Ухвала суду № 87905839, 19.02.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10242/19

1-кс/357/32/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О.П., при секретарі судового засідання Долгополову О.Я., за участі: прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської обалсті Гнатюка О.Ю., Денисенка Б.М., розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 5 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання Денисенка Бориса Миколайовича про скасування арешту майна, -

У С Т А Н О В И В:

10.01.2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді від 11.11.2019 року порушено його права, як третьої особи, оскільки на даний час триває примусове стягнення боргу з ОСОБА_2 в сумі 13 мільйонів гривень, шляхом звернення стягнення на майно останнього в межах виконавчого провадження. Під час розгляду клопотання присутній не був, а відтак накладений арешт майна підлягає скасуванню.

В судовому засіданні ОСОБА_1 клопотання про скасування арешту майна підтримав з підстав наведених в ноьму та просив задоволнити в поному обсязі..

Прокурор в судовому засіданні Гнатюк О.Ю. заперечував проти задовлення клопотання, просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки ОСОБА_1 не є учасником кримінального провадження та не являється суб`єктом сокарження ухвали суду про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110030000588 від 22.01.2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст.366 КК України.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, дослідвиши матеріали кримінального провадження № 12018110030000588 від 22.01.2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст.366 КК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно тимчасовим вилученням майна.

В судовому засіданні ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтовано, що арешт майна було накладено необґрунтовано, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала.

В цілому, до матеріалів клопотання про скасування арешту майна не долучено будь-яких документів, які б підтверджували право власності громадянина ОСОБА_1 на майно на яке накладено арешт, що з урахуванням виключного переліку суб`єктів, які мають право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, свідчить про не доведення такою особою наявності правомочності у останньої на звернення до слідчого судді з таким клопотанням.

Як вбачається з клопотання про скасування арешту майна, слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області накладено арешт на майн оналежного ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Таким чином, право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ утручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Викладене в сукупності свідчить, що особа, яка подала клопотання поверхнево підійшла до питання оформлення клопотання про скасування арешту майна, що з урахуванням необґрунтованості клопотання про скасування арешту майна, не підтвердження викладених у ньому обставин жодними доказами, свідчить про те, що таке клопотання задоволенню не підлягає.

.Будь яких додаткових даних чи доводів, які б свідчили, що на даний час необхідність в арешті майна відпала або, що арешт накладено необгрунтовано в клопотанні не наведено та в судовому засіданні не надано. Досудове розслідування на даний час триває.

Відповідно до вимог ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, а також проаналізувавши наведені аргументи ОСОБА_1 щодо необхідності скасування арешту, вважає, що клопотання останнього є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 26,174 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 21 лютого 2020 року.

Слідчий суддяО. П. Шовкопляс