Вирок № 87905001, 17.02.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5521/16-к

Провадження № 1-кп/359/44/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пустовіт А.Б., Пугач Д.О., Тоцькій К.О., Моргушко Л.В., Макаренко Я.В.,

за участю прокурорів Дяченка С.В., Височина О.О., Продана І.О., Добривечір К.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Домагальського В.М., представника потерпілого - ОСОБА_15, його представника - адвоката Осипчука М.В., свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за провадження № 12016110100001359, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2016 року, що найшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ТОВ "Кволітас" та за спеціальністю оцінювача, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 358 КК України, за наступних обставин.

Так, відповідно до протоколу № 8 загальних зборів учасників ТОВ "Кволітас" від 26.08.2011 року ОСОБА_1 призначений генеральним директором товариства.

Відповідно до п.п. 9.11.1.1 - 9.11.2.6 статуту ТОВ "Кволітас", в редакції від 19.03.2009 року, генеральний директор ТОВ "Кволітас" без довіреності представляє Товариство у відносинах з юридичними та фізичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами; підписує договори, генеральні угоди, угоди про співробітництво та інші документи у порядку, передбаченому розділом 10 статуту; організовує внутрішній документообіг Товариства, облік довіреностей; головує на засіданнях Дирекції Товариства; організовує ведення протоколів засідань Дирекції, виконання рішень Дирекції Товариства; координує підготовку планів діяльності Товариства; здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства; має право: видавати накази та розпорядження в межах своєї компетенції, обов`язкові для виконання Товариством; приймати на роботу та звільняти працівників Товариства, крім директора; разом з директором Товариства має право першого фінансового підпису документів Товариства; застосовувати до працівників товариства заходи заохочення та стягнення; давати доручення працівникам товариства та заслуховувати звіти про їх виконання; ініціювати проведення перевірок діяльності підрозділів товариства ревізійною комісією.

Таким чином, ОСОБА_1 наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та є службовою особою вказаного підприємства - суб`єкта оціночної діяльності.

Також ОСОБА_1 працює за спеціальністю оцінювача з 2008 року, на підставі Кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_4 від 20.12.2008 року, Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 14.10.2009 року НОМЕР_6, посвідчення про підвищення кваліфікації НОМЕР_5 від 27.06.2014 року, сертифікату суб`єкта оціночної діяльності НОМЕР_7 від 25.03.2015 року, має відповідні сертифікати, кожні два роки проходив курси підвищення кваліфікації, які організовує Фонд державного майна України, та отримав відповідні посвідчення, що свідчить про наявність у нього відповідної кваліфікації, знань та досвіду в галузі оцінювання.

ОСОБА_1 упродовж липня-вересня 2015 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи відповідну кваліфікацію, знання та досвід в галузі оцінювання, а отже розуміючи значення своїх дій, діючи умисно, склав завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, а саме: Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , від 15.07.2015 року (надалі - Звіт) та належить ТОВ "ГРОСЕР"; Звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , від 15.07.2015 року (надалі - Звіт-1); Звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015 (надалі - Звіт-2), зафіксувавши у них інформацію, що не відповідає дійсності, шляхом внесення неправдивих даних, таким чином істотно занизивши ринкову вартість об`єкта оцінки.

Так, з метою заниження ринкової вартості земельної ділянки, ОСОБА_1 , на сторінці 15 Звіту, у розділі "Визначення вартості об`єкта оцінки", в порушення вимог п. 36 розділу 6 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою КМУ № 1531 від 11.10.2002 року, вніс завідомо неправдиві дані про "Пропозиції продажу (ОП - об`єкти порівняння) для оцінювання земельної ділянки", а саме: вказав, як подібні, земельні ділянки об`єкти порівняння № № 1, 3 та 4, які не є подібними до оцінюваної земельної ділянки за жодною з ознак подібності, забудованих земельних ділянок, вказаних у п. 36 розділу 6 зазначеної, а саме: характер земельних поліпшень (будівлі, споруди, багаторічні насадження, водойми), неможливо визначити, так як це взагалі не вказано ОСОБА_1 у Звіті; район розташування земельних ділянок також не є спільним, так як оцінювана земельна ділянка знаходиться в місті Бориспіль, тоді як об`єкти порівняння, як зазначено ОСОБА_1 у Звіті, знаходяться в Бориспільському районі, не відомо де і на якій відстані від міста; фізичні характеристики (розмір, конфігурація, ухил поверхні, стан ґрунтів, режим ґрунтових вод та паводків, заболоченість, прояви небезпечних геологічних процесів, рівень інженерної підготовки, фізичний стан об`єктів нерухомого майна) також не є близькими до оцінюваної земельної ділянки, так як площа: 1-го у 8,75 разів; 3-го у 2,5 рази, а 4-го у 3,75 рази, більші за об`єкт оцінки.

Крім цього, в порушення п. 35 розділу 6 зазначеної Методики, ОСОБА_1 особисто, виконавши оцінку земельних поліпшень - будівель та споруд, які розташовані на оцінюваній земельній ділянці, та визначивши вартість виробничо-складської будівлі з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м2 та ДОК ДБХ загальною площею 220,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 15.07.2015 року, у сумі 3 393 000 грн., на сторінці 13 Звіту, у розділі "Урахування витрат на земельні поліпшення" зазначив неправдиві данні, а саме: "відсутність достовірних даних щодо вартості земельних поліпшень".

Також, на сторінках 16 та 17 Звіту, у таблиці "Розрахунок вартості оцінюваної земельної ділянки", у рядку "Коригування на місце розташування об`єкту оцінки відносно об`єктів порівняння", ОСОБА_1 вніс наступні завідомо неправдиві дані: всупереч вказаним ним же даним, на сторінці 15, у розділі "Визначення вартості об`єкта оцінки" з метою незастосування до нього коригування на місце розташування об`єкту зазначив, що об`єкт порівняння № 3, ціна якого і так є самою нижчою серед об`єктів порівняння, знаходиться в м. Борисполі, а не Бориспільському районі; щодо об`єктів порівняння № 1 та № 4 необґрунтовано вказав неправдиві дані про "Коригування їх вартості на місце розташування об`єкта оцінки відносно об`єктів порівняння" у напрямку зменшення на 10% замість збільшення, так як вони розташовані за межами міста, а щодо об`єкта № 3 взагалі не застосовує коригування; щодо об`єктів порівняння № № 1, 3 та 4, всупереч ним же вказаним відомостям, на сторінці 16, п. 6: "Коригування на величину площі земельної ділянки - данні статистичного аналізу залежності цін продажу від площі земельних ділянок чітко вказують на те, що чим більша ділянка за розміром, тим менша її ціна в розрахунку 1 кв. м. (сотку), така закономірність пояснюється, насамперед, існуючим співвідношенням попиту та пропозиції на різні за площею земельні ділянки, і відповідно вищою ліквідністю менших за розміром об`єктів, враховуючи розміри ОП № 1, ОП № 3 та ОП № 4, які більші за площею, приймаємо коригування на рівні "-10%", а для ОП № 2, який однаковий за площею з об`єктом оцінки, коригування не застосовувалось", вносить завідомо неправдиві дані про "Коригування на площу" у напрямку зменшення на 10 % замість збільшення, так як ці об`єкти мають в декілька разів більшу площу.

Окрім цього, в порушення п. 8 розділу 2 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою КМУ № 1531 від 11.10.2002 року, ОСОБА_1 , на сторінці 18 Звіту, у таблиці "Розрахунок вартості оцінюваної земельної ділянки", у рядках: "Середня вартість 1 м? об`єкта після коригування" та "Вартість об`єкта оцінки", замість медіанного або модального значення, отриманих результатів, вказав вартість оцінюваної земельної ділянки визначену методом математичної статистики (як середнє арифметичне значення), та вніс завідомо неправдиві дані: "17 579,43" та "1 408 639,73" у відповідні рядки.

Однак, згідно п. 8 Методики лише за наявності великої кількості продажів подібних земельних ділянок на ринку для визначення вартості шляхом зіставлення цін продажів можуть бути застосовані методи математичної статистики.

Також ОСОБА_1 , з метою надання Звіту вигляду відповідності процедурам та методології оцінки, на сторінці 6, 12 та 19 Звіту, вказав завідомо неправдиві дані про здійснення візуального огляду, особисте виконання обстеження та вивчення об`єкту оцінки, хоча ніколи його не проводив, а всі матеріали (документи, фотографії) щодо об`єкта отримав від співробітника АТ "Укрбудінвестбанк" ОСОБА_7 .

Крім того, з метою заниження ринкової вартості об`єкту оцінки, ОСОБА_1 вніс до Звіту-1 наступні завідомо неправдиві дані:

- на сторінці 17 Звіту-1, ОСОБА_1 зазначив завідомо неправдиві дані про визначення загального стану об`єкту як "добрий (експлуатація елементів будівлі можлива лише при умові проведення капітального ремонту, часткового підсилення конструкцій)". Ця характеристика, відповідно до поданої ОСОБА_1 , на цій же сторінці, "Укрупненої шкали оцінки зносу конструктивних елементів", відповідає оцінці "Незадовільний фізичний знос 41-60%". За висновком судової будівельно-технічної експертизи № 20592/15-42/20593/15-43 від 24.11.2015 року "загальний технічний стан об`єкту дослідження, фізичний знос якого в межах від 0 до 20%, визначений як добрий (близький до задовільного), тобто такий, при якому: одна частина елементів пошкоджень і деформацій не має, є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента і усуваються під час ремонту; а інша частина потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії (зокрема це стосується покрівлі, що має дефект улаштування)";

- на сторінці 18 Звіту-1, ОСОБА_1 зазначив завідомо неправдиві дані про "функціональне призначення приміщень, що підлягають оцінці - гаражі та офісні приміщення", а також "навчальні та допоміжні до них", а на сторінці 19, "об`єкт оцінки проектувався як навчальний заклад", хоча насправді об`єкт оцінки являє собою виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями;

- на сторінці 19 Звіту-1, ОСОБА_1 , в порушення визначення подібного майна, регламентованого у розділі "Загальні питання", а також п.п. 48, 49 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, зазначив завідомо неправдиві дані про "об`єкти порівняння" для розрахунку вартості об`єкта оцінки комерційних приміщень (Табл. 5.1)", а саме: вказав як подібні об`єкти нерухомості - об`єкти порівняння № № 1, 2, 3, 4 та 5, які не є подібними до об`єкта оцінки за жодним з елементів порівняння та ознак, вказаних у п.п. 48, 49 Національного стандарту № 1, зокрема: за місцем розташування об`єкти порівняння № № 1, 2, 3 та 4 знаходяться за територією міста, при цьому об`єкти № № 1, 2 та 4 знаходяться на більшій ніж в два рази відстані від м. Києва та магістральних автошляхів, ніж об`єкт оцінки; за фізичними та функціональними характеристиками об`єкти порівняння: № 1 - у 6,6 разів менший за об`єкт порівняння, № 3 - у 6 разів більший, № 4 - у 4,7 разів менший, а № 5 - у 4,3 рази більший; об`єкти порівняння № 2 та № 4, не є подібними до об`єкта дослідження, оскільки є будівлями та спорудами сільськогосподарського спрямування, що за своїм об`ємно-планувальними показниками, зокрема конструктивними елементами та вимогами до них, а також плануванням та висотою приміщень, не відповідають об`єкту оцінки; за умовами продажу вартість за 1 м? вказаних об`єктів у декілька разів відрізняється один від одного, а отже умови продажу не є подібними.

Вказане зумовило необ`єктивну оцінку, яка ґрунтувалась на завідомо неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для отримання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки.

Також, з метою заниження ринкової вартості об`єкту оцінки, ОСОБА_1 , в супереч п. 7 Національного стандарту № 1, розрахував остаточне значення вартості об`єкта за порівняльним підходом шляхом усереднення, що ігнорує мінімальні значення, та вніс отримані завідомо неправдиві дані до відповідних рядків таблиці "розрахунок вартості комерційних приміщень об`єкта оцінки" на сторінці 21 Звіту-1.

Також, з метою заниження ринкової вартості об`єкту оцінки, на сторінках 20, 21 Звіту-1, ОСОБА_1 внесено завідомо неправдиві, необґрунтовані числові значення поправок (коригувань) вартості об`єктів порівняння до об`єкта оцінювання, зокрема, коригування на масштаб для об`єкту площею 2000 м? те ж саме, що і для об`єкту 10 000 м?, а на сторінці 24, безпідставно внесено завідомо неправдиві дані про ставку дохідності на рівні 30%, а компенсацію інфляційних очікувань на рівні 35%, що не відповідає дійсності.

Таким чином, ґрунтування оцінки на завідомо неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для отримання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки, надало можливість ОСОБА_1 внести неправдиві дані про ринкову вартість об`єкта оцінки у розмірі 2 995 920 грн., на сторінках 3 та 25 Звіту-1.

Також, з метою заниження ринкової вартості об`єкту оцінки ОСОБА_1 вніс до Звіту-2 наступні завідомо неправдиві дані:

-на сторінці 17 Звіту-2, ОСОБА_1 зазначив завідомо неправдиві дані про визначення загального стану об`єкту як "добрий (експлуатація елементів будівлі можлива лише при умові проведення капітального ремонту, часткового підсилення конструкцій)". Ця характеристика, відповідно до поданої ОСОБА_1 , на цій же сторінці, "Укрупненої шкали оцінки зносу конструктивних елементів" відповідає оцінці "Незадовільний фізичний знос 41-60%". За висновком судової будівельно-технічної експертизи "величина фізичного зносу конструктивних елементів об`єкта дослідження... станом на момент дослідження в межах від 21% до 40%. Таким чином, згідно з пунктом 5.4 (таблиця 5.1) СОУ ЖКХ 75.11-35077234.0015:2009 загальний технічний стан об`єкта дослідження, фізичний знос якого знаходиться в межах від 21% до 40%, можливо охарактеризувати як задовільний, тобто такий, при якому елементи будівлі в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії";

-на сторінці 18 Звіту-2, ОСОБА_1 зазначив завідомо неправдиві дані про "функціональне призначення приміщень, що підлягають оцінці - гаражі та офісні приміщення", а також "навчальні та допоміжні до них", а на сторінці 19 - "об`єкт оцінки проектувався як навчальний заклад", хоча насправді об`єкт оцінки являє собою виробничо-складську будівлю;

-на сторінці 19 Звіту-2, ОСОБА_1 , в порушення вимог до подібного майна, вказаних у розділі "Загальні питання", а також п.п. 48, 49 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", зазначив завідомо неправдиві дані про "об`єкти порівняння для розрахунку вартості об`єкта оцінки комерційних приміщень (Табл. 5.1)", а саме: вказав як подібні об`єкти нерухомості - об`єкти порівняння № № 1, 2, 3, 4 та 5, які не є подібними до об`єкта оцінки за жодним з елементів порівняння та ознак, вказаних у п.п. 48, 49 Національного стандарту №1, зокрема: за місцем розташування об`єкти порівняння № № 1, 2, 3 та 4 знаходяться за територією міста, при цьому об`єкти № № 1, 2 та 4 знаходяться на більшій, ніж у два рази відстані від м. Києва та магістральних автошляхів ніж об`єкт оцінки; за фізичними та функціональними характеристиками об`єкти порівняння: № 2 у 9,05 разів більший за об`єкт порівняння, № 3 у 45,28 разів більший, а № 5 у 32,52 рази більший; об`єкти порівняння № 2 та № 4, не є подібними до об`єкта дослідження, оскільки є будівлями та спорудами сільськогосподарського спрямування, що за своїм об`ємно-планувальним показниками, зокрема конструктивними елементами та вимогами до них, а також плануванням та висотою приміщень, не відповідають об`єкту оцінки, об`єкт порівняння № 1 за функціональним призначенням є пилорамою, а не складським приміщенням; за умовами продажу: вартість за 1 м? вказаних об`єктів у декілька разів відрізняється один від одного, а отже умови продажу не є подібними.

Вказане зумовило необ`єктивну оцінку, яка ґрунтувалась на завідомо неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для отримання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки.

Також, з метою заниження ринкової вартості об`єкту оцінки, ОСОБА_1 , всупереч п. 7 Національного стандарту № 1, розрахував остаточне значення вартості об`єкта за порівняльним підходом шляхом усереднення, що ігнорує мінімальні значення, та вніс отримані завідомо неправдиві дані до відповідних рядків таблиці "розрахунок вартості комерційних приміщень об`єкта оцінки" на сторінці 21 Звіту-2.

Також, з метою заниження ринкової вартості об`єкту оцінки, на сторінках 20, 21 Звіту-2, ОСОБА_1 внесено завідомо неправдиві, необґрунтовані числові значення поправок (коригувань) вартості об`єктів порівняння до об`єкта оцінювання, зокрема коригування на масштаб для об`єкту площею 2000 м? те ж саме, що і для об`єкту - 10 000 м2, а на сторінці 24 безпідставно внесено завідомо неправдиві дані про ставку дохідності на рівні 30%, а компенсацію інфляційних очікувань на рівні 35%, що не відповідає дійсності.

Таким чином, ґрунтування оцінки на завідомо неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для отримання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки, надало можливість ОСОБА_1 внести неправдиві дані про ринкову вартість об`єкта оцінки у розмірі 397 080 грн. на сторінках 3 та 25.

Також, з метою надання Звіту-1 та Звіту-2 вигляду відповідності процедурам та методології оцінки, ОСОБА_1 , на сторінках 4 та 5 Звіту-1 та Звіту-2, вніс завідомо неправдиві дані про те, що документи, які характеризують об`єкт оцінки, надані йому власником, а на сторінці 16 та 27, в тому числі у розділі 3.1 "Технічні характеристики об`єкта оцінки", вказав завідомо неправдиві дані про здійснення візуального огляду, особисте виконання обстеження та вивчення об`єкту оцінки, хоча ніколи його не проводив, а всі матеріали (документи, фотографії) щодо об`єкта отримав від співробітника АТ "Укрбудінвестбанк" ОСОБА_7 .

Після цього оцінювач ОСОБА_1 , виготовлені вищезазначені документи, посвідчив своїм підписом, а в подальшому підписав їх як генеральний директор ТОВ "Кволітас", та скріпив печаткою підприємства, чим надав документом офіційний статус, та в подальшому передав представнику АТ "Укрбудінвестбанк" для підтвердження вартості, заставного майна при його реалізації, чим вчинив видачу завідомо неправдивих офіційних документів.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у складанні та видачі оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 358 КК України.

Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Так, ОСОБА_1 являючись оцінювачем та генеральним директором суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Кволітас", з метою заниження вартості об`єкту оцінки та максимального наближення загальної вартості оцінюваного майна до суми 4 849 656,40 грн., зловживаючи своїми повноваженнями оцінювача, в порушення нормативно-правових актів, що регламентують оціночну діяльність та методики оцінювання, а також шляхом внесення неправдивих відомостей до звітів про оцінку, з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп", провів оцінки належного ТОВ "ГРОСЕР" нерухомого майна: земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га, нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, та нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , оцінивши його у загальну суму 4 801 640,00 грн., що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам ТОВ "ГРОСЕР" на суму 6 493 460 грн., так як згідно висновків, проведених в ході досудового розслідування судових експертиз, ринкова вартість вказаного нерухомого майна, на дату проведення оцінки його ТОВ "Кволітас", а саме 15.07.2015 року, становила 11 295 100 грн.

Органами досудового розслідування зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані: за ч. 3 ст. 365-2 КК України - як зловживання своїми повноваженнями оцінювачем з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні і вчиненні інкримінованих йому злочинів своєї вини не визнав повністю, та показав, що працює генеральним директором TOB "Кволітас", яке займається оцінюванням майна та нерухомості. Також він працює на ТОВ "Кволітас" за спеціальністю оцінювача. В липні 2015 року, точної дати не пам`ятає, йому зателефонували в компанію ТОВ "Кволітас", особа, начеб то жінка, яка представилась представником "Товарної біржі "Перепектива-Коммодіті". Питання стосувалось можливості виконання оцінки нерухомого майна та земельної ділянки, що знаходилось в АДРЕСА_4 , а також вартості послуг з оцінки цього майна. Повідомивши, про те, що це можливо зробити, а також вартість такої роботи, йому відповіли, що після вивчення всіх пропозицій, приймуть вже рішення: чи звертатись до них за послугами. Через декілька днів йому знову зателефонував представник біржі і повідомив, що вони згідні замовити в них оцінку майна. Також його попросили підготувати договір про надання послуг, повідомивши при цьому необхідну інформацію про замовника, підписати йому його зі свої сторони, і залишити на прохідній в АТ "Укрбудінвестбанк". Він також відразу повідомив замовнику, що для проведення оцінки майна йому необхідні правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомості, назвавши їх перелік. Підготувавши договір між TOB "Кволітас" та біржею, підписавши його, він залишив в охорони, на прохідній АТ "Укрбудінвестбанк". При цьому йому охоронник відразу передав копії правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомості, зокрема договори купівлі-продажу виробничо-складського приміщення, ДОК ДБХ та земельної ділянки ТОВ "Гросер"; договір іпотеки, технічні паспорти на нерухоме майно, договір між банком та біржею на проведення відкритих аукціонів з продажу майна, яке перебуває в заставі. Також він звернувся до замовника з проханням забезпечити йому можливість проведення огляду об`єкта нерухомості, на що йому було повідомлено, що вказаний об`єкт буде віджуватися в порядку примусового стягнення, а тому їх клієнт (власник) буде проти його візиту. Забравши документи, він почав підготовлювати звіт про оцінку майна. Також, знаючи місце знаходження об`єкта, а саме по АДРЕСА_4, він виїхав на місце з метою його огляду. Однак, приїхавши туди, земельна ділянка була огороджена парканом і ворота були закриті, а на території об`єкта нікого не було. Тому не маючи можливості потрапити на територію він провів зовнішній огляд об`єкта через паркан та зробив висновок щодо оцінювання нерухомості, оскільки вказаного огляду було достатньо. Під час проведення оцінки, використовував виключно документи, надані замовником. З приводу дати одного із договорів, який датований 30.07.2015 року, нічого пояснити не може, оскільки саме такий договір надав йому замовник. В подальшому проаналізувавши ринок продажу об`єктів нерухомого майна, на загальнодоступних сайтах в мережі Інтернет, ним були підібрані аналоги до вказаного об`єкту, та визначено у відповідності до вимог нормативно-правових актів ринкову вартість об`єкта нерухомості. Оцінку він проводив самостійно. Однак, до оцінки земельної ділянки він додатково залучав оцінювача ОСОБА_2 , оскільки в нього не було кваліфікаційного свідоцтва за спеціалізацією оцінка землі, яке була наявне у ОСОБА_2 . Тому звіт про оцінку землі був підписаний ще і оцінювачем ОСОБА_2 . Останній особисто не проводив оцінку землі, вони із ним спілкувалися по телефону з приводу оцінки, а потім він підготував звіт і направив йому на електронну пошту. ОСОБА_2 проглянув цей звіт, погодився із оцінкою землі, і потім вже його підписав. Також вказаний звіт ще було підписано його дочкою ОСОБА_4 в якості стажера-практиканта, оскільки в подальшому їй необхідна була вказана робота з метою отримання кваліфікаційного свідоцтва за вказаною спеціалізацією. Однак, вказаний звіт вона не робила, а лише прошила його. Також вказані звіти, у відповідності до вимог чинного законодавства щодо оформлення звітів, були ним підписані як директором ТОВ "Кволітас". Тобто скріплені підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Складені звіти, по одному екземпляру, він залишив у охорони на прохідній банку. Більше будь-якого спілкування з приводу даного об`єкта у нього не з ким не було. Пізніше, десь на початку вересня 2015 року, йому зателефонував працівник банку ОСОБА_11 , та запропонував надати по одному екземпляру звітів про оцінку майна для долучення їх до банківських справ. На домовлений час та день, він приїхав до банку, та на прохідну банку до нього вийшов ОСОБА_11 , і він передав йому по одному екземпляру звітів. На цьому будь-яка співпраця по оцінці вказаного майна в ТОВ "Кволітас" закінчилася. Будь-яких зустрічей та розмов ні з представниками банку, ні із працівниками біржі, ні з іншими якимось зацікавленими особами щодо оцінюваного об`єкту він не мав, ніхто йому не пропонував завищувати або занижувати вартість об`єктів оцінювання. Хто мав придбати та взагалі придбав оцінювану ним нерухомість йому було невідомо. Оцінку майна він проводив з метою визначення ринкової вартості об`єкта з метою сплати в подальшому податків, а також для визначення лише стартової ціни для його продажу на аукціоні. В той же час, оцінювач не вказує сторонам угоди за якою ціною повинен бути проданий цей об`єкт, вони не прив`язані до вказаної оцінки, і можуть домовитися між собою про будь-яку вартість. Розрахунок біржа із ним провели лише у вересні. Однак, це не одиничний випадок у його практиці, коли за його роботу розраховуються із ним пізніше. Між ним був укладений договір, тому він і не переживав, що точно буде оплачена його робота. Окрім перерахованих на рахунок TOB "Кволітас" 4000 грн. за виконання умов договору, інших оплат чи винагород він не отримував, при цьому на меті отримання неправомірної вигоди іншими особами не мав. Також зазначив, що в червні 2016 року слідчий під час досудового розслідування даного кримінального провадження направляв його звіти на рецензування до Фонду держмайна. За результатами рецензування Фондом держмайна встановлено, що звіти про оцінку майна, є такими, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають недоліки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Також Фонд держмайна прийняв рішення про направлення Екзаменаційної комісії з метою вирішення питання щодо його професійної оціночної діяльності оцінювача. Екзаменаційною комісією прийнято рішення, згідно якого йому необхідно було позачергово пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації "1.1", яке він в подальшому пройшов. Рішення щодо позбавлення його кваліфікаційного свідоцтва оцінювача) за відповідною спеціалізацією. не було прийнято комісією. Разом з тим, за таке рішення проголосувало лише два члени комісії, із 26, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вважає, що його звіти відповідають вимогам чинного законодавства, і більша частина зауважень, зазначена у рецензіях, є нічим іншим як описки. Зазначив, що дійсно мається помилка у одному із звітів, а саме: при корегуванні на величину площі земельної ділянки, прийнято коригування в сторону зменшення, замість в сторону збільшення, оскільки площа земельної ділянки була менше, тому коштує дорожче. Разом з тим, вказана помилка не вплинуло суттєво на визначення вартості об`єкта. Будь-яких недостовірних відомостей до звітів він не вносив. При цьому, зазначив, що ознайомившись зі змістом висновків, що містяться у матеріалах справи, вважає, що у них аналоги обрані для порівняння із об`єктом оцінки, не є схожими, виходячи із технічних характеристик та місця їх розташування, які значно відрізняються. Тому, вважає, що відомості викладені у вказаних висновках, щодо вартості об`єкта оцінки є такими, що не відповідають дійсності. Також, зазначив, що під час проведення обшуку за місцем його проживання, працівники правоохоронних органів самостійно вилучили комп`ютер, який новіший і який належить його дочці. Разом з тим, жорсткий диск із його робочого комп`ютера був у столі, чи на столі, і він поклав його собі до карману, оскільки на ньому міститься повністю вся інформація по роботі, всі звіти, рахунки, договори, а також клієнтська база та інформація по вказаним клієнтам. Тому переживав, що виключення вказаного жорсткого диску, могло призвести до припинення його діяльності, оскільки на ньому міститься повністю вся інформація по роботі. У разі її вилучення могли взагалі не повернути, як наприклад ноутбук, який на даний момент перебуває в правоохоронних органів. Виключно, у зв`язку з цим, з метою збереження інформації з приводу своєї роботи, яка була для нього дуже важливою і необхідною для здійснення його діяльності. Також додав, що із ОСОБА_11 в нього могли бути переписки по електронній пошті, оскільки після проведення вказаної оцінки, останній, представляючи інтереси банку, ще 2-3 рази звертався до нього із проханням провести оцінку майна, і ним були надані відповідні послуги.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнає себе винним, на думку суду, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, повністю підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, належними та допустимими доказами, оцінка яким надана судом в порядку ст. ст. 89, 94 КПК України.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що на момент подій, про які йдеться в обвинувальному акті, він являвся співзасновником ТОВ "НВК Груп" та ТОВ "Авточист Плюс", а також обіймав посаду директора вказаних підприємств. ТОВ "НВК Груп" належить: по 33 % - ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , та 34 % - йому, а в ТОВ "Авточист Плюс" - 70 % - ОСОБА_10 , а йому - 30 %. ТОВ "Авточист Плюс", ТОВ "НВК Груп" та ТОВ "Продзернопром" уклали з АТ "Укрбудінвестбанк" кредитні договори. З метою забезпечення виконання цих договорів ТОВ "Гросер", співзасновниками, якого були ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , передав АТ "Укрбудінвестбанк" в іпотеку земельну ділянку, на якій були розташовані склади, що знаходилася по АДРЕСА_4 . Всі вказані товариства мали спільних співзасновників. Разом з тим, в подальшому кредитні договори не виконувались належним чином, не сплачувалися кошти вчасно, і десь за півроку, можливо трохи менше, в ТОВ "НВК Груп" виникла заборгованість перед банком в розмірі близько 1 200 000 грн., а у ТОВ "Авточист Плюс" - 800 000 грн. Він хотів хоч трохи погасити вказану заборгованість, на що ОСОБА_10 , в якого були тісні зв`язки із банком (голова правління банку являється кумом останнього), сказав йому, щоб він трохи почекав, не влазив у вказані справи, оскільки це були його взаємовідносини із банком, і підприємства будь-яких штрафних санкцій не отримають. Тому, вказана заборгованість виникла через домовленості ОСОБА_10 із банком. Потім, на початку вересня 2015 року йому зателефонував ОСОБА_11 – менеджер банку, і повідомив йому, що кредитних зобов`язання у ТОВ "Авточист Плюс" та ТОВ "НВК Груп" перед банком вже не має, оскільки було проведено відчуження заставного майна, і всі кредитні зобов`язання погашені. Він зателефонував до ОСОБА_5 запитати з приводу погашення боргу по кредитних договорах, на що останній йому відповів, що йому також нічого не відомо. Потім, в ході з`ясування обставин продажу заставного майна, їм стало відомо, що банком було проведено аукціон, на якому було реалізоване заставне майно по заниженій вартості, а саме за суму близько 4 500 000 грн. Так, вказаний об`єкт ТОВ "Гросер" придбало в незадовільному стані, однак з моменту його купівлі, було проведеного його капітальну реконструкцію, зокрема зроблено поли, дах, вікна тощо, з метою приведення його до ладу для використання у господарській діяльності підприємств. Також у вказаного об`єкта дуже гарне місце розташування, а саме він знаходиться в промисловій зоні із гарною транспортною розв`язкою. Тому вказаний об`єкт коштував в рази дорожче, близько 20 000 000 грн. Про проведення аукціону банк підприємства не повідомляв. Він звертався до банку із пропозицією з приводу бажання викупити вказаний об`єкт. Таку саму заявку подавав і ОСОБА_5 . В той же час, вказаний об`єкт було продано ТОВ "Джи Ес Груп", співзасновником якого є товариш ОСОБА_10 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що ТОВ "Авточист Плюс", ТОВ "НВК Груп" та ТОВ "Продзернопром" уклали з АТ "Укрбудінвестбанк" кредитні договори на суму близько 4 500 000 грн. З метою забезпечення виконання цих договорів ТОВ "Гросер" передав АТ "Укрбудінвестбанк" в іпотеку земельну ділянку площею близько 0,8000 га, виробничо-складську будівлю та нежитлове приміщення ДОК ДБХ площею близько 2 000 м?, що розташовуються по АДРЕСА_4. Це рішення було прийнято спільно, всіма співвласниками підприємств. Так, у ТОВ "Продзернопром" він являється засновником; у ТОВ "НВК Груп" йому та ОСОБА_10 належить по 33 %, а 34 % - ОСОБА_3 ; у ТОВ "Авточист Плюс" - 70 % - ОСОБА_10 ; а у ТОВ "Гросер" - по 50 % його та ОСОБА_10 ТОВ "Продзернопром" виконувало свої кредитні зобов`язання відповідно до встановленого графіку, будь-якої заборгованості та прострочень не мало. В той же час ТОВ "НВК Груп" та ТОВ "Авточист Плюс" не виконували кредитні зобов`язання і в них виникла заборгованість у сумі, трохи більше, 2 000 000 грн. Близько півроку вони не платили по кредитним договарам. Десь приблизно у травні 2015 року, вони обговорювали необхідність погашення вказаної заборгованості, щоб не втрати майновий комплекс. Також, він особисто зустрічався із головою правління банку ОСОБА_13 , якому він повідомляв, що він погасить заборгованість по кредиту, за умови, що заставне майно не буде продаватися, оскільки йому стала відома інформація, що вказане майно хочуть викупити. Обговорювали із головою правління банку лише погашення кредиту грошовими коштами. Також звертався до банку у письмовій формі із листом, як співвласник ТОВ "Гросер", у якому зазначив, що готовий погасити заборгованість. Будь-якої відповіді від банку на вказаний лист не отримав. Вказане майновий комплекс ТОВ "Гросер" придбало у грудні 2013 року, приблизно, за 2 000 000 грн. За час після його придбання, було зроблено значні поліпшення цього майна, а саме: проведено капітальний ремонт. Вартість цього об`єкта зросла в рази. На балансі підприємства ТОВ "Гросер" цього не відображено, оскільки ця процедура є досить клопіткою та довготривалою, і вони не встигли все зробити. Приблизно 3-5 вересня 2015 року він уточнював у банку з приводу процентів по кредиту, на що йому повідомили, що підприємства нічого не винні, бо кредит вже погашений. В процесі встановлення обставин погашення кредиту, вияснив, що він погашений в рахунок реалізації заставного майна, проданого на аукціоні за 4 500 000 грн. ТОВ "Джи Ес Груп", власником якого є ОСОБА_14 , який є товаришем ОСОБА_10 . Підтвердив, що дійсно на адресу ТОВ "Гросер" приходив лист з приводу заборгованості по кредитним договорам, необхідності їх погашення, на що було надано відповідь, що за можливості все буде погашено. Однак, згоди на реалізацію майна ТОВ "Гросер" не давало. Також на адресу ТОВ "НВК Груп" та ТОВ "Авточист Плюс" приходили листи від банку про заборгованість. Будь-яких повідомлень про проведення аукціону від банку не приходило. Вартість за яку було продано заставлене майно є явно заниженою, оскільки враховуючи гарний стан та місце розташування комплексу, такий об`єкт коштує на багато дорожче. До нього як до власника ні банк, ні оцінювач не зверталися із вимогою надати доступ до об`єкта нерухомості. Вважає, що ТОВ "Гросер" завдана майнова шкода у розмірі близько 8 000 000 грн., як встановлено висновком експерта. Із заявою про вчинення злочину звертався ОСОБА_15 як директор ТОВ "Гросер", який має на це відповідні повноваження.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що звіт про оцінку земельної ділянки вона особисто не робила, а лише підписала його як стажист оцінювача. Це було влітку 2015 року, точної дати не пам`ятає. Зміст вказаного звіту вона не читала. На той момент вона мала свідоцтва оцінювача, однак не по оцінці землі, яке по вказаній спеціалізації, отримується окремо. Тому вказана робота їй була необхідна в подальшому, з метою отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача щодо оцінки земельних ділянок, оскільки для допуску на екзамен необхідно обов`язково мати роботу по вказаній спеціалізації, де вона буде зазначена як стажист. Тому її підпис був формальний, проставлений лише для використання вказаної роботи на екзамені. Також батько їй дав вказаний звіт у роздрукованому виді, для того, щоб вона його прошила. Участь в оцінці земельної ділянки не приймала, зміст вказаного звіту із батьком не обговорювала.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що він являється директором ТОВ "Бюро оцінок", де також працює за спеціалізацією оцінювача. ОСОБА_1 знає близько 7 років, познайомилися з ним по роботі, як колеги-оцінювачі. Вони разом, іноді (приблизно раз в півроку), із ним співпрацюють, оскільки в нього є кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, якого не має у ОСОБА_1 . Під час проведення оцінки земельних ділянок необхідна наявність саме свідоцтва за вказаною спеціалізацією. Тому, у випадках, коли ОСОБА_1 необхідно провести оцінку землі, він звертався до нього, і вони разом робили таку оцінку. Між ними був укладений договір, на підставі якого вони і співпрацювали. Так, було і вказаного разу, а саме, десь влітку 2015 року до нього зателефонував ОСОБА_1 , який повідомив, що є об`єкт, який знаходиться в м. Бориспіль, у промисловій зоні, точної адреси, він вже не пам`ятає. Також повідомив, що він виїжджав на вказаний об`єкт, там не дуже велика земельна ділянка, на якій розташовано 2 об`єкти нерухомості. Він сказав, що порахував вартість землі, яка складає приблизно 800 доларів США за сотку, і чи зможе він підписати звіт. На наступний день, вони зідзвонилася, він сказав, що подивився ринкову вартість подібних земельних ділянок, яка була приблизно такою, яку називав ОСОБА_1 , а тому він згоден і підпише звіт. В подальшому ОСОБА_1 самостійно підготував звіт про оцінку земельної ділянки, приїхав до нього і він його підписав. Зі змістом звіту він детально не ознайомлювався, на той момент, лише глянув на ціну землі, яка була відповідно до тією, про яку вони домовились із ОСОБА_1 на передодні. Тобто, фактично жодних дій, окрім підписання складеного ОСОБА_1 звіту, він не здійснював, об`єкт оцінки не оглядав, лише підписав як оцінювач, який має свідоцтво по оцінці землі. Однак, із ціною визначеною ОСОБА_1 повністю погодився. Також у вказаному звіті був підпис стажиста - ОСОБА_4 . Він попросив у ОСОБА_1 , щоб останній скинув йому вказаний звіт на пошту, оскільки всі звіти, де він підписується він обов`язково собі залишає. Однак, ОСОБА_1 йому відразу його не скинув, що було для нього нормальною практикою, оскільки він міг забути. Вже згодом, пізніше, ОСОБА_1 скинув йому вказаний звіт на електронну пошту, і лише тоді він детально ознайомився із його змістом. Ним було виявлено декілька помилок, які суттєво не впливали на вартість, однак їх необхідно було виправити. Він про це повідомив ОСОБА_1 , щоб останній їх виправив. Із визначеною вартістю ОСОБА_1 , погоджується повністю. Вважає, що аналоги останнім були підібрані правильно, у відповідності до Методики. За свій підпис, наскільки пригадує, отримав 300 гривень від ОСОБА_1 . Будь-яких прохань від ОСОБА_1 щодо заниження вартості не було. Під час допиту у слідчого, надавав свою електронну скриньку для огляду, де малася електронна версія вказаного звіту, яку йому скинув ОСОБА_1 вже набагато пізніше, ніж була проведена оцінка земельної ділянки.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що станом на 2013-2015 рік він працював на посаді начальника управління кредитування в АТ "Укрбудінвестбанк". В грудні 2013 року ТОВ "Авточист Плюс", ТОВ "НВК Груп", спочатку було ТОВ "ДобродіяФуд", а потім вже замінили сторону на ТОВ "Продзернопром" уклали з АТ "Укрбудінвестбанк" кредитні договори. З метою забезпечення виконання цих договорів ТОВ "Гросер" передав АТ "Укрбудінвестбанк" в іпотеку об`єкт нерухомості. Також ще були поручителі фізичні особи: ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ТОВ "Авточист Плюс", ТОВ "НВК Груп" порушило кредитні зобов`язання, і у них виникла заборгованість перед банком в розмірі близько 4 000 000 грн. Їм були надіслані листи-вимоги про погашення заборгованості, в яких був визначений термін для погашення заборгованості. Також у вказаних листах було зазначено, що у разі не погашення заборгованості банк буде задовольняти свої вимоги шляхом проведення процедури по реалізації заставного майна. Також пізніше аналогічний лист-вимога була направлена і поручителю ТОВ "Гросер". На що ТОВ "Гросер" повідомило, що не має можливості погасити заборгованість. В подальшому банком було прийнято рішення про реалізацію вказаного майна шляхом проведення електронних торгів. З метою визначення ринкової вартості об`єкта нерухомості, була проведена його оцінка, оцінювачем ОСОБА_1 . До цього він його не знав. З приводу того, щоб банк домовлявся із ОСОБА_1 про заниження вартості об`єкта йому нічого невідомо. Ринкова вартість об`єкта - це лише початкова ціна, і яка не має жодного відношення до суми заборгованості. 03.09.2015 року вказане майно було продано ТОВ "Джи Ес Груп". Запам`ятав цю дату, оскільки в нього в цей день - день народження. Гроші від продажу поступили на рахунок банку, за рахунок яких була повністю погашена заборгованість по кредитних договором. В подальшому боржникам та поручителю рекомендованими листами було направлено звіт про розподіл коштів по кредитним зобов`язанням. З приводу проведення процедури аукціону він нічого повідомити не може, оскільки це не входить до його посадових обов`язків, цим займається інший відділ. Пізніше десь 10-15 вересня 2015 року ОСОБА_1 привіз до банку звіти про оцінку нерухомого майна, які він у нього забирав, лише тоді і познайомилися вперше. Потім вже трохи згодом, звертався до нього від імені банку, для проведення оцінки майна по інших боржниках. Також зазначив, що ОСОБА_10 та ОСОБА_5 приїжджали до голови правління банку ОСОБА_13 , однак про що вони спілкувалися йому невідомо. Після приїзду ОСОБА_5 , від ТОВ "Продзернопром" надійшов, на адресу банку, лист з проханням продати їм об`єкт нерухомості за 4 000 000 грн.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що експертною радою "Українського товариства оцінювачів", яка діє як громадська організація, що здійснює рецензування звітів про незалежну оцінку, йому було доручено бути рецензентом звітів про незалежну оцінку нерухомого майна, виконаних оцінювачем ОСОБА_1 . За результатами проведення вказаного рецензування, ним були надані відповідні рецензії, які були розглянуті на засідання експертної ради. В подальшому вказані рецензії були передані замовнику. Хто був замовником йому невідомо, оскільки йому надавалися лише матеріали необхідні для рецензування. Було встановлено, що звіти виконані оцінювачем ОСОБА_1 , не відповідають вимогам Національного стандарту № 1 та № 2, є неякісними і не професійними та такі, що не можуть бути використані з метою визначеною у звіті. У його рецензіях детально викладено, які саме порушення були допущенні оцінювачем ОСОБА_1 під час проведення незалежної оцінки. Також в судовому засіданні свідку ОСОБА_6 було надано для огляду рецензії вих. № 09-006 від 18.11.2016 року (т.3 а.с.234-237), вих. № 09-005 від 18.11.2016 року (т.3 а.с.236-241), вих. № 09-007 від 18.11.2016 року (т.3 а.с.242-245). Після ознайомлення із рецензіями показав, що при оцінці вказаної нерухомості та земельної ділянки оцінювачем в порушення вимог Національних стандартів оцінки об`єктів, опис об`єкта проведений формально, що не дає змоги його ідентифікувати в повній мірі, що є безумовним недотриманням вимоги п. 56 Національного стандарту № 1, у зв`язку з чим неможливо встановити чи проводив виконавець огляд вказаного об`єкта, про що обов`язково має бути вказано у звіті, визначення корисності об`єкта оцінки за текстом звіту не наведено, також підібрані оцінювачем аналоги не є подібними до об`єкту оцінки: за місцем розташування, фізичними та функціональними характеристиками, також ці аналоги відрізняються від об`єкту оцінки за конструктивними елементами та плануванням. Жоден із аналогів не може розглядатись як достовірний. Коригування вартості об`єктів - аналогів не обґрунтоване та не відповідає дійсним відмінностям цих об`єктів та оцінюваного майна. Остаточне значення вартості об`єкта за порівняльним підходом розраховано шляхом усереднення, що ігнорує мінімальні значення, тобто суперечить вимогам п. 7 Національного стандарту № 1. Ці порушення призвели до спотворення остаточного значення вартості об`єкта. Також виконавцем ніяк не прокоментована ситуація за якою замовником оцінки є Товарна біржа, а власником ТОВ "Гросер".

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він працює директором ПП "Бюро Маркуса". До них звертався ОСОБА_15 , який являється директором ТОВ "Гросер", з метою проведення експертного оцінювання. На підставі укладеного договору було проведено відповідне експертне дослідження - судовим експертом ОСОБА_9 . Вказаний звіт був підписаний експертом ОСОБА_9 , а також посвідчений його підписом як директором ПП "Бюро Маркуса" та печаткою підприємства. Його підпис свідчить виключно про те, що він адміністрував вказаний процес. Це вимога Національного стандарту та ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в України" щодо оформлення звітів про оцінку майна. Зі змістом вказаного звіту він не ознайомлювався, оскільки посвідчував його виключно як директор, а не як виконавець. До проведення дослідження у вказаному звіті він не має будь-якого відношення. Будь-якої відповідальності за результатами такого дослідження він не несе, оскільки він не являвся оцінювачем. В той же час йому, експертною радою "Українського товариства оцінювачів", яка діє як громадська організація йому було доручено бути рецензентом звітів про незалежну оцінку нерухомого майна, виконаних оцінювачем ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 13 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в України". Вказане рецензування він проводив разом із ОСОБА_6 . Також в судовому засіданні свідку ОСОБА_8 було надано для огляду рецензії вих. № 09-006 від 18.11.2016 року (т.3 а.с.234-237), вих. № 09-005 від 18.11.2016 року (т.3 а.с.236-241), вих. № 09-007 від 18.11.2016 року (т.3 а.с.242-245). Після ознайомлення із рецензіями показав, що за результати проведеного рецензування, звіти виконані оцінювачем ОСОБА_1 , були класифіковані по положенню п. 5 ст. 65 Національного стандарту № 1, як такі, що не відповідають вимогам Національного стандарту № 1 та № 2, є неякісними і не професійними та такі, що не можуть бути використані з метою визначеною у звіті. Всі зауваження та порушення, із посиланням на пункти Національних стандартів, чітко викладені у рецензіях, які він підтримує в повному обсязі. Основний недолік, який було виявлено під час рецензування, це те, що оцінювачем під час проведення оцінки, при визначенні вартості об`єкта, були підібрані аналоги, які не являються подібними до об`єкта оцінки в розумінні вимог, закріплених у Національному стандарті № 2. Це порушення однозначно вплинуло на визначення вартості об`єкта нерухомості, а тому отримане значення вартості об`єкта є недостовірним. Також оцінювачем не визначена корисність об`єкта оцінки, що є однозначним порушенням вимог Національного стандарту. Крім того, зі змісту звітів неможливо було встановити, чи проводився огляд об`єкта оцінки, який повинен бути проведений. У разі неможливості його проведення, про це обов`язково повинно бути зазначено у звіті. Після результатів такого рецензування вказані звіти визнаються непридатними до використання.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що він працює в ПП "Бюро Маркуса" експертом. Йому було доручено проведення експертного дослідження з приводу визначення ринкової вартості складського комплексу, а також земельної ділянки, на які він розташований, що знаходиться в м. Бориспіль, на підставі заяви ТОВ"Гросер". За результатами проведення експертного дослідження, ним було надано висновок, де містилися всі відповіді на поставлені перед ним питання. Вказане експертне дослідження підтримує в повному обсязі. Уточнив, що проводив саме експертне дослідження, а не експертизу. Можливо помилився у назві, зазначивши, що це є висновок експерта за результати проведення судової будівельно-технічної експертизи. Зазначив, що під час проведення вказаного дослідження основним була не земельна ділянка, а комплекс в цілому, оскільки земля була частиною цього комплексу. Під час проведення дослідження для оцінки вартості об`єкта нерухомості самостійно підбирав аналоги, щоб вони були максимально наближені до об`єкта оцінки. Ним було проведено докладне дослідження ринку з метою одержання достовірної інформації щодо всіх факторів, які мають відношення до об`єктів-аналогів (ціни пропозицій і продажів, особливості оплати угод, фізичні характеристики, місце розташування, наявність комунікацій, транспортне розв`язка тощо). Тому підібрані ним аналоги, які зазначені у висновку, є досить подібними до об`єкта оцінка. Здійснив відповідне корегування ціни продажів або ціни пропозицій по кожному об`єкту-аналогу, згідно з наявними розбіжностями між ним та об`єктом оцінки. В подальшому було виконано узгодження відкоригованих цін об`єктів порівняння й визначена вартість об`єкта оцінки. Також визначення корисності об`єкта, є одним із основних під час проведення оцінки. Методологія проведення оцінки майна у всіх однакова, а різниця полягає лише в процедурах проведених під час оцінки. Із звітами, наданими оцінювачем ОСОБА_1 ознайомлювався, але їх не використовував під час проведення експертного дослідження. На його думку, ОСОБА_1 проявив недостатню кваліфікацію при виборі аналогів, наче випадково вибрані об`єкти. Це в свою чергу звичайно вплинуло на визначення вартості. Зазначив, що кожен рецензент відповідає за своє прийняте рішення, оскільки кожен із них є правим, і їхня обґрунтована думка, викладена в рецензіях. На його думку, звіти про оцінку майна, виконані ОСОБА_1 є такими, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають недоліки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Однак, вже було проведено угода, тому це вже не має значення. Тому виправити вказані недоліки, можливо провівши нову оцінку майна.

Крім показань указаних свідків, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, підтверджується також наступними доказами:

-постановою про виділення матеріалів досудового розслідування, за підписом прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області Дяченка С.В., від 03.07.2016 року (т.2 а.с.4-20), згідної якої із матеріалів кримінального провадження № 12015110100002129 від 08.10.2015 року, виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 366 КК України, а також долучено до матеріалів виділеного кримінального провадження, копії документів, отримані в ході проведення досудового розслідуванню в рамках кримінального провадження № 12015110100002129 від 08.10.2015 року, згідно переліку, який наведений у вказаній постанові;

-витягами з кримінального провадження № 12016110100001359 від 03.07.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 366 КК України (т.2 а.с.1-3);

-заявою про вчинення кримінального провадження, подана директором ТОВ "Гросер" ОСОБА_15 , 28.09.2015 року, яка зареєстрована в журналі єдиного обліку повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ГУМВС України в Київській області за № 806 від 28.09.2015 р., за фактом вчинення посадовими особами АТ "Укрбудінвестбанк" незаконних дій з продажу майна ТОВ "Гросер", за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України (т.2 а.с.21-24);

-ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранової-Лесів І.В. від 23.10.2015 р. (т.2 а.с.28), якою клопотання слідчого СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області П`янило В.А. (т.2 а.с.25-27) задоволено, та надано тимчасовий доступ до висновку про об`єкт незалежної оцінки - предмет іпотеки, належне ТОВ "Гросер", нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,8013 га, нежитлове приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, ДОК ДБХ літ. В-1, загальною площею 220,8 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4, який видано ТОВ "Клолітас" 01.09.2015 року, додатків до вказаного висновку, примірників (копій) договорів купівлі-продажу № № 4535, 4538, 4541, посвідчених 03.09.2015 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_27, та документів на підставі яких були посвідчені вказані договори, які перебувають у володінні вказаного приватного нотаріуса, із можливістю їх вилучення;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29.10.2015 р. з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (т.2 а.с.29-31, 32-38). В ході цієї слідчої дії слідчий СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області П`янило В.А., в офісному приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_27, що розташоване по АДРЕСА_11, у присутності двох понятих, ознайомилася із зазначеними в ухвалі слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області № 1-кс/359/1688/2015, 359/9988/15-к від 23.10.2015 р., документами, які в подальшому були вилучені, перелік яких зазначений в описі до даного протоколу;

-копією договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 4538, від 03.09.2015 року, укладений між ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" та ТОВ "ДЖИ ЕС ГРУП", предметом якого є ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т.2 а.с.39-40);

-звітом про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, виконавець ТОВ "Кволітас": оцінювач ОСОБА_1 , дата оцінки 15.07.2015 року, з додатками (т.2 а.с.41-67, 68-82), відповідно до якого ринкова вартість об`єкта становить 330 080 грн.;

-копією договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 4535, від 03.09.2015 року, відповідно до якого ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" передає у власність ТОВ "ДЖИ ЕС ГРУП" нежитлове приміщення, виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями (літ.Б), загальною площею 1665,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т.2 а.с.83-84);

-звітом про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1665,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, виконавець ТОВ "Кволітас": оцінювач ОСОБА_1 , дата оцінки 15.07.2015 року, з додатками (т.2 а.с.85-111, 112-132), відповідно до якого ринкова вартість об`єкта становить 2 995 920 грн.;

-копією договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 4541, від 03.09.2015 року, укладений між ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" та ТОВ "ДЖИ ЕС ГРУП", предметом якого є земельна ділянка, розміром 0,8013 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т.2 а.с.133-134);

-звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кад. № 3210500000:06:006:0016), загальною площею 0,8013 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, виконавці: ТОВ "Кволітас": оцінювач ОСОБА_1 ; ТОВ "Бюро оцінок": оцінювач: ОСОБА_2 , дата оцінки 15.07.2015 року, з додатками (т.2 а.с.135-153, 154-166), відповідно до якого ринкова вартість об`єкта становить 1 408 640 грн.;

-копією ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченка Д.В. від 04.04.2016 року (т.2 а.с.167-168), якою накладено арешт: на земельну ділянку площею 0,2401 га (кадастровий номер: 3210500000:06:006:0019) та ДОК ДБХ загальною площею 220,8 м?, право власності на які зареєстровано за ТОВ "Бізнес Репутація"; на земельну ділянку площею 0,5612 га (кадастровий номер: 3210500000:06:006:0018) та нежитлове приміщення - виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1665,8 м?, право власності на які зареєстроване за ТОВ "Інтертеймент Компані";

-ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавського В.В. від 20.10.2015 р. (т.2 а.с.172-174), якою клопотання слідчого СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області П`янило В.А. (т.2 а.с.169-171) задоволено, та надано тимчасовий доступ до висновку про об`єкт незалежної оцінки - предмету іпотеки, належне ТОВ "Гросер", нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,8013 га, нежитлове приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, ДОК ДБХ літ. В-1, загальною площею 220,8 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4, який видано ТОВ "Клолітас" 01.09.2015 року, додатків до вказаного висновку, документів щодо замовлення, оплати та передачі його замовнику, наказів про призначення, прийом на роботу, посадової інструкції, кваліфікаційних свідоцтв, ліцензій (дозволів) та інших документів, щодо оцінювача та інших осіб, причетних до проведення оцінки та підписання вказаного висновку, які перебувають у володінні ТОВ "Кволітас", із можливістю їх вилучення;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.11.2015 р. з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (т.2 а.с.175-177, 178-179). В ході цієї слідчої дії слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А., у приміщенні ТОВ "Кволітас", розташованому по вул. Фаїни Окіпної, біля станції метро "Лівобережна", у присутності директора ТОВ "Кволітас" ОСОБА_1 , ознайомилася із зазначеними в ухвалі слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області № 1-кс/359/1676/2015, 359/9887/15-к від 20.10.2015 р., документами, які в подальшому були вилучені, перелік яких зазначений в описі до даного протоколу;

-копією протоколу № 8 Загальних Зборів Учасників ТОВ "Кволітас" від 26.08.2011 року (т.2 а.с.180), відповідного до якого з 31.08.2011 року на посаду генерального директора ТОВ "Кволітас" призначено ОСОБА_1 ;

-копією сертифіката НОМЕР_7 суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Кволітас" від 25.05.2015 року (т.2 а.с.181), копією свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_6 від 14.10.2009 року, видане ОСОБА_1 (т.2 а.с.182), копією кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_4 від 20.12.2008 року, ОСОБА_1 за спеціалізацією в межах напрямку: "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі експертна грошова оцінка земельних ділянок"; "Оцінка машин і обладнання"; "Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, дорожніх транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність (т.2 а.с.183), копією посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача ОСОБА_1 від 27.06.2014 року НОМЕР_5 (т.2 а.с.184), яким підтверджуються повноваження на здійснення оціночної діяльності ТОВ "Кволітас" та оцінювача ОСОБА_1 ;

-копією договору № 19КП/15 про проведення оцінки майна, укладеного між ТОВ "Кволітас" та Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті" від 10.07.2015 року (т.2 а.с.185) та копія акту прийому-передачі робіт від 24.09.2015 року (т.2 а.с.186), щодо роботи з оцінки майна, згідно даного договору, а також копією рахунку-фактури № КП-0000019 від 11.09.2015 року: послуги з оцінки майна (т.2 а.с.188) та копією виписки по рахунку ТОВ "Кволітас": сплата за послуги по оцінці майна відповідно до рахунку-фактури № КП-0000019 ТБ "Перспектива-Коммодіті" 24.09.2015 року (т.2 а.с.187);

-копією статуту ТОВ "Кволітас", затвердженого Загальними Зборами Учасників ТОВ "Кволітас" протокол № 5 від 13.03.2009 року (т.2 а.с.189-202);

-постановами, за підписом слідчого СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області П`янило В.А., про призначення оціночно-земельної експертизи від 05.11.2015 року (т.2 а.с.203-204, 205-206, 207-208), проведення яких доручено експертам Київського науково-дослідчого інститут судових експертиз, з визначеним переліком запитань, які поставлені на вирішення експертизи;

-клопотаннями експерта ОСОБА_28 про забезпечення натурного обстеження об`єкта дослідження, з метою проведення судових оціночно-будівельних експертиз (т.2 а.с.209, 210, 211);

-ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучка І.В. від 16.11.2015 р. (т.2 а.с.215-216), якою клопотання заступника начальника СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Микитюка С.В. про проведення огляду (т.2 а.с.212-214) задоволено, та надано дозвіл на проведення огляду, за участю експерта КНДІСЕ, земельної ділянки площею 0,8013 га, нежитлового приміщення: виробничо-складської будівлі з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, ДОК ДБХ літ. В-1, загальною площею 220,8 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4, і належить ТОВ "Джи Ес Груп";

-протоколом огляду земельної ділянки, яка розташована по вул. Броварська, 11 в м. Бориспіль Київської області від 19.11.2015 року (т.2 а.с.217-219), проведеного слідчим Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А., у присутності директора ТОВ "Гросер" ОСОБА_15 , судового експерта КНДІСЕ ОСОБА_28, представника ТОВ "Джи Ес Груп" (адвокат) Луценко Р.О., заступника начальника СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Микитюка С.В. В ході даної слідчої дії проведено огляд вказаної ділянки, а також двох нежитлових будівель, які на ній розташовані, із проведенням фотографування експертом;

-висновком експертів за результатами проведення земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи № 20596/15-42/20597/15-43 від 24.11.2015 року, з додатками до нього (т.2 а.с.221-235, 236-237), згідно якого, наданий на дослідження "Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кад. № 3210500000:06:006:0016), загальною площею 0,8013 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, та належить TOB "ГРОСЕР" (ідентифікатор за базою ФДМУ 658975_15072015_19К15), виконаний суб`єктом оціночної діяльності TOB "Кволітас" та TOB "Бюро Оцінок" з датою оцінки 15.07.2015, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, зокрема: п.2.1, п.2.2, п.3.3 "Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок", п. 53 Національного стандарту № 1, п. 19 Національного стандарту № 2, п. 8, п. 36 Методики про грошову оцінку земельних ділянок № 1531 від 11.10.2002 року, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний з метою, визначеною у звіті. оскільки оцінювачем було допущено порушення. Дійсна (ринкова) вартість земельної ділянки (кадастровий номер 3210500000:06:006:0016), загальною площею 0,8013 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, станом на дати оцінки (15.07.2015 та 03.09.2015), виходячи із представлених на дослідження матеріалів та за результатами натурного огляду, становить 2 663 400 гривень з урахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ: 443 900 грн.;

-висновком експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20592/15-42/20593/15-43 від 24.11.2015 року, з додатками до нього (т.2 а.с.239-256, 257-260), з якого вбачається, що наданий на дослідження "Звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1 665,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ", виконаний суб`єктом оціночної діяльності TOB "Кволітас" з датою оцінки на 15.07.2015, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, зокрема: п.п. 16, 43, 45, 48, 49, 51, 53, 54 та 56 Національного стандарту № 1, п.п. 13, 15, 19 Національного стандарту № 2, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний з метою, визначеною у звіті. Дійсна (ринкова) вартість виробничо-складської будівлі з вбудованими офісними приміщеннями, під літерою "Б", загальною площею 1665,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, станом на дати оцінки (15.07.2015 та 03.09.2015), виходячи із представлених на дослідження матеріалів та за результатами натурного огляду, становить 7 694 400 гривень з урахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ: 1 282 400 гривень;

-висновком експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20594/15-42/20595/15-43 від 24.11.2015 року, з додатками до нього (т.3 а.с.2-18, 19-21), згідно якого, наданий на дослідження "Звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4", виконаний суб`єктом оціночної діяльності TOB "Кволітас" з датою оцінки на 15.07.2015, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, зокрема: п.п. 16, 43, 45, 48, 49, 51, 53, 54 та 56 Національного стандарту № 1, п.п. 13, 15, 19 Національного стандарту № 2, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний з метою, визначеною у звіті. Дійсна (ринкова) вартість ДОК ДБХ, під літерою "В-І", загальною площею 220,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, станом на дати оцінки (15.07.2015 та 03.09.2015), виходячи із представлених на дослідження матеріалів та за результатами натурного огляду, становить 937 300 гривень з урахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ: 156 217 гривень;

-висновком експерта № 227/1 від 17.06.2016 року, який зроблений на підставі постанови старшого слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А. про призначення судової почеркознавчої експертизи від 02.06.2016 року (т.3 а.с.22-24), наданого експертом 4 Центру судових і спеціалізованих експертиз УНДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБ України ОСОБА_29 (т.3 а.с.26-29, 30, 31), згідно якого підписи від імені генерального директора ТОВ "Кволітас" та оцінювача, виконані ОСОБА_1 ;

-протоколом огляду - електронної пошти, належної ОСОБА_2 від 16.03.2016 року (т.3 а.с.33-35, 36-45), проведеного слідчим Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Безпалим О.А., в приміщенні Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, за допомогою комп`ютера "Acer", на підставі письмового дозволу ОСОБА_2 (т.3 а.с.32). В ході даної слідчої дії проведено огляд - електронної пошти: "ІНФОРМАЦІЯ_2", де виявлено три електронні листи адресата " ОСОБА_1 " від 03.09.2015 року. В одному з цих листів міститься файл у форматі PDF "Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, та належить TOB "ГРОСЕР", виконаний TOB "Кволітас" 15.07.2015 на 21 аркуші, а два інших листа містять зауваження ОСОБА_2 щодо помилок у звіті та відповідь ОСОБА_1 щодо їх виправлення. В ході огляду зроблено "принтскрини", які додано до протоколу;

-протоколом огляду від 16.11.2015 року (т.3 а.с.46-48), проведеного слідчим Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А., в приміщенні Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області. В ході даної слідчої дії проведено огляд документів, вилучених 16.11.2015 року, в ході здійснення тимчасового доступу у ТОВ "Кволітас";

-протоколом огляду від 30.10.2015 року (т.3 а.с.49-51), проведеного слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області П`янило В.А., в приміщенні Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області. В ході даної слідчої дії проведено огляд документів, вилучених 29.10.2015 року, в ході здійснення тимчасового доступу у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_27;

-постановами слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А. від 16.11.2015 року (т.3 а.с.47-48) та від 30.10.2015 року (т.3 а.с.52-55) про визнання документом;

-протоколом обшуку - квартири АДРЕСА_2 , від 12.04.2016 року (т.3 а.с.62-68), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.04.2016 року (т.3 а.с.60-61), якою задоволено клопотання слідчого про проведення обшуку (т.3 а.с.56-59), в ході якого виявлено та вилучено: ноутбук марки "Asus" № E2NOWV0725710913 R510CC-XX1257D; принтер "HpLaserGet 3055", серійний номер CNSKP 29973; 2 дискети чорного кольору "Verbatim";

-протоколом огляду речових доказів від 14.04.2016 року (т.3 а.с.69), проведеного слідчим Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А., в приміщенні Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області. В ході даної слідчої дії проведено огляд речових доказів, вилучених 12.04.2016 року, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ;

-протоколом огляду від 14.04.2016 року (т.3 а.с.70), проведеного слідчим Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А., в приміщенні Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області. В ході даної слідчої дії проведено огляд речей, вилучених 12.04.2016 року, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ;

-висновком експерта № 9-1/109К від 02.07.2016 року з додатками до нього, який зроблений на підставі постанови старшого слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А. про призначення експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів від 14.05.2016 року (т.3 а.с.71-72), наданого головним судовим експертом сектору комп`ютерно-технічних досліджень, відділу комп`ютерно-технічних та телекомунікаційних досліджень ДНДЕКЦ МВС України ОСОБА_30 з додатком (т.3 а.с.74-77, 79), відповідно до якого на жорсткому диску, наданого на дослідження ноутбука марки "ASUS" R510CC-XXI257D s/n: E2N0WU072557109B, виявлена історія браузера відвідування мережі Інтернет, наведена в файлі "Історія мережі Інтернет.xlsx", яка була скопіювала на диск;

-протоколом огляду від 02.07.2016 року (т.3 а.с.78), проведеного слідчим Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А., в приміщенні Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області. В ході даної слідчої дії проведено огляд диску для лазерних систем зчитування CD-R "TDK", який є додатком до висновку експерта № 9-1/109К від 02.07.2016 року, та встановлено, що на ньому міститься папка "18-109", у якій міститься: папка "18-109 Asus", файли Microsoft Office Excel з назвами: "109К" та "Історія мережі Інтернет". В ході огляду папки під назвою "18-109 Asus" встановлено, що в ній містяться 17 файлів, серед яких: Carverd [51150848].xls, Carverd [93683712].xls та Carverd [98975744].xls, які містять таблиці та розрахунки, використані ОСОБА_1 , в ході проведення оцінок нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1665,8 м?, та нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та належали ТОВ "Гросер";

-постановою слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А., від 02.07.2016 року про визнання речовим доказом та приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу (т.3 а.с.80-81);

-постановою слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А., від 02.07.2016 року про повернення речей, вилучених в ході обшуку (т.3 а.с.82) та зберігальною розпискою ОСОБА_1 від 07.07.2016 року (т.3 а.с.83-84);

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії від 22.04.2016 року (т.3 а.с.91-116) з додатком до нього диск (т.3 а.с.125), проведеної на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Київської області Ігнатюка О.В. від 15.02.2016 року (т.3 а.с.88-90), якою задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії (т.3 а.с.85-87), а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного номеру НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , строком на 60 діб, де містяться аудіозаписи та стенограми проведеного оперативного-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного номеру НОМЕР_1 , де зафіксовані серед іншого телефонні розмови із свідком ОСОБА_2 , зі змісту яких слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час досудового розслідування вирішують питання відносно проведеної оцінки земельної ділянки та звіту, наданого за її результатами, з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, що виїзд за місцем знаходження об`єкту оцінки та ознайомлення з ним не проводився, тобто ОСОБА_1 не було зібрано та не проаналізовано усі істотні відомості про об`єкт оцінки; а ОСОБА_2 в свою чергу особисто вказану оцінку взагалі не проводив, а лише формально ("як рецензент") його підписав. Вони домовляються про надання завідомо підробленому звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки статусу законності його виготовлення, вони домовляються про поведінку і надання показів під час досудового розслідування та з конкретними відповідями, які могли би вплинути на кваліфікацію злочину, а більше всього про його відсутність. Крім того, в телефонній розмові, що відбулася 17.03.2016 року, ОСОБА_2 доводить ОСОБА_1 , що під час допиту йому надавали для ознайомлення рецензію на звіт, де відмічені всі недоліки у звіті. Під час його допиту по кожному із недоліку, він половину питань відносно "відбив", але були там і спірні моменти, які потрібно спільно при зустрічі вирішити. Також, розмова із якою адвокатом Романом, яка відбулася 13.03.2016 року о 14:19 годин (т.3 а.с.101), в якій ОСОБА_1 розповів з приводу проведеної ним оцінки спільно із ОСОБА_2 , в якій ОСОБА_1 підтвердив, що проводив оцінку він самостійно, а ОСОБА_2 лише підписував як рецензент, не проводячи її особисто;

-висновком № 1/09/15 за результатами проведення судової будівель-технічної експертизи з додатками, складеного 09.09.2015 року, судовим експертом ОСОБА_9 , на підставі заяви директора ТОВ "Гросер" ОСОБА_15 від 27.08.2015 року (т.3 а.с.190-219, 220-233). З даного висновку вбачається, що ринкова вартість незавершеного будівництва нежитлового приміщення, виробничо-складської будівлі з вбудованими офісними приміщеннями (літера Б), загальною площею 1 665,8 кв.м. та ДОК ДБХ (літера В) загальною площею 220,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , становить 13 005 120 гривень (з ПДВ), в т.ч.: вартість земельної ділянки - 2 427 400 гривень; вартість поліпшень земельної ділянки - 10 577 720 гривень. При цьому, в судовому засіданні під час дослідження даного доказу було встановлено, що при його складанні експертом ОСОБА_9 було допущено технічну помилку стосовно назви даного документу, зазначивши, що це висновок експерта, замість висновок за результатами експертного дослідження. Так, як вбачається зі змісту вказаного документу, експертом ОСОБА_9 було проведено саме експертне дослідження, відповідно до п. 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, згідно якого відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи, на підставі заяви директора ТОВ "Гросер", а не експертизу, яка призначається в порядку, передбаченому КПК України, лише на підставі відповідного процесуального рішення. Також при детальному дослідженні змісту вказаного документу вбачається, що він не відповідає вимогам, закріплених у ст. 102 КПК України, в якій містяться вимоги до змісту висновку експерта. При цьому, під час допиту в ході судового розгляду ОСОБА_9 в якості свідка, під присягою, останній підтвердив, що ним було проведене саме експертне дослідження, а не експертизу, і виключно допущено технічну помилку у назві документу. З огляду на викладене, на переконання суду, розбіжності в назві документу, а саме зазначення, що це висновок експерта, а не висновок за результатами експертного дослідження, є виключно технічною помилкою, що не впливає на достовірність даного висновку. Крім того, клопотання про визнання вказаного доказу недопустимим з цих підстав, сторони кримінального провадження, не заявляли;

-рецензією вих. № 09-006 від 18.11.2015 р. на звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1 665,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т.3 а.с.234-237) та рецензією вих. № 09-005 від 18.11.2015 р. на звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т.3 а.с.238-241) проведених членами Експертної ради Українського товариства оцінювачів. Згідно даних рецензій: звіти не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними і не можуть бути використані, у зв`язку із допущенням порушень, вимог положень Національного стандарту № 1, зокрема: п. п. 7, 8, 13, 56 Національного стандарту № 1;.

-рецензією вих. № 09-007 від 18.11.2015 р. на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, загальною площею 0,8013 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т.3 а.с.242-245), проведених членами Експертної ради Українського товариства оцінювачів. Згідно даних рецензій: звіти не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними і не можуть бути використані, у зв`язку із допущенням порушень, зазначених у вказаних рецензії, а саме вимог Національного стандарту № 1 та п. 36 розділу 6 Методики експертної оцінки земельних ділянок;

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про особу обвинуваченого та письмові докази, надані стороною захисту та представником потерпілого.

Указані матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідні протоколи та не заперечувалось ними в судовому засіданні. Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані з дотриманням закону, узгоджуються один з одним, є належними та допустимими, і разом з іншими доказами є достатніми, у зв`язку з чим суд їх прийняв та бере їх також в основу саме обвинувального вироку.

Крім того, слід зазначити наступну інформацію, яка впливає на прийняті судом рішення та зроблені висновки.

Так, в судовому засіданні також були досліджені матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, а саме:

- протокол за результатами проведення негласної слідчої дії від 22.04.2016 року (т.3 а.с.124-135) з додатком до нього диск (т.3 а.с.136), проведеної на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Київської області Ігнатюка О.В. від 15.02.2016 року (т.3 а.с.121-123), якою задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії (т.3 а.с.118-120), а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного номеру НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_1 , строком на 60 діб, де містяться аудіозаписи та стенограми проведеного оперативного-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного номеру НОМЕР_2 ;

-протокол за результатами проведення негласної слідчої дії від 22.04.2016 року (т.3 а.с.143-146) з додатком до нього диск (т.3 а.с.147), проведеної на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Київської області Ігнатюка О.В. від 15.02.2016 року (т.3 а.с.140-142), якою задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії (т.3 а.с.137-139), а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного номеру НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_7 , строком на 60 діб, де містяться аудіозаписи та стенограми проведеного оперативного-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного номеру НОМЕР_3 ;

-протокол за результатами проведення негласної слідчої дії від 23.06.2016 року (т.3 а.с.156-183) з додатком до нього диск (т.3 а.с.165, 194), проведеної на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Київської області Ігнатюка О.В. від 14.04.2016 року (т.3 а.с.152-154), якою задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії (т.3 а.с.148-151), а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного номеру НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , строком на 60 діб, де містяться аудіозаписи та стенограми проведеного оперативного-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного номеру НОМЕР_2 та НОМЕР_1 .

Також, в ході судового розгляду, за клопотанням сторони захисту, яке було задоволено судом, до матеріалів кримінального провадження було долучено та досліджено судом (т.4 а.с.2-78), зокрема:

-копія рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 року № 910/26420/15 (т.4 а.с.3-11), яким повністю відмовлено в позові ТОВ "Гросер" до АТ "Укрбудінвестбанк", ТОВ "Джи Ес Груп", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "Продзернопром", ТОВ "НВК Групп", ТОВ "Авточист плюс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_27, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

-копія постанови Вищого господарського суду України від 13.07.2016 року № 910/26420/15 (т.4 а.с.12-23), якою вищезазначене рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 року залишено без змін;

- висновок експертного економічного дослідження № 2033 від 06.12.2016 року, складеного судовим експертом Київської незалежної судово-експертної установи ОСОБА_31, на підставі заяви адвоката Домагальського В.М. від 01.12.16 року, із використанням копій, наданих матеріалів та документів (т.4 а.с.24-49);

-рецензія від 16.06.2016 р. на звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1 665,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (99-16-0294) (т.4 а.с.70-74); рецензія від 16.06.2016 р. на звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення:ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (99-16-0295) (т.4 а.с.75-78), рецензентом Фонду державного майна України, на підставі листа від 03.06.2016 року № 10869/109/1002/03 Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області. Згідно даних рецензій: звіти класифікуються за ознакою абз. 4 п. 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", як такі, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених у рецензіях недоліків.

Також в судовому засіданні 17.05.2018 року був допитаний свідок захисту ОСОБА_10 , який показав, що він являється засновником ТОВ "Гросер", де його частина складає 50 %. Іншим засновником. із часткою 50 %, є ОСОБА_5 .. Директором підприємства призначений ОСОБА_15 ..18.12.2013 року ТОВ "Гросер" придбало у власність у ПП "Фірма "Малінін" земельну ділянку за 950 000 грн., виробнично-складське приміщення з вбудованими офісними приміщеннями за 832 900, 00 грн., нежитлове приміщення ДОК ДБХ за 117 030, 00 грн., а всього на загальну суму 1 899 930,00 грн. Вказані об`єкти розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська 11. 25.12.2013 року між ТОВ "Гросер" та АТ "Укрбудінвестбанк" укладений іпотечний договір, відповідно якого ТОВ "Гросер" є майновим поручителем за кредитними договорами, укладеними між "Авточист Плюс", ТОВ "НВК Груп" та ТОВ "Продзернопром" з АТ "Укрбудінвестбанк", на суму близько 4 500 000 грн. В іпотеку було передано зазначений вище об`єкт нерухомості, що належить ТОВ "Гросер". Так, ТОВ "Продзернопром" являється засновником ОСОБА_5 ; ТОВ "НВК Груп" належить: 33 % - йому, та 67 % - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ; ТОВ "Авточист Плюс" - 70 % йому, а 30 % - ОСОБА_3 . Через несплату кредитних зобов`язань підприємствами підконтрольними ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , не зважаючи на те, що на підприємствах були кошти, в них виникла заборгованість перед банком. АТ "Укрбудінвестбанк" на протязі 7 місяців 2015 року, вів переписку з ОСОБА_5 , з приводу погашення заборгованності його компаніями. У нього наявні усі листи та відповіді ОСОБА_5 , в яких він пропонує викупити об`єкт за 4 млн. грн, тобто він його оцінив в 4 млн. грн, замість того щоб просто погасити кредит. Вказані листи він отримав у банку. Він хотів погасити заборгованість, і неодноразово телефонував до ОСОБА_15 , щоб скликати збори акціонерів, з метою вирішити питання вказане питання. Однак, на його звернення не було ніякої реакції. Також на адресу ТОВ "Гросер" приходив лист-вимога банку про погашення заборгованості. На що ОСОБА_15 відповів, що у зв`язку із складним матеріальним становищем ТОВ "Гросер" не має можливості виконати своє зобов`язання за укладеним іпотечним договором. Також у вказаному листі було зазначено, що ТОВ "Гросер" не заперечує проти проведення відповідної процедури, згідно вимог чинного законодавства та умов іпотечного договору, у разі не виконання зобов`язань. Після того як банк не отримав жодної пропозиції по погашенню заборгованності, та отримавши вказаний лист від ТОВ "Гросер", він виставив об`єкт на продажу шляхом публічних торгів, нанявши біржу "Перспектива-Комодіті", яка вже в свою чергу мала відносини з оцінювачем майна ОСОБА_1 , і виконавши усі процедури (повідомлення у пресі, на сайті (усі копії наявні), провела аукціон. ОСОБА_5 достовірно знав про місце та час його проведення, про що свідчить його переписка з банком, та жодним чином він навіть не спробував прийняти участь в аукціоні. Замість цього ОСОБА_5 у змові з ОСОБА_3 та ОСОБА_15 ініціював кримінальне переслідування. Він, як власник 50 % ТОВ "Гросер" жодних претензій до оцінювача ОСОБА_1 з приводу його оцінки майна, не маю. Також зазначив, що оцінка ОСОБА_1 не була кінцевою ціною, а тільки стартовою ціною для проведення аукціону, на якому ціна могла зростати безкінечно. З оцінювачем ОСОБА_1 він не знайомий, ніколи з ним не зустрічався та не спілкувався. Про жодних осіб, які надавали ОСОБА_1 неправомірну вигоду йому не відомо, та про самі факти такої вигоди теж. Він вважає, що оцінювач майна ОСОБА_1 жодним чином не завдав збитків ТОВ "Гросер", з наступних підстав: ТОВ "Гросер" придбало об`єкт за 1 900 000 грн, що відображено в податковій звітності, а оцінювач ОСОБА_1 оцінив об`єкт в 4 500 000 грн. Тобто прибуток ТОВ "Гросер" у випадку, навіть, реалізації об`єкта за стартовою ціною склав би - 2.5-2.6 млн. грн.; оцінка ОСОБА_1 була стартовою для аукціону і ніяк не може розглядатися як остаточна. Єдиною особою, яка завдала збитків ТОВ "Гросер" є ОСОБА_5 який не повернув близько 4 млн. грн., взятих кредитів в банку, що й призвело в подальшому до продажу майна ТОВ "Гросер". Також зазначив, що усі ці заяви та позови спрямовані лише на виконання злочинного плану ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_15 по заволодінню майном, що підтверджується неодноразовими вимогами з їх боку на кінцевого покупця об`єкту щодо переоформлення корпоративних прав компанії власника об`єкта на ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_15 або людей, яких вони нададуть.

Зазначені докази не містять в собі доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 . Тому суд їх враховує при оцінці інших доказів в порядку ст.ст. 89, 94 КПК України, та сприймає їх як дійсні докази сторони обвинувачення та сторони захисту.

Однак, на переконання суду, відсутність беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 серед зазначених вище документів, зібраних, зокрема, і органом досудового розслідування, не може свідчити про його невинуватість, оскільки вони так само не містять даних, які б беззастережно виправдовували ОСОБА_1 .

Так, відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Безпосередньо, дослідивши вищезазначені докази, надані прокурором під час судового розгляду, а також за клопотанням сторони захисту, суд приходить до висновку, що вказані докази не містять даних, які б мали значення для кримінального провадження та підтверджували б або спростовували б обставини, що підлягають доказуванню, а також не вказують на достовірність чи можливість використання інших доказів в кримінальному провадженні, тому є неналежними доказами, як сторони обвинувачення так і сторони захисту.

Виключення вищезазначених доказів не має вирішального значення у цьому кримінальному провадженні, не впливає і не може вплинути на висновки суду про доведеність вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, що підтверджується іншими належними та допустимими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку.

Крім того, ухвалою суду від 22.06.2018 року було задоволено частково клопотання сторони захисту - адвоката Домагальського В.М., заявлене в ході судового розгляду, та призначено по даному кримінальному провадженню судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідчого інститут судових експертиз, з визначеним переліком запитань, які поставлені на вирішення експертизи (т.6 а.с.206-210).

За результатами проведення вищезазначеної експертизи було надано висновок за результатами проведення комісійної економічної експертизи № 15710/18-72/15697/15698/19-72/155777/19-72 від 29.05.2019 року (т.6 а.с.220-232), досліджений в ході судового розгляду. Як вбачається з даного висновку, документально підтвердити відображення в бухгалтерському та податковому обліку і звітності підприємств господарських операцій з продажу ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м., нежитлового приміщення, виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1 665, 8 кв.м., земельної ділянки загальною площею 0,8013 га, що знаходиться в АДРЕСА_4, не видається за можливе, оскільки в наданих на дослідження матеріалах кримінального провадження відсутні дані бухгалтерського та податкового обліку ПП "Фірми "Малінін", ТОВ "Гросер", ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" та ТОВ "Джи Ес Груп". Згідно, наданих на дослідження документів, різниця між вартістю ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м., нежитлового приміщення, виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1 665, 8 кв.м., земельної ділянки загальною площею 0,8013 га, що знаходиться в АДРЕСА_4, визначеною згідно висновків експертиз КНДІСЕ та звітів про експертну грошову оцінку ТОВ "Кволітас", становить 6 494 460 грн. При цьому, вирішення питання щодо визначення матеріальної шкоди як різниці між оціночною вартість вищезазначених об`єктів майна, визначеною згідно висновків земельно-технічної та будівельно-технічної експертиз КНДІСЕ та звітів про експертну грошову оцінку ТОВ "Кволітас", не належить до завдань економічної експертизи.

Крім того, в ході судового розгляду, за клопотанням представника потерпілого адвоката Осипчука М.В., яке було задоволено судом, до матеріалів кримінального провадження було долучено та досліджено судом копію постанови колегії Касаційного господарського суду Верховного суду № 910/26420/15 від 28.03.2018 року (т.6 а.с.176-183), справу № 910/26420/15 передали на новий розгляд до господарського суду.

Також судом було заслухано пояснення, надані представником потерпілого - адвокатом Осипчуком М.В. у судовому засіданні 10.10.2019 року, який пояснив, що 28.09.2015 року ОСОБА_15 звернувся до Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами АТ "Укрбудінвестбанк" за фактом незаконного продажу майна ТОВ "ГРОСЕР", за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України. Допитаний на стадії досудового розслідування в якості потерпілого ОСОБА_15 пояснював, що на посаді директора ТОВ "Гросер" він перебуває з 2012 року. На підставі договорів купівлі-продажу № 3750, № 3753, № 3756 від 18.12.2013 року ТОВ "Гросер" придбало у власність виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями, ДОК ДБХ та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Надалі зазначене майно ТОВ "Гросер" було передано в іпотеку АТ "Укрбудінвестбанк" відповідно до іпотечного договору від 25.12.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 13045, у забезпечення погашення кредиту ТОВ "Авточист плюс", ТОВ "НВК групп" та ТОВ "Продзернопром". Надалі з моменту укладання зазначених кредитних договорів та до вересня 2015 року позичальники частково погашали свої кредити та сплачували штрафні санкції за несвоєчасне погашення кредиту. АТ "Укрбудінвестбанк" направило вимогу на адресу ТОВ "Гросер" про погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами. Після отримання вимоги, ТОВ "Гросер" провела аналіз ринку нерухомості стосовно нежитлових приміщень. У результаті чого було встановлено, що ринкова вартість вищевказаного нерухомого майна становить приблизно 25 000 000 - 30 000 000 грн. Після чого, ТОВ "Гросер" на вимогу банку від 28.04.2015 р. за № 540 про погашення боргу надав відповідь, що не заперечує проти проведення відповідної процедури згідно вимог чинного законодавства України. Однак, на звернення ОСОБА_5 як фізичної особи та зацікавленої особи, ТОВ "Продзернопром", ОСОБА_20 з приводу викупити заставне майно АТ "Укрбудінвестбанк" ніяк не відповіло та не ставило на обговорення вказане питання. Надалі, у вересні 2015 року ТОВ "Гросер" отримало від АТ "Укрбудінвестбанк" звіт про розподіл коштів, в якому серед іншого було зазначено, що вартість нерухомого майна була оцінена ТОВ "Кволітас" у 4 801 640 грн., а у результаті продажу банк отримав 4 849 656 грн. 40 коп. та рахунок цього задовольнив свої вимоги за вищезазначеними кредитними договорами. Але реальна вартість нерухомості становить значно більше, оскільки у серпні та вересні місяці 2015 р. ТОВ "Гросер" було заказано дві оцінки свого нерухомого майна, відповідно до яких вартість майна становить більш ніж 25 000 000 грн. Дана оцінка робилась з метою встановлення реальної ціни нерухомості, для подальшого продажу або з метою погашення кредитних зобов`язань. Оцінку об`єктів оцінювання, яку проводило ТОВ "Кволітас" в особі ОСОБА_1 , вважає явно заниженою та спростованою висновками експертизи, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Крім того, оцінювач ОСОБА_1 до керівника ТОВ "Гросер" не звертався про надання можливості проводити огляд території і нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 . Об`єкт за власними технічними характеристиками, а саме високим забором не дозволяє із зовнішньої сторони проводити будь-які спостереження відносно майна та нерухомості, тому на його думку звіт виконаний ОСОБА_1 виконувався з порушеннями вимог, передбачених в Національному стандарті та інших нормативних актів. В подальшом ОСОБА_15 надавав пояснення, що він звертався в експертну установу про надання рецензії на звіти про оцінку майна, виконані ОСОБА_1 . В розмові з ОСОБА_8 йому стало відомо, що звіти виконані оцінювачем ОСОБА_1 є неякісними і не професійними та які, що не можуть бути використані з метою визначеною у звіті. Це повністю узгоджується із даними, що містяться у рецензіях на звіти, а також висновками експертів, проведені в рамках досудового розслідування, так і за зверненням ТОВ "Гросер", в особі директора ОСОБА_15 , що знаходяться у матеріалах кримінального провадження.

Оцінюючи згідно вимог ст. 94 КПК України всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши свідків запропонованих стороною обвинувачення, дослідивши запропоновані докази, висновки експертиз, перевіривши доводи учасників процесу, з`ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів були ними надані, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України.

Разом з тим, проаналізувавши в сукупності наведені вище докази, користуючись своїм правом, визначеним ст. 337 КПК України, суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, враховуючи, що це покращує становище осіб, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження та викликано необхідністю надання правильної правової кваліфікації їх діям.

Так, суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати:

- за ч. 2 ст. 358 КК України, як складання та видача оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною і такою, що відповідає фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, обвинувачення повинно довести "кожний факт", пов`язаний із злочином, щоб "не існувало жодної розумної підстави для сумнівів". Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Також, в рішенні ЄСПЛ у справі "Коробов проти України" (п.65) зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно зі ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визнають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, тобто включає в себе наступні елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона.

Суб`єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, може бути лише службова особа. В той же час, якщо вона порушує не службові, а суто професійні обов`язки, її дії не можуть кваліфікуватися за ст. 366 КК України і містять (при наявності інших ознак) склад іншого злочину, зокрема передбаченого ст. 358 КК України.

Оскільки п. 1 примітки до ст. 364 КК України при визначенні поняття службова особа не містить посилання на ст. 366 КК України, то суб`єктом службового підроблення, згідно із ч. 3 ст. 18 КК України, є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Також суб`єктом цього злочину можуть бути особи, які визначені ч. 4 ст. 18 КК України.

Разом з тим, визначення поняття організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в законі України про кримінальну відповідальність не міститься. Водночас зміст цих понять розкрито в усталеній судовій практиці, що, у свою чергу, знайшло відображення у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво".

Зокрема, в цій постанові зазначено, що адміністративно-господарськими обов`язками є обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємство, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Поряд з цим організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири).

Разом із тим, аналіз тексту КК України дозволяє зробити висновок, що закон про кримінальну відповідальність розмежовує поняття "особа, яка надає публічні послуги" (до яких закон відносить, зокрема, і оцінювач) та "посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих функцій", оскільки в тексті КК України ці терміни зустрічаються в різних статтях і в різному контексті.

Також, у ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" серед суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, окремо вказуються особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, і які надають публічні послуги (підпункт "б" пункту 2 частини 1 статті 3), та особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми (пункт 3 частини 1 статті 3).

Таким чином, чинне законодавство розрізняє осіб, які надають публічні послуги та посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Як вбачається із пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 діючи, як оцінювач та генеральний директор суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Кволітас" склав та підписав завідомо неправдиві офіційні документи - звіти про оцінку майна, належні ТОВ "Гросер". Тобто стороною обвинувачення одні і ті самі дії ОСОБА_1 як оцінювача та службової особи суб`єкта оціночної діяльності кваліфіковані органом досудового розслідування за однією і тією статтею КК України, а саме ч. 1 ст. 366 КК України.

В той же час, з огляду на вищевикладені норми законодавства, судом встановлено, що діям - фактичним обставинам дій ОСОБА_1 , сформульованим у обвинувальному акті, дана невірна та некоректна правова кваліфікація відповідно до ч. 1 ст. 366 КК України.

Так, відповідно до ст. 5 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб`єктами оціночної діяльності, зокрема, є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону. У ст. 6 даного Закону закріплено, що оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 працює за спеціальністю оцінювача з 2008 року, на підставі Кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_4 від 20.12.2008 року, Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 14.10.2009 року НОМЕР_6, посвідчення про підвищення кваліфікації НОМЕР_5 від 27.06.2014 року, сертифікату суб`єкта оціночної діяльності НОМЕР_7 від 25.03.2015 року, має відповідні сертифікати, кожні два роки проходив курси підвищення кваліфікації, які організовує Фонд державного майна України, та отримав відповідні посвідчення, що свідчить про наявність у нього відповідної кваліфікації, знань та досвіду в галузі оцінювання.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 10.07.2015 року між ТОВ "Кволітас", в особі генерального директора ОСОБА_1 та Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті", в особі директора ОСОБА_21 , було укладено договір № 19КП/15 на проведення оцінки майна, а саме: земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га, нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . В подальшому ТОВ "Кволітас" доручила виконання вказаної оцінки оцінювачу ОСОБА_1 .

На підставі укладеного договору, оцінювачем ОСОБА_1 , проведено оцінку майна замовника та складено і підписано ним як оцінювачем звіти про оцінку майна. Отже, ОСОБА_1 діяв виключно як оцінювач, на підстави вищезазначених повноважень оцінювача та підписував вказані звіти саме як оцінювач, який безпосередньо провів оцінку. Тобто ОСОБА_1 в даному випадку провадив свою професійну діяльність як оцінювач, у складі юридичної особи - суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно ст. 12 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а також п. п. 59, 60 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. З даної норми законодавства слідує, що звіт про оцінку майна не лише підписується оцінювачем, який безпосередньо проводив оцінку, але ще й обов`язково скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта господарювання.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Як вбачається зі змісту: Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га; Звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?; Звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, вони підписані оцінювачем ОСОБА_1 , який безпосередньо здійснив оцінку відповідного нерухомого майна, а також ним же затверджені як директором ТОВ "Кволітас" від імені господарюючого суб`єкта - суб`єкта оціночної діяльності, скріплені печаткою і передані замовнику, у яких визначено вартість об`єктів оцінки на засадах незалежної оцінки, проведених оцінювачем.

Відповідно до ст. 32 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами. Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

З аналізу вищезазначених норм законодавства слідує, що оцінювач, як фізична особа, виступає самодостатнім суб`єктом правовідносин (має відповідну освіту, ліцензії, сертифікати, дозволи, свідоцтва, державну реєстрацію тощо), та несе повну професійну відповідальність за результати проведеної ним оцінки, а тому підписує складений ним звіт про оцінку майна як оцінювач, який безпосередньою її проводив. У свою чергу, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, також виступаючи самодостатнім суб`єктом правовідносин, після укладання договору із замовником відповідно до законодавства несе відповідальність лише за неналежне виконання такого договору. При цьому такий суб`єкт господарювання не несе жодної відповідальності за результати самої оцінки, оскільки вона проводиться оцінювачем. Керівник такого суб`єкта господарювання лише скріплює печаткою та своїм підписом як керівника суб`єкта господарювання звіт про оцінку складений та підписаний оцінювачем.

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_1 , маючи відповідну кваліфікацію, знання та досвід в галузі оцінювання, працював в ТОВ "Кволітас" на посаді оцінювача. Під час складання: Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га; Звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, та Звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, він діяв виключно як оцінювач за своєю професійною діяльністю, пов`язаною із наданням публічних послуг у спосіб складання та посвідчення звітів про оцінку майна.

Таким чином, наведені в обвинувальному акті повноваження, які виконував ОСОБА_1 , безпосередньо пов`язані з наданням саме публічних послуг щодо проведення оцінки майна.

При здійсненні ним професійної діяльності оцінювача та проведенні спірної оцінки майна замовника ОСОБА_1 не був службовою особою, в розумінні ст. 18 КК України, і не був суб`єктом злочину, передбаченого ст. 366 КК України, оскільки як оцінювач не був наділений і не виконував організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у ТОВ "Кволітас".

При затвердженні як директором суб`єкта господарювання - суб`єкта оціночної діяльності, складених ним же як оцінювачем звітів про оцінку майна, він лише надав цим звітам юридичну вірогідність від імені ТОВ "Кволітас" як сторони договору про надання послуг з оцінки майна.

Організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції ОСОБА_1 як директора товариства полягали в пошуку замовника, укладенні договору із замовником про надання послуг з оцінки майна та організації роботи щодо виконання умов укладеного господарського договору про надання послуг з оцінки майна, за виконання якого товариство несе передбачену законом та договором відповідальність перед замовником.

Виконання цих функцій включало також затвердження і скріплення печаткою товариства звіту оцінювача і ці дії були вчинені відповідно до його службових повноважень, передбачених господарським законодавством України, статутом товариства та положеннями ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", які регламентують права та обов`язки суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Водночас виконання цих функцій службової особи - директора товариства не передбачало перевірку змісту звітів про оцінку майна на відповідність їх вимогам законодавства, їх достовірність та об`єктивність, а лише підтверджувало факт здійснення оцінки майна від імені суб`єкта господарської діяльності - суб`єкта господарювання, згідно укладеного договору.

При виконанні цих функцій службової особи обвинуваченим ОСОБА_1 , судом, на підставі наданих стороною обвинувачення доказів, не встановлено ні факту вчинення ним суспільно-небезпечних дій, ні умислу, як зазначено в обвинувальному акті, ні службового підроблення, як також зазначено у обвинувальному акті, які можуть бути підставою кримінальної відповідальності за інкримінований злочин.

Вся повнота відповідальності за достовірність та об`єктивність, проведеної оцінки, покладається виключно на оцінювача. Кримінальна відповідальність оцінювача, передбачена ч. 2 ст. 358, ст. 365-2 КК України.

Разом з тим, оцінювач не є суб`єктом злочину, передбаченого ст. 366 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність службових осіб, визначення яких наведено у ст. 18 КК України, за службове підроблення, оскільки він не наділений організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями і не є службовою особою, а є особою, яка здійснює професійну оціночну діяльність відповідно до закону.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що ОСОБА_1 , проставляючи свій підпис у Звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га; у Звіті про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, та у Звіті про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, як директор ТОВ "Кволітас", не несе відповідальності за результати проведеної оцінки оцінювачем, оскільки проставив свій підпис, надавши цим звітам юридичну вірогідність від імені ТОВ "Кволітас" як сторони договору про надання послуг з оцінки майна, у відповідності до вимог чинного законодавства. Тобто, в даному випадку ОСОБА_1 , скріплюючи звіти про оцінку майна своїм підписом, не виконував функцій у юридично-правовому статусі службової особи, оскільки не здійснював організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Відтак ОСОБА_1 не діяв як службова особа, що виключає кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 діяв виключно як оцінювач, і ним було допущено порушення професійних обов`язків, а не службових, а тому він не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Враховуючи викладені обставини, встановлені під час судового розгляду, які фактично були встановлені органом досудового розслідування і знайшли своє певне відображення в обвинувальному акті, але, за умови відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину - службового підроблення, були невірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 366 КК України, суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 містять склад іншого, менш тяжкого злочину - підроблення документів, у зв`язку з чим його дії слід перекваліфікувати з ч. 1 ст. 366 КК України на ч. 2 ст. 358 КК України за кваліфікуючими ознаками: складання та видача оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення. Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною і такою, що відповідає фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення

Так, об`єктом злочину, передбаченого ст. 358 КК України, є встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також прав і законних інтересів громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення. Обов`язковою ознакою даного злочину є його предмет - офіційний документ. Для того, щоб документ мав статус "офіційного", він повинен відповідати низці ознак.

Відповідно до примітки до ст. 358 КК України під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК, виражається в таких альтернативних діях: 1) складання чи видача завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків; 2) підроблення посвідчення, іншого офіційного документа; 4) виготовлення підроблених офіційних печатки, штампа чи бланка; 5) збут підроблених офіційних печатки, штампа чи бланка; 6) збут завідомо підробленого офіційного документа, у тому числі особистого документа особи.

Складання завідомо підробленого офіційного документа - це створення документа, форма та реквізити якого відповідають встановленим вимогам, але в якому зафіксована інформація, що повністю або частково не відповідає дійсності.

Видача завідомо підробленого офіційного документа - це надання фізичній або юридичній особі такого документа, форма та реквізити якого також відповідають встановленим вимогам, але в якому зафіксована інформація, що повністю або частково не відповідає дійсності, і який складений особою, яка його видала, або іншою службовою чи приватною особою, але засвідчений особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов`язковою суб`єктивною ознакою підроблення документа, виготовлення підробленого штампа, печатки або бланку є мета використання зазначених предметів як підроблювачем, так і іншою особою.

Суб`єкт злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України є спеціальним, а саме: працівник юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, приватний підприємець, аудитор, експерт, оцінювач, адвокат, нотаріус, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації прав, особа, яка уповноважена на функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державний виконавець, приватний виконавець або інша особа, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних чи адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Так, судом встановлено, що Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015 року (надалі - Звіт) та належить ТОВ "ГРОСЕР"; Звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015 року (надалі - Звіт-1); Звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015 (надалі - Звіт-2) мають статус офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (частина перша статті 9 Закону про оцінку майна).

Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності (згідно із пунктом 1 Національного стандарту № 1).

Так, у розумінні Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" є наявність неякісної (недостовірної) чи необ`єктивної оцінки майна, оскільки: неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та/або на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування; необ`єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки.

Із аналізу вищезазначених норм законодавства слідує, що завідомо неправдивим (підробленим) звіт оцінювача про оцінку майна можна визнати лише, якщо було встановлено, що такий звіт про оцінку майна є неправдивим, тобто таким, який містить відомості, що повністю або хоча б частково не відповідають дійсності (неякісна, недостовірна, необ`єктивна оцінка).

У ст. 13 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" закріплено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу оцінки майна підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

В той же час, на законодавчому рівні (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок, оцінки колісних транспортних засобів) не встановлено обов`язку здійснювати огляд об`єкту оцінки, однак при його непроведенні про це обов`язково зазначається в Звіті про оцінку майна, з поясненням про неможливість особистого огляду з відповідними поясненнями, обґрунтуваннями та застереженнями.

Як вбачається зі змісту Звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , від 15.07.2015 року та Звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015, у розділі 3 "Характеристика об`єкта оцінки" у п.3.1 "Технічні характеристики об`єкта оцінки" оцінювачем ОСОБА_1 зазначено, що визначений технічний стан будівельних конструкцій в результаті візуального огляду та вивчення об`єкта оцінки. Також у Звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки оцінювачем, у розділі "Методологія" вказано, що проведення експертної грошової оцінки складається, зокрема, із обстеження земельної ділянки.

В той же час, показання обвинуваченого ОСОБА_1 зазначені ним під час допиту в судовому засіданні, в частині того, що під час проведення оцінки нерухомого майна, він особисто виїжджав на об`єкт, де ним було проведено зовнішній (візуальний) огляд об`єкта, якого було достатньо для встановлення технічних характеристик об`єкта, суд оцінює критично та не бере їх до уваги, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю, досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, як вбачається із дослідженого у судовому засіданні, аудіозапису та стенограми проведеного оперативно-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного терміналу, який належить ОСОБА_1 , де зафіксована розмова між ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_2 , яка відбулася 13.03.2016 року о 12:49:49 (т.3 а.с.96-98), в ході якої ОСОБА_1 підтверджує, що він особисто не їздив на огляд об`єктів нерухомості при виконанні Звітів, оскільки йому повідомили, що в огляді йому було відмовлено, а фотографії об`єкта були йому надані замовником.

Вказані дані, що зафіксовані у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 22.04.2016 року повністю узгоджуються із даними, що містяться у рецензіях вих. № 09-006 від 18.11.2015 р., вих. № 09-005 від 18.11.2015 р., вих. № 09-007 від 18.11.2015 р., проведених членами Експертної ради Українського товариства оцінювачів, з яких вбачається, що виконавцем звіту опис об`єкта проведений формально, що не дає змоги його ідентифікувати в повній мірі, що є порушенням п. 56 Національного стандарту № 1; з даними, що містяться у висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи № 20596/15-42/20597/15-43 від 24.11.2015 року, де зазначено, що обсяг зібраної інформації вважається недостатнім для здійснення оцінки та не достатньо повно викладений у звіті; з даними, що містяться у висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20592/15-42/20593/15-43 від 24.11.2015 року, та у висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20594/15-42/20595/15-43 від 24.11.2015 року, відповідно до якого, оцінювачем у Звіті не подано характеристика, об`ємно-планувального рішення з переліком приміщень та функціональним призначенням, достатній опис технічного стану, якості оздоблення, та даними, що містяться у висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи № 20596/15-42/20597/15-43 від 24.11.2015 року, де зазначено що в звіті відсутній: опис фізичних характеристик ділянки, дані щодо фізичних характеристик об`єктів нерухомого майна, що розташовані на даній ділянці, а також з показаннями, допитаних в ході судового розгляду свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в яких вони показали, що зі змісту звітів про оцінку, виконаних ОСОБА_1 , неможливо встановити чи проводив він огляд вказаного об`єкта, про що обов`язково має бути вказано у звіті, оскільки виконавцем опис об`єкта проведений формально, що не дає змоги його ідентифікувати в повній мірі, що свідчить про те, що вони є такими, що відповідають дійсності.

Також, як вбачається зі змісту Звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015 (Звіт-2) та Звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , від 15.07.2015 року (Звіт-1), у розділі 3 "Характеристика об`єкта оцінки" у п.3.1 "Технічні характеристики об`єкта оцінки" оцінювачем ОСОБА_1 зазначено, що наглядним доповненням до характеристики об`єкта оцінки служить фотовізуальна характеристика, представлена Оцінювачем у Додатках до даного Звіту (т.2 а.с.57, а.с.101).

Разом з тим, у переліку додатків до Звіту-2 відсутні будь-які фотознімки об`єкта оцінки, а у додатках до Звіту-1 міститься три фотознімки об`єкта оцінки (т.2 а.с.113-114). В той же час, як вбачається із висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20592/15-42/20593/15-43 від 24.11.2015 року (т.2 а.с.244 на звороті) представлені в додатках три фотографії не дають можливості достатньо повно оцінити об`єкт. Ці обставини лише додатково свідчать про те, що під час проведення оцінки вищезазначеного об`єкту нерухомості оцінювачем особистий огляд об`єкта оцінки не проводився.

При цьому, слід зазначити, що фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, та проведення його особистого огляду, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об`єкта оцінки, ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень, які знаходяться на території земельної ділянки, та відповідно потребують доступу до них, який має забезпечити власник.

В той же, як вбачається із показань свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , які являються співзасновниками ТОВ "Гросер" з вимогою про надання доступу до об`єкта нерухомості (заставного майна), що розташований в АДРЕСА_4, ні представник АТ "Укрбудінвестбанк", ні представник Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті", з метою його огляду суб`єктом оціночної діяльності, не звертались.

При цьому, допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що дійсно особистого огляду ні земельної ділянки, ні будівель, які розташовані на ній, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , він не проводив, оскільки територія огороджена парканом, а ворота були закриті, і на території нікого не було, і оглянув об`єкт оцінки лише через паркан. З цього слідує, що обвинувачений визнає факт того, що безпосереднього, особистого огляду обєкту оцінки, він не проводив, а лише формально його оглянув. В той же час, будь-яких доказів на підтвердження того, що такого огляду об`єкту оцінки було достатньо для збору належного обсягу вихідних даних щодо характеристик об`єкта оцінки для відповідних висновків, наведених у звітах, стороною захисту надане не було, та вони навпаки спростовуються доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, аналіз яких наведено вище.

Тому з огляду на наведені докази, встановлено, що оцінювачем ОСОБА_1 , всупереч вимогам пунктів 51, 53 Національного стандарту, не було проведено безпосереднє ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом особистого огляду та дослідження земельної ділянки та приміщень, що розташовані на ній, що знаходиться в АДРЕСА_4 , а також останній не зібрав та не проаналізував усі істотні відомості про об`єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його склад, технічні та інші характеристики.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що оцінювачем ОСОБА_1 до вищезазначених звітів про оцінку майна внесено відомості, які не відповідають дійсності, тобто недостовірні, а саме останній вказав у звітах дані про здійснення візуального огляду, особисте виконання обстеження та вивчення об`єкту оцінки, хоча він його особисто не проводив, а всі матеріали щодо об`єкта отримав у приміщення банку АТ "Укрбудінвестбанк".

Також, як вбачається із висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи № 20596/15-42/20597/15-43 від 24.11.2015 року, підібрані об`єкти порівняння різняться за основними ознаками з об`єктом оцінки, та не відповідають основним ціноформуючим показникам об`єкта оцінки (за місцем розташування, характером забудови та фізичними характеристиками), та висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20592/15-42/20593/15-43 від 24.11.2015 року, і висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20594/15-42/20595/15-43 від 24.11.2015 року, у звітах в порушення визначення подібного майна, регламентованого у розділі "Загальні питання" НС № 1, оцінювач зазначив дані про об`єкти порівняння, які не є подібними до об`єкта оцінки за елементами порівняння та ознаками вказаними у п.п. 48, 49 НС № 1. Аналогічні відомості відображені і у рецензіях вих. № 09-006 від 18.11.2015 р., вих. № 09-005 від 18.11.2015 р., проведених членами Експертної ради Українського товариства оцінювачів, а саме: жоден із об`єктів, зазначених у Звіті-1 та Звіті-2, для розрахунку в рамках порівняльного підходу, не може розглядатись в якості аналога щодо оцінюваного, та жоден із аналогів, застосованих при застосуванні доходного підходу не може розглядатись як достовірний, а також у рецензії вих. № 09-007 від 18.11.2015 р., проведеної членами Експертної ради Українського товариства оцінювачів, де зазначено, що виконавці оперували інформацією про позиції з продажу ділянок із значним розходженням факторів місця розташування, цільового призначення, площі, характеру забудови, оточення тощо.

При цьому, допитані в ході судового розгляду свідки: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , підтвердили, що оцінювачем ОСОБА_1 під час проведення оцінки, при визначенні вартості об`єкта, були підібрані аналоги, які не являються подібними до об`єкта оцінки в розумінні вимог, закріплених у Національному стандарті.

З огляду на наведені докази, які є належними та допустимими у відповідності до вимог ст. ст. 84-86 КПК України, узгоджуються між собою, є послідовними та логічними, в ході судового розгляду, встановлено, що ОСОБА_1 , маючи відповідну кваліфікацію, знання та досвід в галузі оцінювання, під час проведення оцінки об`єкта нерухомості для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки, обрав об`єкти повіряння, які не являються подібними до об`єкта оцінки.

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 вніс завідомо неправдиві дані: у Звіт - про "Пропозиції продажу (ОП - об`єкти порівняння) для оцінювання земельної ділянки", а саме: вказав, як подібні, земельні ділянки об`єкти порівняння № № 1, 3 та 4, які не є подібними до оцінюваної земельної ділянки за жодною з ознак подібності, забудованих земельних ділянок, вказаних у п. 36 розділу 6 зазначеної вище Методики; у Звіт-1 та Звіт-2 - про "об`єкти порівняння" для розрахунку вартості об`єкта оцінки комерційних приміщень (Табл. 5.1)", а саме: вказав як подібні об`єкти нерухомості - об`єкти порівняння, які не є подібними до об`єкта оцінки за жодним з елементів порівняння та ознак, вказаних у п.п. 48, 49 Національного стандарту №1.

Також, в ході судового розгляду встановлено, що коригування вартості - об`єктів-аналогів, проведене без обґрунтування числових значень, та неправильно вказано "Корегування на площу" у напрямку зменшення на 10 % замість збільшення, так як об`єкти порівняння мають в декілька разів більшу площу, що підтверджується даними, що містяться: у висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи № 20596/15-42/20597/15-43 від 24.11.2015 року; висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20592/15-42/20593/15-43 від 24.11.2015 року; висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20594/15-42/20595/15-43 від 24.11.2015 року, рецензії вих. № 09-006 від 18.11.2015 р.; рецензії вих. № 09-005 від 18.11.2015 р., рецензії вих. № 09-007 від 18.11.2015 р., проведених членами Експертної ради Українського товариства оцінювачів, показаннями свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 , в яких він значив, що дійсно в одному із звітів є помилка, а саме: при корегуванні на величину площі земельної ділянки, прийнято коригування в сторону зменшення, замість в сторону збільшення, оскільки площа земельної ділянки була менше, тому коштує дорожче.

Разом з тим, суд не приймає до уваги покази обвинуваченого ОСОБА_1 , в частині того, що допущена ним вказана помилка, не вплинуло суттєво на визначення вартості об`єкта, оскільки вони повністю спростовуються доказами, дослідженими в ході судового розгляду, аналіз яких наведено вище.

Крім того, згідно з висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20592/15-42/20593/15-43 від 24.11.2015 року; висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20594/15-42/20595/15-43 від 24.11.2015 року, експертами встановлено, що у Звіті-1 та Звіті-2 наявні розбіжності при зазначенні функціонального призначення об`єкта оцінки, а саме на сторінці № 18 зазначено функціональне призначення - гаражі та офісні приміщення, на тій же сторінці зазначається, що приміщення використовується в якості навчальних та допоміжних, що суперечить даним, які зазначені на сторінці № 19, де зазначено поточне використання, а саме: торгово-складське призначення. Вказане повністю узгоджується із даними, що містяться у рецензіях вих. № 09-006 від 18.11.2015 р.; рецензії вих. № 09-005 від 18.11.2015 р., а також із показаннями свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Це в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_1 під час проведення оцінки нерухомого майна вніс недостовірні відомості у Звіт-1 та Звіт-2 з приводу функціонального призначення об`єктів нерухомості.

Також, як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_1 у Звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки, замість медіанного або модального значення отриманих результатів, вказав вартість оцінювальної земельної ділянки визначену методом математичної статистики (як середнє арифметичне значення), та вніс у Звіт у таблиці "Розрахунок вартості оцінюваної земельної ділянки" у рядках "Середня вартість 1 м? об`єкта після корегування та "Вартість об`єкта оцінки", завідомо неправдиві дані "17 579,43" та "1 408 639,73" у відповідні рядки, що підтверджується даними, що міститься у висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи № 20596/15-42/20597/15-43 від 24.11.2015 року, рецензії вих. № 09-007 від 18.11.2015 р., а також у показаннях свідків: ОСОБА_6 і ОСОБА_9 .

Тому з огляду на наведені докази, встановлено, що при проведенні оцінки вищезазначеного майна ОСОБА_1 порушено: п.п. 7, 8, 9, 34, 35, 36 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою КМУ № 1531 від 11.10.2002 р., ч. 2 ст. 11, ст.. 31 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", п.п. 3, 4, 5, 7, 48, 49, 53, 54, 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003 року, п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 3.3 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затверджених наказом Держкомзему України від 09.01.2003 року № 2, щодо обов`язкового особистого огляду об`єкта, його належного опису та ідентифікації, використання об`єктів порівняння, які є аналогічними відносно об`єкта оцінки, а також внесення обґрунтованих та вірних корегувань.

З огляду на вищевикладене, в ході судового розгляду, беззаперечно встановлено, що Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015 року та належить ТОВ "ГРОСЕР"; Звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , від 15.07.2015 року; Звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015, складені ОСОБА_1 в порушення вимог нормативно-правових актів, що регламентують оціночну діяльність та методики оцінювання, та містить фактичні дані, які не відповідають дійсності так як: оцінка нерухомості проводилась ОСОБА_1 без виїзду на місце розташування оцінюваних об`єктів; суб`єкт оціночної діяльності не здійснив збору належного обсягу вихідних даних щодо характеристик об`єкта оцінки для відповідних висновків, наведених у звіті, ОСОБА_1 , на свій розсуд, в порушення Національних стандартів оцінки підбирав аналоги, що не є подібними до об`єктів оцінки за місцем розташування, фізичними та функціональними характеристиками та такі, що відрізняються за конструктивними елементами та плануванням; підібрані аналоги за своїми ціноутворюючими характеристиками, зокрема, місцем розташування на значній віддаленості від міста та магістральних шляхопроводів, значно більшою площею об`єктів, що зумовлює нижчу вартість 1 м. кв., а також функціональним призначенням об`єктів порівняння, які не є складськими чи офісними приміщеннями, що вплинули на достовірність результатів оцінки та призвело до заниження вартості об`єктів оцінки, що підтверджується даними в судовому засіданні показаннями свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , висновками експертиз, рецензіями на звіти, письмовими доказами у справі, аналіз яких наведено вище, які є належними та допустимими у відповідності до вимог ст.ст. 84-86 КПК України, узгоджуються між собою, є послідовними та логічними.

Так, відповідно до відомостей, що містяться: у висновках, проведених в ході досудового розслідування судових експертиз, ринкова вартість вказаного нерухомого об`єкта, на дату проведення оцінки його ТОВ "Кволітас", а саме: 15.07.2015 року, становила 11 295 100 гривень. Це в свою чергу додатково свідчить про те, що відомості зазначені у Звітах про оцінку майна ОСОБА_1 , в частині визначення вартості об`єкта оцінки, є недостовірними, оскільки не відповідають дійсній ринковій вартості вказаного нерухомого майна, на дату оцінки.

При цьому, суд враховує, що як вбачається зі змісту висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи № 20596/15-42/20597/15-43 від 24.11.2015 року; висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20592/15-42/20593/15-43 від 24.11.2015 року, та висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20594/15-42/20595/15-43 від 24.11.2015 року, вихідними даними для проведення експертиз являються дані натурного обстеження об`єкту дослідження, що проводилося 19.11.2015 року слідчим Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області П`янило В.А., на підставі ухвали суду, за участю судового експерта КНДІСЕ ОСОБА_28, в присутності директора ТОВ "Гросер" та представника ТОВ "Джи Ес Груп", а також представлені на експертне дослідження матеріали кримінального провадження № 12015110100002129 від 08.10.2015 року.

Також детально дослідивши зміст вказаних висновків, суд приходить до висновку, що вони є належними та допустимими доказами, оскільки вони були проведені атестованим експертами, державної спеціалізованої установи, яким у встановленому порядку присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення даного виду судової експертизи, які попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, відповідають вимогам, закріпленим у ст. 102 КПК України, в них міститься докладний опис проведеного дослідження (дані особистого огляду об`єкта оцінки експертом) та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на поставлені запитання, які ґрунтуються на відомостях, які сприймалися безпосередньо та, які стали відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження, тобто в повній мірі відповідають вимогам КПК України.

З огляду на це суд критично оцінює клопотання сторони захисту, заявлені під час виступу в судових дебатах, про визнання вказаних висновків експертів недопустимими доказами, оскільки вони є необґрунтованими, так як висновки експертів здобуті у спосіб, передбачений КПК України, є належними та допустимими доказами, не викликають сумніву в їх достовірності, правильності та повноті, підстав для визнання їх недопустимим доказом, в ході судового розгляду, не встановлено.

Також суд не приймає до уваги, приєднані за клопотанням сторони захисту: рецензію від 16.06.2016 р. на звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1 665,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (99-16-0294) (т.4 а.с.70-74); рецензію від 16.06.2016 р. на звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення:ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (99-16-0295) (т.4 а.с.75-78), надані рецензентом Фонду державного майна України, на підставі листа від 03.06.2016 року № 10869/109/1002/03 Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області. Так, зі змісту даних рецензій слідує, що рецензентом звіти класифікуються за ознакою абз. 4 п. 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", як такі, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених у рецензіях недоліків, оскільки виходячи із норм чинного законодавства, доопрацювання такого звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) є неможливим, у випадку, якщо за результатами виконаної оцінки були прийняті управлінські рішення.

Як встановлено в ході судового розгляду, 03.09.2015 року між ПАТ "Ураїнський будівельно-інвестеційний банк" (іпотекодержатель за іпотечним договором) та ТОВ "Джи Ес Груп" укладено договори купівлі-продажу: нежитлового приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями (літ. Б), загальною площею 1665, 8 кв.м.; ДОК ДБХ (літ. В), загальною площею 220,8 кв.м., земельної ділянки, розміром 0,8013 га, що знаходиться в АДРЕСА_4 .

Таким чином, враховуючи, що на момент надання зазначених вище рецензій, об`єкт оцінки вже було реалізовано, тобто за результатами проведеної ОСОБА_1 оцінки майна були прийняті управлінські рішення, тому виправлення зазначених у рецензіях недоліків є неможливим. Тому, вказані докази будь-яким чином не спростовують того факту, що ОСОБА_1 до звітів про оцінку майна було внесено недостовірні відомості, а навпаки відомості, що в них викладені, додатково вказують на те, що у звітах, наданих оцінювачем ОСОБА_1 маються значні недоліки, що беззаперечно вплинули на достовірність оцінки.

Отже, з огляду на вище викладені докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 діючи як оцінювач, маючи відповідну кваліфікацію, знання та досвід в галузі оцінювання, під час проведення оцінки нерухомого майна та земельної ділянки, що належали ТОВ "Гросер", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, всупереч вимогам пунктів 51, 53 Національного стандарту, безпосередній огляд об`єкту оцінки та ознайомлення з ним не провів, а також не зібрав та не проаналізував усі істотні відомості про об`єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його склад, технічні та інші характеристики, розуміючи, що непроведення вказаних обов`язкових оціночних дій, спричинить необ`єктивне визначення ринкової вартості об`єкта оцінки, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, склав завідомо підроблені офіційні документи: Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015 року; Звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , від 15.07.2015 року; Звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015 року, зафіксувавши у них інформацію, що не відповідає дійсності, а саме неправдиві відомості: щодо особистого огляду об`єкта, його належного опису та ідентифікації; щодо об`єктів порівняння, які не є аналогічними відносно об`єкта оцінки; щодо корегувань; щодо функціонального призначення нерухомого майна, а також неправдиві відомості щодо ринкової вартості об`єкту оцінки у розмірі 4 801 640 грн., та таким чином істотно занизивши її. Після цього оцінювач ОСОБА_1 , виготовлені документи посвідчив своїм підписом, а в подальшому скріпив їх своїм підписом, як директор ТОВ "Кволітас", та печаткою підприємства, чим надав документу офіційний статус.

Істотне заниження оцінювачем ОСОБА_1 ринкової вартості майна, що належить ТОВ "Гросер", підтверджується: висновком експертів за результатами проведення судової земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи № 20596/15-42/20597/15-43 від 24.11.2015 року; висновком судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20592/15-42/20593/15-43 від 24.11.2015 року, та висновком судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 20594/15-42/20595/15-43 від 24.11.2015 року, згідно яких ринкова вартість вказаного майнового комплексу, що належить ТОВ "Гросер", розташованого в АДРЕСА_4, станом на дату оцінки, становить 11 295 100 гривень.

Також, виходячи із системного та ретельного аналізу наведених вище доказів в їх сукупності, під час судового провадження, встановлено, що ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, передав представнику АТ "Укрбудінвестбанк", попередньо складені завідомо підроблені офіційні документи: звіти про оцінку нерухомого майна, що належить ТОВ "Гросер", для підтвердження вартості заставного майна при його реалізації, чим вчинив видачу завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти.

При цьому, вищевказаними доказами беззаперечно встановлено, що складання та видача завідомо підроблені офіційні документи: Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015 року; Звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , від 15.07.2015 року; Звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, від 15.07.2015 року, мало юридичні наслідки, оскільки на підстави вказаних звітів про оцінку майна була визначена початкова ціна продажу предмета іпотеки під час проведення процедури його реалізації шляхом проведення публічних торгів (аукціон), за результати яких було реалізовано вказане майно.

Разом з тим, суд виключає із формулювання обвинувачення вказівку на те, що ОСОБА_1 вчиняв вищезазначені протиправні дії з метою максимального наближення загальної вартості оцінюваного майна до суми заборгованості товариств: "Авточист Плюс", "НВК Групп" та "Продзернопром" перед АТ "Укрбудінвестбанк", оскільки така обставина не встановлена в судовому засіданні, так як не підтверджується будь-якими належними та допустимими доказами, а тому суд вважає її такою, що ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинен бути засудженим:

-за ч. 2 ст. 358 КК України, за складання та видачу оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення.

Разом з тим, об`єктивно з`ясувавши обставини та дослідивши під час судового розгляду вищезазначені докази, суд встановивши факти та відповідні їм правовідносини, згідно з якими пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, тобто зловживання своїми повноваженнями оцінювачем з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи, приходить до висновку, що воно не знайшло свого підтвердження, у зв`язку із недоведеністю вчиненням кримінального правопорушення обвинуваченим, з таких підстав.

Як слідує із суті пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, він обвинувачується в тому, що являючись оцінювачем суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Кволітас", упродовж липня-вересня 2015 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи відповідну кваліфікацію, знання та досвід в галузі оцінювання, а отже розуміючи значення своїх дій, діючи умисно, з метою заниження вартості об`єкту оцінки та максимального наближення загальної вартості оцінюваного майна до суми 4 849 656,40 грн., зловживаючи своїми повноваженнями оцінювача, в порушення нормативно-правових актів, що регламентують оціночну діяльність та методики оцінювання, а також шляхом внесення неправдивих відомостей до звітів про оцінку, з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп", провів оцінку належного ТОВ "Гросер" нерухомого майна: земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га, нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , оцінивши його на загальну суму 4 801 640 грн., що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним правам та інтересам ТОВ "Гросер" на суму 6 493 460 грн., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 365-2 КК України, є суспільні відносини, що забезпечують установлений організаційно-правовий порядок надання публічних послуг, а додатковими обов`язковими - охоронювані законом права та інтереси окремих громадян, або державні чи громадські інтереси, або інтереси юридичних осіб.

Об`єктивна сторона вказаного злочину характеризується трьома обов`язковими ознаками: діянням - використанням особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, своїх повноважень всупереч своїм повноваженням, що полягає в певних діях або бездіяльності суб`єкта; наслідками, що виявляються у завдання істотної школи охоронюваним законом права або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб; причинним зв`язком між діянням і наслідками.

Зловживання повноваженнями - це вчинене всупереч інтересам фізичних та юридичних осіб будь-яке використання особою наданих їй повноважень у зв`язку зі здійсненням професійної діяльності з надання публічних послуг. Зловживанням визнається не будь-яке діяння, а лише таке, що стосується: а) професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг; б) наданих особі повноважень.

При вчиненні цього злочину дії чи бездіяльність суб`єкта посягання суперечать як загальним принципам, меті та завданням функціонування відповідної установи, так і загальній меті та змісту надання публічних послуг, для забезпечення якого така особа мала відповідні права та була наділена відповідними повноваженнями. Компетенція особи, котра здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, визначається, зокрема, законами, постановами, наказами, положеннями, інструкціями, актами індивідуальної дії та договорами (щодо незалежного посередника).

Власне зловживання може виявлятися у вчиненні суб`єктом певних протиправних дій, наданні невідповідних чи не у повному обсязі послуг, встановленні певних заборон, створенні перепон для реалізації громадянами передбачених законодавством прав і свобод, що в цілому сприяє отриманню неправомірної вигоди.

Злочин є закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб (матеріальний склад). Тобто настання суспільно небезпечних наслідків є обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 365-2 КК України.

Суб`єкт злочину - спеціальний, а саме особа, яка не є державним службовцем або посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом щодо діяння та умислом чи необережністю щодо наслідків у вигляді завдання істотної шкоди. Обов`язковими ознаками суб`єктивної сторони цього злочину є також: а) корисливий мотив; б) спеціальна мета - отримання неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

В частині 2 ст. 17 КПК України закріплено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

На підставі вищевикладеного, у даному кримінальному провадженні, доказуванню підлягає дослідження документів, що свідчать про наявність у обвинуваченого статусу спеціального суб`єкта - оцінювача, та визначають характер, обсяг та зміст його повноважень; характер дій, вчинених, обвинуваченим, підстави та порядок їх вчинення, та їх співвідношення із обсягом, наданих йому повноважень; вчинення діяння під час надання останнім публічних послуг шляхом здійснення (реалізацією) суб`єктом його юридичних прав, внаслідок чого настали юридичні наслідки; а також встановленню підлягає вирішення питання про те, чи внаслідок таких його дій була завдана істотна шкода охоронюваним законом інтересам юридичних осіб, що спричинили тяжкі наслідки, наявність необхідного причинного зв`язку між суспільно небезпечним діянням і наслідками, що настали; вид, форма вини, мотив і мета - одержання будь-якої неправомірної вигоди за вчинення злочину у сфері професійної діяльності.

Разом з тим, аналізуючи, надані стороною обвинувачення докази з точки зору їх достатності, для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 91 КПК України, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вина, мотив і мета його вчинення, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 , зловживаючи своїми повноваженнями оцінювача, діючи з прямим умислом, спрямованим на заниження вартості об`єктів нерухомості та земельної ділянки, з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп", що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним правам та інтересам юридичної особи ТОВ "Гросер" на суму 6 493 460 грн.

Так, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину передбаченого ст. 365-2 КК України є мета (отримання будь-якої неправомірної вигоди) та корисливий мотив. Такий мотив полягає у прагненні особи шляхом зловживання своїми повноваженнями, зокрема оцінювача, одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

Орган досудового слідства вважає, що вчиняючи інкриміновані йому дії, ОСОБА_1 діяв в інтересах ТОВ "Джи Ес Груп". В той же час, такі доводи обвинувачення ОСОБА_1 заперечуються, і в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшли, оскільки ні досліджені безпосередньо судом письмові докази, ні показання, допитаних в ході судового розгляду свідків, не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 , проводячи оцінку нерухомого майна, що належить ТОВ "Гросер", і складаючи за її результатами відповідні звіти про оцінку, діяв з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп".

Так, суд оцінює, що допитані в ході судового розгляду свідки обвинувачення: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розповіли про обставини з приводу кредитних зобов`язань ТОВ "Авточист Плюс", ТОВ "НВК Груп" та ТОВ "Продзернопром" перед АТ "Укрбудінвестбанк", підтвердили наявність заборгованості ТОВ "НВК Груп" та ТОВ "Авточист Плюс" перед АТ "Укрбудінвестбанк", яка виникла у зв`язку з невиконанням останніми вищезазначених кредитних зобов`язань, а також з приводу направлення банком на адресу вказаних підприємств та ТОВ "Гросер" листів-повідомлень про необхідність погашення вказаної заборгованості. Однак, вказані показання свідків, на думку суду, не містять будь-яких доказів щодо наявності мети у обвинуваченого ОСОБА_1 при проведенні оцінки та складанні звітів про оцінку майна на отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп". Навпаки, на переконання суду, вказаними показаннями свідки доводять, що як і ТОВ "НВК Груп", так і ТОВ "Авточист Плюс" належним чином зобов`язання по кредитним договорах, укладених з АТ "Укрбудінвестбанк", не змогли виконати, чим порушили умови даних кредитних договорів, що в свою чергу надавало право банку звернути стягнення на предмет іпотеки.

Також, суд оцінює показання свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , як такими, що відповідають суті тих подій, що відбувалися під час досудового розслідування, однак будь-яких фактичних даних, які б підтверджували суть обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 365-2 КК України, вказані покази свідків не містять, оскільки їм про те, що ОСОБА_1 підтримував якісь відносини із Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті", окрім виконання умов договору № 19КП/15 на проведення оцінки майна, укладеного з ТОВ "Кволітас", володів інформацією щодо майбутнього набувача заставленого майна ТОВ "Гросер", про будь-які контакти ОСОБА_1 та ТОВ "Джи Ес Груп", нічого не відомо.

Таким чином, жоден із допитаних, в ході судового розгляду свідків обвинувачення, не підтвердив того факту, що ОСОБА_1 при проведенні оцінки та складанні звітів про оцінку майна діяв з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп", так як безпосередніми очевидцями таких подій вони не були. Тобто, будь-які фактичні дані, які підтверджували наявність корисливого мотиву та мету дій ОСОБА_1 щодо зловживання своїми повноваженнями оцінювача, в показання всіх свідків обвинувачення, відсутні.

Із досліджених у судовому засіданні, за клопотанням сторони обвинувачення, аудіо записів та стенограми, проведеного оперативно-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного терміналу, який належить ОСОБА_1 , згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Київської області від 15.02.2016 року (т.3 а.с.88-90). Зокрема: 13.03.2016 року о 14:19 годин (т.3 а.с.101) розмова з адвокатом Романом з приводу проведеної оцінки ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що проводив оцінку він самостійно, а ОСОБА_2 підписував як рецензент; 13.03.2016 року о 12:29 годин (т.3 а.с.95-96) та о 12:49 годин (т.3 а.с.96-97): розмова з ОСОБА_2 в ході якої, вони обговорювали спільну роботу з оцінки майна в м. Бориспіль, яку ОСОБА_1 провів самостійно, а ОСОБА_2 лише переглянув вказаний звіт і підписав його; 17.03.2016 року о 12:56 годин (т.3 а.с.104-106) про дату проведення вказаної оцінки, а саме, що дата проведення не співпадає із тією датою, коли електронна версія звіту про оцінку була направлена ОСОБА_1 на електронну пошту ОСОБА_2 .

На думку сторони обвинувачення цими записами підтверджується, що ОСОБА_1 під час проведення оцінки нерухомого майна, що належить ТОВ "Гросер", занизив його вартість з метою максимального наближення до суми заборгованості ТОВ "Авточист Плюс", ТОВ "НВК Груп" та ТОВ "Продзернопром" по кредитним договорам перед АТ "Укрбудінвестбанк".

В той же час обвинувачений ОСОБА_1 , в ході допиту, надаючи свої пояснення з приводу вказаних телефонних розмов, заперечує такі твердження сторони обвинувачення, зазначаючи, що адвокату він переповідав свою розмову із ОСОБА_2 , яка відбулася між ними після їх допитів, оскільки він же не міг знати, про що допитували ОСОБА_2 .

З приводу телефонних розмов із ОСОБА_2 зазначив, що звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки складав він, однак попередньо узгодивши із ОСОБА_2 ринкову вартість такої земельної ділянки, яка у них співпала, а останній фактично його лише підписав як оцінювач, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, з яким вони разом іноді співпрацюють на підставі договору, оскільки в нього відсутнє свідоцтво оцінювача по вказаній категорії. Вказаний звіт був складений 15 липня 2015 року, який він особисто завіс до ОСОБА_2 , у роздрукованому вигляді, і він його підписав. Разом з тим електронний варіант вказаного звіту він йому відправив пізніше, оскільки згадав про це, тоді коли передав вказаний звіт представнику банку ОСОБА_7 , а саме 3 вересня 2015 року.

Вищезазначені показання обвинуваченого ОСОБА_1 повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_2 , в яких він підтвердив, що звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки складав ОСОБА_1 , з яким вони в телефонному режимі обговорили ринкову вартість аналогічної земельної ділянки та погодили ціну, а йому десь влітку 2015 року, точної дати не пам`ятає, привіз на підпис, і лише згодом, через певний проміжок часу, вказаний звіт ОСОБА_1 скинув йому на електронну пошту, а також із показаннями свідка ОСОБА_4 , в яких вона зазначила, що звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки вона прошивала особисто, десь влітку 2015 року, який їй надав ОСОБА_1 у роздрукованому виді, де були зазначені оцінювачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Так, дані покази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, не суперечать один одному, що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а тому суд приймає їх до уваги.

Разом з тим, зазначені докази у своїй сукупності лише підтверджують факт того, що ОСОБА_2 безпосередню участь у проведенні грошової оцінки земельної ділянки, що належить ТОВ "Гросер", не приймав, а лише обговорював у телефонному режимі із ОСОБА_1 ринкову вартість вказаної земельної ділянки, і погодився із запропонованою останнім, виходячи із повідомлених йому ОСОБА_1 , відомостей про вказану земельну ділянку та із аналізу ринку пропозицій на аналогічні земельні ділянки, після чого формально (маючи відповідну кваліфікацію оцінювача) підписав вказаний звіт, попередньо ознайомившись із заключною частиною звіту, де була вказана погоджена між ними ринкова вартість даної земельної ділянки, що підтвердив і сам обвинувачений, і свідок ОСОБА_2 , про те не доводять, що при цьому ОСОБА_1 діяв з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп".

При цьому, суд не приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_2 безпосередню участь в при складанні звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що належить ТОВ "Гросер" не приймав, а лише формального його підпис, як оцінювач, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, з метою дотримання вимог чинного законодавства щодо проведення даної категорії оцінки нерухомого майна, зважаючи на ту обставину, що обвинуваченому ОСОБА_1 внесення до звіту будь-яких відомостей, що не відповідають дійсності, з даного приводу, не інкримінується.

Також, із досліджених вищезазначених телефонних розмов не можливо зробити категоричні висновки про що саме йдеться мова, оскільки розмови ведуться стримано, без зайвої інформації, в яких вони обговорюють проведення оцінки майна, однак є зрозумілими для співрозмовників. Сторона обвинувачення не пов`язала досліджені розмови з іншими доказами, які підтвердили чи спростували висунуте обвинувачення, ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 365-2 КК України, а тому, суд вважає, що прослухані розмови є недостатнім доказом винуватості обвинуваченого у висунутому обвинуваченні. При цьому телефонні розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично є ідентичними до їх показань, наданих у ході судового розгляду, які жодним чином не свідчать про те, що ОСОБА_1 діяв з метою отримання вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп".

Суд не вважає, що обговорення оцінювачами ОСОБА_1 із ОСОБА_2 проведення оцінки земельної ділянки, а також їхніх допитів з цього приводу, може слугувати достатнім доказом винуватості в тому, що ОСОБА_1 при проведенні оцінки майна, що належить ТОВ "Гросер", діяв умисно з метою заниження вартості об`єкта оцінки, з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп". Судом в жодному разі не встановлено розмов, де б ОСОБА_1 просив у ОСОБА_2 оцінити земельну ділянку по заниженій ціні, щось зазначив з приводу того, що так потрібно з метою відчуження об`єкта оцінки по заниженій вартості, що вказані дії необхідно вчинити в інтересах ТОВ "Джи Ес Груп", чи щось з приводу винагороди за вчинення таких дій.

Крім того, ринкова вартість земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , визначена на підставі висновку експертів за результатами проведення земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи № 20596/15-42/20597/15-43 від 24.11.2015 року, з додатками до нього (т.2 а.с.221-235, 236-237), а також на підставі висновку № 1/09/15 за результатами проведення судової будівель-технічної експертизи з додатками, складеного 09.09.2015 року, судовим експертом ОСОБА_9 , на підставі заяви директора ТОВ "Гросер" ОСОБА_15 від 27.08.2015 року (т.3 а.с.190-219, 220-233), не являється значно нижчою від вартості, яка визначена у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки, ОСОБА_1 . Це в свою чергу додатково свідчить про те, що вартість земельної ділянки, визначена у звіті, не являється явно заниженою, оскільки спеціалісти мають різні підходи до оцінки земельних ділянок в залежності від значної кількості факторів, в тому числі коливаннями ринку, співвідношення спросу та пропозиції в конкретних умовах і для конкретних цілей.

Надані у судовому засіданні та досліджені судом аудіо записи та стенограми проведення оперативно-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного терміналу, який належить ОСОБА_1 , згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Київської області від 15.02.2016 року (т.3 а.с.88-90). Зокрема: 17.03.2016 року о 14:06 годин (т.3 а.с.108) розмова з адвокатом Романом з приводу укладання договору про оцінку майна, дати фактичного її проведення, а також про підписання акту прийому-передачі робіт та фактичної оплати за її проведення.

Так, суд звертає увагу, що у вказаній розмові не називається ні підприємство, ні установа, ні особа, яка заказувала проведення вказаної оцінки, а також з приводу оцінки, якого саме майна йде мова, тому твердження сторони обвинувачення про те, що розмови стосуються саме оцінки майна, що належить ТОВ "Гросер" та, що дата проведення оцінки не співпадає із датою вказаною у звіті, а також, що договори між ТОВ "Кволітас" та Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті" укладені не до проведення оцінки, а пізніше, є безпідставними та не ґрунтуються на належних доказах.

Також, як вбачається із показань обвинуваченого ОСОБА_1 , останній зазначив, що під час надання послуг із оцінки майна, в нього неодноразово були випадки, коли договір про проведення оцінки укладено однією датою, після чого ним було проведено відповідну оцінку, а вже акт прийому-передачі робіт підписувався пізніше, лише після проведення оплати замовником послуг за виконані роботи, з метою дотримання вимог податкового законодавства. Так, було і у випадку із Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті", оскільки договір було укладено у липні 2015 року, а акт прийому-передачі підписано лише у вересні 2015 року, коли було проведено з ним розрахунок за надані послуги. Разом з тим, стороною обвинувачення вказані твердження обвинуваченого не спростовані будь-якими належними, допустимими та достовірними доказами.

При цьому, слід зазначити, що 10.07.2015 року було укладено договір № 19КП/15 між ТОВ "Кволітас" та Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті", на проведення оцінки майна, а саме: земельної ділянки (кадастровий № 3210500000:06:006:016) загальною площею 0,8013 га, нежитлового приміщення: виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 м?, нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

В той же час, згідно пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 , останньому інкримінується, що він діяв з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп". З аналізу змісту договору № 19КП/15 від 10.07.2015 року слідує, що ТОВ "Джи Ес Груп" не являється стороною вказаного договору, і в умовах даного договору взагалі нічого не вказано з приводу даного підприємства. Це в свою чергу свідчить про те, що ТОВ "Джи Ес Груп" не має жодного відношення до вказаного договору.

Разом з тим, у пред`явленому обвинуваченню будь-які дані з приводу того, що ОСОБА_24 діяв у інтересах Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті", з якою і було укладено вищезазначений договір не має. Крім того, як вбачається із, наданих до суду доказів, у ході досудового розслідування вказана обставина навіть не досліджувалася та не встановлювалися. Тобто в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які належні та допустимі докази, на підтвердження того, що укладаючи даний договір, учасники договірних відносин діяли в інтересах ТОВ "Джи Ес Груп".

Тому, безпосередньо, дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що вказані докази не містять даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 при проведенні оцінки та складанні звітів про оцінку майна діяв з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп". Тобто у вказаних доказах відсутні відомості, які б мали значення для кримінального провадження та підтверджували б або спростовували б обставини, що підлягають доказуванню, а також вони не вказують на достовірність чи можливість використання інших доказів в кримінальному провадженні, а тому є неналежними доказами.

Надані у судовому засіданні та досліджені судом аудіо записи та стенограми проведення оперативно-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного терміналу, який належить ОСОБА_1 , згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Київської області від 15.02.2016 року (т.3 а.с.88-90). Зокрема: 12.04.2016 року об 11:19 год. (т.3 а.с.113) розмова з ОСОБА_25 (яке не є свідком по вказаній справі); 12.04.2016 року о 13:26 год. (т.3 а.с.113) розмова з ОСОБА_4 (свідок ОСОБА_4 ); 12.04.2016 року о 20:19 год. (т.3 а.с.114) та 14.04.2016 року о 18:07 год. (т.3 а.с.116) розмови з адвокатом Романом, в ході яких, вони розмовляють з приводу проведеного обшуку в квартирі АДРЕСА_10 , зокрема щодо вилучених речей, серед іншого комп`ютерної техніки та жорсткий диск.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечує, що під час проведення працівники правоохоронних органів вилучили не його робочий комп`ютер, а інший, яким користується його дочка. Однак, доступ був наданий до двох комп`ютерів. При цьому останній зазначив, що вся інформація з приводу роботи ТОВ "Кволітас" знаходилася на жорсткому диску, який був не у комп`ютері, а знаходився на столі, чи у столі, в шухляді, він точно не пам`ятає, який він дійсно поклав собі у кишеню під час проведення обшуку. Разом з тим, така його поведінка пояснюється тим, що на вказаному жорсткому диску були повністю всі дані з приводу діяльності ТОВ "Кволітас", зокрема і відомості про клієнтів, тому його вилучення могло призвести до неможливості нормального функціонування та здійснення ТОВ "Кволітас" своєї діяльність в подальшому. У зв`язку з чим, з метою забезпечення здійснення ТОВ "Кволітас" своєї господарської діяльності, він і поклав цей жорсткий диск до кишені.

Дані твердження обвинуваченого стороною обвинувачення залишились не спростовані. Будь-яких належних та допустимих доказів, на підтвердження того, що на вказаному жорсткому диску містилась інформація, з приводу вчинення дій в інтересах ТОВ "Джи Ес Груп" та щодо проведення оцінки майна ТОВ "Гросер", а також заниження його вартості, стороною обвинувачення до суду надано не було.

При цьому, при детальному дослідженні змісту вищезазначених телефонних розмов, в жодній із них не називається підприємство чи установа, зокрема і ТОВ "Джи Ес Груп", ТОВ "Гросер", а тому твердження сторони обвинувачення про те, що розмови стосуються вказаних підприємств, є безпідставними та не ґрунтуються на належних доказах.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що спроба сторони обвинувачення пов`язати вказані телефонні розмови обвинуваченого ОСОБА_1 з тим, що останній заховав жорсткий диск від працівників правоохоронних органів під час проведення обшуку, оскільки на ньому містилась інформація, яка стосується неправомірної діяльності оцінювача ОСОБА_1 , зокрема під час проведення оцінки майна, що належить ТОВ "Гросер", судом не приймається як належний доказ, оскільки не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаного факту. В той же час, факт того, що ОСОБА_1 поклав вказаний жорсткий диск до кишені, на переконання суду, є недостатнім доказом винуватості обвинуваченого.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень закріплених у ч. 5 ст. 236 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_1 поклав жорсткий диск, який був відсутній у його робочому комп`ютері, до своєї кишені під час обшуку. Тому орган досудового розслідування був не позбавлений можливості його вилучити шляхом проведення обшуку ОСОБА_1 .

Також, детально аналізуючи зміст телефонних розмов, які містяться на аудіо записах та стенограмах за результатами проведення оперативно-технічного заходу по зняттю інформації з мобільних терміналів, які належить ОСОБА_1 , згідно ухвал слідчого судді Апеляційного суду Київської області від 15.02.2016 року (т.3 а.с.121-123, 140-142, 152-154), які зафіксовані у протоколах за результатами проведення негласної слідчої дії від 22.04.2016 року (т.3 а.с.124-135, 143-146, 156-183) з додатками до них на дисках (т.3 а.с.136, 147, 165, 194), суд приходить до висновку, що в жодній із цих розмов не містить реального розкриття суті обставин щодо проведення оцінки нерухомого майна, що належить ТОВ "Гросер", та складання за результатами її проведення відповідних звітів, а саме: щодо заниження вартості об`єкту оцінки та максимального наближення вартості до оцінюваного майна до суми заборгованості ТОВ "Авточист Плюс", ТОВ "НВК Груп" та ТОВ "Продзернопром" перед АТ "Укрбудінвестбанк"; взагалі навіть не називається жодного разу назва хоч одного із вказаних товариств, так само як і назва ТОВ "Джи Ес Груп" та ТОВ "Гросер"; не розкривається суть, мотив та мета дій ОСОБА_1 , спрямованих на отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп", навіть жодного разу не згадується, що ОСОБА_1 діє в інтересах хоч якогось товариства чи підприємства, не кажучи вже про ТОВ "Джи Ес Груп"; про будь-які контакти та спілкування із працівниками чи представниками ТОВ "Джи Ес Груп", а також у вказаних розмовах жодного разу не зафіксовані будь-які фрази щодо винагороди ОСОБА_1 за оцінку об`єкта нерухомості по заниженій вартості.

Більшість телефонних розмов проведено з особами, які не мають жодного відношення до інкримінованих ОСОБА_1 дій, а також багато осіб-співрозмовників слідством не встановлено і їх ніхто не допитував, в ході яких ОСОБА_1 обговорював проведення оцінок різного майна, що свідчить про необґрунтоване подання таких доказів, поверховість та неповноту досудового розслідування.

Так, суд звертає увагу, що зміст телефонних розмов щодо обговорення ОСОБА_1 обставин, з приводу проведення оцінки майна, та складання за їх результатами звітів про оцінку майна, не може бути доказом того, що обвинувачений ОСОБА_1 діяв в інтересах ТОВ "Джи Ес Груп" з метою отриманням останніми неправомірної вигоди, а саме: придбання нерухомого майна, що належить ТОВ "Гросер" по заниженій вартості, зважаючи на ту обставину, що обвинуваченому ОСОБА_1 вчинення будь-яких неправомірних дій під час проведення оцінок майна, яке належить іншим фізичним чи юридичним особам, окрім ТОВ "Гросер", не інкримінується. Крім того, слід зазначити, що вказані аудіо записи та стенограми подані вибірково, що унеможливлює встановити, що у них містяться фактичні дані про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Таким чином, детально дослідивши в ході судового розгляду вищезазначені протоколи негласних слідчих дій, судом було встановлено, що у зазначених протоколах інформація жодним чином не доводить винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч. 3 ст. 365-2 КК України, так як і не містить у собі фактичних даних, які б підтверджували обставини, викладені у обвинувальному акті.

При цьому, звіти про незалежну оцінку об`єктів нерухомості та земельної ділянки, що належить ТОВ "Гросер", виконані оцінювачем ОСОБА_1 , рецензії на вказані звіти про оцінку майна, проведені членами Експертної ради Українського товариства оцінювачів, висновки експертів за результатами проведення експертних досліджень під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, ніяким чином не розкриває мотивів та мети дій ОСОБА_1 та направленість його умислу.

Також долучені до справи, за клопотання прокурора, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, процесуальні рішення виділення кримінальних проваджень, клопотання про надання дозволу на проведення певних слідчих дій, ухвали слідчих суддів, та протоколи їх проведення, постанови про призначення експертиз, визнання речовими доказами підтверджують законність процесуальних рішень, однак, ніяким чином не розкривають направленість умислу та мотивів дій ОСОБА_1 .

Ці обставини вказують на те, що стороною обвинувачення не надано доказів та не доведено факту про обізнаність обвинуваченого ОСОБА_1 щодо майбутнього набувача, заставленого майна ТОВ "Гросер", а також щодо будь-яких контактів між ОСОБА_1 та ТОВ "Джи Ес Груп", які б свідчили про наявність мети у обвинуваченого при проведенні оцінки та складанні звітів про оцінку майна на отримання неправомірної вигоди для інших осіб, а саме ТОВ "Джи Ес Груп". Не встановлено таких доказів і за результати, проведених в порядку, передбаченому главою 21 КПК України, негласних слідчих дій відносно обвинуваченого, аналіз протоколів за результатами, яких наведено вище.

Отже, суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності корисливого умислу обвинуваченого, іншої особистої заінтересованості обвинуваченого чи його бажанням задовольнити якісь інтереси третіх осіб. Зазначене дає підстави для висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_1 , зловживаючи своїми повноваженнями, під час проведення оцінки заставного діяв з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп", що є обов`язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого статтею 365-2 КК.

Також, кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України є настання тяжких наслідків в результаті зловживання повноваженнями оцінювачем, а саме, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, кваліфікація дій особи за названою нормою можлива лише у випадку, якщо в суді буде доведено настання тяжких наслідків і лише в разі наявності причинного зв`язку між інкримінованим злочином у сфері професійної діяльності і такими наслідками відповідно.

Виходячи із змісту визначення цієї ознаки, наведеної у п. 4 примітки до ст. 364 КК України і зважаючи на те, що її не диференційовано в цьому Кодексі, як це було раніше, слід зробити висновок, що тяжкі наслідки мають виключно майновий характер, у грошовому виразі.

Як вбачається із пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 3 ст. 365-2 КК України, в результаті зловживання своїми повноваженнями оцінювача, шляхом внесення неправдивих відомостей до звітів про оцінку двох об`єктів нерухомості та земельної ділянки, що належали ТОВ "Гросер", та заниження їх вартості, наступили тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам ТОВ "Гросер" на суму 6 493 460 грн. Разом з тим, вказане твердження сторони обвинувачення, в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшло, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 242 КПК України звернення до експерта є обов`язковим для проведення експертизи щодо встановлення визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

В той же час, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, досліджених в ході судового розгляду, вказана експертиза під час досудового розслідування, стороною обвинувачення не проводилася. Це в свою чергу свідчить про неповноту та однобічність досудового розслідування, що є порушенням вимог КПК України.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що зазначена, у пред`явленому ОСОБА_1 обвинуваченні, сума збитків, є різницею між вартістю нерухомого майна, що належить ТОВ "Гросер", яка визначена на підставі, проведених під час досудового розслідування оціночно-земельної та оціночно-будівельних експертиз, в сумі 11 295 100 грн., та сумою коштів, за яку реалізоване вказане майно банківською установою, в рахунок погашення кредитних зобов`язань. Разом з тим, стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження висновку щодо можливості і реальності реалізації об`єктів, що належали ТОВ "Гросер", за ціною саме 11 295 100 грн.

Відповідно до ст. 38 ЗУ "Про іпотеку" дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Як вбачається зі змісту договорів купівлі-продажу земельної ділянки та двох об`єктів нерухомості, укладених 03.09.2015 року між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "Джи ЕС Груп" (т.2 а.с.39-40, 83-84, 133-134) ціна зазначених земельної ділянки та об`єктів нерухомості була визначена за згодою сторін цих договорів.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що вартість майна ТОВ "Гросер", зазначена у звітах про його оцінку, проведену обвинуваченим ОСОБА_1 , не була визначальною при його реалізації. Вказана ціна являється лише початковою ціною продажу предмета іпотеки.

В той же час, суд оцінює критично показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , в частині того, що вартість об`єкта нерухомості, що належав ТОВ "Гросер" є в рази дорожчою, від тією за якою відбулася реалізація вказаного майна, близько 20 000 000 грн., оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного факту, стороною обвинувачення не надано, а тому суд вважає їх такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях.

Крім того, суд звертає увагу, що стороною обвинувачення не надано суду доказів наявності, на час реалізації заставного майна, що належить ТОВ "Гросер", та його купівлі ТОВ "Джи Ес Груп", інших пропозицій щодо придбання вказаного нерухомого майна, за ціною, яка визначена на підставі, проведених під час досудового розслідування оціночно-земельної та оціночно-будівельних експертиз, в сумі 11 295 100 грн. Це в свою чергу додатково свідчить про те, що реальність реалізації вказаного об`єкта нерухомості за ціною 11 295 100 грн., не підтверджується будь-яким належними та допустимими доказами, і є припущенням сторони обвинувачення.

В той же час стороною обвинувачення не доведено факту, незаконності договорів купівлі-продажу земельної ділянки та двох об`єктів нерухомості, укладених 03.09.2015 року між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "Джи Ес Груп" (т.2 а.с.39-40, 83-84, 133-134), оскільки їх недійсність не встановлена законом, як і не доведено фіктивності таких правочинів та відсутні відповідні судові рішення.

При цьому, слід зазначити, що ТОВ "Гросер" було відомо про проведення публічних торгів по реалізації їхнього нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, які відбулися 27.08.2015 року, що підтверджується висновком експерта № 1/09/15 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного 09.09.2015 року (т.3 а.с.190-233), де у вступній частині зазначено, що 27.08.2015 року до судового експерта ОСОБА_9 надійшла від директора ТОВ "Гросер" ОСОБА_15 заява щодо проведення експертного дослідження нерухомого майна, що належить ТОВ "Гросер", що знаходиться у АДРЕСА_4. При цьому у розділі "Дослідження" експертом зазначено, що для забезпечення зобов`язань третіх осіб між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "Гросер" був укладений іпотечний договір № 1304525 від 12.2013 року. В подальшому, внаслідок невиконання умов кредитного договору третіми особами на об`єкт оцінки було звернено стягнення. Тобто з цього слідує, що станом на 27.08.2015 року ТОВ "Гросер" було відомо про проведення публічних торгів по реалізації їхнього майна, зокрема і про початкову ціну продажу предмету, оскільки договори купівлі-продажу, були укладені між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "Джи ЕС Груп" лише 03.09.2015 року.

Однак, не зважаючи на те, що ТОВ "Гросер" було відомо про дату проведення публічних торгів по реалізації їхнього нерухомого майна та його ціну, останні участь у них не приймали і пропозиції щодо придбання вказаного нерухомого майна не подавали. Це в свою чергу додатково свідчить про те, що ТОВ "Гросер" не заперечувало проти початкової ціни, визначеної на публічних торгах, і звернулося із заявою про проведення судової будівельно-технічної експертизи нерухомого майна, лише після його реалізації.

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з твердженням сторони обвинувачення, що сума збитків, завдана ТОВ "Гросер", є різницею між вартістю нерухомого майна, яка визначена на підставі, проведених під час досудового розслідування оціночно-земельної та оціночно-будівельних експертиз, та сумою коштів, за яку реалізоване вказане майно банківською установою, в рахунок погашення кредитних зобов`язань. оскільки воно суперечить вищевикладеним нормам кримінально процесуального законодавства, так як ґрунтується виключно на припущення, оскільки стороною обвинувачення не наданого жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаного факту.

Крім того, вказане питання було предметом дослідження експертами Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз, проведеного на підставі ухвали суду від 22.06.2018 року (т.6 а.с.206-210), якими надано висновок експертів за результатами проведення комісійної економічної експертизи № 15710/18-72/15697/15698/19-72/15777/19-72 від 29.05.2019 року (т.6 а.с.220-232).

Експерти в заключній частині висновку не дали відповіді на питання щодо визначення матеріальної шкоди як різниці між оціночною вартістю об`єкта нерухомості, що належить ТОВ "Гросер", визначеною згідно висновків земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи КНДІСЕ та звітів про експертну грошову оцінку ТОВ "Кволітас", оскільки це не належить до завдань економічної експертизи.

Незважаючи на це, у дослідницькій частині експертного висновку, зазначено, що документів, якими встановлено, що різниця між вартістю об`єкта нерухомості, що знаходиться в АДРЕСА_4, згідно висновків експертиз КНДІСЕ та звітів про експертну грошову оцінку ТОВ "Кволітас", яка становить 6 493 460 грн., є шкодою, заподіяною ТОВ "Гросер", внаслідок відчуження належного йому даного нерухомого майна, на дослідження не надано. Відтак, питання визначення розміру шкоди, заподіяної ТОВ "Гросер", внаслідок відчуження належного йому нерухомого майна, носить ревізійний характер.

Поряд з цим, слідчий під час проведення досудового розслідування, маючи реальну можливість, не призначив та не сприяв проведенню відповідних експертних досліджень, з метою встановлення шкоди, заподіяної ТОВ "Гросер", внаслідок реалізації заставного майна.

Це в свою чергу додатково свідчить про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, на підтвердження того, що різниця між вартістю об`єкта нерухомості, що знаходиться в АДРЕСА_4, згідно висновків експертиз КНДІСЕ та звітів про експертну грошову оцінку ТОВ "Кволітас", яка становить 6 493 460 грн., є шкодою, заподіяною ТОВ "Гросер", є виключно припущеннями сторони обвинувачення.

Крім того, слід зазначити, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу, на підтвердження того факту, що обвинувачений знав про те, що майно, яке належить ТОВ "Гросер", буде реалізовано за результатами проведення публічних торгів по його реалізації, саме за ціною максимально наближеною до тією, яка була ним визначена у звітах про оцінку за результати проведення його оцінки.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що різниця між вартістю нерухомого майна, що належить ТОВ "Гросер", яка визначена на підставі, проведених під час досудового розслідування оціночно-земельної та оціночно-будівельних експертиз, сумою коштів, за яку реалізоване вказане майно банківською установою, що становить 6 493 460 грн. не являється сумою збитків, які завдані ТОВ "Гросер", оскільки визначення розміру матеріальних збитків може бути підтверджена лише висновком відповідної судової експертизи.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що в порушення вищезазначених процесуальних норм стороною обвинувачення не доведено та не підтверджено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 365-2 КК України. Це в свою чергу свідчить про те, що доказами, дослідженими судом, не доведено, що діяння ОСОБА_1 як оцінювача спричинило настання тяжких наслідків для ТОВ "Гросер".

Оскільки стороною обвинувачення в суді не доведено про заподіяння тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам ТОВ "Гросер" у вигляді майнової шкоди, діями обвинуваченого ОСОБА_1 у розмірі, вказаного у диспозиції інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, то це свідчить, що в його діях відсутній склад вказаного злочину.

При цьому, надані суду стороною обвинувачення письмові докази не містять в собі фактичних даних про наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню в розумінні ст. 84 КПК України, зокрема не містять переконливих відомостей про обставини протиправності дій ОСОБА_1 , з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп", яке придбало заставне майно за ціною значно нижче за ринкову, що спричинило тяжкі наслідки ТОВ "Гросер" на суму 6 493 460 грн., тому не оцінюються судом, як докази вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

Таким чином, ті обставини, які сторона обвинувачення вважала доведеними, жодними належними та допустимими доказами в судовому засіданні не підтверджені та спростовуються показаннями допитаних судом свідків та дослідженими матеріалами справи в їх сукупності. А тому ці обставини є лише припущенням обвинувачення і нічим об`єктивно не підтверджені та не свідчать про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду не підтверджені висунуті обвинувачення ОСОБА_1 , а саме, що останній зловживаючи своїми повноваженнями оцінювача, при проведенні оцінки нерухомого майна, що належить ТОВ "Гросер", допустив порушення вимог чинного законодавства, що регулює проведення оцінки майна, а також вніс недостовірні відомості до звітів про оцінку майна, з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ "Джи Ес Груп", яке придбало вказане майно за ціною значно нижчою за ринкову, що спричинило тяжку наслідки охоронюваним законом правам та інтересам ТОВ "Гросер" на суму 6 493 460 грн. Це в свою чергу вказує на те, що стороною обвинувачення не надано доказів існування обов`язкових складових об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України,.

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року в справі "Кобець проти України" суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. За відсутності таких ознак не можна констатувати, що вину доведено поза розумним сумнівом.

Встановлено, що стороною обвинувачення не було доведено поза розумними сумнівами, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, а тому всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на його користь.

Аналізуючи, надані стороною обвинувачення докази з точки зору їх достатності, для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 , зловживаючи своїми повноваженнями оцінювача, діяв з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи, тоді як з`ясування таких обставин має вирішальне значення для кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 365-2 КК України, оскільки є обов`язковою ознакою об`єктивної та суб`єктивної сторони даного складу злочину.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази, що наявні у провадженні, приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, а саме: зловживання своїми повноваженнями оцінювача, діяв з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи, повністю не знайшло свого підтвердження в ході проведеного судового розгляду даного кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення не надано до суду достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів на доведення пред`явленого обвинувачення.

З огляду на викладене, дотримуючись меж висунутого обвинувачення, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає визнанню невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправданню: у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, у зв`язку із недоведеністю вчиненням кримінального правопорушення обвинуваченим.

В той же, час, як зазначалося вище, суд, оцінивши докази, які є належними та допустимими, в їх сукупності, прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України у складанні та видачі оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 358 КК України.

Судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив умисний злочин невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді штрафу до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Суд також враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим злочину, об`єктом якого, зокрема, є встановлений законодавством порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а також обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 вказує на те, що він раніше не судимий, протягом тривалого часу, після вчинення злочину - з 2015 року, не вчиняв протиправних дій, має місце реєстрації та місце постійного проживання, де характеризуються з позитивної сторони, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, одружений, працює директором ТОВ "Кволітас" та за спеціальністю оцінювача. Ці обставини позитивно характеризують ОСОБА_1 як особу, яка має гарну репутацією.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений ввів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень від головуючого не отримував, виконував покладені на нього обов`язки.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити найменш суворе покарання, визначеного санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи обставин вчинення злочину, його ступінь тяжкості та його особу.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Разом з тим, суд враховує положення ст. 49 КК України, згідно з якими особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до аналізу судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв`язку із закінченням строків давності Верховного Суду, строк давності - це передбачений ст. 49 Кримінального кодексу певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (ст. ст. 284-288 КПК України).

Відповідно до частини 5 статті 74 КК України особу також може бути за вироком суду звільнено від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Так, у постанові від 12 листопада 2019 р. Верховним Судом колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального у справі № 566/554/16-к, провадження № 51-2110км19, зазначено, що якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, то судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі частини 5 статті 74, статті 49 КК може звільнити від нього засудженого. Звільнення від покарання на наведеній підставі (ч. 5 ст. 74 КК України) застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до статті 49 КК. Зокрема у випадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину або виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та частини 5 статті 74 вказаного Кодексу.

З огляду на вищевикладені норми законодавства, враховуючи, що в ході судового засідання вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження, хоча обвинувачений ОСОБА_1 не визнавав своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, і просив постановити виправдувальний вирок за відсутністю в його діях складу злочину, і це об`єктивно підтверджується зібраними та перевіреними в ході судового засідання доказами у відповідності до вимог ст. 94 КПК України, та на момент постановлення вироку закінчились строки давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, так як обвинувачений вчинив злочин невеликої тяжкості в період липня-вересня 2015 року, то суд вважає, за необхідне звільнити його від призначеного судом покарання, на підставі положень ч.5 ст.74 КК України.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 24 435 грн. 56 коп., що є документально підтвердженим за матеріалами судової справи.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України, цивільний позов представника потерпілого ТОВ "Гросер" ОСОБА_15 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 129, 318, 322, 337, 342-353, 358, 363-368, ч. 1 ст. 369, ст. 370, ч. 1, ч. 2 ст. 371, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374-376 КПК України, ст.ст. 49, 50, 53, 65-69, ч. 5 ст. 74, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, у зв`язку з закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання вироком суду законної сили, а саме: ноутбук марки "ASUS" E2N0WU07257109B 12M, R510CC-XXI257D CN 2560, який міститься у спецпакеті № 3215606, - повернути ОСОБА_1 .

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), - на користь держави України, - 24 435 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять п`ять) гривень 56 коп., процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів в кримінальному провадженні № 12016110100001359.

Цивільний позов представника потерпілого ТОВ "Гросер" ОСОБА_15 до ОСОБА_1 про стягнення 6 493 460 грн. 00 коп., завданої матеріальної шкоди, - залишити без розгляду.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захисникам та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк