Рішення № 87907475, 24.02.2020, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1421/19

Номер провадження 2/383/106/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді – Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Могиленко В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовомАкціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позову позивач зазначив, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписала заяву без номеру від 11.03.2008 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 61300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 19.11.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 181364,75 грн., яка складається з наступного: 86547,37 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 86547,37 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 9959,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 84858,38 грн. – пеня; 0,00 грн. – комісія.

Посилаючись на те, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом, АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 11.03.2008 року у розмірі 123341,80 грн., яка складається з наступного: 86547,37 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 9959,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 26835,43 грн. – заборгованість по пені за період з 11.03.2008 року по 01.04.2019 року, а також сплачений судовий збір.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.54-55).

Станом на 24.02.2020 року відзив на позовну заяву до Бобринецького районного суду Кіровоградської області не надійшов.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника позивача. Не заперечив проти винесення судом заочного рішення суду (а.с.8).

Відповідач в судове засідання 29.01.2020 року, 24.02.2020 року повторно не з`явилася з невідомих суду причин, про час, місце та дати судових засідання повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем її реєстрації (а.с.59, 65), а також шляхом розміщення виклику на веб-сторінці Бобринецького районного суду Кіровоградської області веб-сайту «Судова влада України» (а.с.62).

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Cторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 11.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого в свою чергу є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» укладено кредитний договір без номеру з ОСОБА_1 шляхом підписання заяви (а.с.20).

Згідно умов зазначеного договору ОСОБА_1 отримала кредит з сумою кредитного ліміту 250,00 грн., базовою процентною ставкою 36% з розрахунку 360 днів на рік, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості. У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт), а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді.

На підтвердження позовних вимог позивач надав: розрахунок заборгованості за договором б/н від 11.03.2008 року станом на 19.11.2019 року (а.с.10-19); заяву відповідача від 16.04.2008 року із датою відкриття рахунку 11.03.2008 року (а.с.20); довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 16.04.2008 року (а.с.21); Умови та правила надання банківських послуг не підписані відповідачем (а.с.22-38).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Наданим позивачем на підтвердження позовних вимог Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розуміла відповідач, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву від 16.04.2008 року б/н, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та щодо сплати неустойки, та, зокрема саме у зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Тарифи суду надані не були.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч.6 ст.81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної з сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).

Разом з тим, підписана сторонами заява від 16.04.2008 року б/н, із зазначенням дати відкриття рахунку 11.03.2008 року, містить істотні умови кредитного договору, зокрема умови про предмет та строк дії. Так у зазначеній заяві сторони погодили суму кредитного ліміту (250 грн.), розмір процентів за користування кредитом (36 % річних з розрахунку 360 днів в році), порядок погашення заборгованості (щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості), строк дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії картки.

Крім того, 16.04.2008 року відповідач підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій зазначено базову процентну ставку за користування кредитом 3,0% в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році), розмір та строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця наступного за звітним в розмірі 7% від заборгованості, порядок нарахування пені 1 за кожен день прострочення кредиту та пені 2 в розмірі 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, нараховується 1 раз і місяць, за наявності прострочення по кредиту та процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше, розмір штрафу за порушення строків платежів більше ніж на 120 днів – 250 грн. + 5% від ціни позову (а.с.21).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором та порушенням умов кредитного договору станом на 19.11.2019 року позивачем нарахована заборгованість в розмірі 123341,80 грн., яка складається із: 86547,37 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 9959,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 26835,43 грн. – заборгованість по пені за період з 11.03.2008 року по 01.04.2019 року,що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.10-19).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, зокрема, в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 84,0% річних нарахованими на прострочений кредит в сумі 9959,00 грн., крім самого розрахунку кредитної заборгованості, в позовній заяві посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а саме відповідно до п. 2.1.1.2.12 в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 84,0% - для картки «Універсальна голд».

Разом з тим наявність такої письмової домовленості між банком та відповідачем в матеріалах справи відсутня, оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не підписаний позичальником, а тому не може вважатися складовою укладеного між сторонами кредитного договору, в зв`язку з чим наведений у розрахунку розмір відсотків нарахованих на прострочений кредит 84,0% річних є неправильним.

Суд звертає увагу на те, що коли в договорі не зазначено розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме ст. 625 ЦК України.

Враховуючи наведене, а також те, що сума кредиту відповідачем не повернута в строки встановлені договором, тому суд дійшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню лише в частині стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит в сумі 355,68 грн. за період з 01.10.2019 року по 19.11.2019 року, виходячи з розрахунку (86547,37 грн. (прострочене тіло кредиту) х 3% : 365 х 50 (кількість днів прострочення) = 355,68 грн.).

Що стосується заборгованості за пенею в сумі 26835,43 грн. за період з 11.03.2008 року по 01.04.2019 року, то вона підлягає стягненню в повному обсязі, оскільки відповідач у довідці про умови кредитування погодила умови договору про встановлення відповідальності у вигляді пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

З огляду на вищевикладене, суд знаходить позов обґрунтованим в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 11.03.2008 року в загальній сумі 113738,48 грн., яка складається з наступного: 86547,37 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 355,68 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 26835,43 грн. – заборгованість по пені за період з 11.03.2008 року по 01.04.2019 року.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1771,35 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 530, 549, 550, 610-612, 625-628, 633, 634, 638, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість станом на 19.11.2019 року за кредитним договором №б/н від 11.03.2008 року в загальній сумі 113738 (сто тринадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 48 коп., яка складається з наступного: 86547,37 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 355,68 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 26835,43 грн. – заборгованість по пені за період з 11.03.2008 року по 01.04.2019 року, а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1771 (одна тисяча сімсот сімдесят одна) гривень 35 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення 9603,32 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, п.і. 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 28.02.2020 року.

Суддя В.В. Бондаренко