вознюк