Вирок № 87905055, 28.02.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3296/19 Провадження № 1-кп/450/184/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мельничук І. І.

з участю секретаря Блистів М.Р.

прокурора Кушніра Н.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Федака Р.Р.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140270001384 від 05.09.2020 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Стрий, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, дітей на утриманні не має ,такого, що не працює, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 – ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в серпні 2019 року, перебуваючи поблизу Територіального сервісного центру МВС України № 4645 у м. Стрий по вул. Коссака, 11, маючи умисел на виготовлення підробленого посвідчення водія, шляхом надання анкетної інформації про свою особу, будучи позбавленим права керування транспортними засобами рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.10.2015 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, здійснив замовлення у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, щодо виготовлення підробленого посвідчення водія. Після чого через деякий час в той же день отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 категорії «В, С1, С, СЕ», видане на його ім`я, яке в подальшому мав намір використовувати для керування транспортними засобами.

В подальшому, ОСОБА_1 , маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою безпідставного отримання права керувати транспортними засобами категорії «В, С1, С, СЕ», зберігав та використовував завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на його ім`я.

Так, 05 вересня 2019 року близько о 10 год. 20 хв. год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Рeugeot 407», номерний знак « НОМЕР_2 », був зупинений інспектором Управління патрульної поліції Львівської області ОСОБА_2 на автомобільній дорозі Київ-Чоп, 557 км. траси М06, у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху. Після чого, ОСОБА_1 , діючи з метою реалізації свого злочинного умислу на використання завідомо підробленого документа – посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на його ім`я, на законну вимогу ОСОБА_2 пред`явив останньому дане посвідчення, достеменно знаючи, що даний документ підроблений.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив ряд злочинів, а саме: пособництво в підробленні посвідчення водія або іншого документа, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов`язків, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України; використання завідомо підробленого документа, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Сторони кримінального провадження ініціювали укладення угоди про визнання винуватості між старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні – прокурором Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 Кушніром Назарієм Романовичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12019140270001384 від 05 вересня 2019 року , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яка була укладена та підписана 26.09.2019 року.

Дана угода про визнання винуватості була скерована до суду 30.09.2019 року разом з матеріалами обвинувального акту щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019140270001384, внесеного до ЄРДР 05.09.2019 року.

Зі змісту вказаної угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 – ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 України, в обсязі згідно повідомленої йому 25.09.2019 року підозри.

Вказаною угодою сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень; за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Згідно ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 , за вчинення злочинів передбачених ч. 5 ст. 27 - ч 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом з`ясовано, що дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 - ч 1 ст. 358, ч. 4 КК України і така кваліфікація є вірною. Відповідно п. 1 ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Встановлено, що умови угоди жодним чином не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтвердив добровільність укладення угоди та відсутність будь-якого тиску з метою укладення угоди. Обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, у суду не має.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань немає.

Судом з`ясовано, що узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам КК України, які діяли на час вчинення злочину. При визначенні узгодженого покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право прийняти рішення – затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Таким чином, суд, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність, приходить до переконання, що вказана угода підлягає затвердженню виходячи із вищевказаних мотивів.

На підставі вищенаведеного, проаналізувавши матеріали обвинувального акту та угоду про визнання винуватості, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, обставини вчинення злочину, обставини, що пом`якшують покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе, застосувавши покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.09.2019 року між старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні – прокурором Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 Кушніром Назарієм Романовичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12019140270001384 від 05 вересня 2019 року , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч 1 ст. 358, 4 ст. 358 КК України та призначити йому узгоджене покарання:

за ч. 5 ст. 27 - ч 1 ст. 358 КК України – штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень;

за ч. 4 ст. 358 КК України, - штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень,

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання ОСОБА_1 за вчинення злочинів передбачених ч. 5 ст. 27 - ч 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави судові витрати за проведення технічної експертизи документів №6/665 від 25.09.2019 року у розмірі 1256,08 грн. (одержувач: УК Залізничного району м. Львова, код ЗКПО 38007594, р/р 31114115013003, МФО 899998 Казначейство України (ЕАП).

Речовий доказ у справі, а саме: посвідчення водія НОМЕР_1 – залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

СуддяІ. І. Мельничук