Вирок № 87905990, 26.02.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/1161/20

Провадження №1-кп/359/372/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Тимошенка Д.В., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12020110100000150, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.01.2020 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого: 01.11.2007 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та призначено іспитовий строк 2 роки, - в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України; 20.11.2008 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано частково невідбуте покарання по вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 01.11.2007 по ч. 2 ст. 187 КК України та остаточно призначено покарання строком на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з призначенням іспитового строку 3 роки; 20.03.2012 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 186 КК України до 240 годин громадських робіт; 17.10.2014 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 160 годин громадських робіт, 18.03.2015 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 389 КК України до 2 місяців, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України по сукупності вироків, шляхом приєднання покарання по вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2014, остаточно призначено покарання у виді 2 місяців 18 днів арешту; 06.04.2015 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 місяців арешту; 11.09.2018 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1360 гривень, який сплачено 19.03.2019,

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України за наступних обставин.

Так, 18.01.2020 близько 14 години 45 хвилин ОСОБА_1 , перебував у торгівельному залі магазину «Космо», що являється торговою маркою ТОВ «СУМАТРА-ЛТД» та розташований, за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 75. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, належного вищевказаному магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, а також поруч немає представників вказаного магазину та відвідувачів, діючи умисно та з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, взяв з полиці вищевказаного торгівельного залу тример для гоління марки «Fusion ProGlide 3в1», ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 265 від 29.01.2020 становить 510 гривень 50 копiйок, який поклав до внутрішньої кишені своєї куртки, у яку був одягнений в той момент та залишив приміщення торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », після чого пройшов через стійку касового апарату, при цьому не розрахувавшись за вказаний товар, та утримуючи при собі викрадений товар залишив приміщення магазину.

У подальшому, ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «СУМАТРА-ЛТД» матеріальну шкоду на загальну суму 510 гривень 50 копiйок.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_1 , надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу скоєння злочину, розміру завданої шкоди, викраденого майна тощо).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому.

Показав, що він дійсно 18.01.2020 близько 14 години 45 хвилин перебував у торгівельному залі магазину «Космо», що розташований, за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 75, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, а також поруч немає представників вказаного магазину та відвідувачів, взяв з полиці торгівельного залу тример для гоління марки «Fusion ProGlide 3в1», поклав до внутрішньої кишені своєї куртки, у яку був одягнений в той момент та залишив приміщення торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не розрахувавшись за вказаний товар, та утримуючи при собі викрадений товар залишив приміщення магазину. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, документи, що характеризують особу обвинуваченого та речові докази у справі. Матеріальні збитки становлять 510 (п`ятсот десять) грн. 50 коп.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, підстав для цього судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Кримінальне правопорушення вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.

Так, санкцією ч. 1 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді штрафу у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років, а тому вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є злочином середньої тяжкості.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_1 вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

Обставиною, що обтяжують відповідальність обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України є рецидив злочину.

Щодо наявності пом`якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття.

В той же час, доказів вчинення злочину у зв`язку із скрутним матеріальним становищем суду обвинуваченим не надано.

Обвинувачений раніше неодноразово судимий, зокрема, за злочини проти власності, не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

Зважаючи на наведене, суд вважає за доцільне обвинуваченому ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 185 КК України, у вигляді одного року позбавлення волі.

Однак, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства. У цьому зв`язку, підстав для застосування до ОСОБА_1 покарання, пов`язаного з реальним відбуванням покарання з ізоляцією від суспільства, на думку суду, відсутні.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

В той же час, загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі "Довженко проти України"), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів з огляду на відповідність таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

З цього приводу, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України з визначенням обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 76 КК України.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Цивільний позов з цього приводу представником потерпілого не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі терміном на 1 (один) рік.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку судом, тобто 26.02.2020 року.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили, а саме: тример для гоління марки «Fusion ProGlide 3в1», - залишити зберігати при матеріалах судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та потерпілому.

Суддя С.М.Вознюк