Рішення № 87907289, 28.02.2020, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/137/20

Провадження №2-о/377/6/20

28 лютого 2020 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю: секретаря судового засідання – Прядко Н.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Славутицький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті, -

УСТАНОВИВ:

До суду подана зазначена заява, у якій заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганськ Жовтневого району Луганської області.

Заява обґрунтована тим, що заявник фактично проживала в шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . Від спільного проживання у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганськ Жовтневого району Луганської області ОСОБА_2 помер. Отримати свідоцтво про смерть у Славутицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), неможливо, оскільки факт смерті ОСОБА_2 документами не підтверджено, через те, що актовий запис про смерть № 441 від 28 квітня 2015 року, складений Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, відсутній у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Заявник в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, до суду подала заяву, в якій просила проводити судове засідання за її відсутності, задовольнити заяву в повному обсязі, а також зазначила, що з ОСОБА_2 вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2010 року, встановлення даного факту їй потрібно для можливості перетинати кордон їй разом з дитиною ОСОБА_3 .

Заінтересована особа в судове засідання свого представника не направила, про дату час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, до канцелярії суду від начальника Славутицького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява, в якій вона просила проводити судове засідання за відсутності представника, проти задоволення заяви не заперечувала.

Перевіривши письмові докази, суд вважає необхідним задовольнити заяву з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21 жовтня 2010 року Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Луганськ, про що складено відповідний актовий запис № 298. Батьками записані: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 15 травня 2015 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганськ Жовтневого району Луганської області у віці 38 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 441.

Вирішуючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, зокрема, сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей.

Згідно з ч. 1 ст. 2 вказаного Закону правовий статус тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також правовий режим на зазначених територіях визначаються цим Законом, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Частиною 2 ст. 4 цього Закону визначено, що правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини 2 цієї статті суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Згідно з п. 18 вказаної Постанови рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Порядок державної реєстрації смерті регулюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Так, нормою ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом.

Розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є:

- лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/130234;

- фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/130234;

- лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

- рішення суду про оголошення особи померлою;

- рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

- повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

- повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 жовтня 2017 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки актовий запис про смерть за № 441 від 28 квітня 2015 року, складений Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції відсутній у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Досліджені докази підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганськ, яке відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» та Указу Президента України № 32/2019 від 07 лютого 2019 року «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях», є окупованою територією.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що заявник не має можливості надати для реєстрації смерті ОСОБА_2 документи встановленого законодавством України зразка, оскільки свідоцтво про смерть, видане на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а встановлення вказаного факту необхідно для перетину кордону України її малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 319 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ, Жовтневого району, Луганської області.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Славутицький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місця знаходження: Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 7, код ЄДРПОУ:26146149.

Повне рішення складено 28 лютого 2020 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька