Рішення № 87909466, 27.02.2020, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/2277/19

2-а/662/2/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

у складі: головуючого судді – Решетова В.В.

секретар судового засідання – Сушко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новотроїцьке Херсонської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання неправомірним рішення суб`єкта владних повноважень

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду до вищеозначеного відповідача з позовом про визнання неправомірним рішення суб`єкта владних повноважень та просить визнати неправомірною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області в № 1021-01-51/43 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.10.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 гривень, відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_2 станом на 01.10.2019 року виконав будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , без права на її виконання. Відповідач при розгляді справи не пересвідчився, хто саме зробив таку перебудову квартири та те, що ОСОБА_2 не являється власником квартири АДРЕСА_2 , а власником є інша особа.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явились надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, заявлені вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, надав відзив та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсягу. У відзиві посилався на те, що в період з 26.09.2019 року по 09.10.2019 року в ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва «Реконструкція квартири з прибудовою на першому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_3 » встановлено, що суб`єктом містобудування ОСОБА_3 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 без дотримання дозволу на їх виконання, що є порушенням п.1 ч.1 статті 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», стосовно чого були складені відповідні матеріали перевірки від 01.10.2019 року. Вказав, що позивач стверджує, що не є власником квартири АДРЕСА_1 , в підтвердження чого, надав договір купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_4 цьому АДРЕСА_5 . Однак предметом перевірки було дотримання суб`єктом містобудування Кіракосян С. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою АДРЕСА_6 , власником якої є ОСОБА_4 ..

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 20.09.2003 року, ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_7 а.п. 4/.

10.10.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Жуковець С.В., з метою проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_3 . АДРЕСА_3 83.

За результатами перевірки складено акт від 01.10.2019 року № 310, відповідно до якого, було встановлено, що позивачем ОСОБА_2 виконанні будівельні роботи із реконструкції квартири АДРЕСА_8 з будівництвом прибудови до неї у житловому будинку по АДРЕСА_3 , без права на їх виконання, що є порушенням ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» /а.п. 3/.

На підставі вищевказаного акту, та зазначених порушень, відносно позивача ОСОБА_4 . головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Жуковець С.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення від 01.10.2019 р., відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та припис від 16.01.2019 р. «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил», згідно якого позивач зобов`язаний до 01.10.2019 року усунути порушення вимог містобудівного законодавства.

10.10.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Жуковець С.В. було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено Постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області № 1021-01-51/43 по справі про адміністративне правопорушення від 01.10.2019 року, відповідно до якої встановлено, що позивачем порушена ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Підставою для прийняття вказаної постанови слугували матеріали позапланової перевірки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що здійснювалася на підставі наказу Управління № 310-п від 23.09.2019 року.

Згідно з ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553(надалі - Порядок №553).

Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п.9 Порядку №533).

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку(п.12 Порядку №533)

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п.13 Порядку №533).

Відповідно до п.14. Порядку №533 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання, містобудівної документації» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до п. 12 порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 461 від 13 квітня 2011 року - експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов`язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 10 КУпАП вина є обов`язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

Відповідно до інвентарної справи №3158 власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 , яка переобладнана в салон перукарню « ОСОБА_7 » та має адресу АДРЕСА_9 , що також підтверджено договором дарування від 15.02.2020 року, який укладено між ОСОБА_8 .С. та ОСОБА_6 та довідкою голови ОСББ «ВІКТОРІЯ-83» Г.П. Гордієнко, відповідно до якої в житловому будинку АДРЕСА_6 відсутня, вона переобладнана під нежитлове приміщення, де знаходиться салон краси «Людмила» і належить ОСОБА_6 ..

Виходячи з вище викладеного позивач не є власником чи користувачем квартири АДРЕСА_1

Відповідно до ч.5 ст.96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері безпеки будівництва (див. Закони України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Безпосередній об`єкт - встановлений порядок будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд, їх проектування, розміщення та експлуатації.

Об`єктивна сторона правопорушення у нашому випадку виражається у таких формах:

1) виконання підготовчих робіт без направлення повідомлення про початок виконання зазначених робіт у випадках, коли направлення такого повідомлення є обов`язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт;

2) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об`єктів І категорії складності;

3) виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання;

4) експлуатація об`єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів І категорії складності; Всі склади формальні.

Суб`єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності) у чч. 3-18 цієї статті; як громадяни, так і посадові особи - у чч.1 і 2 цієї статті.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Враховуючи зазначене вище, за правилом, встановленим ст.10 КУпАП, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При винесенні оспорюваних постанов відповідач виходив з того, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення (відповідними актом, протоколом, приписом).

Разом з тим, позивач заперечує вчинення ним особисто адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`ктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; та суб`єктивна сторона.

Адміністративне правопорушення може мати місце лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.

Відповідно ч. 1ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно п.1. ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно п.3 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.

Таким чином, для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 96 КУпАП, відповідач повинен був встановити дату та місце скоєння правопорушення, надати докази того, що дійсно була здійснена реконструкція; що позивач усвідомлював суспільну небезпечність, по перше - виконав будівельні роботи із реконструкції житлового будинку, без отримання права на виконання таких робіт, по-друге, експлуатував не прийнятий в експлуатацію об`єкт будівництва; передбачав можливість настання негативних наслідків, та бажав настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставилася до їх настання чи свідомо допускав їх настання.

Між тим, відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, які вказують, що саме позивачем, а не власником квартири виконувалась прибудова до житлового будинку, який розміщений за адресою АДРЕСА_6 .

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно приписів статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Докази, надані Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, досліджені судом, проте в них не міститься достовірних даних про вчинення саме позивачем правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП. Його відношення чи стосунок до квартири АДРЕСА_8 жодним чином не встановлені відповідачем, доказів причетності до прибудови саме до квартири АДРЕСА_8 чи до будь-якої іншої квартири в цьому будинку АДРЕСА_3 суду не надано та не встановлено.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, а саме інвентарної справи БТІ встановлено іншого власника квартири АДРЕСА_8 - ОСОБА_9 Людмилу ОСОБА_10 . Це також підтверджується довідкою голови ОСББ "ВІКТОРІЯ-83".

При цьому власником квартири АДРЕСА_8 ОСОБА_6 отримано дозвільні документи, проведено реконструкцію та зареєстровано право влансості, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.12.2006 року, за яким ОСОБА_6 належить право власності на салон-перукарню по АДРЕСА_10 ( на даний час Соборна), буд. АДРЕСА_3 , приміщення 81, яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Новотроїцької селищної ради від 01.12.2006 року №196, відповідно до якого на переобладнану квартиру по АДРЕСА_6 (приміщення 81) надано можливість оформити право вланості на Салон-перукарню. Рішення винесено на підставі - рішення №151 від 26.10.2005 року про реконструкцію квартири в салон-перукарню; дозовлу на право виконання будівельних робіт по реконструкції №28 від 21.03.2006 року; рішення №102 від 09.09.2004 року про виведення квартири з житлового фондку; архітектурно-технічного паспорту по перебудові квартири; акту прийому в експлуатацію державною комісією Салону-перукарні від 30.05.2006 року.

Тому в оскаржуваній постанові зазначено хибний об`єктправопорушення - реконструкція квартири АДРЕСА_1 з будівництвом прибудови до неї.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем по справі не доведено, та в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази вчинення позивачем, зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України,ст. 6КАС України та ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 7-9, 11, 73-77, 242, 268-272, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання неправомірним рішення суб`єкта владних повноважень – задовольнити повністю.

Скасувати постанову № 1021-01-51/43 від 10.10.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Жуковець С.В. , якою ОСОБА_3 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Справу про притягнення ОСОБА_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП, закрити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до П`ятого адміністративного суду через Новотроїцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Решетов